фото: imperia-svyat.if.ua, lvivexpres.com, xn--80aafeg3bveo.dp.ua, espreso.tv, platfor.ma, www.istpravda.com.uа
Тема: дискусія «Львів мультикультурний: уявний, бажаний, проблемний?»
Спікери: літературознавець Ірина Старовойт, історик Роман Голик, соціолог Анна Чеботарьова та журналіст Віталій Портніков; модератор – культуролог Зоряна Рибчинська.
Про що мова: Львів, у якому ще півстоліття тому мешкало більше 100 000 євреїв, до сьогодні кардинально змінив своє етнічне та культурне обличчя. Знищуючи персоналій та спільноти, окупаційні режими на спорожнілому місці культивували стереотипи та міфи щодо різних «незручних» груп. Серед них – євреї Львова. Які упередження та відверті вигадки поширені у місті, де у промоційному мотто є слово відкритість? Хто несе за них відповідальність? У який спосіб їх можна подолати?
Тема: дискусія «Кохання і гроші: соціальна функція шлюбу в історичній перспективі».
Спікери: рабин Мойше Лейб Колесник (Івано-Франківськ), отець Тихон (Сергій) Кульбака (Донецьк/Львів), психоаналітик Богдан Яскевич (Львів)
Про що мова: Чи дійсно шлюб є союзом лише між двома? Вплив на вибір чоловіка чи дружини в минулому мали свати, батьки, фінансове становище родини, і в останню чергу – лише кохання між нареченим та нареченою. Шлюб, чи то єврейський, чи християнський, був у минулому не тільки початком нової сім'ї. Під час лекції лектор представив соціальну роль сім'ї у минулому та її трансформацію протягом останніх двохсот років – з того часу, коли романтична основа відносин почала відігравати домінуючу роль.
Тема: лекція «Антропологія радянської комунальної квартири і пострадянське місто».
Спікер: Ілля Утєхін, російський антрополог, професор Європейського університету у Санкт-Петербурзі. Займається соціальною історією радянського суспільства, етнографією комунікації, візуальною антропологією.
Про що мова: своєю появою комуналки, де мешкала значна частина міського населення СРСР, зобов'язані радянській житловій політиці, коли житло, яке розподіляла патерналістична держава, стало засобом контролю і заохочення. У комунальних квартирах, де мешканці не були господарями і де було відсутнє джерело порядку, умови життя вимагали вироблення взаємодії із сусідами і підтримки громадських місць в прийнятному стані. Сформовані практики відображають специфічну «комунальну ментальність», для якої характерні не тільки взаємодопомога і «чуття товариства», а й заздрість, параноїдальна підозрілість, особлива конфігурація меж приватного й публічного.
Тема: презентація проекту «Вулиці Львова».
Про що мова: На прикладі історії перейменувань вулиць та площ Львова можна прослідкувати складність та неоднозначність історії Львова, її тяглість і перервність. Показовим у цьому випадку є приклад центральної артерії міста – проспекту Свободи, який перейменувався з приходом кожної нової влади. Проект «Вулиці Львова» – це онлайн-база, що містить в собі інформацію про перейменування вулиць Львова, візуалізовану на карті міста. Проект реалізовано на базі Google Maps, що дає можливість користувачеві наближувати/віддаляти карту, переглядати актуальні об’єкти, зберігати та пересилати посилання на актуальний стан сторінки. Розуміння історії перейменувань відкриває широкі можливості до розуміння минулого. Однак, на даному етапі реалізації проект ставить більше питань, аніж дає відповідей. Якими мовами слід відображати назви вулиць? Українізація чи транслітерація? Як подавати польські та німецькі назви? Як відобразити на сучасній карті ті вулиці, що припинили своє існування?
Тема: лекція «Місто, або Туди і назад».
Спікери: Дмітрій Кокорін – випускник Московської школи соціальних і економічних наук. Наукові інтереси: соціологія простору, урбаністика, соціологія знань, новий інституціоналізм. Ярослав Ковальчук – викладач модулю «Проблеми урбанізму» Московської архітектурної школи МАРШ (незалежна школа, що тісно співпрацює з London Metropolitan University).
