Фото: Darya Tryfanava, Unsplash
Вижити в час карантину. Як допомагають бізнесу і наскільки це ефективно
Малий та середній бізнес чи не найбільше постраждав від запровадження карантину, зокрема йдеться про закриття закладів харчування чи розваг, непродовольчих магазинів, туристичних фірм тощо. Із послабленням карантинних обмежень, із 11 травня, деяким із них дозволять працювати, однак за певних умов. Tvoemisto.tv з'ясувало, що запропонували місцевому бізнесу у Львові, аби пережити карантин, та як хочуть іти йому назустріч в Кабміні.
Кроки місцевої влади
Оренда приміщень. Із початком карантину в Україні, зокрема з 17 березня, підприємців, які платили у Львові 1 грн за кв. м, звільнили від орендної плати за користування комунальними приміщеннями. Вони мають право не платити до завершення карантину. Однак через це бюджет міста недоотримає 12,5 млн грн.
Крім цього, підприємці не платитимуть за оренду окремих конструктивних елементів благоустрою, а рекламників звільнили від плати за тимчасове користування комунальними місцями під рекламу. Ці пільги принесуть втрати ще у 4,6 млн грн і 9,4 млн грн, відповідно.
Як повідомив у коментарі Tvoemisto.tv доктор економічних наук, професор Національного університету «Львівська політехніка» Ростислав Слав’юк, такі тимчасові кроки можуть дати як позитивний, так і негативний результат.
«Якщо говорити про орендну плату, то це – найбільш дієвий інструмент. Бізнес, який орендує площі і в час карантину не працює, будь-то ресторан, кафе тощо, то зрозуміло, що він не має з чого платити оренду. Добре, коли орендодавець – місцева влада, і звільняє від сплати. Однак негатив в тому, що від цього страждає міський бюджет, бо недоотримує кошти», – каже він.
Читайте також: Бізнес попереджає, що наслідки зупинки економіки можуть бути гірші за пандемію
Туристичний збір, податки та інші платежі. Також від сплати туристичного збору звільнили львівські готелі. Крім цього, місто звернулося до власників нерухомості, аби ті знизили ставки або звільнили від плати за оренду місцевих підприємців.
Державну податкову службу просили відтермінувати для бізнесу сплату податкових платежів на період карантину. Водночас управління транспорту ЛМР уже запропонувало низці підприємств укласти договори на спецперевезення їхніх працівників. А за зверненням забудовників місто тимчасово звільнятиме їх від сплати пайового внеску.
«Кроки місцевої влади щодо звільнення підприємців від податку, туристичного збору, інших платежів дещо неоднозначні. Звільнити, то звільнять, але від того кошти в бізнесу не з’являться. Тобто тут і міська влада не отримує в бюджет, і бізнес від цього грошей більше чи менше не матиме», – додає він.
Ресторанний бізнес та туроператори. Економіст пригадує, що станом на зараз є відома статистика закладів, які за період карантину були ліквідовані. Зокрема, із 30 тисяч ресторанів в Україні 12 уже не функціонують. Він каже, що ті, хто не впорався з проблемами під час карантину, то продадуть бізнес після або той зачахне.
Читайте також: Як працюватимуть кафе, перукарні і нотаріуси з послабленням карантину. Рекомендації МОЗ
«За моїми прогнозами, в закладів будуть з’являтися нові власники. До осені чи зими частина бізнесу продаватиметься, бо люди не готові до такого, частина – перепрофільовуватися. Хто був в тіні, мав тіньові обороти, – страждають найбільше. Йдеться, наприклад, про ресторан, який не обліковував частину коштів, про тих, хто не платив податків. Дії влади є на часі, вони дадуть якийсь результат, але так чим інакше, 30% бізнесу буде продаватися або закриватися», – розповідає економіст.
Окрім цього, на думку Слав'юка, половина туроператорів можуть закритися. Внутрішнього туризму навіть немає, зовнішній теж не функціонує наразі, тобто факт існування туристичних послуг дуже сумнівний. Агенції можуть почати тотально закриватися, а натомість з часом прийдуть нові.
Ставка за кредитми і Єдиний податок ФОПів. Одні з останніх рішень, які прийняла місцева влада, стосується підтримки бізнесу на час карантину. Зокрема, місто буде відшкодовувати відсоткову ставку за кредитами тим підприємствам, що перепрофілювали діяльність на час карантину. Для цього в міському бюджеті заклали 3 млн грн.
Також депутати погодили звільнення від сплати Єдиного податку ФОПів І та ІІ груп. Ідеться лише про тих підприємців, які не ведуть свою діяльність на час карантину. Пільги бізнес зможе отримати до 30 червня. Ще одним рішенням депутати затвердили програми підтримки бізнесу, серед яких звільнення від сплати туристичного збору. За словами керівниці економічного департаменту Ірини Кулинич, щоб скористатись пільгами, підприємцям необхідно звернутися до податкової.
Що пропонують в Кабміні?
ЄСВ, штрафи та пеня. Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №3220 про підтримку підприємців у період карантину через коронавірусну інфекцію Covid-19. Зокрема, із 1 березня всіх ФОПів і тих, хто займається незалежною профдіяльністю звільнили від сплати ЄСВ, скасували штрафи і пеню за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, несвоєчасне подання звітності із ЄСВ. Також скасували податки на комерційну нерухомість і землю.
Читайте також: Малий бізнес на межі виживання, давайте його підтримаємо!
До 31 травня бізнес звільнили від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства, за винятком порушень зі сплати ПДВ, акцизів і ренти. До 18 травня ввели мораторій на документальні та фактичні перевірки бізнесу, а до 1 липня продовжили термін подання річної декларації про майновий стан і доходи. На три місяці відклали обов'язкове введення РРО для всіх категорій «спрощенців».
За словами економіста та політолога Андрія Новака, антикризова програма в Україні є найслабшою з тих, які прийняли різні країни світу. Здебільшого, країни мають три напрямки підтримки національної економіки.
«По-перше, це зниження податкового навантаження на малий і середній, насамперед, бізнес і громадян. По-друге, більш доступний кредитний ресурс. По-третє, підтримка всіх громадян, незалежно від віку, виду діяльності, напрямку, місця проживання, пенсіонери. Як правило, ця соціальна підтримка проводиться через разову допомогу в межах двомісячної середньої зарплати в кожній країні. Якщо порівняти те, що прийняте в Україні, то ми маємо тимчасові пільги з несплати деяких податків, які стосуються переважно місцевих бюджетів. Тобто уряд обезкровлює місцеві бюджети, а ті і так несуть все навантаження у боротьбі з коронавірусом. Саме на місцях якраз і є опорні лікарні, швидкі тощо», – каже він.
Програма кредитів 5-7-9%. Кабінет міністрів України 15 квітня запровадив програму пільгового рефінансування кредитів малого та мікробізнесу. У її межах держава буде компенсовувати відсоткові ставки за банківськими кредитами цього бізнесу до березня 2021 року.
Також уряд розширив дію програми 5-7-9, дозволивши видавати кредити до 3 мільйонів гривень малому бізнесу, що постраждав від карантину, і переформатував програму пільгових кредитів під 5-7-9% річних.
Підприємці зможуть на час дії карантинних обмежень та три місяці після отримати пільгові кредити з відсотковою ставкою 5-7-9% для покриття витрат, що не залежать від обсягів виробництва. Ідеться про зарплати працівникам, оплату комунальних послуг, оренди, податків тощо. За такими кредитами діятиме відтермінування платежів терміном до 9 місяців, максимальна сума кредиту становитиме 3 млн грн.
Однак, як каже Андрій Новак, кредитний напрямок існує поки що лише на словах. «Голосно оприлюднили програму 5-7-9, а недавно прем’єр усно оголосив і програму нульових кредитів. Та дуже важко знайти підприємця, який отримав кредит за так званою програмою 5-7-9%, і ще важче знайти, який взяв кредит під нульову ставку на один рік, як це анонсували у в Кабміні. На словах ці програми нібито і є, але коли звертаєшся до банків, вони таких кредитів під такі ставки не надають», – додає він.
Читайте також: Як львівський бізнес допомагає боротись із коронавірусом
Програма пільгових кредитів. Уряд також планував переформатувати програму пільгових кредитів під 5-7-9% річних: раніше їх видавали тим, хто хотів відкрити власну справу. Наразі ж такі пільгові кредити надаватимуть підприємцям для рефінансування тих кредитів, які вони взяли до карантину.
Окрім цього, найближчим часом, як повідомляв у своєму відеозверненні президент України, Кабінет Міністрів і Національний банк мають представити програму кредитів малому бізнесу за низькою ставкою для виплати зарплат працівникам.
Щодо таких механізмів кредитування, за словами Ростислава Слав'юка, то кожен банк давно має свої програми.
«Такі заяви влади та президента – швидше декларативні, бо є банківська процедура, є процедура реструктуризації, і здебільшого банки лояльно ставляться до людей, не хочуть втрачати клієнтів, а також розуміють, що коли бізнес стоїть, то не можна вимагати від нього сплати по кредиту. Це не настільки залежить від влади, наскільки від ефективної роботи самих банків», – зазначає він.
Ольга Коваль
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи