Фото: НДЦ РАС

Фото: НДЦ РАС

Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста

2735 0
Торік у Львові здали в експлуатацію 96 будинків, але археологічний нагляд за будівництвом замовили лише для одного із них. Директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук розповів Tvoemisto.tv, чому для збереження історичної спадщини Львова потрібні археологічні роботи, а самої реставрації брам і балконів – недостатньо.

«Рятівна археологічна служба» займається усіма розкопками на території Львова із 2007 року. Олег Осаульчук каже, що за цей час завдяки роботі археологів вдалось дізнатись багато нової інформації про те, де проходили межі княжого Львова і як місто розвивалось. Та, зазначає він, місто все одно досліджується спорадично, тому що немає єдиної стратегії цього.

Олег Осаульчук

Найцінніші знахідки – у могилах і вигрібних ямах

Що переважно знаходять археологи? Биті глечики, горщики, миски, горнята, уламки кераміки – це 95% від усіх знахідок, каже Олег Осаульчук. Та для археолога це – цікава інформація.

«Нас цікавить знахідка разом із інформацією про глибину залягання культурного шару. Це скарбошукача цікавлять цілі речі», – говорить дослідник.

Із такими скарбошукачами, яких Олег Осаульчук називає  «черв’яками», бувають навіть сутички. Вони роблять невеличкі підкопи – «закопушки», у місцях, де працюють археологи, а потім продають знайдене на Violity. Те, що продати не виходить – викидають.

Читайте також: На території пам'ятки Древній Звенигород біля Львова невідомі знищили знахідки XVII століття

«90% знайденого для них нічого не вартує. Знайомі київські археологи кажуть, що такі шукачі збираються поблизу станції Дарницька. Там цілими відрами висипають уламки фібул і всякого іншого. Вони руйнують наповнення культурного шару, адже це все мало наукову цінність», – каже дослідник.

Найцінніші знахідки, додає він, трапляються у могилах та вигрібних ямах.

У Львові до XVI століття, поки не почали будувати дерев’яні водогони, у кожному подвір'ї було дві-три студні, розповідає археолог. Це були такі водозбірники, які збирали поверхневу воду –  «підшкірну», як її ще називають. У XVI столітті,  коли почали будувати дерев’яні водогони, водозбірники почали використовувати як сміттярки і вигрібні ями. Там трапляються унікальні речі.

«Про кераміку мовчу – сотні форм. Там виявили багато шкіряного взуття, дерев’яних речей, навіть дитячий дерев’яний меч XVI століття на ділянці, що на розі вулиць Краківська – Вірменська. У такому водозбірнику також знайшли єдину в Україні цілу писанку XІV-XV століття на шкаралупі, аналогів якій немає у світі», – каже Олег Осаульчук.

Що вдалось довідатись про місто цього року

У Львові «Рятівна археологічна служба» працює вже майже 30 років. Досліджували у місті чимало. У 2020-му сенсаційних знахідок майже не було.

«Не скажу, що екстраординарні речі цього року були. Може це тому, що ми вже стільки років у Львові копали, що для нас те, що раніше було екстраординарним, стало статистичною рутиною. Раніше давньоруські матеріали княжого часу чи матеріали І тисячоліття до нашої ери траплялись украй рідко, тепер  постійно», – каже він. 

Олег Осаульчук, пишаючись, пригадує дослідження на розі вулиць Краківська – Вірменська у 2015-2016 роках, на вулиці Федорова у 2011 році, де виявили велику кількість давньоруських і середньовічних матеріалів. На вулиці Веселій у 2015 році виявили матеріали княжого часу, слов’янського часу VII-VIII століття і навіть давнє слов’янське житло.

«Там були також матеріали І тисячоліття до нашої ери, матеріали мезоліту VIII-IX тисячоліття до нашої ери. На цьому фоні дослідження 2020 року у Львові виглядають доволі скромно», – каже Олег Осаульчук.

Але торік археологи виявили рештки давнього костелу на місці нового сухого фонтану поблизу пам’ятника королю Данилу.

«На всіх планах він є, але архітектори про нього чомусь забули. Він є на планах XVII-XVIIІ століття. Були там і знахідки давньоруського часу», – розповідає Олег Осаульчук.

