Фото: Туроператор «Відвідай»

У 2018 році Свірзький замок вперше відкрили для відвідувачів, утім ненадовго. Через кілька місяців його знову закрили на замок, а опікуватися ним почало громадське об’єднання Культурний центр «Замок Свірж». На перший етап робіт навіть виділили 500 тис. грн. Керівник проєкту Павло Гудімов розповідає, яка доля чекає на замок та чи зможуть ще відвідувачі потрапити всередину.

Наше громадське об’єднання, яке ми створили, наразі опікується Свірзьким замком. Пробували, щоб закріпили на місцевому рівні землю під парк, але території так і не надали статусу пам’ятки садово-паркового мистецтва. Прикро, що просто втратили час. Ми готові, але й влада має розуміти, що його не можна довести до руїни і над цим ми маємо працювати спільно.

Читайте також: Куди поїхати на вихідні зі Львова: Свірзький замок

Культура має працювати разом із бізнесом і ГО, як ми це зробили під час проєкту «Замок Свірж: Генеза». Тоді замок відвідали майже три тисячі людей за місяць. Але у мене таке враження, що хтось не зацікавлений у розвитку замку, хоча ми показали, як можна інтерпретувати спадщину у тих умовах.

Депутати районної ради розглядали півтора року тому це питання: має бути затверджена паркова територія замку. Якщо цього не відбувається, значить територію можна поділити, передати і весь комплекс зруйнувати. Я дуже переживаю за майбутнє замку і парку в Свіржі. Якщо наша влада захоче йти на переговори – ми відкриті. Наразі ми створили громадську спілку Культурний центр «Замок Свірж».

Нині замок законсервований. Надзвичайно непрофесійні підходи до спадщини, коли є команда, бажання, програма, ресурс, а це – ігнорується. На жаль, влада не бачить пріоритетності у роботі спадщини, а саме село не може взяти на себе таких інвестицій.

Чим замок у Свіржі цікавий? Тим, що це гібрид: там можна поєднати сервіси, туризм на районному рівні; там дно, немає, де працювати. Дно, що мало шанс стати відкритим для потоків людей, які б їхали дивитися мистецтво, культурні програми, снідати у замку тощо.

Цей замок недооцінений. Хоча коли ми звітували про пророблену роботу, то це були три години безперервних запитань і захоплень. Замок був відкритий для відвідувачів всього лише півтора місяці і те його відкрили завдяки зусиллям Українського культурного фонду в тому числі.

Потрібно було елементарно запустити туризм, провести 2-3 робочі зустрічі, переговорити з обласними депутатами, щоб закріпити це. Ми говоримо про діяльність замку, що є у державній власності. Нехай, але там має бути професійне обслуговування. Давайте говорити, що в такому стані замок ще стоятиме довго, але там все гниє. Ми, коли робили проєкт, то на прибирання, вивіз сміття, організацію підлоги, меблів витратили стільки зусиль… Це ж могло далі працювати. 

До мене ніхто не звертався. Не йдеться про космічні інвестиції. Потрібно зробити базові речі, наприклад, підключити бізнес і звернутися до міжнародних ґрантів.

Час втрачений, але поки що ще не втрачені можливості. Через певний час назад повернути буде вкрай важко.

Читайте також: Прогулятися Підгорецьким замком можна онлайн.

Надзвичайно цікавий ландшафтний проєкт розробила Марина Крячко. Йдеться про концепцію трьох кіл: замкове, паркове та Свірзьке із прогулянковим парком, щоб задіяти село і оживити там життя. Але це все лишилося на папері. На місцевому рівні немає усвідомлення того, наскільки цей об’єкт міг би дати свіжу кров і економічний потенціал не тільки для Свіржу, але й для цілого району.

Я б не був песимістично налаштований, але на культуру в обласної влади завжди не вистачає часу. Може пріоритети треба розставити правильно?

Довідка

Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Перші згадки про нього датуються 1530 роком, коли замок належав роду Свірзьких. Сучасного вигляду він набув з середини XVII століття, коли перейшов у власність графа Цетнера і належав його нащадкам до XIX століття. Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни – його спалили російські війська. У міжвоєнні роки замок спробували відреставрувати. Наступні реставраційні роботи проводились у 1975-1983 рр. 

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.