Як мав би працювати алгоритм

Алгоритм мав би працювати так – людина, яка підозрює, що хвора на коронавірус має зателефонувати своєму сімейному лікарю. Після розмови лікар оцінить ситуацію і дасть поради щодо подальших дій. Він може запропонувати прийти на прийом у поліклініку або скаже залишатися вдома і сам приїде на виклик. Серед інших варіантів – може дати пораду стосовно лікування телефоном (у вихідний день) або ж, коли стан важкий, негайно викличе «швидку».

Читайте також: Чи вартує в час пандемії вакцинувати дітей від грипу. Пояснення педіатра

Про звертання до сімейного лікаря говорить і в. о. директора Центру екстреної медицини Львівської області Андрій Васько.

«Потрібно розділяти – коли варто дзвонити на 103, а коли – до сімейного лікаря. Приблизно 80% мешканців Львівщини мають декларації зі сімейними лікарями. Є проблеми зі здоров’я – звертаєтеся до них. Навіть серед ночі. Сімейний лікар дасть поради, як діяти та які ліки приймати. Якщо стан погіршується – він може порекомендувати викликати бригаду швидкої або зробить це сам», – каже Андрій Васько.

Він зазначає, що погіршення стану під час Covid-19 не настає одномоментно – симптоми розвиваються поступово, тому бажано, аби зі сімейним лікарем люди консультувалися не тоді, коли вже у критичному стані, а за перших ознак хвороби.

Якщо ж стан пацієнта важкий – у нього задишка, біль у грудях, частота дихання вища 22-х вдихів і видихів на хвилину у стані спокою, затьмарення свідомості – треба терміново викликати швидку. І вже диспетчер «швидкої», за словами Андрія Васька, вирішує, чи потрібна людині карета, а бригада ухвалює рішення, чи потребує пацієнт госпіталізації. До уваги беруть насамперед важкість стану пацієнтів.

«Не може людина із кашлем і температурою 38 просто так просити, щоб до неї приїхала швидка. Так само не може самовільно прийти на консультацію до лікаря. На всіх не вистачить ані бригад, ані медиків», – каже Андрій Васько.

Як написала Ірина Микичак на своїй фейсбук-сторінці, від держави за контрактом «Covid-19» 25 обласних центрів екстреної медичної допомоги вже отримали 19 784 млн грн.

Читайте також: Смерть чоловіка у центрі Львова. Як у майбутньому запобігти таким випадкам

Якщо людина таки справді потребує госпіталізації, то, за словами Ірини Микичак, шукати місце в лікарні має не пацієнт і не сімейний лікар, а інформація про місця в лікарнях області має бути доступною для всіх.

Як насправді алгоритм МОЗ працює у Львові

Як раніше писало Tvoemisto.tv, бригади швидкої вимагають від сімейних лікарів, аби ті давали скерування на госпіталізацію у конкретну лікарню, тож сімейні лікарі змушені самотужки обдзвонювати стаціонари і домовлятись про місце для свого пацієнта.

Зараз, як розповіла Tvoemisto.tv медик «швидкої», яка попросила не називати її імені, бригади можуть забрати людину і возити її від лікарні до лікарні, бо не буде вільних місць. Тож без скерування сімейного лікаря із вказанням конкретної лікарні беруть пацієнтів неохоче.

Сімейна лікарка Людмила Звір-Мацко розповіла Tvoemisto.tv, що хворого госпіталізує спеціалізована бригада у вузловий стаціонар – за кожною поліклінікою Львова є закріплені певні «ковід-лікарні».

«Госпіталізація – лише за скеруванням сімейного лікаря. Іноді вона затягується, тому що потрібно чекати підтвердження, що є вільні місця. Зараз госпіталізують тільки хворих з важким перебігом захворювання та ускладненнями, зокрема, з пневмонією, дихальною недостатністю. У Львові стаціонари, які заявлені як спеціалізовані для Covid-хворих, заповнені», – говорить Людмила Звір-Мацко.

Зі слів Андрія Васька, сьогодні на Львівщині є 24 бригади «швидкої», які спеціалізуються на пацієнтах із коронавірусом чи підозрою на нього.

