фото: 032,uamodna,pedpressa
«Я запитувала, чому мою дитину не прийняли до школи.
Мені відповіли, що вона не пройшла тести»
Вікторія Балицька, мама школяра:
«Яка мета відбору? Визначити психофізіологічний стан дитини чи відсіяти зайвих? Тоді ми говоримо про інші речі. У нас тестування називалося діагностика готовності до школи. Є проблема з застосуванням термінів. Якщо це діагностика, то має визначатись психоемоційний стан дитини, чого їй бракує, чи вона емоційно незріла.
Я писала прохання, аби надали письмову відповідь, чому мою дитину не прийняли до школи. Мені відповіли, що вона не пройшла тести. Ніхто не досліджував жодного психоемоційного стану моєї дитини, під час тестування психолог не був присутній, на апеляційній комісії його теж не було. До речі, на апеляції ми з'ясували: нам не вистачило одного балу. Він розчинився в космосі, бо батько чув, що дитина відповіла на два з трьох питань, а в протокол занесли відповідь лише на одне питання.
Є проблема розмитості термінології. Це називають співбесідою, діагностичним завданням. Це різні явища. Освітня галузь має виробити чіткі правила. Мені здається, що треба визначати, для чого проводяться тести. Вони в нас здебільшого проводяться для того, щоб відсіяти зайвих. Або ж це ґрунт для корупційної складової».
Під час тестування дитина може розгубитися
Юлія Кудрявцева, дитячий психолог:
«Дитина приходить до першого класу з певним багажем знань, умінь і навичок. Це не обмежується лише тим, чи знає вона букви, чи вміє читати, чи знає якісь слова іноземною мовою. Я була присутня як психолог під час відбору учнів. Я стараюся не відмовляти батькам. Коли приймаю участь у відборі у школах, то роблю «поблажку» на те, що дитина може розгубитися».
«Дитина, сидячи перед трьома незнайомими людьми,
отримує стрес»
Володимир Огура, директор навчально-виховного комплексу «Ерудит»:
«Є кілька моментів під час прийняття дитини до школи на фоні тестувань. Перше – це елемент гри, якщо вона недостатньо готова. Друге – це демонстрація знань. Є ще третій момент – це вміння виступати. Дитина, сидячи перед трьома незнайомими людьми, отримує стрес. І наостанок: якщо зараз відключити корупцію, то конкурси відпадуть самі собою».
Кожна дитина індивідуальна і розвивається по-своєму
Олена Пономарева, голова батьківської ради Львівщини:
«У Німеччині є критерії, згідно з якими дитину приймають. Серед основних вимог: знати своє ім'я, вміти мити руки, зав'язувати шнурівки, користуватися туалетом, смітником, знати, як звати маму. Тобто це практичні речі. Кожна дитина індивідуальна і в кожному віці вона зріла по-різному. Треба припиняти спеціалізовані та елітні школи. У нас всі школи однакові. Варто розрізняти лише державні та приватні школи. Батьки мають обирати вчителя. Чудовий вчитель у своєму класі дасть атмосферу і азарт до знань.
Немає бути жодної співбесіди під час прийняття до першого класу. Треба любити дитину і відмінити хоча б на місцевому різні співбесіди для дитини. Бо ж ми зараз фінансуємо освіту, то й формули та програми свої мають бути. Мама має прийти, здати документи за місцем проживання – і дитину мають прийняти».
Дитина може обрати «неправильну» відповідь через
своє нестандартне мислення
Лілія Свистович, директор Винниківської санаторної школи-інтернату, ГО «Школа мрій»:
«Я проти будь-яких співбесід чи тестувань дітей на початковому рівні. З практики: приходить мама і каже: «Моя дитина не готова до школи, бо невролог сказав». Дитина, щоб вступити до першого класу, має пройти психоневролога.
Під час тестування дитині назвали ряд слів: літак, автомобіль, кінь і потяг. Треба було назвати зайве. Дитина обрала слово «літак», бо він літає, а все інше – наземне. Це відповідь логічна, а психоневролог сказала, що дитина не готова до школи. Хоча дитина, можливо, має креативне, нестандартне мислення».
