
Фото: Роман Балук
Чи є місця для хворих на коронавірус у лікарнях Львова
На Львівщині в 10-ти лікарнях, які приймають хворих на коронавірус або пацієнтів із підозрою на нього, сьогодні, 15 червня, лікуються 638 людей. Із них 532 пацієнти – у медзакладах Львова. Про це зранку під час брифінгу сказав директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис.
За його словами, визначені стаціонари області заповнені приблизно на 30%. Усього, каже Орест Чемерис, медзаклади можуть прийняти 1800 хворих на коронавірус або з підозрою на нього.
«У Львові, об’єктивно, заповненість є більшою. Але такого, щоб були справді відмови у госпіталізації, немає», – сказав Орест Чемерис у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Ще один обласний медзаклад почав приймати хворих з підозрою на Сovid-19
Tvoemisto.tv з’ясувало, чи насправді на Львівщині визначені медзаклади заповнені лише на третину.
Хворих із коронавірусом або підозрою на нього у Львові приймають інфекційна лікарня, Центр легеневого здоров’я, 8-ма і 1-ша міська клінічна лікарня і госпіталь ветеранів війни у Винниках. Орест Чемерис говорить, що хворих із підтвердженим діагнозом Covid-19 має приймати інфекційна лікарня. Окрім того, львівські лікарні краще оснащені і можуть надавати більш фахову допомогу, тож важких пацієнтів з районів перевозять сюди.
Яка насправді заповненість у лікарнях
Головний лікар 8-ї МКЛ Василь Обаранець розповів Tvoemisto.tv, що у цій лікарні зараз є 58 хворих з пневмоніями, у 20-ти з них – підтверджений Covid-19. Їх мали би перевезти в інфекційну лікарню, але там не приймають.
«На вихідні було 65 хворих. Сьогодні тих, у кого негативні результати тестів, перевели по місту. 20 хворих у нас з підтвердженим діагнозом, але інфекційна лікарня повністю закладена. У нас вони не всіх беруть. Ми домовляємось, вони кажуть, скільки можуть забрати. Намагаємось розвантажити себе, якщо це не коронавірус, тому що наступні хворі чекають», – говорить Василь Обаранець.
Він додає, що і сама 8 МКЛ майже завантажена.
«Реально, по боксах, і з дотриманням протоколу, з урахуванням палат інтенсивної терапії, двох реанімаційних відділень, то ми можемо прийняти між 80 і 90 пацієнтів. Якщо класти всіх підряд, по декілька в одну палату, то можемо більше, до 100 хворих», – каже Василь Обаранець.
Він додає, що проблема не в приміщеннях для хворих, а у тому, щоб якісно надати їм допомогу. Медичний персонал тут може працювати із 60-70 пацієнтами.
«Люди собі слабо уявляють, що це таке – 4 години в костюмі, масці, коли спека 26-27, і фізично працювати біля хворого. А в реанімації це саме фізична робота без зупинки. Потім потрібно мінімум 8 годин, щоб відпочити», – говорить Василь Обаранець.
Окрім того, додає лікар, усі госпіталізовані з пневмоніями потребують кисню, кожному потрібен окремий доступ до кисневої точки.
«Якщо раніше ми заправляли кисень раз у два тижні, при тому, що це хірургічний стаціонар із трьома реанімаціями і 20-ма операційними, то зараз заправляємо щодня. Я вже за вартість мовчу», – каже лікар.
Та, додає він, якщо буде потрібно прийняти більше пацієнтів, лікарня шукатиме вихід.
«Будемо думати. Для того є Штаб (із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічного характеру – ред.), влада, обласна і міська», – говорить Василь Обаранець.
Читайте також: «Серпень – це запізно». Які проблеми виникли у лікуванні раку на карантині
Заступник гендиректора Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Берник каже, що медзаклад і справді заповнений.
«На ранок був 191 хворий, зараз вже може 196. Ті приміщення, що у нас виділені для таких пацієнтів, з дотриманням санітарно-епідемічних вимог, з умовою, що персоналу буде безпечно працювати і він зможе якісно надавати допомогу, можуть прийняти не більше, як 200 людей. Тому ми на 98% заповнені, хоча це процес динамічний, щодня виписуються до 10-15 людей, стільки ж ми можемо прийняти», – розповів Ігор Берник у коментарі Tvoemisto.tv.
Він додає, що хворих, які би потребували лікування у стаціонарі, є більше.
За словами Ігоря Берника, медиків вистачає, але вони вже виснажені, зокрема, психологічно і морально.