«Координацію між лікарнями, тобто яких пацієнтів везти в ту чи ту лікарню, ми маємо щодня. Всю інформацію щодо заповненості своїх лікарень диспетчерам обласного центру екстреної меддопомоги надають їх керівники. Наприклад, на початку цього тижня у лікарнях Львівщини було майже 2,5 тисячі вільних ліжок. Але ці цифри кожного разу міняються, тому й маршрути пацієнтів змінні», – каже Андрій Васько.

Утім, лікарі, які працюють у визначених для хворих з Covid-19 стаціонарах Львова, неодноразово говорили, що важких хворих більшає і в місті лікарні практично заповнені. Тобто загалом в області може бути багато вільних місць, але хворого зі Львова в область не повезуть.

Раніше Львівська обласна рада спільно з представниками ІТ-бізнесу запустили обласний сайт Stop Covid, але там немає інформації про стаціонари області та вільні місця у них, лише про сімейних лікарів.

Що з тестами на Covid-19

Зазвичай, лабораторний центр МОЗ у Львівській області через велике завантаження просить спочатку робити пацієнтам ІФА-тести на гострофазові імуноглобуліни (антитіла) до коронавірусної інфекції (ImgM). Цей тест можна зробити безкоштовно в поліклініці, але до 5-7-го днів хвороби цей аналіз може бути хибно негативним – антитіла у кожного виробляються індивідуально.

Читайте також: Як працює та чи дієве донорство плазми крові при коронавірусі

За бажання, пацієнт може також здати аналізи у приватній лабораторії, але лікар не може наполягати на платному аналізі.

Якщо ІФА-тест позитивний, хворий отримує скерування на ПЛР. Без тестування на антитіла на ПЛР-аналіз скеровують пацієнтів, які були в тісному контакті – у сім’ї чи на роботі – з людиною, якій підтвердили діагноз «Covid-19».

Матеріал на ПЛР-тест можна самостійно здати у поліклініці або ж додому до пацієнта приїде мобільна бригада – лікар і медсестра – які візьмуть зразки. На Львівщині таких бригад є 89.

Ці тести для пацієнта повинні бути безкоштовні.

«Пацієнт не має самостійно організовувати своє обстеження на ПЛР – за це НСЗУ платить медзакладу. Загалом 935 медзакладів в Україні, в яких працює 1600 мобільних бригад і які підписали контракт з НСЗУ, отримали 147 млн грн», – говорить заступниця керівника МОЗ Ірина Микичак.

Якщо забір матеріалів на ПЛР-тести зробили в поліклініці чи виїзні мобільні бригади, то, зі слів Андрія Васька, результати аналізу надходять приблизно за 3-4 дні.

Скільки коштує лікування

Хоча, зі слів Ірини Микичак, усі витрати на лікування в стаціонарі покриває НСЗУ в межах пакету «Covid-19», за яким лікарні отримали 2,5 млрд грн, реальність така, що частина витрат все ж лягає на плечі самих пацієнтів – про це часом говорять користувачі соцмереж. На запитання про те, чому так, керівник Центру екстреної медицини відповідає, що виділених коштів іноді замало.

«На лікування одного пацієнта в реанімаційному відділенні виділяють приблизно 3 тисячі гривень в день. Загалом для підготовки і подолання пандемії Covid-19 в бюджеті різних рівнів ми вже закумулювали приблизно 400 млн грн. Велика частина з цих коштів цільово витрачені на забезпечення лікарень медикаментами і киснем», – розповідає Андрій Васько, який очолює обласний штаб боротьби із коронавірусом.

Він каже, що, в ідеалі, лікарні мали би отримувати кошти від НСЗУ за різними коефіцієнтами – залежно від того, пацієнтів у якому стані важкості лікують. Тобто, якщо в одній лікарні є 100 пацієнтів і з них ніхто не перебуває в реанімації, вартість послуг має бути одна, а якщо зі 100 пацієнтів 60-ть – у реанімаціях, послуга має оплачуватись інакше.

Андрій Васько наголошує, відповідальність за життя і здоров’я пацієнтів та подолання епідемії лежить на всіх – на сімейному лікарі, на екстреній медичній допомозі, на органах влади і на стаціонарних лікарнях.

Ольга Шведа

Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.