«Лише психолог повинен вести розмову з дитиною,
і це має бути в присутності батьків»
Лариса Чудовська, головний спеціаліст відділу освіти Шевченківського району:
«Згідно із усіма нормативними документами, до спеціалізованої школи має бути конкурсне випробовування дітей. Щодо діагностики: не передбачене проведення діагностики дитини, це має бути виконання діагностичних завдань, яке передбачене центром практичної психології, для яких має бути складена комісія, має бути психолог. Ці завдання використовуються для того, щоб визначити загальний розвиток дитини, готовність до навчання.
Друге питання – настрій батьків. Тобто, як вони подають дітям вступ до школи. Якщо це просто знайомство зі школою – дитина не буде хвилюватись. На співбесіду має бути визначено до 30 хвилин, але, як правило, діти справляються за 15 хвилин. Решту 15 хвилин віддають для психолога, щоб розкрити дитину. Чи потрібне випробовування? Мабуть ні. Бо одна дитина готова і в 6 років, друга – у 7, а дехто не готовий й у 8 років. До випробовування дитина стає готова після перших класів.
Лише до спеціалізованої школи є співбесіди. Правила прийому за два місяці оголошені в школі і на сайті. Батьки мають можливість ознайомитись із ними. За місяць до випробовування визначають ті діагностичні завдання, які будуть: це і графічні завдання, і зв'язне мовлення. Якщо ми починаємо з дитиною розмову – як тебе звати, де ти живеш – це вже є співбесіда. Ми повинні з цього почати, щоб викликати дитину на розмову. Лише психолог повинен вести розмову з дитиною, і це має бути у присутності батьків».
«У гімназії у деякі класи є по три дитини на місце.
Як мені відсіяти? Я не знаю»
Отець Олег Ландюк, НВК «Школа-гімназія «Шептицькиких»:
«На нашу думку, неможливо проводити тести для першого класу, але в мене в гімназії є на місце в деякі класи по три дитини. Як мені відсіяти? Я не знаю просто. В Італії ми мали практику: хто швидше запишеться – того і візьмемо. В Україні я не знаю, чи маю право таке зробити.
Прозвучало, що переводимо школи менші, які мають великий попит, у великі. Це не можна робити. Колись і нам пропонували. Я тільки став директором, зразу сказав «ні». Ніколи ми не підемо у велику школу. Перша річ: я тоді муситиму у простій школі брати усіх дітей у цьому районі і не робити відбору. А це велика проблема, бо я хочу виховувати згідно з певним кліматом.
Другий момент: я не зможу тримати сімейний клімат. Ми створюємо сімейний клімат: співпраця з батьками, учнями. Ми були завжди приватні. 5 років тому ми вирішували, що нам робити. Тоді зібралися п’ять священиків і вирішили переходити в комунальну форму власності, тобто підписати договір між містом і нами.
Дуже важко обрати дитину в перший клас. Моя думка: якщо ми хочемо спеціалізовану школу, це має бути приватна школа, де батьки платять за те».
«Я готова ініціювати пропозицію скасування співбесід
для дітей на сесії міськради»
Анна Мармуляк, депутат ЛМР:
«Як мама, я не підтримую співбесіду чи загалом будь-який вступ у перший клас. Бо є низка обставин, які можуть відштовхнути дитину від складання цих іспитів. Для дитини це стрес, а я не хочу піддавати дитину стресові.
Як вчитель, можу сказати, що треба змінювати метод і підхід. У нас є апологети педагогічних наук (Макаренко й інші), вони застосовували звичайні людські підходи до дітей, застосовували живе спілкування і вважали дитину даром Божим, лише потрібно було відкрити його талант. Бажано до дітей застосовувати людські методи, інтерактивні уроки. Має бути цілісне пізнання світу, також важливо дитині надавати практичні навички поведінки у світі.
Як депутат, я дуже рада, що маю вплив і можу вплинути. Я ще трохи попрацюю і буду приходити до якоїсь пропозиції-рішення, бо зміни потрібні точно. Звичайно, я готова ініціювати пропозицію скасування співбесід для дітей на сесії міськради. Я вважаю, що це справді потрібно».
Довідка. Дискусійна платформа «Твоє місто Львів» створена Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії (European Endowment for Democracу).
Фото Матвія Пограничного
