Фото: Galka

Косіння газонів стало останніми роками ледь не новим ритуалом для комунальників. На це з бюджету Львова виділяються чималі кошти, при цьому забруднюється навколишнє середовище. Проте у світі уже раніше перейшли до нових, більш прогресивних, технологій догляду за газонами. Чому у містах важливо відмовитися від скошування трави, особливо враховуючи зміну клімату, та яка цьому є альтернатива розповідає еколог, голова ГО «Плато» Микола Рябика. 

За прогнозами метеорологів 2020 рік буде аномально посушливим. Аграрії вже б’ють на сполох через те, що рівень ґрунтових вод і води у водоймах впав до мінімуму, земля пересихає. Вже типове для нас чергування понаднормових злив та посух, аномалії у температурних режимах свідчать про наслідки кліматичної зміни та змушують вчитися швидко реагувати. Серед десятків рішень, які дозволяють містам адаптуватися, ставати більш комфортними і безпечними для мешканців вагоме місце, якби це просто не звучало, відіграє управління трав’яним покривом. А саме наявністю, складом трави і частотою покосів.

Зелена зона, засіяна різнотрав’ям у місті Катовіце (Польща)

Практика переосмислення управління трав’яним покривом ходить по світу десятиліттями. Колосальний досвід у цьому напрямку мають міста США, Австралії, Кореї і, звісно, Європи. Для України та Львова ця тема є нова, але надзвичайно актуальна з огляду на вищеперераховані наслідки кліматичної зміни, які вже впливають на нашу життєдіяльність. Щоби детальніше у цьому переконатися вартує задатися питаннями: чому вартує відмовитися від частого скошування трави у місті?

Причин відмовитися від косіння є чимало. І зміст більшості з них переважно згубно впливає саме на нас – людей.

Читайте також: Війна з пилом або Як німцям вдалося витіснити його зі свого життя

Частота покосів істотно впливає на водний баланс територій. Чим частіше проводиться косіння, тим більшою є редукція біомаси коріння. Тобто, після косіння вся сила рослини іде у відновлення верхньої частини. Наприклад, мітлиця звичайна, яку косили щотижня мала коріння на 75% меншим, ніж та, яку не косили взагалі. Менша коренева система затримує менше води, а це призводить до погіршення водного балансу, а інколи – до спустошення території. Зазвичай саме рослини бережуть землю від пересихання, вивітрювання, випаровування, випалювання. Чим більш пересушена земля, тим важче потім її відновити. Земля, яка спеклася не пропускає воду чи робить це дуже повільно. Коли після довгої посухи починається злива, вода просто не проходитиме в землю.

Більшість зелених зон (міські газони, узбіччя доріг, парки тощо) косяться з використанням газонокосарок на паливі. Помноживши площу цих зон на частоту покосів, ми отримаємо рівень додаткових шкідливих викидів. Наприклад, у Ньюкаслі (Австралія) косіння міських газонів пропорційне 5,2% всіх викидів окису вуглецю та 11,6% усіх викидів вуглецевих сполук в місті. А у США за рік садівниче обладнання на паливі продукує 26 млн тонн викидів, що становить 11% від нетранспортних викидів. Мабуть, не вартує наголошувати, що більшість із цих викидів токсичні та навіть онкоутворюючі.

Працююча газонокосарка здатна видавати шум у межах 90-180 ДБ (залежить від її потужності), а відповідно до стандартів ЄС шкідливим для людини є звук гучніший за 55 ДБ. Дані Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) свідчать, що шумове забруднення після забруднення повітря є найбільшою проблемою забруднення у Європі.

Читайте також: Банани, кумкват і навіть інжир. Репортаж з «Бананової ферми» біля Львова

Часте косіння призводить до того, що більшість рослин не встигають заквітнути. Це дослідили у Нью-Йорку і встановили, що цей процес призводить до кризи запилюючих комах. Якщо косити не настільки часто, то це забезпечить харчуванням комах (пилок та нектар), сприятиме розвитку біорізноманіття. Також важлива не тільки частота косіння, але й періоди. Так, у Варшаві цьогоріч перші покоси відбулися після завершення цвітіння кульбаб.

