Укріплення Львова, згідно з російськими розвідданими 1891 року

16864 0
Кандидатка архітектури, доцентка кафедри дизайну та основ архітектури НУ «Львівська політехніка» Ольга Оконченко та старший викладач кафедри дизайну і технологій КНУКіМ Ігор Оконченко продовжують тему детального опису укріплень міста Львова за звітом російської розвідки за 1891 рік.
Давні фото укріплень львівської Цитаделі / Фотографії старого Львова

Давні фото укріплень львівської Цитаделі / Фотографії старого Львова

У попередній публікації науковці висвітлили інформацію з перших двох розділів документа 1891 року, яка стосується теренів Львівщини за часів австро-угорського панування.

Фактично, згідно з висновками, наведеними в попередній публікації на основі російських розвідувальних даних, Львів в ієрархії фортець за потужністю посідав друге місце після Перемишля, а наступним після Львова був Краків.

Третій розділ розвідданих з 1891 р. містить детальні описи комплексу укріплень Цитаделі. Наведемо декілька важливих цитат:

«Укріплення Львова на той час складалися з комплексу Цитаделі, спорудженого у 1849 – 1853 рр. та з десяти укріплень польового профілю, споруджених в 1888 – 1889 рр. Цитадель розташована на невеликому підвищеному плато в південній частині міста і пристосована до оборони з використанням трьох польових одиниць артилерії і двох тисяч одиниць ручної вогнепальної зброї».

«Десять укріплень польового профілю розташовані поза містом і утворюють дві групи: північно-західну – з чотирьох укріплень, розрахованих на 16 артилерійських одиниць і 200 одиниць ручної вогнепальної зброї, та східну – з чотирьох піхотних укріплень, розрахованих на 700 одиниць ручної вогнепальної зброї».

«Окрім того, два редути розміщені цілком відокремлено, а саме: на схід від міста – редут, розрахований на 120 одиниць ручної вогнепальної зброї, а на захід від міста – редут, розрахований на 240 одиниць ручної вогнепальної зброї. На північ від села Голоско Велике, на території, відведеній для навчань львівського гарнізону, зведено два навчальні редути – на роту та на півроти».

Рекогносцер був присутній і детально оглянув та дослідив сім із десяти укріплень польового профілю (прим. авт.: рекогносцер – спец. агент, який виконує розвідку місцевості або позицій противника).

Опис Цитаделі

«Цитадель внаслідок вигідного розміщення на невеликому віддаленому пагорбі, що круто спускається на північний схід і південний захід, панує над містом на сорокаметровій висоті. Цитадель складається з центрального укріплення і передових».

«Центральне укріплення являє собою шестисторонній полігон, обидва фаси і фланки якого утворені оборонною стіною. (прим. авт.: (у фортифікації) полігон – це внутрішній замкнений простір укріплення, обмежений валами або стінами; фас – це передній бік укріплення, звернений у бік противника; фланк – це бічна сторона укріплення, призначена для обстрілу підступів уздовж рову або перед фасом)».

«Горжева сторона складається з двох башт і горжевої казарми з ровом (прим. авт.: горжа – це тильна (задня) частина фортифікаційної споруди, яка обернена в бік власних військ, а не до противника)».

«Оборонна стіна (прим. авт.: мур Карно) має 3 м висоти і 0,5 м товщини, у ній розміщені бійниці для ведення одноярусного вогню із легкої стрілецької зброї. В куті обидвох фасів стіна утворює напівкруглий виступ, а примикаючий банкет утворює в ній барбет на 3 артилерійських одиниці (прим. авт.:  (у фортифікації) мур Карно це допоміжний оборонний мур, призначений для посилення ближньої оборони основного укріплення; банкет – це вузька земляна сходинка на внутрішньому боці валу або парапету; барбет – це земляний або кам’яний насип (підвищення) за валом чи парапетом, на який встановлювали гармати для стрільби поверх укриття)».

«Обидві башти центрального укріплення квадратні у плані зі сторонами 20 м, мають три поверхи і підземний ярус. Товщина стін 1,5-2 м. Приміщення пристосовані до оборони ручною вогнепальною зброєю з 152 бійниць і 36 вікон. Дахи обидвох башт і казарми не спроможні до протидії артилерійському вогню. Обидві башти поєднані з горжевою казармою кам’яною стіною, довжиною 6 м, а висотою 5 м. Ця стіна пристосована для двоярусної оборони. Зовнішню сторону обидвох башт і горжевої казарми оточує сухий рів, мощений каменем. Ширина рову 6 м, а глибина 2 м».

Схема розташування оборонних укріплень комплексу Львівської Цитаделі. Існуючий стан. Авторська розробка

Опис передових укріплень Цитаделі

«Передові укріплення складаються з чотирьох оборонних веж і валу, розміщеного у проміжку між баштами № III  № IV і пристосованого оборони з ручної вогнепальної зброї… Оборонні вежі є двадцятигранними у плані, мають 30 м у поперечнику, над гребенем гласису підносяться на 10 м (прим. авт.:  (у фортифікації) гласис — оборонна споруда, пологий насип, що зводився перед ровом, гласис служив захистом укріплення та перешкодою для противника при наступі на головний вал). Товщина стін 1,5 м. Складаються з двох житлових поверхів та підвального і горищного ярусів. Житлові поверхи мають по 20 вікон і по 40 бійниць, у горищному ярусі влаштовано 100 бійниць. Таким чином, кожна з цих веж обладнана для оборони з 220 одиниць ручної вогнепальної зброї. Дах не захищає від ураження артилерійськими снарядами. Склепіння верхнього поверху покрито шаром землі… Кожна вежа оточена сухим ровом глибиною 5 м і шириною 4 м… Контр-ескарп кам’яний. Сполучення виконується за допомогою звідного мосту (прим. авт.:  (у фортифікації) контр-еска́рп — штучно зрізаний під великим кутом край схилу заввишки не менше 2—2,5 м, обернений передньою частиною до тих, що обороняються)».

«Оборонні вежі № III і № IV є дванадцятигранними у плані, мають 17 м у поперечнику. Їх влаштування – аналогічне до веж № I і № II, але у зв’язку з меншими планувальними габаритами вони мають лише 108 бійниць і 24 віконні отвори, так що кожна вежа призначена для оборони на 132 одиниці ручної вогнепальної зброї. Рови і мости-аналогічні вежам № I і № II… У проміжку між вежами № III і № IV розміщено потужний земляний  вал, заламаний під кутом в 160°, довжиною 300 м, висотою 7м, товщина бруствера якого 6 м (прим. авт.:  (у фортифікації) бруствер — це верхня частина валу або парапету, призначена для захисту особового складу під час ведення вогню).  Вал пристосований до двохшеренгової оброни… Під лівим фланком валу розміщено пороховий склад і патронна фабрика цитаделі. Тут – же розміщено ворота для вилазок і невеликий плацдарм для збору військ. Ворота і плацдарм захищені низьким валом (передвал) довжиною 70 м».

«В Цитаделі і в чотирьох вежах можливо розмістити 2000 чоловік, тобто 2 батальйона…  Станом на 1891р. в Цитаделі розміщені: штаб, три батальйони і кадри запасного батальйона  30-го піхотного полку; в оборонних вежах № I і № II розміщено резервістів, призваних на час навчальних зборів, в оборонних вежах № III і № IV розміщено НЗ (резервний запас) 30-го піхотного полку».

Незважаючи на подану в розвідданих досить детальну інформацію по багатьох пунктах опису цитаделі, в підрахунку кількості граней веж та габаритів укріплень присутні похибки або й значні помилки. Адже великі вежі насправді мають по 17, а не по 20 граней, а малі по 9, а не по 12 граней. Це вказує, що у рекогносцера не було можливості обійти вежі по периметру, звідси випливають і наступні перебільшення у підрахунку кількості бійниць. Присутні і значні похибки у визначенні ряду метричних розмірів башт, веж і довжини валів. Проте кут залому валу (у плані) визначено досить точно. Подана глибина рову приблизно відповідає дійсності, а от ширина (4 м) не відповідає, адже вона має близько 7 м.

Окрім текстового опису, у брошурі 1892 р. подано ілюстрації, які доповнюють текстову інформацію і показують детальність здійсненого аналізу укріплень.

Цінними є описи втрачених земляних укріплень та муру Карно, які не збереглися до нашого часу. Опис 1891 р. також розширює розуміння функцій окремих елементів укріплень, розкриває інформацію про кількісний склад оборонців, позиції артилерії, недоліки окремих елементів укріплень, висвітлює переваги і недоліки позицій польових укріплень тощо.

Опис окремих укріплень польового профілю

Цей документ містить детальну інформацію про зведені укріплення польового профілю, їх назви, аналіз тактичного розміщення, висоти, вогневу спроможність, сектори обстрілів, підходи і т. д.

Наведемо власні назви цих укріплень польового профілю: Кортумова гора, Голоско Мале, Клепарів, Глинська гора, Броздки, Яловець, Цетнерівка, Майєрівка, Галич, Богданівка та безіменні укріплення для навчань.

Для прикладу наведемо опис одного з вищезгаданих укріплень під назвою Кортумова гора (в документі – Кортунова Гора):

«Це укріплення являє собою батарею особливого типу, розміщену на панівній висоті, розраховану на 4 польових артилерійських одиниці. Горжа батареї замикається оборонним палісадом заввишки 3 м (прим. авт.: (у фортифікації) палісад — ряд вертикально встановлених дерев’яних загострених стовбурів, або паль, щільно вкопаних у ґрунт, зазвичай перед валом, у рові або по горжі укріплення, з метою затримання атакуючої піхоти, ускладнення штурму та прикриття слабких ділянок оборони (горжа, тил укріплення)».

«Батарея надзвичайно вдало розташована на видовженому гребені височини з абсолютною відміткою 379 м, яка круто спадає на південний захід (кут схилу 50–60°, це значення зафіксоване рекогносцером орієнтовно, про що зроблено відповідну примітку), а також на північ і північний схід (кут схилу близько 40°) та на північний захід (20–30°). Схили височини вкриті чагарниками та молодим лісом».

«Довжина сектору обстрілу в північно-західному напрямку становить до 2000 м, у південно-східному – до 2300 м. Креслення плану укріплення та профілі рельєфу додаються».

За оцінкою полковника Орлова, фортифікаційні укріплення польового профілю станом на 1891 р. були досить слабкими.

Висновок

У вищеподаному тексті документу 1891 р. цитаделлю названа лише центральна частина комплексу теперішніх укріплень, власне корпус казарм з баштами та територія оточена муром Карно, який не зберігся до нашого часу, а так звані Максиміліанські вежі, зазначені у документі як передові укріплення, не вважаються цитаделлю. Окрім цього, вони на той час уже не були забезпечені вогнепальною артилерією, а активна оборона опиралася на польові укріплення, розміщені на околицях міста. На кінець ХІХ ст. вже всі споруди комплексу укріплень Цитаделі виконували функцію укріпленої військової бази, що є характерним для Європи ХІХ ст. і для періоду маневрових війн зокрема.

Часті зауваження полковника Орлова (упорядника брошури 1892 р.) про обстеження рекогносцером певних об’єктів мілітарного призначення та присутність помилок у визначенні габаритів укріплень вказує на той факт, що російська розвідка не змогла знайти виходи на архіви генерального штабу, у яких зберігались оригінальні креслення вищезгаданих укріплень. Це також підтверджує ефективність системи збереження військової таємниці у вищих ешелонах військового керівництва Австро-Угорщини. Водночас факт дослідження рекогносцером (хоч і з великим ризиком) території укріплень в терені свідчить про суттєві прорахунки в організації служби безпеки на місцях.

Розвідувальне забезпечення у мирний час є ключовим елементом стратегічного планування у сфері безпеки та оборони, оскільки аналіз фортифікаційного потенціалу, бойової готовності збройних сил, ресурсного забезпечення та структури озброєння дозволяє оцінити реальні воєнні спроможності потенційного противника. Не зважаючи на напружену політичну обстановку 1890 – х рр.,  суспільство втратило пильність, що дозволило ворожим розвідникам провести детальне рекогносцирування території закритої режимної території  Львівських укріплень, результати якого частково були використані через 23 роки у період бойових дій Першої світової війни на теренах Галичини.

Історичний досвід показує, що недостатня увага до власної безпеки держави та суспільства, а також нехтування фактами системного збору розвідданих умовним супротивником може спричинити серйозні прогалини у безпековому середовищі держави, які згодом призводять до непоправних втрат.

Львівська Цитадель. Проектне креслення середини  ХІХ ст. Фрагмент. Оригінал знаходиться у Військовому Архіві Австрії

Батарея Кортумова гора. План та перерізи. Креслення з  брошюри «Львів, Ярослав і Радимно. Укріплення і запаси» 1892 р. Фрагмент. Копія знаходиться у приватній збірці

Комплекс укріплень Львівської Цитаделі. Генлан та перерізи. Креслення з  брошюри «Львів, Ярослав і Радимно. Укріплення і запаси» 1892 р.  Фрагмент. Копія знаходиться у приватній збірці

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.


Читайте також:
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!