Наслідки інтенсивної зливи 17 серпня 2018 року на вул. Сахарова. Фото: Павло Паламарчук

Зміна клімату – новий амбітний виклик для українських міст, зокрема і для Львова, мешканці якого вже відчувають на собі її наслідки. Аномальні посухи, інтенсивні опади, раптові буревії приносять значні збитки інфраструктурі та – найголовніше – негативно впливають на стан здоров’я. Вчасне реагування на нього є надзвичайно важливим безпековим питанням і воно потребує якісного міського менеджменту. Еколог, голова ГО «Плато» Микола Рябика про те, яким повинно бути його наповнення. 

Як на глобальному, так і на локальному рівнях, протидію кліматичній зміні звикли бачити комплексно та водночас поділяти на дві стратегічно важливі траєкторії: пом’якшення та адаптацію.

Пом’якшення наслідків зміни клімату спрямоване на скорочення викидів парникових газів та посилення природних і штучних процесів, які сприяють їх виведенню з атмосфери. Враховуючи тривалий час перебування парникових газів в атмосфері та глобальний вплив на неї, результати заходів з пом’якшення, як правило, не бувають швидкими.

Читайте також: Львів затоплює і що з цим робити?

Адаптація – це відповідь на кліматичну зміну через пристосування до її наслідків, зменшення впливу шкідливих змін і використання потенційно корисних рішень. Заходи з адаптації є помітними навіть у короткотерміновій перспективі через здатність зменшувати ризики, пов’язані з екстремальними погодними явищами. Процеси адаптації відбуваються в масштабах міста, на яке впливають наслідки кліматичної зміни. Наприклад, якщо місто вражається інтенсивними раптовими зливами, то переобладнання каналізаційної системи та збільшення площ проникних поверхонь можуть сприяти вирішенню цієї конкретної проблеми.

Ані пом’якшення, ані адаптацію не можна віднести до традиційних завдань міського менеджменту. Ефективне планування та розробка кліматичної політики потребує комплексного міжгалузевого підходу та взаємодії між органом місцевого самоврядування, академічним середовищем, громадським сектором та бізнесом. Наразі Львів тільки стає на шлях розробки окремих елементів кліматичної політики. Розглянемо, якими можуть бути кроки до початку системної роботи у цьому секторі.

Наслідки негоди 11 червня 2020 року у Львові

Крок 1 – Формування загального бачення. Планування ефективного менеджменту, спрямованого на пом’якшення та адаптацію до наслідків кліматичної зміни повинно ґрунтуватися на науковому розумінні зміни клімату. Саме тому початковим етапом у розробці кліматичної політики міста має стати комплексний аналіз його даних у хронологічній, тематичній та проблемних площинах. Також вже на цьому етапі місто повинно інтегрувати кліматичне питання у всі сектори своєї життєдіяльності та продемонструвати, що відповідний підхід може допомогти у досягненні інших місцевих цілей у таких сферах, як охорона здоров’я, безпека, житло, біорізноманіття, якість повітря, землекористування, доступ до міських послуг, зменшення бідності, створення робочих місць тощо.

Крок 2 – Розробка стратегій та планів дій. Кліматичні стратегії провідних міст світу, відповідно до раніше згаданого поділу на траєкторії, найчастіше складаються з двох документів – Плану дій щодо пом’якшення впливу на клімат та Плану адаптації до наслідків зміни клімату. В них повинні міститися амбітні цілі з урахуванням раніше встановлених зобов’язань регіональних органів управління та національних урядів. У кліматичних планах описи окремих заходів повинні містити достатню деталізацію та бути зрозумілими для виконання.

Читайте також: Чому вартує відмовитися від частого скошування трави у Львові

Міжнародний досвід свідчить, що кліматичне планування – не одноразовий, а постійний процес, а тому кожен з документів повинен містити програму прозорого моніторингу, звітності та оцінки. На загал, слід пам’ятати, що різні варіанти пом’якшення та адаптації можуть сприяти вирішенню проблеми зміни клімату, але жоден з них не є достатнім. Тому орган місцевого самоврядування повинен виробити стратегічний підхід до вибору та визначення пріоритетності дій у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі.

Крок 3 – Впровадження міських кліматичних планів. Існують два альтернативні підходи щодо реалізації кліматичних планів дій. Перший передбачає створення відповідальних за політику щодо зміни клімату підрозділів у кожному відділі місцевої ради, до компетенцій якого це питання прямо чи опосередковано може належати. Другий пов’язаний із формуванням однієї керівної групи з питань кліматичної політики, яка переймає на себе координаційне управління з питань впровадження кліматичної політики. І саме ця модель, як показує досвід, конвертується у підвищення рівня відповідальності за імплементацію задекларованих зобов’язань та більш сталу роботу над залученням альтернативних форм фінансування кліматичних проектів.

Кожен з цих кроків містить в собі палітру альтернатив та підходів та являє собою частинку замкнутого циклу процесу розробки та впровадження кліматичної політики міста. На кожному з етапів є місце для дослідження, моніторингу, оцінки, ревізії та звітування. Попри те, що звітувати у частині кліматичної політики Львову поки немає про що, все ж слід відмітити певні позитивні зрушення. Так, у річному плані пріоритетного фінансування природоохоронних заходів з міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2020 році вперше передбачається підтримка розробки Плану адаптації міста до зміни клімату.

Читайте також: Риба і видовища. Чи справді океанаріум саме те, чого не вистачало Львову

Станом на вересень 2020 року Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради працює над замовленням наукового дослідження щодо комплексної оцінки клімату міста та динаміки його зміни у майбутньому. Фактично, проведення науково обґрунтованого дослідження стане підґрунтям для подальшої розробки Плану адаптації міста до наслідків кліматичної зміни, який дозволить змістовно окреслити подальший вектор руху. На противагу Плану адаптації про розробку Плану дій щодо пом’якшення впливу на клімат, який має зосереджуватися на використанні «чистих» джерел енергії наразі мова не йдеться у стінах міської ради. 

Та ще більш залежним цей вектор руху є від результату чергових місцевих виборів. Зміна пріоритетів щодо кліматичних цілей може поставити під загрозу реалізацію раніше задекларованих амбітних міських політик енергозбереження, сталої мобільності, поводження з відходами, охорони довкілля тощо. Відтак, місту варто було б переорієнтуватися на формування комплексної кліматичної політики, реалізація якої дозволить досягти вищого рівня екологічного, соціального та економічного достатку.

Детальніше пізнати особливості формування комплексної кліматичної політики міста можна з посібника «Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради», розробленого громадською організацією «Плато».

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.