А от під час проведення археологічного нагляду цього року на вулицях Льва і Пішій матеріалів княжого часу було зовсім мало – це важливо, тому що укотре доводить, що осердя міста було не під Замковою горою.

«Всі вважають, що там осердя княжого Львова, тоді давньоруський матеріал там має бути скрізь, де не копни. А насправді це не так, що ще раз підтверджує, що давньоруський Львів, його осердя формувалося між вулицею Богдана Хмельницького і вулицею Чорновола, тяглося в сторону Оперного театру – це було ядро міста, там було слов’янське поселення на основі якого утворилося місто», – пояснює він.

Цікавими були дослідження біля Бернардинського монастиря цього року. Там виявили рештки дерев’яного укріплення. «Був рів, за ним частокіл – 25-сантиметрові колоди затесані, що утруднював доступ до того рову», – розповідає директор Рятівної археологічної служби.

Олег Осаульчук каже, що між первинним входом у монастир і рівнем сучасної площі є 2-3 метри різниці – це все «культурні нашарування».

«Коли у 2006 році впорядковували площу Ринок, то на розі, де зараз піцерія Челентано, на глибині менше двох метрів знайшли дерев’яний настил вулиць – дошки на брусах. Тодішня поверхня була нижча за сучасну на 1,6 м», – пояснює він.

А у внутрішніх двориках на глибині 2-3 метри археологи знаходять культурний шар XV століття. «Тоді ніхто на Грибовичі сміття не вивозив. Все сміття розрівнювалось тонким шаром довкола – і будівельне, і побутове. Так наростав цікавий для  археологів культурний шар», – розповідає дослідник.

Про знахідки на площі Міцкевича, 9, де зводять готель, Олег Осаульчук говорить побіжно, цього року там фіксували знайдені раніше оборонні мури і дорогу. Ймовірно, забудовник збереже це і придумає як експонувати.

«Ми розкрили рештки високого оборонного муру XIV-XVII століття і прилеглої до нього з внутрішньої сторони дороги XV століття. Ззовні ми розкрили частину скарпу – схилу рову, покритого розчином і камінням. Рів заклали камінням і покрили розчином, щоби схил не осувався. Були сліди від дерев’яних стовпчиків, невідомо, для чого вони слугували. Але був ряд отворів у тому вапняному розчині», – розповідає Олег Осаульчук.

Останні роботи у цьому році – на площі Коліївщини, на найменшій площі Львова. Там археологам вдалось натрапити на фундаменти давніх будинків.

«Частина розкопок потрапила на мощення підвалу, частина – на культурні нашарування внутрішнього подвір’я. Сподіваюся, що це нам дасть цікаву інформацію, бо якраз у внутрішніх двориках зберігся, до певної міри, не порушений культурний шар», – розповідає Олег Осаульчук.

Він каже, що дослідження на цій ділянці можуть підтвердити інформацію про те, що ці терени були заселені ще у княжі часи.

«Ця місцина була сприятлива для заселення у дуже давню епоху. На Коліївщини ми б хотіли отримати інформацію, яка б показувала, що ці терени були заселені в княжі часи, ще до захоплення Львова Казимиром ІІІ», – пояснює дослідник.

Поляки нав’язують і навіть трохи спекулюють тезою про те, що, буцімто, Львів від сучасного театру Заньковецької і далі на південь почав розвиватися тільки після загарбання польським королем Казимиром ІІІ.

Читайте також: Площу Ринок спланували не поляки. Як у Львові археологи розвінчують міфи та шукають артефакти

«Матеріали, знайдені на вулицях Краківській і Вірменській, показали, що дзузьки – планування розпочали давньоруські князі. Галицькі князі розпланували місто, але не встигли до захоплення Казимиром ІІІ реалізувати цей план. На площі Коліївщини може бути підтвердження, що ці терени якнайдалі на південь були заселені підлеглими князя Данила, Льва, Юрія», – каже він.

Про співпрацю з містом

Олег Осаульчук каже, що Львів досліджений доволі «спорадично», тому що тут не працює система охорони історичного середовища. Наприклад, під час робіт з облаштування пам’ятника героям Небесної сотні, що на перехресті вулиць Кривоноса та Замкової, земляних робіт, за якими археологи мали здійснювати нагляд, проводили значно більше, ніж було передбачено проєктом, що вони отримали.

«З дослідженнями під час будівництва меморіалу Небесній сотні все дуже неоднозначно. Спершу нам казали, що працюватимуть на одній території, згодом виявилось, що площа робіт – значно більша. Ми нагляд робили на ентузіазмі», – пригадує дослідник.

Археологічний нагляд, каже Олег Осаульчук, має бути за усіма земляними роботами. «Ми перевірили в одному місці, де за проєктом мають бути роботи. За якийсь час прийшли, бачимо, а територія, на якій працюють, значно більша. І у зрізі однієї ями, де вже заливали арматуру, виявили людські кістки», – розповідає він.

Загалом під час досліджень на схилі, де нині меморіал, нічого особливого археологи не виявили, можливо, така невдала співпраця замовників будівельних робіт і археологів, не є трагедією для міста, але Олег Осаульчук вважає, що суть не у тому, що виявили чи не виявили, адже треба фіксувати усе.

Він каже, що у місті є забудовники, які систематично замовляють археологічні дослідження, здебільшого – у мікрорайонах. Сенсаційних знахідок там ще не було, але, зазначає дослідник, не варто забувати, що на околицях були поселення.

Археологія не може стосуватись лише середмістя. Місто, каже Олег Осаульчук, існувало із супутніми поселеннями.

«І тільки постійне спостереження на всіх будівельних майданчиках дозволить нам відтворити просторовий розвиток міста. Минулого року в експлуатацію у Львові здали 96 будинків. Дослідження ми робили під час будівництва одного. Уявіть, що ми втрачаємо», – говорить він.

Читайте також: Численні поховання у криптах собору. У храмі Різдва Богородиці у Комарно тривають археологічні роботи

У Львові, розповідає Олег Осаульчук, РАС працює мало де. З 27-ми договорів за цей рік лише 7 стосувались міста. Директор РАС сподівається, що наступного року вдасться дослідити вулицю Братів Рогатинців, де вже декілька років планують капітальний ремонт.

«Там йде високий мур, лінія оборони. По вулиці Лесі Українки йде північна частина високого муру першої ліні оборони, а по Братів Рогатинців – південна. На вулиці  Лесі Українки було чимало цікавих знахідок», – говорить він.

Потрібна стратегія

Олег Осаульчук каже, що однією із найбільших проблем у дослідженні міста є відсутність системи. «Система охорони пам'яток у нас працює на відстоювання інтересів забудовника. Охорона історичного середовища – це не лише балкони, вікна, дворики і брами. Системна робота полягає в тому, що органи охорони культурної спадщини чи то в області, чи в місті, чи в Україні, мають забезпечити зрозумілий алгоритм дій для забудовника щодо культурної спадщини», – пояснює він.

Якщо забудовник планує будувати в історичному ареалі, то має знати, що потрібно витратити певні кошти на проведення превентивних археологічних досліджень,вважає археолог.

Якщо під час досліджень, каже він, виявляється річ, що потребує музеєфікації, то орган місцевої влади, що займається охороною культурної спадщини, має вчасно зібратися і вчасно надати рекомендацію про те, що робити далі.

«Під час досліджень на місці облаштування сухого фонтану поблизу пам’ятника королю Данилу так "поспішали", що аж вісім місяців збиралась консультативна рада. Довелось нам купити геотекстиль, яким закрили знайдені фундаменти, аби їх можна було законсервувати», – говорить він.

Читайте також: Що знайшли археологи на місці фонтану "Кульбаба" у Львові. Фото

Уповноважений орган повинен мати стратегію поводження із культурною спадщиною. Також він має контролювати і забудовника, і археологів. 

«Львів, у порівнянні з іншими містами країни, досліджений, але немає жодного міста в Україні, що б досліджувалось систематично. Наші дослідження Львова мають ситуативний характер і від того ми втрачаємо розуміння розвитку міста. Архітектори будують історичні гіпотези про те, як Львів розвивався. Історики кажуть, де був давній Львів. А як це дійсно було, може сказати лише планомірне археологічне дослідження і картографування», – пояснює він.

Вікторія Савіцька

Фото: РАС

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!