І, звичайно ж, один із найвагоміших для міста аргументів – економія ресурсів. Відмова або менш частіше косіння економить значні обсяги пального та електроенергії, а відтак і кошти міського бюджету, які можуть використовуватися для інших цілей. Наприклад, щорічно у Польщі витрачається 350 мільйонів злотих на скошування лише узбіч (!).

Але не відмовою від частих покосів газонів єдиною. Стерильний газон навряд чи стане придатною екосистемою для швидкого розвитку біорізноманіття. Для того, щоб зелені зони приносили максимальну користь їх можна засіювати альтернативою газонній траві – різнотрав’ям. Переваг засіяних лучними рослинами зелених зон є теж чимало.

Різнотрав’я – місце повне кольору, ароматів та життя. Тут можна зустріти до 300 різних видів рослин, комах, дрібних ссавців. Нерідко, ці види ми зустрічаємо в підручниках з біології або пізнавальних програмах про природу. На відміну від газону, лучні рослини дають запилювачам поживний пилок і нектар, місце для розмноження та зимовий прихисток.

Лучні рослини мають більш розвинену кореневу систему, завдяки чому споживають менше води і не потребують такого частого поливу, як газонна трава. До того ж вони затримують вдвічі більше води, ніж газонна трава, що є кращим рішенням як у період підтоплень, так і посух.

Читайте також: Український – не завжди україномовний або Чому нам потрібно розвивати власний блогінг

Догляд за лучними рослинами є бюджетним і приязним до довкілля. Газонна трава потребує до 20 разів косіння за сезон, а різнотрав’я – 2 разового і до того ж не потребує обробки хімічними засобами. На відміну від газонів лучні рослини можна косити ручною косою.

Завдяки тому, що лучні рослини в 10 разів вищі за газон вони краще поглинають пил та шкідливі речовини, що потенційно можуть утворювати смог, знижують температуру повітря. А менша кількість косінь газонокосарками знижує рівень викидів шкідливих сполук в повітря.

За рахунок посіву різноманітних злакових трав міські зелені зони можна зробити схожими на острівці природи посеред міста, які разюче різнитимуться від суцільно забрукованих поверхонь. Особливо ефектно «трав’яний килим» виглядатиме під час вітру.

Різнотрав’ям засівають у парках (м. Ґданськ), на узбіччях доріг (Корея), на трамвайних коліях (м. Варшава), на дахах багатоквартирних будинків (м. Гамбург) та у приватному секторі (по всьому світу). У Любліні засіювати газони різнотрав’ям почали у 2017 році. Наступні роки, зокрема, завдяки зеленому громадському бюджету площа територій із лучними рослинами збільшилася з 1 гектара в 2019 – до 14 гектарів у цьому році.

У Польщі управління трав’яним покривом працює через різні інструменти. Ініціаторами впровадження такої методики можуть бути як муніципалітети, так і мешканці. Це відбувається через вже згаданий окремий зелений громадський бюджет, на якому екоактивні люди самі пропонують подібні проєкти і промують їх у громаді. А також висадку муніципалітетними структурами квітів разом з мешканцями, просвітницькі екскурсії екологів і біологів з поясненнями важливості такої зміни та встановлення інформаційних табличок і активну промоцію під час екологічних свят.

Читайте також: Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати

Міста Польщі мали час на те, щоб дискутувати навколо цієї теми, реалізовувати пілотні проекти. Нам було б бажано вживати заходів швидше, адже цього вимагають обставини. Зокрема, допис про нескошування трави у містах ЄС опублікований на сторінці ГО «Плато» декілька тижнів тому відрезонував у жителів Києва, які зареєстрували петицію з пропозицією тимчасово припинити скошувати траву в місті. Цього тижня подібну петицію зареєстровано у Львові. Всі бажаючі можуть підтримати її.

Сподіватимемося, що ідея відмови від частих покосів та засіювання зелених зон міста різнотрав’ям буде врахована відповідальними структурами в містах України і вже цього року замість рівно викошених ділянок ми матимемо змогу насолодитися проявом свідомого та зрілого підходу до одного з елементів адаптації до наслідків кліматичної зміни – трав’яного покриву.

Фото Galka, Микола Рябика,