фото івана станіславського/ твоє місто

фото івана станіславського/ твоє місто

Може стати новим центром Львова. Як розвивається Підзамче

9508 0
Промисловий мікрорайон Підзамче у Львові поступово трансформується: тут уже запланували будівництво офісів на місці деяких заводів, зводять сучасні житлові комплекси і передбачили переосмислення інших об’єктів. Йому пророкують долю престижного та комфортного мійкрорайону, який невдовзі може стати своєрідним новим центром Львова. Tvoemisto.tv з’ясувало, як найближчими роками може змінитися Підзамче і на що варто робити ставку місту для його стрімкого розвитку.

Трохи історії

Походження назви мікрорайону Підзамче доволі просте і зрозуміле, якщо взяти до уваги Високий Замок на стрімкій горі. Саме цю територію, пояснює львовознавець та гід Петро Радковець, вважають місцем давнього поселення. Тут є найдавніші споруди: церкви Святого Миколая, Святого Онуфрія, Параскеви П’ятниці, а ще, як стверджують дослідники, був княжий двір та чимало пам’яток княжого Львова, які не збереглися до наших днів.

Значні зміни на Підзамчі відбулися в середині ХІХ століття після прокладання залізничної колії, що сполучала Львів із багатьма містами Європи. 

Вигляд на Підзамче 1950-1960 рр. (Центр міської історії)

«Матеріальний простір Підзамча в радянському Львові змінювався поступово, переважно внаслідок внутрішніх процесів. У перші повоєнні роки ці зміни проявилися здебільшого у відновленні старих споруд або ж наданні їм нових функціональних призначень… Після Другої світової війни, з приходом до Львова радянської влади, значення станції Підзамче як важливого залізничного вузла зросло, тоді як супутня інфраструктура майже не змінювалася. Особливо загострилася проблема житла, тому виробничі приміщення передали під помешкання», – мовиться в матеріалі Центру міської історії «Неформатна промзона», якою назвали Підзамче.

Читайте також: У Львові знесуть будівлі та зведуть ЖК із терасою. Візуалізація

Основним рушієм усіх змін ландшафту Підзамча став розвиток промислових об’єктів. Розбудова фабрик і заводів означала не лише появу нових виробничих будівель, а й облаштування довколишніх територій. На вулицях почали з’являлися сквери, лавки, дитячі майданчики, газони на місці зруйнованих під час війни чи розібраних на дрова будинків. Розвиток заводів зумовлював появу прилеглих об’єктів комунального чи культурного призначення – дитячих освітніх закладів, пралень, клубів для покращення життя в умовах «радянської цивілізації». 

«Трансформації повсякденного простору, до яких мали стосунок підприємства Підзамча, не завжди мали позитивні наслідки. З часом розвиток промисловості покращив побутову інфраструктуру, але суттєво звузив вільний повсякденний простір. Фабрики займали дедалі більше території, резерви якої на Підзамчі були незначними. Промислові об’єкти «з'їдали» цілі вулиці. З часом, попри всі привнесені радянською владою зміни, загальна картина не змінювалася. Підзамче, порівняно з рештою міста, залишалося занедбаною, необлаштованою, маргіналізованою дільницею», – стверджується в матеріалі Центру міської історії.

Як тепер змінюється Підзамче

Упродовж кількох останніх років у цьому мікрорайоні погодили чимало будівництв, деякі з них – на місці колишніх промислових об’єктів. Окрім цього, у Львові вдається ревіталізувати низку заводів. Цей тренд прийшов сюди не так давно, однак уже встиг про себе заявити. Для архітектури й урбаністики це можливість переоцінити занедбані об’єкти або цілі райони і відновити їх, зберігши старе або створивши нове призначення.

На думку львівського девелопера Назарія Бербеки, промислові території можуть стати комфортним житлом, комерційними приміщеннями, розважальними комплексами, індустріальними парками тощо.

«Кожен ревіталізований завод у Львові має свою концепцію, але всіх їх об’єднує одна мета – покращити життя містян. Наприклад, активно розвивається львівський індустріальний район Підзамче. Це добрий приклад, адже тут враховані багато аспектів – потреби міста, потенціал локації та запити мешканців. Підзамче є інвестиційно привабливим районом, але тут бракує рекреаційних зон, івент-просторів і закладів, дитячих садків і коворкінгів для роботи і навчання», – пояснює він.

Читайте також: Будівлю колишнього меблевого цеху на Підзамчі продали за майже 4 мільйони гривень

Серед таких успішних проєктів, з його слів, артцентр Jam Factory, що на вулиці Богдана Хмельницького, 124. Частина об’єкта є пам’яткою архітектури місцевого значення.

У реконструкцію колишньої фабрики спиртових напоїв «Йозеф Кронік і Син» інвестував швейцарець Гаральд Біндер. У 2020 році тут розпочали будівельні роботи. Фабрику планують перетворити на некомерційний культурно-мистецький центр із галереєю, театром, внутрішнім двориком, кафе та іншими громадськими приміщеннями. Виставковий простір матиме рухомі стіни. В блоці для театральних та музичних виступів передбачили репетиційні зали та повністю оснащені гримерки, приміщення для зберігання техніки й елементів сценографії. 

Кілька років тому стало відомо про початок ревіталізації території заводу радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) та відкриття креативного середовища «ReZavod». Колись цей завод спеціалізувався на виготовленні дезінфекційного та медичного обладнання, пізніше тут почали освоювати виробництво електронних медичних приладів, а відтак на базі заводу з’явилося окреме конструкторсько-технологічне бюро. 1970 року бюро трансформували у «Всесоюзний науково-дослідний і конструкторський інститут РЕМА», однак уже наприкінці 1990-их підприємство переживало кризу, яка тоді накрила всю економіку України. На початку 2000-их завод оголосив про банкрутство.

Як зазначає Віталій Кирилів, співзасновник львівського дизайн-бюро HOCHU RAYU та, зокрема, проєкту ReZavod, підтримки в ревіталізації об’єкта нема ні від держави, ні від міста:

«Проблема в тому, що він не належить державі, а приватній особі чи групі осіб, які не зацікавлені в тому, аби вивести його на новий рівень. Та й місто як інституція не докладає до цього зусиль. Хоча можна було б знайти інвестора, викупити цю територію і поступово трансформувати в ревіталізований об’єкт».

Тепер на заводі РЕМА орендують приміщення для роботи працівники креативних індустрій. Віталій Кирилів каже, що тут працюють люди різних видів діяльності – від архітекторів, інженерів, друкарів до художників і музикантів. На території розміщені два корпуси: адміністративний (білий) та виробничий (червоний). 

«Спершу карантин вніс свої корективи, тепер – повномасштабна війна, тому креативні індустрії намагаються вижити. Ці приміщення не належать тим людям, що там працюють, і це теж трохи стримує розвиток. У нас були свої плани, як його розвивати, але, на жаль… Можливо, після війни знову порушимо це питання», – додає він.

Окрім цього, планували впорядкувати територію колишнього Львівського дослідного нафтомаслозаводу: в межах детального плану території там дозволили збудувати громадський і житловий комплекси зі школою та дитсадком. Нині на цьому місці – ЖК «Містечко Підзамче» (Вежа). Його концепція полягає в поєднанні трьох житлових комплексів у цьому мікрорайоні, якому, на думку забудовника, бракувало «лише новітньої інфраструктури і місця для комфортного проживання та відпочинку». Будувала житловий квартал компанія РІЕЛ.

Іще один житловий комплекс від цього ж забудовника виростає на місці заводу «Алмазінструмент», що на вулиці Богдана Хмельницького, 116. Цей завод був заснований радянською владою у повоєнні роки і спеціалізувався на виробництві штучних алмазів, призначених для створення різальних інструментів, проте історія виробництва на цій території сягає початку ХІХ століття. Тоді Маєр Бачлес (Бачевський) переніс сюди свою фабрику з виробництва лікеро-горілчаних виробів. Основні споруди фабрики, яка потім ввійшла до складу території «Алмазінструменту», постали 1908 року. До середини 2000-их темпи й масштаби виробництва значно знизилися. Територію заводу віддали в оренду багатьом фірмам, а в одному з корпусів діяв спеціалізований магазин інструментів. 

Читайте також: Львівський ювелірний піде з молотка. Репортаж із заводу, що працює 80 років

2019 року будівельна компанія РІЕЛ викупила акції ПАТ «Алмазінструмент» і планувала звести на його території житлові будинки, ТРЦ та дитсадок. Після цього в ефірі програми Tvoemisto.tv директор компанії з питань розвитку Ігор Гуменчук зазначив, що історичні будівлі зносити не будуть.

У 2021 році виконком також погодив містобудівні умови та обмеження, згідно з якими занедбані будівлі заводу мали б стати торговельними й адміністративними закладами біля житлового комплексу.

Неподалік, на вулиці Волинська, 10, на місці ще одного колишнього заводу збудують офісний центр із підземним паркінгом на майже 90 місць. Мовиться про завод «Молдвинпром», більшість приміщень якого занедбані. Завод не працює вже декілька десятиліть. Ця територія окреслена як зона Г-6, яка не передбачає житла, але дозволяє будівництво офісів і бізнес-центрів.

Детальний план території розглянули ще в грудні 2021 року під час засідання містобудівної ради. Перед тим, у березні, депутати Львівської міської ради погодили оренду території заводу компанією «Львів Інвест Парк». За даними аналітичної системи YouControl, ця компанія належить дружині екснардепа Ігоря Васюника Оксані Васюник.

 

Зі слів архітектора Юрія Столярова, Підзамче активно розвиватиметься в наступні десять років. Промислові об’єкти, які були там донедавна, недієздатні, оскільки розташовані між житловими забудовами, а підвезення продукції ускладнюють доволі вузькі вулиці, де не можна застосувати великогабаритну техніку.

Читайте також: Львівський дослідний завод на Підзамчі продали за понад 14 млн грн

«Еволюційно воно себе віджило. Місто розрослося, деякі промислові об’єкти опинилися в центрі, і це, очевидно, не дає їм можливості добре функціонувати. Крім того, їх витісняють ринкові механізми. Але те, що Підзамче буде розвиватися, не викликає сумнівів. Промисловий район у такій близькості до центру однозначно має всі переваги для змін. Як і кілька років тому, так і тепер Підзамче вважають робітничим районом, не надто комфортним», – каже він.

Однак архітектор вважає, що на зміну промисловому напрямку може прийти житлово-громадсько-комерційний. Водночас варто зберегти характерні історичні будівлі мікрорайону, зокрема пам’ятки архітектури.

«Стосовно якості житла на Підзамчі може скластися враження, що тимчасова забудова (а так воно й було – будинки були призначені для робітників підприємств) із часом перетворилася на постійну. Будували тоді без особливих вимог до комфорту чи зовнішнього вигляду. Сподіваюся, що в майбутньому тут може з’явитися новий альтернативний центр чи підцентр Львова. Бачимо, що вже будують «Містечко Підзамче», трансформують територію Львівського дослідного нафтомаслозаводу та інших, і все це має перспективу комплексного розвитку. Серед переваг є й те, що території ці доволі великі, тож можна передбачати, зокрема, нові школи та дитсадки. Такий підхід дає надію, що район перетвориться на престижний», – вважає Юрій Столяров.

Недооцінений потенціал Підзамча

Архітектор пояснює, що є два проєкти, які дали б величезний поштовх для розвитку цієї території. Перший – канатна дорога, яка роками існує в концепції: 

«Якщо уявити, що ми можемо з’єднати Підзамче з центром міста канатною дорогою і замість того, щоби об’їжджати автомобілем, маршрутками або йти пішки, за 10 хвилин із центру (приміром з вулиці Підвальна) добратися до залізничної станції – це фантастика. Так би суттєво змінилася привабливість мікрорайону. Канатна дорога передбачена в містобудівній документації, але далі справа не йде, проєкт відклали. Хоча, як на мене, це прикро, бо є міста в Європі, Америці, Азії, де канатні дороги вважають повноцінним громадським транспортом, який сполучає різні частини міста: або через річку, або через каньйон чи гору. Тут би це дуже добре працювало».

 

Другий проєкт недооцінений. Це залізнична станція – вокзал, про який мало знають навіть львів’яни. Якщо розвивати його, можна було б зменшити навантаження на головний вокзал, а також покращити транспортний рух на Городоцькій та Чернівецькій, на яких часто утворюються затори.

«Дехто досі не розуміє потенціалу цієї залізничної станції, а з неї можна зробити повноцінний пасажирський вокзал. Львів уже доростає до мегаполіса, якому потрібні кілька вокзалів, тому не варто акцентувати лише на головному вокзалі, бо він рано чи пізно вичерпає свою потужність. Туристичним поїздам було б зручно організовувати висадку пасажирів саме на Підзамчі, звідки до центру рукою подати. Якби такі поїзди, як-от київського напрямку, мали тривалішу зупинку на Підзамчі, то половина пасажирів сідала б саме там», – додає Юрій Столяров.

Читайте також: Ринок «Підзамче» переписали на племінницю Григорія Козловського

У такий спосіб, пояснює він, можна було б розділити потоки містян: увесь північний район і центр користувалися б станцією Підзамче, і це скоротило б час на добирання та усунуло потребу зайвого переміщення містом. Водночас для мікрорайону це стало б поштовхом для розвитку нового бізнесу, будівництва готелів, закладів громадського харчування тощо.

«Для Львова це міг бути проєкт століття. Після війни в Україні відбудовуватимуть міста, які постраждали, а на заході мали б розвивати інфраструктуру, дороги, залізниці», – підсумовує архітектор.

 

Ольга Коваль

Фото Івана Станіславського/Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Локації Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!