За прогнозами експерта, частина бізнесу змінить своїх власників, а інша частина – перепрофілюється.

Малий та середній бізнес чи не найбільше постраждав від запровадження карантину, зокрема йдеться про  закриття закладів харчування чи розваг, непродовольчих магазинів, туристичних фірм тощо. Із послабленням карантинних обмежень, із 11 травня, деяким із них дозволять працювати, однак за певних умов. Tvoemisto.tv з'ясувало, що запропонували місцевому бізнесу у Львові, аби пережити карантин, та як хочуть іти йому назустріч в Кабміні.  

Кроки місцевої влади

Оренда приміщень. Із початком карантину в Україні, зокрема з 17 березня, підприємців, які платили у Львові 1 грн за кв. м, звільнили від орендної плати за користування комунальними приміщеннями. Вони мають право не платити до завершення карантину. Однак через це бюджет міста недоотримає 12,5 млн грн.

Крім цього, підприємці не платитимуть за оренду окремих конструктивних елементів благоустрою, а рекламників звільнили від плати за тимчасове користування комунальними місцями під рекламу. Ці пільги принесуть втрати ще у 4,6 млн грн і 9,4 млн грн, відповідно.

Як повідомив у коментарі Tvoemisto.tv доктор економічних наук, професор Національного університету «Львівська політехніка» Ростислав Слав’юк, такі тимчасові кроки можуть дати як позитивний, так і негативний результат.

«Якщо говорити про орендну плату, то це – найбільш дієвий інструмент. Бізнес, який орендує площі і в час карантину не працює, будь-то ресторан, кафе тощо, то зрозуміло, що він не має з чого платити оренду. Добре, коли орендодавець – місцева влада, і звільняє від сплати. Однак негатив в тому, що від цього страждає міський бюджет, бо недоотримує кошти», – каже він.

Читайте також: Бізнес попереджає, що наслідки зупинки економіки можуть бути гірші за пандемію

Туристичний збір, податки та інші платежі. Також від сплати туристичного збору звільнили львівські готелі. Крім цього, місто звернулося до власників нерухомості, аби ті знизили ставки або звільнили від плати за оренду місцевих підприємців.

Державну податкову службу просили відтермінувати для бізнесу сплату податкових платежів на період карантину. Водночас управління транспорту ЛМР уже запропонувало низці підприємств укласти договори на спецперевезення їхніх працівників. А за зверненням забудовників місто тимчасово звільнятиме їх від сплати пайового внеску.

«Кроки місцевої влади щодо звільнення підприємців від податку, туристичного збору, інших платежів дещо неоднозначні. Звільнити, то звільнять, але від того кошти в бізнесу не з’являться. Тобто тут і міська влада не отримує в бюджет, і бізнес від цього грошей більше чи менше не матиме», – додає він.

Ресторанний бізнес та туроператори. Економіст пригадує, що станом на зараз є відома статистика закладів, які за період карантину були ліквідовані. Зокрема, із 30 тисяч ресторанів в Україні 12 уже не функціонують. Він каже, що ті, хто не впорався з проблемами під час карантину, то продадуть бізнес після або той зачахне.

Читайте також: Як працюватимуть кафе, перукарні і нотаріуси з послабленням карантину. Рекомендації МОЗ

«За моїми прогнозами, в закладів будуть з’являтися нові власники. До осені чи зими частина бізнесу продаватиметься, бо люди не готові до такого, частина – перепрофільовуватися. Хто був в тіні, мав тіньові обороти, – страждають найбільше. Йдеться, наприклад, про ресторан, який не обліковував частину коштів, про тих, хто не платив податків. Дії влади є на часі, вони дадуть якийсь результат, але так чим інакше, 30% бізнесу буде продаватися або закриватися», – розповідає економіст.

Окрім цього, на думку Слав'юка, половина туроператорів можуть закритися. Внутрішнього туризму навіть немає, зовнішній теж не функціонує наразі, тобто факт існування туристичних послуг дуже сумнівний. Агенції можуть почати тотально закриватися, а натомість з часом прийдуть нові.

Ставка за кредитми і Єдиний податок ФОПів. Одні з останніх рішень, які прийняла місцева влада, стосується підтримки бізнесу на час карантину. Зокрема, місто буде відшкодовувати відсоткову ставку за кредитами тим підприємствам, що перепрофілювали діяльність на час карантину. Для цього в міському бюджеті заклали 3 млн грн.

Також депутати погодили звільнення від сплати Єдиного податку ФОПів І та ІІ груп. Ідеться лише про тих підприємців, які не ведуть свою діяльність на час карантину. Пільги бізнес зможе отримати до 30 червня. Ще одним рішенням депутати затвердили програми підтримки бізнесу, серед яких звільнення від сплати туристичного збору. За словами керівниці економічного департаменту Ірини Кулинич, щоб скористатись пільгами, підприємцям необхідно звернутися до податкової.

Що пропонують в Кабміні?

ЄСВ, штрафи та пеня. Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №3220 про підтримку підприємців у період карантину через коронавірусну інфекцію Covid-19. Зокрема, із 1 березня всіх ФОПів і тих, хто займається незалежною профдіяльністю звільнили від сплати ЄСВ, скасували штрафи і пеню за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, несвоєчасне подання звітності із ЄСВ. Також скасували податки на комерційну нерухомість і землю.

Читайте також: Малий бізнес на межі виживання, давайте його підтримаємо!

До 31 травня бізнес звільнили від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства, за винятком порушень зі сплати ПДВ, акцизів і ренти. До 18 травня ввели мораторій на документальні та фактичні перевірки бізнесу, а до 1 липня продовжили термін подання річної декларації про майновий стан і доходи. На три місяці відклали обов'язкове введення РРО для всіх категорій «спрощенців».

За словами економіста та політолога Андрія Новака, антикризова програма в Україні є найслабшою з тих, які прийняли різні країни світу. Здебільшого, країни мають три напрямки підтримки національної економіки.

«По-перше, це зниження податкового навантаження на малий і середній, насамперед, бізнес і громадян. По-друге, більш доступний кредитний ресурс. По-третє, підтримка всіх громадян, незалежно від віку, виду діяльності, напрямку, місця проживання, пенсіонери. Як правило, ця соціальна підтримка проводиться через разову допомогу в межах двомісячної середньої зарплати в кожній країні. Якщо порівняти те, що прийняте в Україні, то ми маємо тимчасові пільги з несплати деяких податків, які стосуються переважно місцевих бюджетів. Тобто уряд обезкровлює місцеві бюджети, а ті і так несуть все навантаження у боротьбі з коронавірусом. Саме на місцях якраз і є опорні лікарні, швидкі тощо», – каже він.

Програма кредитів 5-7-9%. Кабінет міністрів України 15 квітня запровадив програму пільгового рефінансування кредитів малого та мікробізнесу. У її межах держава буде компенсовувати відсоткові ставки за банківськими кредитами цього бізнесу до березня 2021 року.

Також уряд розширив дію програми 5-7-9, дозволивши видавати кредити до 3 мільйонів гривень малому бізнесу, що постраждав від карантину, і переформатував програму пільгових кредитів під 5-7-9% річних.

Підприємці зможуть на час дії карантинних обмежень та три місяці після отримати пільгові кредити з відсотковою ставкою 5-7-9% для покриття витрат, що не залежать від обсягів виробництва. Ідеться про зарплати працівникам, оплату комунальних послуг, оренди, податків тощо. За такими кредитами діятиме відтермінування платежів терміном до 9 місяців, максимальна сума кредиту становитиме 3 млн грн.

Однак, як каже Андрій Новак, кредитний напрямок існує поки що лише на словах. «Голосно оприлюднили програму 5-7-9, а недавно прем’єр усно оголосив і програму нульових кредитів. Та дуже важко знайти підприємця, який отримав кредит за так званою програмою 5-7-9%, і ще важче знайти, який взяв кредит під нульову ставку на один рік, як це анонсували у в Кабміні. На словах ці програми нібито і є, але коли звертаєшся до банків, вони таких кредитів під такі ставки не надають», – додає він.

Читайте також: Як львівський бізнес допомагає боротись із коронавірусом

Програма пільгових кредитів. Уряд також планував переформатувати програму пільгових кредитів під 5-7-9% річних: раніше їх видавали тим, хто хотів відкрити власну справу. Наразі ж такі пільгові кредити надаватимуть підприємцям для рефінансування тих кредитів, які вони взяли до карантину.

Окрім цього, найближчим часом, як повідомляв у своєму відеозверненні президент України, Кабінет Міністрів і Національний банк мають представити програму кредитів малому бізнесу за низькою ставкою для виплати зарплат працівникам.

Щодо таких механізмів кредитування, за словами Ростислава Слав'юка, то кожен банк давно має свої програми.

«Такі заяви влади та президента – швидше декларативні, бо є банківська процедура, є процедура реструктуризації, і здебільшого банки лояльно ставляться до людей, не хочуть втрачати клієнтів, а також розуміють, що коли бізнес стоїть, то не можна вимагати від нього сплати по кредиту. Це не настільки залежить від влади, наскільки від ефективної роботи самих банків», – зазначає він.

Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.