Я кажу подругам з дітьми, щоб не повертались, а сама чуюсь винною, що залишаюсь тут

940 0
Дитяча і сімейна психологиня та письменниця Світлана Ройз про те, що ми – це тил не тільки для тих, хто на фронті, а й одне для одного.
Фото: Unsplash

Фото: Unsplash

Я в кожній розмові прошу близьку подругу: будь ласка, не повертайся взимку в Україну. Я кажу знайомим з дітьми, які мучаться почуттям провини, що зараз далеко: а я так часто почуваюся винною перед своєю дитиною. Коли донька каже – «я не хочу, щоб була війна, не хочу, щоб вимикали світло, а ми точно не помремо?» – ми обіймаємося, а мені в цю мить здається, що я найгірша мама, і що одночасно можу вбити чужих і стати щитом любові для своїх. Батьківщина-Мати  це і кожна Мама зараз.

Читайте також: 10 кроків до справжнього миру в Україні 

Я не знаю, як правильно. І ніхто не знає. Я знаю, що особисто я ефективніша тут, вдома. Але це про мене. Я знаю, що дитині безпечніше проживати складний досвід з близькими. Я знаю, що у мене вже не вистачить сил на адаптацію в іншому місці, бо іноді вмовляю себе взагалі вставати. І я була в іншому місті і пройшла на собі, як це, навіть, коли ти в прекрасних умовах, і в своїй країні.

Ми підготували, все, що могли, для сільського життя. Щоб протриматись кілька тижнів  місяць. Донька ходить у школу офлайн. У них справжнє укриття (Божечки), ігри, свята, вони ходять один до одного в гості, вчаться.  І я знаю, в яке місто України можу поїхати, де на нас чекають, якщо під Києвом буде зовсім складно.

Ми всі, звичайно, впораємось, але не знаю, чого це нам буде вартувати. Для тих, хто зміг раніше вивезти дітей, у кого є можливості виїхати саме зараз, хто зараз вже хоч трохи адаптувався за кордоном  будь ласка, вбережіться від звинувачень та непроханих порад тим, у кого зараз можливостей з різних причин немає. У когось не тільки діти, можливо, є зовсім дорослі батьки та родичі, якими опікуються. Витрачати сили ще на виправдовування та боротьбу зі своїми  це зараз розкіш.

Читайте також: Що обов'язково треба мати вдома на випадок знеструмлення 

Ми будемо, наскільки вистачить сил і можливості, один для одного надійною підтримкою. Ми ж тил не тільки для тих, хто на фронті. Ми тил  одне для одного.

Донька сьогодні запитала: а у нас же буде адвент-календар цього року? Звичайно,буде! Свята і Життя  за розкладом. Ми точно вистоїмо. Ми точно Переможемо.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!