Фото: prolviv.com
Львів уже доріс до мегаполіса, якому потрібен не один вокзал. Особливо відчутно це стало із початком повномасштабного вторгнення, коли через площу Двірцеву пройшли кілька десятків тисяч українців, що втекли сюди з різних регіонів через бойові дії. Архітектор Юрій Столяров пояснює, чому не варто акцентувати увагу лише на головному вокзалі та як його розвантажити завдяки ще двом залізницям у Львові.
Залізнична станція «Підзамче» дуже недооцінена. Це – вокзал, про який мало знають навіть львів’яни. Приміром, я, живучи у Шевченківському районі, часто їздив у відрядження в Київ із головного вокзалу. Лише за кілька років до мене дійшло, що можна сідати на київський поїзд на «Підзамче» та економити в такий спосіб 20-30 хвилин, які в мене забирало добирання. Так само назад – виходити на «Підзамче», йти пішки до ТЦ Forum Lviv та сідати на автобус.
Більшість досі не розуміє потенціалу цієї залізничної станції, а з неї можна зробити повноцінний пасажирський вокзал. Львів уже доростає до розмірів такого мегаполіса, якому потрібні кілька вокзалів. Дуже неправильно, що ми акцентуємо лише на головному залізничному вокзалі, бо він рано чи пізно вичерпає свою потужність. Туристичним поїздам було б зручно організовувати висадку пасажирів саме на Підзамчі, звідки до центру рукою подати.
Читайте також: Може стати новим центром Львова. Як розвивається Підзамче
Окрім цього, розвиваючи цю станцію, можна було б зменшити навантаження з головного вокзалу, з вулиці Городоцької, а також зменшити трафік там і на вул. Чернівецькій, де яких часто утворюються затори. Якби низка поїздів, як-от киівського напрямку, дещо довше зупинялася на «Підзамче», ніж на 2 хвилини, то половина мешканців їхала б саме звідти. У такий спосіб можна було б розподілити потоки: зрозуміло, що мешканці Любінської, Володимира Великого їздили б все одно на головний вокзал, але весь північний район і центр міста користувалися б станцією «Підзамче». А третій потік – Сихів та Новий Львів – могли б їхати з вокзалу, що на перетині пр. Червоної Калини з вул. Луганською.
Це скоротило б час на добирання та усунуло потребу зайвого переміщення містом. Зокрема, що стосується станції «Підзамче», то там можна зробити кількарівневий вокзал з пішохідним мостом над коліями. Вийшовши з поїзда, ви входите на вокзал, підіймається ескалатором на два поверхи вище, пішохідним мостом виходите на вул. Татарську і спускаєтеся біля монастиря Св. Онуфрія.
Концепція трансформації залізничної станції «Підзамче» в багатофункційний транспортний хаб
Архітектурне бюро Столяров і партнери
Для Львова це міг бути проєкт століття. Після війни в Україні відбудовуватимуть міста, які постраждали, а на заході мали б розвивати інфраструктуру, дороги, залізниці. Сучасна мапа міста виникла, коли з’явилася залізниця – і в цьому може бути одна з найбільших перспектив міста після війни. Ми не можемо отримати великих коштів від міжнародних фондів, бо, на щастя, не маємо великих руйнувань через війну. Але Львів може стати хабом для всіх потоків із країн ЄС в Україну і навпаки, другим Гамбургом у питанні залізничних перевезень та логістики. Це шанс міста – заменеджерити ці потоки, тоді буде в усьому поступ.
Читайте також: До 3 тисяч пасажирів у поїзді. Львівський залізничний вокзал отримав відзнаку за рекордну евакуацію людей
Крім того, критично важливим найближчими роками стане запуск міської електрички, але для цього треба зробити кілька великих кроків за допомогою зовнішніх інвесторів – тими ж коштами від Єврокомісії та світу.
Щоби запуск міської електрички у Львові був якісним, для початку варто винести вантажні залізничні перевезення з центру міста і прокласти другу колію в обхід Львова – через Брюховичі. Натомість станцію «Підзамче» можна використовувати для пасажирського потоку і руху міської електрички. Це дасть поштовх до розвитку логістичних і бізнесових функцій. Таке рішення добре вписується в проєкт європейських транспортних коридорів. Є програма «Коридори солідарності», на яку щороку виділяють мільярди євро. За активної участі міста це можна прив’язати, вирішити європейські та українські проблеми й отримати вдале рішення, зокрема для Львова.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