«Ніхто не розраховував на таку тривалість. В інших країнах вже через два місяці лікарів проводжали з оплесками, з музикою, з почестями по домівках. Але у нас ситуація погіршилась, кількість хворих зростає, тяжких хворих більше, більше вмирає. У багатьох пацієнтів сильна дихальна недостатність, вони без кисню не можуть. Покращення настає дуже повільно», – каже Ігор Берник.
У середньому, хворий проводить у лікарні до місяця часу, якщо у нього тяжка форма захворювання. Якщо людина потрапляє у відділення інтенсивної терапії (в реанімацію), то лікування може тривати 1,5-2 місяці.
У госпіталі ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи зранку 15 червня було 122 пацієнти, у 53-х із них – підтверджений Covid-19. Утім у госпіталі відмовились коментувати заповненість лікарні – мовляв, цю інформацію може надати лише гендиректор, а він зайнятий.
У Центрі легеневого здоров’я зранку було 103 людини з пневмоніями, із яких у 56 – підтверджений діагноз, а решта – чекають на результати лабораторних тестів.
«У нас лікуються пацієнти з важкими пневмоніями і середньої важкості. Для поступлень пацієнтів з коронавірусною хворобою відведено 120 ліжок, що підведені до кисневої інфраструктури. Із них 20 ліжок – у відділенні інтенсивної терапії», – розповіли Tvoemisto.tv у Центрі легеневого здоров’я.
«Такого, щоб важких пацієнтів не приймали – немає»
Як розповів Tvoemisto.tv виконувач обов'язків гендиректора Центру екстреної медицини і медицини катастроф Ярема Качмар, є певні критерії для госпіталізації пацієнтів: дихальна недостатність, низьке насичення крові киснем, задуха, виснажливий кашель. Також госпіталізують людей із супутніми захворюваннями.
«Логістика – це складне питання, є різні райони, різні патології, ситуації, підозра або підтверджений випадок. Це вирішується індивідуально. Є оперативно-диспетчерський відділ, там є відповідальні лікарі, які, знаючи ситуацію на той момент, ухвалюють рішення. Також є заступник з оперативної роботи, він працює з приймальними відділеннями, узгоджує», – говорить Ярема Качмар.
Читайте також: Як працює кардіологічне відділення Львівської обласної лікарні. Фото. Відео
Він додає, що буває, коли увесь ранок пацієнтів з підозрою на коронавірус приймає одна лікарня, тоді під вечір там просять не везти до них пацієнтів, поки не буде виписки наступних.
«Це робочі моменти. Такого, щоб важких пацієнтів не приймали – немає. Просто потрібен певний час на узгодження, яка саме лікарня буде приймати у кожному конкретному випадку», – говорить Ярема Качмар.
Як розповів Орест Чемерис, пацієнтів з легкими формами пневмонії приймає 1-ша міська клінічна лікарня, із середніми і важкими – 8-ма МКЛ.
Що відбувається, коли хворий звертається до сімейного лікаря
Завідувачка першим поліклінічним відділенням міської лікарні імені Князя Лева (1-ша МКЛ) Любомира Луцевич розповіла Tvoemisto.tv, що відбувається, коли до сімейного лікаря звертається пацієнт з підозрою на коронавірус.
«Спочатку сімейний лікар телефоном або через відеодзвінок опитує пацієнта, які у нього скарги, який стан. Якщо лікар запідозрює пневмонію, то у нас є спеціально виділений кабінет для пацієнтів з температурою. Там лікар оглядає, роблять рентген. Якщо є пневмонія, тоді скеровують на Ужгородську із легкими, а у 8-му лікарню і Центр легеневого здоров’я – із важкими», – розповідає лікарка.
Госпіталізує хворого зазвичай швидка допомога, перед тим сімейний лікар уточнює, у якій лікарні є місця.
Любомира Луцевич говорить, що 80% пацієнтів хворіють у легкій формі, 15% – середньої важкості, а 5% можуть потребувати реанімаційних заходів.
У поліклінічному відділенні також працює мобільна бригада, яка бере аналіз на ПЛР-діагностику, що потім передає у Лабораторний центр МОЗ у Львівській області. Обстежують тих, хто звертається з підозрою, і тих, хто контактував із хворими.
Станом на 8:00 15 червня у Львові та у Львівській області було 2933 людини, які інфікувались коронавірусом. За минулу добу лабораторії області провели 668 тестів на Covid-19, з яких 136 – позитивні. Із нововиявлених хворих 86 – це львів’яни. Як уточнили у Львівській міській раді, із цих тестів близько 450 – зібрані впродовж доби.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів