
Фото: Роман Балук
Чи є місця для хворих на коронавірус у лікарнях Львова
На Львівщині в 10-ти лікарнях, які приймають хворих на коронавірус або пацієнтів із підозрою на нього, сьогодні, 15 червня, лікуються 638 людей. Із них 532 пацієнти – у медзакладах Львова. Про це зранку під час брифінгу сказав директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис.
За його словами, визначені стаціонари області заповнені приблизно на 30%. Усього, каже Орест Чемерис, медзаклади можуть прийняти 1800 хворих на коронавірус або з підозрою на нього.
«У Львові, об’єктивно, заповненість є більшою. Але такого, щоб були справді відмови у госпіталізації, немає», – сказав Орест Чемерис у коментарі Tvoemisto.tv.
Читайте також: Ще один обласний медзаклад почав приймати хворих з підозрою на Сovid-19
Tvoemisto.tv з’ясувало, чи насправді на Львівщині визначені медзаклади заповнені лише на третину.
Хворих із коронавірусом або підозрою на нього у Львові приймають інфекційна лікарня, Центр легеневого здоров’я, 8-ма і 1-ша міська клінічна лікарня і госпіталь ветеранів війни у Винниках. Орест Чемерис говорить, що хворих із підтвердженим діагнозом Covid-19 має приймати інфекційна лікарня. Окрім того, львівські лікарні краще оснащені і можуть надавати більш фахову допомогу, тож важких пацієнтів з районів перевозять сюди.
Яка насправді заповненість у лікарнях
Головний лікар 8-ї МКЛ Василь Обаранець розповів Tvoemisto.tv, що у цій лікарні зараз є 58 хворих з пневмоніями, у 20-ти з них – підтверджений Covid-19. Їх мали би перевезти в інфекційну лікарню, але там не приймають.
«На вихідні було 65 хворих. Сьогодні тих, у кого негативні результати тестів, перевели по місту. 20 хворих у нас з підтвердженим діагнозом, але інфекційна лікарня повністю закладена. У нас вони не всіх беруть. Ми домовляємось, вони кажуть, скільки можуть забрати. Намагаємось розвантажити себе, якщо це не коронавірус, тому що наступні хворі чекають», – говорить Василь Обаранець.
Він додає, що і сама 8 МКЛ майже завантажена.
«Реально, по боксах, і з дотриманням протоколу, з урахуванням палат інтенсивної терапії, двох реанімаційних відділень, то ми можемо прийняти між 80 і 90 пацієнтів. Якщо класти всіх підряд, по декілька в одну палату, то можемо більше, до 100 хворих», – каже Василь Обаранець.
Він додає, що проблема не в приміщеннях для хворих, а у тому, щоб якісно надати їм допомогу. Медичний персонал тут може працювати із 60-70 пацієнтами.
«Люди собі слабо уявляють, що це таке – 4 години в костюмі, масці, коли спека 26-27, і фізично працювати біля хворого. А в реанімації це саме фізична робота без зупинки. Потім потрібно мінімум 8 годин, щоб відпочити», – говорить Василь Обаранець.
Окрім того, додає лікар, усі госпіталізовані з пневмоніями потребують кисню, кожному потрібен окремий доступ до кисневої точки.
«Якщо раніше ми заправляли кисень раз у два тижні, при тому, що це хірургічний стаціонар із трьома реанімаціями і 20-ма операційними, то зараз заправляємо щодня. Я вже за вартість мовчу», – каже лікар.
Та, додає він, якщо буде потрібно прийняти більше пацієнтів, лікарня шукатиме вихід.
«Будемо думати. Для того є Штаб (із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічного характеру – ред.), влада, обласна і міська», – говорить Василь Обаранець.
Читайте також: «Серпень – це запізно». Які проблеми виникли у лікуванні раку на карантині
Заступник гендиректора Львівської обласної інфекційної лікарні Ігор Берник каже, що медзаклад і справді заповнений.
«На ранок був 191 хворий, зараз вже може 196. Ті приміщення, що у нас виділені для таких пацієнтів, з дотриманням санітарно-епідемічних вимог, з умовою, що персоналу буде безпечно працювати і він зможе якісно надавати допомогу, можуть прийняти не більше, як 200 людей. Тому ми на 98% заповнені, хоча це процес динамічний, щодня виписуються до 10-15 людей, стільки ж ми можемо прийняти», – розповів Ігор Берник у коментарі Tvoemisto.tv.
Він додає, що хворих, які би потребували лікування у стаціонарі, є більше.
За словами Ігоря Берника, медиків вистачає, але вони вже виснажені, зокрема, психологічно і морально.
