фото: Мара Братущик-Хома

фото: Мара Братущик-Хома

Так працює увесь світ. Ірина Микичак про штрафи й бонуси для лікарів та зміни для пацієнтів

18954 0
Чи можна буде ходити до вузьких спеціалістів без скерування сімейного лікаря, коли відкриють обласний пологовий будинок та чи стануть непрофільні виклики «швидкої» платними.

Керівниця департаменту охорони здоров'я ЛОДА Ірина Микичак розповіла про реформу вторинної ланки та екстреної медицини, що має розпочатися наступного року, під час відкритого інтерв'ю, організованого Tvoemisto.tv в межах проєкту «Реформи без ілюзій».

Чи можна говорити, що реформа первинної ланки медицини вже завершена і ми готові до другого етапу?

Ні, я б сказала, ми зараз на середині шляху. Процес вибору лікаря пацієнтами ще триває — лише 78% мешканців області вже обрали сімейного лікаря. З іншого боку, у лікарів сімейної медицини піднялася зарплата, але в той же час ми не можемо говорити, що на первинці маємо допомогу тієї якості, яку б ми хотіли отримувати внаслідок реформи. Кожен мешканець області в особі лікаря хоче мати не просто диспетчера, який його відішле далі, а допоможе і порадить.

З нового року має початися реформа вторинної медицини. Що зміниться для пацієнтів?

Мета реформи загалом — зробити таку медичну допомогу, яка задовольняла б українців: щоб був фаховий лікар, доброзичливий персонал, медикаменти в лікарнях і щоб не доводилося за це все платити шалені гроші. За планом МОЗ реформа вторинки і третинки — стаціонарів насамперед і спеціалізованої допомоги — має початися з 1 січня. Але на початку року завжди є нестабільне фінансування, тому НСЗУ погодила з МОЗ, що другий етап медреформи повноцінно розпочнеться з 1 квітня. Уже в жовтні цього року лікарні почнуть подавати документи в НСЗУ.

Реформа зараз — це не зміна медичної допомоги, це зміна принципів фінансування. НСЗУ зараз є основним закупівельником медичних послуг в Україні. Лікарні вже перетворилися на некомерційні підприємства, і за певними пакетами, пріоритетними тарифами чи глобальним бюджетом фінансуватиметься допомога.

Вузькі спеціалісти працюють і в поліклініках, що належать до первинної ланки, і в лікарнях. Чи залишаться вони в поліклініках?

Допомога вузьких спеціалістів у поліклініках буде оплачуватися за глобальним бюджетом. Суттєвих змін в організації їхньої роботи не буде, але від кількості пацієнтів, які до них прийдуть, зростатиме їхня зарплата. У стаціонарах ситуація складніша, мережа в області є дуже велика, громіздка і дороговартісна. Стаціонарна допомога оплачуватиметься за двома тарифами: з глобального бюджету — авансом від НСЗУ, а пріоритетні пакети допомоги — акушерство, інфаркти, інсульти, онкологія, паліативна допомога, реабілітація, — матимуть більші коефіцієнти. Ті стаціонари, де буде багато пацієнтів, а не липових історій хвороби, зможуть суттєво збільшити свій бюджет.

Читайте також: Хвороба-детектив. Як діагностувати ревматизм та навчитись з ним жити

Що зміниться для пацієнтів? Йдеться про те, що до вузьких спеціалістів можна буде потрапити тільки за скеруванням, але навряд люди до цього швидко звикнуть.

Так працює увесь цивілізований світ. Скерування до вузьких фахівців будуть в електронному вигляді, і в них не буде прізвища лікаря, а тільки його спеціалізація. Воно діятиме по всій території Україні, і пацієнт зможе обрати лікаря самостійно. Звичайно, пацієнтам спочатку буде складно, але повірте, що в жодній цивілізованій країні немає такого, щоб у терапевтичному чи хірургічному відділенні під ординаторськими сиділи черги людей. Для пацієнта має однозначно змінитися якість та обсяг надання медичної допомоги: він не має платити за лікування, не має купляти медикаменти в лікарню, а має отримати якісну медичну допомогу.

Якщо я ходила постійно до одного і того ж гінеколога чи отоларинголога, але не хочу брати скерування, чи можу прийти до нього на прийом і офіційно заплатити за це сама?

Законом передбачено, що ті послуги, які не входять у пакет, або ж візити без скерування пацієнт зможе оплатити сам відповідно до затвердженого тарифу. Як це почне працювати — складно спрогнозувати, бо всі ці умови виписують НСЗУ. Ці гроші будуть напряму йти в медзаклади із НСЗУ без посередництва різних департаментів.

Що зміниться для вагітних і породіль? Раніше йшлося про те, що вони зможуть теж обирати лікаря.

Породіллі і зараз вибирають лікаря та успішно за це платять — але не офіційно в касу, а різними неформальними способами. Є визначений НСЗУ пакет «акушерська допомога» з високим коефіцієнтом — за моєю інформацією, це приблизно 8,5 тис. грн за одні пологи. Звичайно, таких грошей на одні пологи не треба. Кілька років поспіль ми прораховували, яка вартість пологів для бюджету лікарні. Наприклад, для обласної лікарні, де проводили приблизно 4 тисячі пологів на рік, вартість одних коштувала приблизно 3-4 тисячі — у тому числі з урахуванням комунальних платежів, які зараз вже у ціну пологів не входять. 8,5 тисяч — це медицина і зарплата працівників. Не всі пологи є ускладненими, більшість з них за протоколами демедикалізовані, тому ми передбачаємо, що ті акушерські стаціонари, де буде понад 400-500 пологів, будуть себе дуже добре почувати.

Читайте також: Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні

Вагітні теж матимуть скерування, але всі ургентні випадки скерувань не потребуватимуть. Тобто вся невідкладна допомога надаватиметься незалежно від того, куди звернувся пацієнт.

Коли відкриють обласний пологовий? У чому затримка?

Замовником ремонту є адміністрація обласної лікарні, у перинатальному, де мають дооблаштовувати гінекологічний корпус, — управління капітального будівництва. Наскільки мені відомо, перинатальному потрібно дофінансування у розмірі приблизно 60 млн грн на завершення реконструкції, обласній лікарні — трошки менше, але теж треба. На жаль, уряд зупинив фінансування з Державного фонду регіонального розвитку і соціально-економічної субвенції. Ми сподіваємо, що невдовзі цей процес розблокують, кошти надійдуть і до кінця року ми завершимо капітальні ремонти і там, і там.

Мар’яна Возниця нещодавно очолила Західний департамент НСЗУ. Що буде з «Охматдитом»? Хто там стане керівником замість неї?

Зараз в. о. директора «Охматдиту» є Олександра Бурда, яка до того працювала заступницею з хірургічної допомоги. Але ми плануємо зробити дуже радикальну річ — приєднати «Охматдит» до Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, відомого як Чорнобильська лікарня. Ми розуміємо, що колись створення двох дитячих лікарень було досить штучним рішенням, і ми в медичному середовищі давно говоримо, що треба об'єднати їх. Департамент вже подав відповідний проект про реорганізацію до Львівської обласної ради. Якщо ЛОР підтримає його, ми будемо обирати нового керівника. Також паралельно ми починаємо готувати проект будівництва нової сучасної дитячої лікарні, у яку, власне, переміститься уся ця структура. Ми хочемо створити єдиний потужний центр медицини дитинства — від діагностики, лікування і до реабілітації.

За висновками експертів Світового банку на Львівщині тільки Стрийська районна лікарня за приміщеннями і логістикою відповідає європейським стандартам. В «Охматдиті» наразі немає приміщення, де можна повноцінно розмістити апарати КТ, МРТ, лабораторні підрозділи. Палати розраховані на 6-8 осіб, що теж не надто зручно, немає нормального харчоблоку і що важливо — сучасної вентиляції, щоб в одній лікарні можна було лікувати одночасно і кір, і бронхіт, і операції проводити. Якщо ж у нас поступає хворий з кором, то треба закривати всю лікарню.

Читайте також: У нас забагато лікарів. Ігор Новицький про медичну освіту та розвиток офтальмології

З нового року інакше фінансуватиметься екстрена медична допомога — так само переходить до НСЗУ. Що зміниться тут?

НСЗУ куплятиме ту послугу, яку визначить своєю нормативною базою. Крім того, з місцевих бюджетів ми можемо і будемо дофінансовувати ті чи ті напрямки: комунальні видатки, будинки дитини, патанатомію, судово-медичну експертизу, частково психіатрію — тобто ті речі, які не потрапляють в програму від НСЗУ. Поки що незрозуміла ситуація зі стоматологією, бо ургентна потрапляє в закупівлю НСЗУ, а планова — ні. Львів зараз має стоматологічну програму, і це правильний крок. В обласному бюджеті ми не маємо жодного стоматологічного закладу, тому нас це загалом і не стосується. Проблеми є в медуніверситеті, де є великий стоматологічний центр, і в районах.

Екстрена медицина в багатьох країнах Європи є відповідальністю місцевої влади, і ми від себе це не забираємо, плануємо і далі дофінансовувати. Але НСЗУ буде фінансувати, буде встановлений тариф за виклики. НСЗУ точно не оплачуватиме, наприклад, обслуговування службою екстреної медицини перевезень між лікарнями — так зване «медичне таксі». Тому кожна лікарня повинна буде мати для цього свій транспорт. Також не буде обслуговувати різні культурні заходи, мітинги. Зараз кожна ГО пише нам листа, і ми зобов’язані це робити. Це все буде складно, це не сподобається пацієнтам, медикам, але нічого нового придумувати не треба — увесь світ пройшов цей шлях.

Чи можна тоді говорити про те, що непрофільні виклики стануть платними?

Наразі я не можу однозначно таке стверджувати, це дуже дискусійна тема. Непрофільні виклики — це загальна проблема для всіх країн. Я, як педіатр з багаторічним стажем, не можу телефоном визначити, чи в цей момент дитина легкохвора, чи важкохвора, бо в дітей хвороба розвивається дуже динамічно. Диспетчер — тим більше. Тому в багатьох диспетчерських за кордоном працюють лікарі, які можуть на себе брати більше відповідальності.

Читайте також: Менше черг, більше пацієнтів. Що змінила медреформа у Львові

Інша справа, що НСЗУ планує вводити як бонуси, так і штрафи. Якщо пацієнт одного сімейного лікаря постійно звертається до «швидкої», аби полікувати гіпертонічний криз, то такий лікар матиме штрафні санкції. Бонуси плануються для тих сімейних лікарів, які, наприклад, діагностували ранню онкопатологію — тобто передраковий стан чи першу стадію.

Ще до реформи почалася програма онкопревенції. Чи буде вона збережена і ким фінансуватиметься?

Усі програми скринінгу раку і онкопатологій є в пріоритетному пакеті НСЗУ. Тобто усі поліклініки, які матимуть відповідне обладнання — наприклад, для ендоскопії, мамографії, — будуть фінансуватися з високим коефіцієнтом.

Чи буде страхування відповідальності лікарів? Пацієнтів цікавить страхова медицина, щоб за їхнє лікування хтось заплатив. Але лікарі також мають право на помилку, а тенденція судових позовів зростає.

Державної програми страхування не буде. Але в межах реформи розраховують на те, що медзаклади матимуть можливість заробити достатньо грошей, аби застрахувати лікарів. Це працює в багатьох країнах. Я знаю, що в США вартість страховки на медичну помилку становить приблизно 80 тисяч доларів. Дуже часто причиною смерті пацієнта є не недолугий лікар, а лікарська помилка, яка пов’язана з низкою об’єктивних речей.

Читайте також: Страхова медицина у Львові. Як повернути гроші за лікування

У Львові ще на початку 2017 року закрили кабінет освідчення водіїв. Громадських активістів та поліцію цікавить, що з цим робити?

Цей кабінет був структурним підрозділом нашого наркодиспансеру — тепер центру превенції та терапії узалежнень, до функцій якого не входить освідчення та медогляд. Після однієї конфліктної ситуації з народним депутатом, який фактично в заручники взяв наших лікарів, ми його закрили. Крім того, у них закінчився термін договору оренди приміщення з ЛМР.

Ми однозначно закрили одне з корупційних джерел у львівській медицині. Це було вигідно і певним особам, які працювали в поліції і могли домовлятися про одні висновки, і було джерелом нелегального заробітку для частини медиків. На цей кабінет було багато скарг. Згідно з наказом МОЗ, освідчення можуть проводити фельдшери у ФАП-ах, поліцейські в автомобілях, відділках чи поліклініках. У Львові є достатньо медзакладів, які можуть купити потрібні тестери і проводити освідчення, а при потребі — уже скерувати для подальших обстежень чи лікування в Центр. Я гарантую, як тільки ця послуга стане платною — а вона має такою стати, бо не можуть люди, які порушили правила, не платити за освідчення, — на цьому зможуть добре заробляти, і в лікарнях перестануть говорити, що не можуть цього робити.

Олександра Бодняк

Фото Мари Братущик-Хоми

Медіа-хаб «Твоє місто» в межах проєкту «Реформи без ілюзій» запускає відкриті інтерв'ю за участі читачів, під час яких свої запитання можуть задати усі охочі. Проєкт реалізується за підтримки проєкту USAID «Медійна програма в Україні», яка виконується міжнародною організацією Internews.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.