Про що мова: модерністське місто померло. Хоча архітектурні ідеї та знахідки модернізму і далі надихають сучасних архітекторів, проте у плануванні міст модерністські прийоми майже не застосовуються. Аби зрозуміти, чому відбулося саме так, слід поглянути на усю історію розвитку європейського містобудування. Переосмислення організації просторів міста XVII-XIX століть призвело до появи так званого «барокового планування». Ключовою ідеєю стало бачення вулиць і площ як єдиної системи громадських просторів. Модерністське містобудування виникло як відповідь на виклики урбанізації. Можливості для масової реалізації нових ідей з’явилися після Другої світової війни. Однак досить швидко виявилося, що модерністське місто є далеко не ідеальним місцем для життя. Ці питання обговорили під час лекції – чому європейці відмовилися від модернізму у містобудуванні, чим модерністська архітектура відрізняється від модерністського містобудування та якими є сучасні підходи до планування та забудови міст.
Тема: лекція «Енігма Донбасу: як збагнути його минуле і сучасне?»
Спікер: професор Куромія Гіроакі – американський історик японського походження. Спеціалізується на історії СРСР, зокрема добі сталінізму, комуністичних репресіях і часах «холодної війни». Дотично займається вивченням проблем сучасних Росії та України.
Про що мова: Донбас є тим регіоном України, який непросто збагнути – і в минулому, й у сьогоденні. На своєму шляху до модерних політичних форм він незмінно залишався антиметропольним та не довіряв жодним зовнішнім режимам. Недаремно Лев Троцький свого часу зауважив, що «у Донбас не можна їхати без (політичного) протигазу». Утім, щойно Україна здобула незалежність, у Донбасу не було іншого вибору, як планувати своє майбутнє у складі незалежної України. Попри те, що сам Донбас традиційно не корився центральній київській владі, його політики і впливові політичні гравці робили спроби здобути Київ. Після невдалої спроби їм врешті це вдалося за таємної підтримки зовнішньої сили (Росії). Цей «феномен Януковича» і призвів їх зрештою до краху: Україна відмовилася від орієнтації на Росію. І хоча населення Донбасу, можливо, і підтримувало владу Януковича в Києві, зовсім не очевидно те, що у своєму регіоні вони схвалювали російську владу. Воєнні дії Москви все змінили, змусивши Київ до збройного опору. Під час лекції професор Куромія Гіроакі проаналізував історичні шляхи енігми Донбасу та запропонував способи аналізу нинішньої ситуації у Східній Україні.
Тема: лекція «Проект WOW Amsterdam: голкотерапія для депресивних районів».
Спікери: Кейс Ван Райвен – протягом тридцяти років працює в Амстердамі як координатор, відповідальний за розвиток та зміни великих міських просторів, таких, як новий берег Амстердаму. Незалежний радник та ініціатор проектів, які надають креативних стимулів районам міст. Надєжда Ніліна – провідна викладачка модулю «Проблеми урбанізму» Московської архітектурної школи МАРШ (незалежна школа, що тісно співпрацює з London Metropolitan University). Архітектор, урбаніст, громадська діячка.
Про що мова: сьогодні в Амстердамі проживає більше 800 000 мешканців. Місто дуже швидко зростає. Це великий лоґістичний, фінансовий, культурний і туристичний центр Нідерландів та усієї Європи. Водночас вражає, що саме тут можна знайти величезну кількість незайнятих, спорожнілих споруд (від закинутих шкіл до заводів і фабрик, що більше не діють). Трансформація цих пустих урбаністичних просторів сьогодні є пріоритетом і місцевої, і державної політики. Адже саме переосмислення функцій цих споруд дозволить підтримати амбіції Амстердаму стати центром інновацій та сучасного мистецтва, а також знайти можливість комфортного проживання для митців, студентів тощо. Проект «WOW Amsterdam» втілюється в одному з депресивних районів міста, зведеному в 50-их роках в дусі конструктивізму. Сьогодні тут утворився один з потужних міських культурних центрів, мешканці якого тісно співпрацюють з іншими жителями цієї ділянки – емігрантами з Марокко та Туреччини. Окрім того, під час лекції піднімають такі питання: що робити з конструктивістськими спорудами, в яких раніше діяли великі інституції, а сьогодні працюють офіси невеликих фірм? Як переосмислити функції і призначення будівель, які будували для забезпечення процесів, не потрібних сьогодні?
Відеоархів подій Центру міської історії надає доступ до колекції аудіовізуальних матеріалів, які представляють записи відкритих лекцій, дискусій, круглих столів, зустрічей з істориками та цікавими особистостями, що проходили у Центрі. Матеріали розміщені у мережі за згоди учасників і можуть використовуватися професійно та в освітніх цілях. Усі відео за різні роки можна переглянути ТУТ.
Опублікувала Юлія Сабадишина