«Ніхто не розраховував на таку тривалість. В інших країнах вже через два місяці лікарів проводжали з оплесками, з музикою, з почестями по домівках. Але у нас ситуація погіршилась, кількість хворих зростає, тяжких хворих більше, більше вмирає. У багатьох пацієнтів сильна дихальна недостатність, вони без кисню не можуть. Покращення настає дуже повільно», – каже Ігор Берник.
У середньому, хворий проводить у лікарні до місяця часу, якщо у нього тяжка форма захворювання. Якщо людина потрапляє у відділення інтенсивної терапії (в реанімацію), то лікування може тривати 1,5-2 місяці.
У госпіталі ветеранів війни та репресованих імені Юрія Липи зранку 15 червня було 122 пацієнти, у 53-х із них – підтверджений Covid-19. Утім у госпіталі відмовились коментувати заповненість лікарні – мовляв, цю інформацію може надати лише гендиректор, а він зайнятий.
У Центрі легеневого здоров’я зранку було 103 людини з пневмоніями, із яких у 56 – підтверджений діагноз, а решта – чекають на результати лабораторних тестів.
«У нас лікуються пацієнти з важкими пневмоніями і середньої важкості. Для поступлень пацієнтів з коронавірусною хворобою відведено 120 ліжок, що підведені до кисневої інфраструктури. Із них 20 ліжок – у відділенні інтенсивної терапії», – розповіли Tvoemisto.tv у Центрі легеневого здоров’я.
«Такого, щоб важких пацієнтів не приймали – немає»
Як розповів Tvoemisto.tv виконувач обов'язків гендиректора Центру екстреної медицини і медицини катастроф Ярема Качмар, є певні критерії для госпіталізації пацієнтів: дихальна недостатність, низьке насичення крові киснем, задуха, виснажливий кашель. Також госпіталізують людей із супутніми захворюваннями.
«Логістика – це складне питання, є різні райони, різні патології, ситуації, підозра або підтверджений випадок. Це вирішується індивідуально. Є оперативно-диспетчерський відділ, там є відповідальні лікарі, які, знаючи ситуацію на той момент, ухвалюють рішення. Також є заступник з оперативної роботи, він працює з приймальними відділеннями, узгоджує», – говорить Ярема Качмар.
Читайте також: Як працює кардіологічне відділення Львівської обласної лікарні. Фото. Відео
Він додає, що буває, коли увесь ранок пацієнтів з підозрою на коронавірус приймає одна лікарня, тоді під вечір там просять не везти до них пацієнтів, поки не буде виписки наступних.
«Це робочі моменти. Такого, щоб важких пацієнтів не приймали – немає. Просто потрібен певний час на узгодження, яка саме лікарня буде приймати у кожному конкретному випадку», – говорить Ярема Качмар.
Як розповів Орест Чемерис, пацієнтів з легкими формами пневмонії приймає 1-ша міська клінічна лікарня, із середніми і важкими – 8-ма МКЛ.
Що відбувається, коли хворий звертається до сімейного лікаря
Завідувачка першим поліклінічним відділенням міської лікарні імені Князя Лева (1-ша МКЛ) Любомира Луцевич розповіла Tvoemisto.tv, що відбувається, коли до сімейного лікаря звертається пацієнт з підозрою на коронавірус.
«Спочатку сімейний лікар телефоном або через відеодзвінок опитує пацієнта, які у нього скарги, який стан. Якщо лікар запідозрює пневмонію, то у нас є спеціально виділений кабінет для пацієнтів з температурою. Там лікар оглядає, роблять рентген. Якщо є пневмонія, тоді скеровують на Ужгородську із легкими, а у 8-му лікарню і Центр легеневого здоров’я – із важкими», – розповідає лікарка.
Госпіталізує хворого зазвичай швидка допомога, перед тим сімейний лікар уточнює, у якій лікарні є місця.
Любомира Луцевич говорить, що 80% пацієнтів хворіють у легкій формі, 15% – середньої важкості, а 5% можуть потребувати реанімаційних заходів.
У поліклінічному відділенні також працює мобільна бригада, яка бере аналіз на ПЛР-діагностику, що потім передає у Лабораторний центр МОЗ у Львівській області. Обстежують тих, хто звертається з підозрою, і тих, хто контактував із хворими.
Станом на 8:00 15 червня у Львові та у Львівській області було 2933 людини, які інфікувались коронавірусом. За минулу добу лабораторії області провели 668 тестів на Covid-19, з яких 136 – позитивні. Із нововиявлених хворих 86 – це львів’яни. Як уточнили у Львівській міській раді, із цих тестів близько 450 – зібрані впродовж доби.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська