Фото умовне / Unsplash
ГО «Центр громадянських ініціатив» провели опитування представників територіальних громад. На основі відповідей можна визначити такі головні проблеми ОМС (окрім очевидних – наслідків воєнного стану й руйнувань):
- Недовіра до центральної влади і слаба комунікація з нею.
- Криза кадрів і «робочих рук», що створює проблеми з підготовкою відповідної грантової чи проектної документації.
- Не здатність налагодити стосунки з громадою (зокрема й з ВПО) з метою включення її в процеси відновлення й відбудови.
- Слаба підготовка до роботи з майбутніми донорами чи інвесторами, зокрема й через недостатнє усвідомлення важливості таких показників діяльності, як прозорість та відкритість.
Недовіра до центральної влади, як представників влади на місцях, так і загалом громадян, має в Україні давню тенденцію. Війна змінила цю тенденцію лише частково – стосовно ЗСУ й Президента. А от щодо депутатів чи урядовців, то тут змін зовсім мало. Тож не дивно, що представники аж 105 громад (тобто дві третини опитаних) назвали корупцію найбільшою проблемою, яка стоїть на шляху розвитку держави. Ще 29 чітко вказали на недовіру до державної влади, яку вважають некомпетентною, не здатною провести реформи та подолати бюрократію. Тут варто підкреслити, що, говорячи про корупцію, анкетовані не вказували тільки на центральну владу, тобто не виключено, що декотрі мали на увазі й корупцію в ОМС.
Приблизно третина опитаних визнали проблемою відсутність достатніх коштів у ОМС – і через припинення державного фінансування, і через казначейські обмеження та через зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Стільки ж респондентів назвали проблемою кризу людського ресурсу. Насправді це широкий спектр проблем: тут і брак кваліфікованих кадрів, і відтік робочої сили на Захід чи в інші регіони, і пасивність чи «совкова ментальність» багатьох із тих, що залишилися у своїх громадах.
Про кадри годі й говорити: вони і в мирний час були не найвищої якості. А потрібно вміти розробляти адекватні просторові плани ОМС, ефективно розпоряджатися земельними ресурсами громади, писати проєктні пропозиції для грантодавців, формувати переконливі кошториси для інвесторів чи навіть просто провадити ділове листування іноземною мовою.
Очевидно, що кадри можна було б поповнити за рахунок ВПО, котрі осіли в територіальних громадах. Однак, для більшості громад ці люди стали радше викликом аніж шансом. Серед форм залучення переселенців до життя громади домінують: неформальна освіта, консультації, тренінги, виїзди екскурсії; волонтерство і видача гуманітарної допомоги. Лише в окремих громадах (з тих, що взяли участь в опитуванні) для ВПО було організовано зустрічі із потенційними працедавцями, залучено їх до спільних громадських робіт і будівництва житла. Приблизно третина опитаних чесно зізналися, що ВПО у них ніяк не залучені.
Не дивно, що в такій ситуації підготовка на місцевому рівні виглядає не найоптимістичніше. Теоретично більшість опитаних бачить майбутнє своїх громад – високотехнологічним, на європейському рівні, з високорозвинутим туризмом тощо. Коли ж йдеться про гроші на відновлення, то половина громад сподівається на міжнародних донорів, чверть надіється на державу і приватні інвестиції, решта розраховує на кошти власного бюджету.
При цьому складається враження, що половина з опитаних представників громад не цілком усвідомлює значення таких критеріїв як «прозорість» та «відкритість» діяльності для майбутньої співпраці з донорами або ж інвесторами. На запитання: «Чи публікується інформація щодо закупівель в громаді на Прозорро з можливістю машиночитного аналізу?», ствердно відповіли тільки 31 з опитаних, 22 – «ні», а ще 12 зізнались, що не знають, що це таке. На запитання «Чому – ні?» частина опитаних дала ухильні відповіді, мовляв, «це складно», «немає досвіду», «треба більше часу». Натомість інша частина відповіла навіть дещо зухвало: «нікому не потрібно» (5), «бо дозволить псевдоактивістам перекрутити дані» (3), «складніше відмивати кошти» або «не викличе зайвих запитань до ОМС».
Отже, це опитування хоч і не є репрезентативним з точки зору соціології, все ж показує головні тенденції у розвитку ситуації в територіальних громадах, їхній готовності чи неготовності до майбутніх змін. На жаль, далеко не всі представники ОМС усвідомлюють складність і вимоги майбутніх неминучих змін післявоєнної відбудови і відновлення.
Публікацію створено в межах проєкту ГО «Центр громадянських ініціатив» спільно з Support to Anti-Corruption Champion Institutions (SACCI) Program in Ukraine і відбулися в рамках Проєкту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» https://www.facebook.com/ChargeAgainstCorruption і його проведення стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID).
Зміст оголошення є відповідальністю організації Грантоотримувача і не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.
Партнерська публікація
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
