Автобусний маршрут №3А є одним із найпопулярніших у Львові, однак автобуси на цій лінії постійно перевантажені жителями великого спального району, охочими відвідати розважальний центр у кінці маршруту і приїжджими, які бажають виїхати з міста через Стрийський автовокзал. Чому автобуси цього маршруту постійно набиті пасажирами і як це можна змінити без надзвичайних зусиль, пише експерт з транспортних питань Іван Черниш.

Періодично буваю у Львові, здебільшого у вихідні. Щоразу дуже сильно впадає в око, що навіть тоді міський транспорт хронічно перевантажений, а інтервал руху дуже великий. Гуляючи по місту, бачиш автобуси різних маршрутів, в яких багато людей їдуть стоячи навіть у вихідний день, коли пасажиропотік взагалі має бути мінімальним.

Схоже, що хтось вирішив: якщо в автобус завантажити максимум людей, то це буде найбільш рентабельно. Можливо, це було би правильно, але чому в інших містах у вихідні дні та міжпікові години робочих днів такого немає?

Справа в тому, що є й інша сторона медалі. От взяти, наприклад, автобусний маршрут №3А. Я знав, що він хронічно курсує перевантаженим і, щоби сісти в автобусі, довелося йти з площі Підкови на площу Різні. Інтервал руху був понад 15 хвилин, тож пропустивши вже завантажений автобус, я мусив доволі довго чекати наступного.

Я втратив десь півгодини просто на те, щоби виїхати з центру. Хоча якби транспорт функціонував так, як треба, то за 5 хвилин я вже їхав би з найближчої зупинки. На вулиці Шота Руставелі всі охочі в автобус не влізли. Далі він їхав без зупинок аж до Дитячої залізниці, тому що ставати не було просто сенсу – ніхто не вліз би. Мені було дуже некомфортно в ньому навіть сидячи, бо він був набитий, і свіжого повітря практично не було. Але найцікавіше в нашій історії те, що дуже багато людей зайшли в автобус, а за проїзд передали далеко не всі. І зрозуміло чому – проконтролювати в такій ситуації водій нічого не зможе.

Читайте також: Чому заміна маршруток великими автобусами нічого не змінить

Що фактично ми маємо? Через великий інтервал ніхто не поїде автобусом на 2-3 зупинки, бо чекати довше, ніж йти. Та ще й не факт, що вийде влізти у переповнений автобус. А всередині – задуха і тиснява. Вишенька на торті – за всі ці «задоволення» ще й платити треба. Водій має витрачати багато нервів на обурених пасажирів і на те, щоби криком (чи матом) змушувати пасажирів платити. Це суцільний стрес для всіх.

Хто ж виграє? У тому й справа, що ніхто. Коли в забитому стомісному автобусі реально заплатить нехай навіть 60-70 людей, і всі вони будуть їхати з центру майже до кінцевої – економіка такого маршруту буде дуже поганою.

У багатьох інших містах України такої ситуації немає. У непікові години транспорт курсує досить часто, тому він не надто завантажений, і це дає великі переваги:

• водій може проконтролювати салон і наблизити оплату проїзду до 100%;
• рухомий склад зношується не настільки швидко;
• пасажири отримують більше задоволення від перевезення та створюють менше конфліктних ситуацій, що позитивно впливає як на пасажирів, так і на водіїв.

Але найголовніше – з'являються пасажири, які їдуть на коротку відстань, що суттєво змінює економіку перевезень.

У Києві найпотужніший автобусний маршрут №401 обслуговують 30 нових автобусів «Отаман» з інтервалом руху у 3-4 хвилини протягом всього дня. Навіть після подорожчання комунального транспорту до 8 гривень, він лишився працювати по 6 гривень. Його довжина – 18 кілометрів, а весь рейс триває всього 45-50 хвилин. За рейс пасажиропотік змінюється дуже багато разів: пасажири їдуть на короткі відстані 2-4 кілометри і постійно змінюються. Тому що чекати недовго, їхати швидко і умови не надто погані. Завдяки цьому на маршруті чудова економіка. Є ще багато інших маршрутів, які ходять часто і мало коли возять стоячих пасажирів не в пікові години, але це не заважає їм працювати з прибутком. Усе це можливо завдяки «коротким» пасажирам, від яких у Львові фактично відмовились.

І от я думаю: куплять для Львова ще 150 автобусів, а що зміниться? На маршруті №3А на моїй пам'яті вже тричі мінявся рухомий склад. Колись я на ньому їздив в «ІнтерЛАЗ»-ах, потім з'явились новіші А183, а відтак – «Електрони». І нічого не змінюється. Вони як їздили у 2011 році нереально напакованими, так і їздять зараз. Тому що сформувався такий принцип перевезень, що в салоні має бути одночасно якомога більше людей. Про те, що потрібно боротись за короткого пасажира, ніхто навіть не думає.

Читайте також: Непереможна маршрутка. Чому у Львові так складно змінити транспортну систему

Проблема в грошах? Аж ніяк. Проблема в тому, що хтось вирішив напакувати в автобус 100 людей, з яких багато людей не заплатить.

Але той, хто це придумав, не подумав про інше: якщо везти двома автобусами 50 людей і всі вони заплатять, бо буде адекватне завантаження і можливість все проконтролювати, то в автобусах з'явиться вільне місце і з'являться пасажири, які захочуть проїхати 2-4 зупинки. А ще рухомий склад буде менше зношуватись. Тоді вийде так, що загальна економіка маршруту, як і якість перевезень, стануть ліпшими. І менше невдоволення буде з боку людей, і менше нервів будуть витрачати водії, відповідно буде менше стресових ситуацій та бажання звільнитись. Це все маленькі цеглинки, які дають загальний результат.

А ще є інший фактор. Через великі інтервали, неможливість з першого разу поїхати та необхідність їхати не оптимальним шляхом, люди щодня на рівному місці втрачають власний час. А на додаток псують собі нерви від поїздок у таких умовах. Хтось дивився на це з точки зору економіки? Насправді це мільйони гривень втрат та зменшення продуктивності працівників. А потім дивуються, чому ж все так погано.

Тут пригадується стара-добра приказка: «Чому бідні? Бо дурні. А чому дурні? Бо бідні». Тільки так можна охарактеризувати ситуацію з громадським транспортом у Львові.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.