ілюстративне фото: thedoctorweighsin.com
Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні
Без істерики
Перше, на чому наголошує Орест Тріль, — епідемії онкозахворювань в Україні, а тим більше на Львівщині немає.
«Не потрібно наганяти істерію. У Львівській області рівень захворюваності нижчий, ніж у багатьох центральних та південних областях. У нас менше промисловості — немає асфальтних заводів, радонових виробництв. Є вугільні шахти, але не так багато, як було на Донеччині, наприклад», — каже він.
За його словами, кількість виявлених в області онкохворих щороку зростає на 2-2,5%, проте це свідчить скоріше про кращу діагностику раку, а не збільшення його поширеності. Орієнтування на сьогоднішню статистику смертності від раку, каже Орест Тріль, не надто прояснить ситуацію. Іноді люди хворіють на серцево-судинні чи печінкові захворювання, а їхній сімейний лікар не знає, що в них рак. Тож і в свідоцтві про смерть про нього не згадає, а вкаже іншу хронічну хворобу. Буває, що людина помирає в іншому місті, і до її сімейного лікаря інформація про причину смерті просто не доходить.
На Львівщині найбільше на рак хворіють мешканці гористих районів — Перемишлянського і Жидачівського. Високі показники і в курортному Трускавці, а також у Львові. Пояснень цьому, каже Орест Тріль, може бути кілька. У курортних районах, наприклад, більше старшого населення, ніж молодого, тому і рівень захворюваності вищий, навіть якщо немає об’єктивних екологічних причин. Друга причина — природні географічні розломи. Зараз науковці вивчають їхній вплив на виникнення тих чи тих захворювань.
«Вони проходять, власне, через гористі райони області. При розломі піднімається важкий радоновий газ, що накопичується в підвалах, на перших поверхах будинків. Він розпадається з утворенням радіоактивних альфа-частинок. Їх вдихання уражує слизову, що підвищує ризик мутацій у дихальних шляхах. Передусім це стосується людей, які постійно працюють у напівпідвальних малопровітрюваних приміщеннях, або тих, хто живе в таких квартирах і на перших поверхах», — пояснює онколог.
Окрім того, захворюваності може сприяти і стиль харчування.
«Якість продуктів зараз нижча, бо немає прискіпливого контролю. Виробники використовують багато добавок, барвників. У нас немає досліджень впливу харчування на онкозахворюваність, але вони є на Заході. Наприклад, червоне м’ясо у великій кількості є небезпечним і може спровокувати рак кишківника», — каже Орест Тріль.
На які види раку найчастіше хворіють жінки, чоловіки і діти
Підвищена гормональна активність у жінок може провокувати рак грудної залози, що є на першому місці серед жіночих онкозахворювань. Це естроген-залежний рак, а підвищеному рівню естрогену в організмі жінки може сприяти синтетичний чи промисловий гормон у курятині та свинині, в інших продуктах. Естрогенові «збурення» можуть мати і внутрішні причини, що залежать від стилю життя.
«Жінкам рекомендовано для зниження ризику раку грудей народжувати і годувати груддю. Тоді рівень естрогену пригнічується, а інші захисні гормони, навпаки, стають активніші. Якщо жінка годує двох-трьох дітей впродовж життя, то ці періоди естрогенового штилю дають їй більше шансів уникнути раку грудей. Деякі жінки відмовляються від грудного вигодовування — кажуть, що тоді груди негарні стануть. Це міфи, неосвіченість. З медичної точки зору, годування груддю є ідеальним для здоров’я жінки і чудесним для дитини», — говорить онколог.
Другий поширений рак серед жінок, особливо молодих, — рак шийки матки. Смертність від нього є на першому місці у жінок до 40 років.
Читайте також: Вберегтися від раку шийки матки. Що насправді може допомогти
Серед чоловіків найпоширенішим є рак легень і дихальних шляхів. Це пов’язано із курінням, адже сигарети є доведеним канцерогеном №1. Торік у Львівській області обліковано 634 нові випадки раку легень, більшість з них — у чоловіків. Також чоловіки хворіють на рак гортані.
«Часто пацієнти кажуть, що курять ледь не з дитинства. Вони говорять, що знають про шкоду куріння, але думали, що рак може бути в когось, але не у них», — каже Орест Тріль.
Іншим поширеним раком серед чоловіків є рак простати. Його переважно виявляють вже на пізніх стадіях і проявляється він найчастіше після 60-ти років.
Серед дітей же, за словами Ореста Тріля, поширеними є лейкози. Це пов’язано із погано сформованою імунною системою, де легко можуть виникати збої. Втім, зазначає він, дитячі лейкози лікуються у рази простіше, аніж дорослі, адже немає великого накопичення змін і різноманітних мутацій ракових клітин. Щоправда, для цього потрібні досить агресивні препарати.
