Посадовці кажуть, що визначені стаціонари області заповнені на 38%.

15 червня у матеріалі про те, чи є місця для хворих на коронавірус у лікарнях Львова Tvoemisto.tv писало, що спеціалізовані медзаклади Львова практично заповнені, а кількість хворих у важкому стані, зі слів лікарів, зростає. Та чиновники кажуть, що лікарні області заповнені на третину. «У Львові, об’єктивно, заповненість є більшою. Але такого, щоб були справді відмови у госпіталізації, немає», – сказав директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис у коментарі Tvoemisto.tv.

Після публікації до нас почали звертатись читачі із розповідями про те, як їм або їхнім рідним відмовляли у госпіталізації попри всі ознаки коронавірусу та ускладнення. Одну з таких історій ми записали.

Чекали на «швидку» 12 годин

28-річна Ірина (ім’я змінене на прохання співрозмовниці) розповідає, що її 70-річний тато потрапив до Львівської лікарні швидкої допомоги із проблемами серця. Незадовго після виписки у чоловіка з’явились симптоми гострої респіраторної інфекції: висока температура, кашель, біль у м’язах.

Читайте також: «Твоє Місто» закликає стати частиною спільноти та підтримати незалежне медіа

«Упродовж тижня тата лікувала сімейна лікарка. На сьомий день хвороби, 26 травня, його стан погіршився: почалася задишка, задушливий кашель, температура не збивалася – о шостій ранку у нього вже було більше 38 градусів», – розповідає Ірина.

Рідні одразу викликали швидку допомогу, там виклик прийняли, але згодом скасували – мовляв, спочатку сімейна лікарка має знайти місце для госпіталізації і тоді викликати бригаду швидкої. Попри те, що, за словами в. о. гендиректора Львівського обласного Центру екстреної медицини та медицини катастроф Яреми Качмара, важким хворим, які мають ускладнене дихання і супутні хвороби, у госпіталізації не відмовляють, сімейна лікарка 70-річного чоловіка, який недавно переніс серцевий напад, домовитись із жодною лікарнею про госпіталізацію не могла.

«Лікарка скерувала батька на ПЛР-тест, а ми шукали, де зробити у Львові комп’ютерну томографію легень. Дзвонили у 8-му лікарню, на Пилипа Орлика і в приватні клініки. Але скрізь вимагали ПЛР-тест. Нарешті сімейна лікарка знайшла, де роблять без тесту. КТ легень показало задавнену двобічну пневмонію. Кожна година відігравала роль», – згадує той день Ірина.

Сімейних лікарів ніхто не слухає?

Сімейна лікарка знову телефонувала по лікарнях, які мають приймати хворих на коронавірус або з підозрою на нього: у 8-му лікарню, у Винниківський госпіталь, в інфекційну лікарню.

«У першій сказали, що нема місця, у госпіталі – що приймають лише з районів, а в інфекційній – що беруть лише з підтвердженим діагнозом», – каже Ірина.

Жінка у відчаї звернулась на гарячу лінію МОЗ. Там відповіли, що місце є у першій лікарні, що на вул. Ужгородській. Та, говорить Ірина, сімейній лікарці її батька там двічі відмовили і сказали, що приймають лише хворих із Шевченківського району. Більше у МОЗ нічим не змогли допомогти.

Раніше у коментарі Tvoemisto.tv завідувачка поліклінічним відділенням 1-ї МКЛ Любомира Луцевич розповідала, що у лікарню на Ужгородській беруть пацієнтів із легкими пневмоніями, а із важкими – у 8 МКЛ. Утім, вона не говорила, що ідеться про пацієнтів лише з одного району. Окрім того, другий етап медичної реформи передбачав, що за скеруванням сімейного лікаря пацієнт може звертатись у будь-який профільний заклад.

Ірина розповідає, що сімейна лікарка разом зі своєю завідувачкою якось таки домовились про місце у Винниківському госпіталі.

«Пошуки місця для тата, який був у важкому стані, тривали 12 годин. На «швидку» ми подзвонили о 6-й ранку, а забрали тата о 6-й вечора. І нам ще пощастило», – каже донька.

«Я читала про чимало таких випадків про відмову у госпіталізації. Всюди кажуть, що сімейна лікарка має домовлятись за місце в лікарні. Наша скрізь дзвонила багато разів. Так виглядає, що їх просто ніхто не слухає», – додає вона.

Кілька слів про тести

Аналіз для лабораторного тесту на коронавірус чоловікові зробили того ж дня, коли поклали у госпіталь – 26 травня. Результат же прийшов, коли його вже виписували. Аналіз взяли і у доньки та в дружини хворого.

«Ми з мамою так само довго чекали. Я читала, що лабораторний центр зменшив черги, але коли ми здавали другий раз, все одно чекали 5 днів. І це коли є критична ситуація, коли без ПЛР-тесту не роблять жодного обстеження», – говорить Ірина.

Лабораторний тест тата Ірини, який так довго робили і, ймовірно, в лабораторному центрі іншої області, виявився негативним. А от у неї самої та в її мами – позитивним. Жінка має сумніви у правдивості результату.

«Тато лежав на Топольній, де на кожному поверсі є хворі з коронавірусом, і в нього були яскраво виражені симптоми. Сімейна лікарка теж здивувалася. Ми від тата і заразилися», – говорить вона.

Сама Ірина, каже, у порівнянні з татом перенесла інфекцію досить легко – у перший тиждень мала температуру до 38 градусів, слабкість, ломоту в тілі, також пропав нюх і відчуття смаку. 

«У мами була температура 37,3 і кашель, діарея, у неї теж виявили початок двобічної пневмонії. Лікувалася вдома антибіотиками», – розповідає Ірина.

Результат повторного тесту, якщо йому вірити, показав, що Ірина та її мама вже одужали.

«Лікарям винниківського госпіталю – окрема подяка. Вони по кілька разів приходили до хворих, і витягнули тата з важкого стану. А хворі прибувають щодня, медикам важко. Було таке, що в реанімації не було місць. І коли читаєш, що посадовці кажуть, що лікарні заповнені на 30%, то аж злість бере», – говорить Ірина про запевнення директора департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ореста Чемериса.

А якщо людина сама?

Ірина говорить, що тато був у такому стані, що сам не міг вирішити питань із госпіталізацією. Вона – телефонувала, а мама ішла за скеруванням.

«А щоб зробити рентген чи КТ, треба самому йти в клініку, їхати трамваєм або на таксі, про все домовлятись. А що робити, коли людина живе сама?», – каже Ірина.

Таке ж питання виникло і у Надії Ремкус, мама якої зараз у важкому стані перебуває у Жовківській лікарні. На своїй фейсбук-сторінці дівчина пише, що у львівську інфекційну лікарню маму не беруть без результату ПЛР-тесту, хоча ІФА-тест показав у жінки антитіла до коронавірусу. Жовківська лікарня – не призначена для лікування хворих на коронавірус. Лікарі, говорить Надія Ремкус, бояться за своє життя та все ж роблять усе можливе, щоб врятувати маму.

Окрім недолугого алгоритму МОЗ, Надія Ремкус згадує і про обмеження в області.

«Кожного дня у списку є ліки, яких нема у місцевих аптеках, їх доводиться шукати по всій області. А міжміський транспорт почав їздити лише кілька днів тому і то незаконно, тобто це щодня 500-700 грн на таксі. За які гроші це робити, якщо ми сиділи у Львові 4 місяці на карантині без роботи?», – пише вона.

До того ж, додає дівчина, усі, хто був у контакті з її мамою, включно з нею, мають перебувати на самоізоляції протягом 14-ти днів.

«Шановне МОЗ, а хто в цей час буде купувати кожного дня ліки для мами? Ви передбачили такий розвиток подій? До якої соцслужби звернутися?», – підсумовує вона.

Хто має шукати місця у лікарнях?

Диспетчери «швидкої» не мають шукати місця у медзакладах. Сімейні лікарі мають знати цю інформацію, з огляду на місце проживання пацієнтів, на стан хворого і на те, чи є безпосередньо підозра на Covid-19, пояснив Тvoemisto.tv в. о. гендиректора Львівського обласного Центру екстреної медицини та медицини катастроф Ярема Качмар.

«Пацієнти мають звертатися до сімейного лікаря. Якщо стан потребує госпіталізації, сімейний лікар дає скерування в той чи інший заклад. Але кожен випадок є індивідуальним, адже пацієнти знаходяться на різних локаціях, з різними діагнозами. В когось є підозра, у когось звичайна пневмонія, у когось позитивний результат», – говорить Ярема Качмар.

Щодо випадку, коли 70-річному чоловікові 12 годин довелося очікувати на госпіталізацію та приїзд «швидкої», посадовець каже, що не має інформації щодо кожного виклику, то ж не може його коментувати, але запевняє, що якщо є всі покази до госпіталізації, то бригада виїжджає.

Сімейна лікарка Галина Павук розповідає, що проблеми із госпіталізацією справді є. Раніше сімейні лікарі телефонували на «103», де їм надавали інформацію про відповідального лікаря у стаціонарах, з яким медики домовлялися. Тепер сімейні лікарі повідомляють завідувача і начмеда поліклініки, які з'ясовують, де є місце.

Сімейний лікар Михайло Незнановський каже, що сімейні лікарі виступають своєрідним фільтром. За його словами, пацієнт може викликати «швидку», але там все одно говорять зв’язатися зі сімейним лікарем. 

«Диспетчер не має можливості розбиратися у кожній ситуації. Ми можемо профільтрувати, коли потрібна госпіталізація, а коли ні. Є випадки, коли ми телефонуємо до диспетчера, і він питає, чи ми узгоджували госпіталізацію. Тоді телефонуємо до завполіклініки, що треба узгодити. Буває, ми знаємо, що є вільні місця, і виписуємо скерування», – розповів сімейний лікар.

Зазначимо, що на Львівщині станом на 18 червня зафіксували 171 новий випадок інфікування коронавірусом. Загалом в області підтвердили 3 398 випадків інфікування коронавірусом, з них 108 – летальні. Від хвороби одужав вже 661 пацієнт.

Олександра Бодняк

Христина Гоголь

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.