Прорив у діагностиці
Говорячи про онкозахворювання, що найбільше вражають жінок, Орест Тріль наголошує, що їх можна вилікувати на нульовій чи першій стадії — завдяки своєчасній діагностиці, яка часто буває досить простою. Ідеться про скринінгові програми, запроваджені в кожному районі Львівщини та у Львові за підтримки Світового банку. Програма передбачає обстеження на сучасних мамографах жінок віком 45-65 років.
«Апарати скрізь однакові і якісні. Жінки приходять за записом від сімейного лікаря або із жіночої консультації, роблять мамографію. Якщо все добре, то повторне обстеження буде за два роки. В іншій ситуації запрошуємо на додаткову консультацію, робимо прискіпливий аналіз з проблемного місця і можемо ту ділянку забрати. Якщо все добре зробити, то пацієнтка практично вилікувана від раку на нульовій стадії», — говорить Орест Тріль і додає, що вчасний огляд — це шанси на 100-відсоткове одужання.
Читайте також: Знати, що здорова. Де у Львові обстежитися на мамографі
У Європі, каже він, 30% випадків раку грудей виявляють на нульовій стадії, в Україні виявлення раку на нульовій і першій стадії разом зазвичай становить 20% — і то завдяки скринінгу. Проривом у діагностиці він називає і цифрову мамографію, що використовують зараз замість плівкової. Крім того, з’явилась МРТ, що раніше використовували тільки для обстеження голови. Цей спосіб діагностики використовують для жінок, молодших за 45 років.
«МРТ фантастично перевіряє грудні залози, простату — можна знайти ранній рак. Також органи тазу, живота, печінку, підшлункову залозу можна обстежити. Це дуже агресивні раки, тому мати ранній діагноз — це круто», — говорить Орест Тріль.
Натомість попередити рак шийки матки можна простіше — достатньо регулярно ходити до гінеколога та здавати мазок на цитологію. Це допоможе виявити певні зміни ще за кілька років до виникнення самого раку, і тоді можна буде обійтись досить простим лікуванням. Лікар зазначає, що жіночі консультації Львівщини забезпечені усім необхідним для взяття і якісного проведення аналізів — потрібно лише прийти.
«Шийка матки і пухлини там змінюються також. Раніше гінекологу було візуально видно на прийомі зміни слизової, зараз більше пухлин розташовуються в каналі, що недоступний для огляду, тому мазок відіграє особливо важливу роль», — каже Орест Тріль.
За його словами, жінки часто нехтують профілактичними оглядами, а ті, які мають проходити планове обстеження, каже онколог, натомість домовляються з лікарями про відмітки в медичній книжці, а фактично медогляд не проходять.
«Прийшла до мене жінка, яка працює кухаркою. Це та категорія, яка має обов’язково проходити медогляд. Вона має всі записи в медкнижці. Я питаю: «Як ви їх робили, якщо у вас вже велика пухлина матки?». Вона каже: «Я ж працюю в ресторані, мене в районі всі знають, я дружу з гінекологами. Передала свої документи — мені завірили їх». Вона це говорить і усвідомлює, що пропустила пухлину на ранніх стадіях і винна сама», — розповідає лікар.
Читайте також: Профілактика раку. Чому регулярний огляд у гінеколога може врятувати життя
Орест Тріль також каже, що не варто думати, що первинна діагностика раку — це дорого.
«Люди чомусь прив’язують діагностику онкології до низки різних маркерів показників крові. Але насправді вони непоказові в діагностиці первинного раку. Це хороший маркетинг приватних лабораторій, які нав’язують хибну думку, що онкодіагностика — складна», — говорить лікар.
За його словами, деякі види раку на ранній стадії можуть виявляти сімейні лікарі, які зараз проходять відповідне навчання. Запобігти виникненню раку може і стоматолог. Різні пухлини в порожнині рота виникають або, знову ж таки, через куріння, або через часте травмування слизової рота і язика, наприклад, пошкодженим зубом. Та спочатку це можуть бути просто запалення.
«Є велика частина людей, які не ходять до стоматолога взагалі і потім до нас потрапляють. Держава трохи втратила над тим контроль, бо стоматологи більше пішли в приватну практику», — каже онколог.
Водночас, за його словами, зараз покращилась ситуація з діагностикою пухлин внутрішніх органів за допомогою УЗД або комп’ютерної томографії. Так часто виявляють, наприклад, пухлини нирки, що раніше проявлялись на занедбаних стадіях.
Окремо онколог виділяє рак щитовидної залози. Зазвичай цей рак також діагностують за допомогою УЗД — хороший лікар бачить навіть невеличкі вузли.
«Як і щодо грудної залози, тут дуже змінилася парадигма діагностики. Наприклад, що робити, коли вже є вузлик, каже не онколог, а УЗД-фахівець, який звертає увагу на нерівний контур, судину в центрі залози, зміщення кровпостачання. Також можна провести радіологічне дослідження, а тоді йдете до хірурга, він видаляє вузлик, робить аналіз і прописує подальшу йод-терапію», — розповідає Орест Тріль.
Читайте також: У нас забагато лікарів. Ігор Новицький про медичну освіту та розвиток офтальмології
Рак товстої кишки теж можна діагностувати досить легко — завдяки пошуку прихованої крові в калі. Ця скринінгова технологія поширена в Європі, проте в Україні таких центрів ще немає. За словами Ореста Тріля, на Львівщині готували на цю тему проект для Світового банку, проте він його відхилив, натомість підтримавши проект по жіночому здоров’ю.
Коли дешевше попередити
Щодо раку легень, то тут, говорить онколог, з діагностикою складніше — вона коштує дорого, малоінформативна та, окрім того, опромінює організм.
«Зараз виявити рак легень на ранніх стадіях дозволяє лише дорога комп’ютерна томографія. Але складно інтерпретувати маленький вузлик у легенях, який вже може бути раком. Порахувавши усі ці затрати і ризики, в Європі вирішили, що на захворюваність і смертність від раку легень потрібно впливати альтернативними методами — обмежити доступ людей до сигарет, які є основною причиною захворювання», — пояснює лікар.
Йдеться, зокрема, про подорожчання тютюнових виробів за рахунок підвищення податків, а також обмеження місць для куріння. Україна, за його словами, також рухається в цьому напрямку.
«З точки зору онкології, це етично — ускладнювати бізнес тютюновим компаніям і доступ людям до шкідливої звички. В останні роки, свідчать цифри, рак легень пішов на спад. Може, і шахтарі менше працюють, але і з сигаретами це пов’язано», — говорить лікар.
Орест Тріль зазначає, що на багато видів раку — зокрема грудей, матки, товстого кишківника, підшлункової — впливає харчування і, відповідно, надмірна вага, а також діабет. Він не радить їсти багато копчених і смажених продуктів, червоного м’яса, натомість вживати більше овочів, фруктів, морепродуктів, риби, білого м’яса. Жінкам для попередження раку молочних залоз корисно їсти овочі родини хрестоцвітих — різні види капусти, редьки, редиску тощо. Поширеним видом раку є і меланома — рак шкіри, який досить агресивний. Тут, каже Орест Тріль, рекомендації банальні: уникати прямого сонця, обстежувати пігментні плями, якщо такі з’являються, тощо.
Читайте також: All you eat is love
У цих випадках, каже Орест Тріль, може допомогти мода. Зараз пропагується нормальна вага тіла, помірна засмага, здоровий спосіб життя — і це також дає свої результати. Україна тут в тренді, говорить він, і рухається в тому ж напрямку, що і Європа.
«Пропагувати і пояснювати ці прості речі про здоровий спосіб життя мають Центри громадського здоров’я, що нарешті у нас запрацювали. Людина сама має ухвалювати рішення про те, як їй жити, але Центри мають дати інформацію — об’єктивно і цікаво, показати, що здоров’я — це модно», — каже онколог.
Деякі жінки можуть спадково отримати «поламаний» BRCA-ген, який може спричинити рак молочної залози. Загалом у світі таких жінок приблизно 3%, ризик захворіти у них впродовж життя зростає до 80-90%. Жінка є у групі ризику, якщо раком хворіли дві родички першої лінії — мама, тітка або бабуся. Тоді, каже Орест Тріль, їй потрібно обстежитися щодо мутації гену. Якщо вона підтвердиться, потрібно робити ранній мамографічний скринінг та бути під постійним наглядом лікарів. Є й інший шлях, яким пішла акторка Анджеліна Джолі: маючи таку мутацію, вона зробила підшкірну мастектомію і видалила два яєчники, оскільки вони теж є в зоні ризику.
Зберегти органи
Змінилися не лише способи діагностики онкозахворювань, а й підходи до лікування. Наприклад, зараз для лікування раку молочних залоз часто використовують гормонотерапію замість хіміотерапії. Якщо ж потрібна хімія, то є багато нових схем, що працюють цільово і агресивний рак перетворюють на звичайний — з нормальним прогнозом.
«Еволюціонувала і хірургія. Від масштабних операцій, коли видалялись величезні ділянки і жінки страждали, ми перейшли до лапароскопії. Невеличкі пухлинки на нульовій стадії дозволяють це зробити. Залишаються двоє грудей, і слідів операції навіть не видно. Ця еволюція сталась в останні роки», – говорить Орест Тріль.
Ендоскопію також використовують для видалення пухлин в інших частинах тіла — наприклад, видаляючи частину легені за допомогою камери і малоінвазивних інструментів.
«Людина на наступний день може встати, дихати, рухатися, а за два дні — активна йде додому. Усі резекції нирки тепер також вийшли на лапароскопічний етап, відкриті операції робляться значно рідше. Зберігаємо нирку навіть при великих пухлинах, не травмуємо черевну порожнину, немає загрози серйозних ускладнень. Це хірургія, повернена до пацієнта», — зазначає лікар.
Читайте також: Чотири найпоширеніші міфи про хірургію. Чому операція — насправді не страшно
У Львівському онкоцентрі мають і своє ноу-хау для визначення раннього метастазу при раку грудей. У світі цей метод уже відомий, проте в Україну він тільки приходить. За стандартами, пояснює лікар, коли виявлено пухлину молочної залози, потрібно під час операції забрати з нею і лімфовузли, де можуть бути метастази, а це впливає на працездатність жінки, її рухливість.
«Ми вводимо біля пухлини невелику дозу іонізуючого препарату, він підходить до першого лімфатичного вузла, накопичується в ньому, і ми на операції знаходимо його за допомогою спеціальних пристосувань. На комп’ютері ми бачимо його шлях, точково вимірюємо радіаційний фон і забираємо лише первинну пухлину та перший вузлик від неї. Той вузлик обстежуємо, і якщо там немає ракових пухлин — то все, більше нічого не вирізаємо. Жінки потім веселі, щасливі, з грудьми і повноцінними руками», — розповідає онколог.
Останні тренд у лікуванні раку сьогодні — це імунотерапія. Вона полягає у тому, що «розблоковує» імунну реакцію, дозволяє імунній системі побачити «своїх» та «чужих» і знищити останніх.
Орест Тріль каже, що МОЗ дозволило лікарям використовувати будь-які визнані у світі протоколи лікування: фінські, європейські, американські. На його перешкоді може стати тільки його фінансова складова, адже держава забезпечує лише препарати для першої лінії хіміотерапії. Зокрема, імунотерапія є дуже дороговартісною.
«У закордонних протоколах часто використовують новітні хіміопрепарати, цільові препарати, також зараз нове відкриття — імунотерапія, що коштує сотні тисяч доларів. Ми отримуємо препарати за закупівлями через міжнародні організації — це краще, дешевше, більше, але там наразі лише базові ліки. А ці модерновіші – другої, третьої лінії, цільового лікування, які щойно вийшли на ринок, — фантастично дорогі. Онкологи все знають, все вміють, але часом не можуть нічого зробити», — говорить лікар.
Це настільки дорогі ліки, додає він, що не всі розвинені країни включають їх у свої протоколи або передбачають, що частково їх має покрити страхування, чи шукають інші схеми оплати. Втім, якщо пацієнт має гроші, то і в Україні лікуватиметься на тому ж рівні, що і за кордоном. На Заході, каже лікар, слово «рак» не викликає панічного страху, адже медицина допомагає його подолати. Люди за кордоном мають більшу довіру до обстежень, додає він, а в Україні і обстеження, і лікування — такі ж.
Читайте також: Страхова медицина у Львові. Як повернути гроші за лікування
Чому люди досі помирають від раку
На запитання про те, чому часом і новітні препарати не допомагають хворим одужати, Орест Тріль відповідає, що онкологія — це змагання з правилами, що змінюються на ходу.
«Ракові клітини виникають у нестабільному геномі і пристосовуються до організму. Вони ведуть себе агресивно, завойовують простір, забирають ресурси з навколишніх тканин і при цьому паралізують імунну реакцію на себе. Тому проти інфекції в людини може бути фантастичний імунітет, але пухлину він пропустить», — пояснює лікар.
Ризик є і в тому, що під час хіміотерапії частина клітин може просто «заснути», щоб пережити навалу лікувальних засобів. Здається, що є відгук на лікування, та за кілька місяців чи навіть років ці сплячі клітини можуть прокинуся знову. І вони ще небезпечніші, адже адаптовані до попередніх препаратів. Та Орест Тріль дивиться на майбутнє лікування онкозахворювань оптимістично, адже дослідження науковців у цій галузі прогресують.
«Раніше вважалося, що пухлинні клітини всі однакові і десь ховаються в різних місцях організму, що хіміотерапія діє на всі з них рівномірно. А виявилося, що виникає багато різних мутацій — ніби ланцюжок. Ми в кінцевому результаті знищуємо останню версію цих мутацій, але оті всі попередні зміни в клітинах — ні. Зараз є розуміння цієї еволюції, і це досліджується далі», — каже Орест Тріль.
Олександра Бодняк
Головне фото: thedoctorweighsin.com
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори