
Фото: Igotoworld.com
«Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
Трофі-експедиція «Карпатський кордон 2021» ще на початку літа стала причиною гучного публічного скандалу. Адже автотуристи тоді не лише порушили «режим тиші», а й подорожували навпростець через полонини. Tvoemisto.tv тоді підготувало аналітичний матеріал «Гори та джипінг: Автотрофі по бездоріжжю українських законів», після якого в уряді обіцяли провести рейди для виявлення порушників на територіях природно-заповідного фонду, а у календарі Автомобільної Федерації України скасували усі трофі та тріал змагання до кінця року.
Аби з’ясувати, яка зараз ситуація з джипінгом у Карпатах та як можна вирішити цю проблему, Tvoemisto.tv організувало дискусію за участі представників Львівської ОДА, Держекоінспекції, Інституту екології Карпат та юристки з екологічних питань.
Яка зараз ситуація в горах?
Заступник керівника Інституту екології Карпат НАН України Тарас Микітчак наголошує, що проїзд позашляховиків далі триває практично по усьому високогір’ю.
«Можливо щось змінилось після цих скандалів для масових заходів, але проїзд позашляховиків далі триває, практично по усьому високогір’ю. До того ж, хотілось б взяти до уваги не тільки джипінг, а й квадрацикли і мотокросинг. Бажано розглядати їх разом, тому що їхнє бажання виїхати кудись однакові, так само, як і шкода. Більшість з них прикриваються тим, що вони не знали, куди вони заїхали. Великою мірою, це правда, тому що більшість заїздів у природно-заповідний фонд у нас не марковані. Ми бачимо таблички лише на тих дорогах, де ходять туристи. Джипери вибирають важкі дороги – грунтові, лісові манівці. Можливо, якщо було б маркування, якась б свідома частина не скоювала ці правопорушення», – говорить Тарас Микітчак.
Також, за словами еколога, останнім часом збільшився потік джиперів та заготівельників ягід та іншої рослинності на Чорногорі, через те, що зробили дорогу на Дземброню. Тvoemisto.tv підготувало статтю про заготівлю ісландського моху і про те, як цей збір нищить Карпати.
«Раніше Чорногора була закрита для джипінгу. Також не було таких величезних заготівель. Але після того, як зробили дорогу на Дземброню, почався масовий збір рослин і ягід. Виглядає, що це свідомо зробили. Тим паче, для цього були використані державні гроші», – говорить еколог.
Як закон захищає довкілля?
Юристка з екологічного права Софія Шутяк зазначає, що законодавство прописане правильно, воно захищає довкілля, але на практиці його не дотримуються. До прикладу, відсутні інструменти контролю, зокрема за туризмом, який активно розвивається.
«Як юрист, я не вважаю, що природоохоронне законодавство не досконале і не захищає довкілля. Є різниця між законодавством, яке прописане, і практикою його застосування. Є проблеми з практикою його застосування, адже відсутні інструменти контролю, зокрема за туризмом, який активно розвивається. І закон про туризм не містить такого поняття як автотуризм. Чи займаються автотуризмом люди, які мають автотранспорт і їздять по дикій природі? Це питання наразі правовим полем не врегульоване. Але це не стосується охорони довкілля. Адже, що стосується охорони довкілля, в нас є стаття 66 Конституції України, де чітко прописано, що кожен повинен не заподіювати шкоду довкіллю», – говорить Софія Шутяк.
Правозахисниця каже, що згідно з законами про автомобільний транспорт та про дороги, чотириколісні засоби повинні їздити виключно автомобільними дорогами. Тож ні полонина, ні гори не підпадають під це поняття. Тому автотранспорт не повинен бути в дикій природі, наголошує юристка.
«Але тут виникає питання, хто це має контролювати? Хто повинен таке порушення фіксувати. За цим мали б слідкувати територіальні громади. Тому треба, щоб об’єднані територіальні громади робили під’їзні шляхи, інформували, де можна проїхати, де можна машину залишити. Це буде платна послуга. Наповнення місцевого бюджету і чіткі правила гри. І таким чином орган місцевого самоврядування здійснював б контроль, а Держекоінспекція у свою чергу контролювала би орган місцевого самоврядування», – вважає Софія Шутяк.
Яка позиція джиперів?
Джипер, підприємець та засновник Grofa adventures&outdoor Ростислав Антимис говорить, що для того, аби внормувати джипінг у горах, потрібно облаштувати там платні маршрути, а також промаркувати межі природно-заповідного фонду, в тому числі позначити їх на OpenStreetMaps, GoogleMaps та усіх доступних картографічних ресурсах.
Також він пропонує впровадити сертифікацію транспортних засобів, які можуть пересуватися подібними дорогами. Тоді в разі порушення власник отримуватиме штраф.
«Наші люди часто думають, що джипінг існує тільки в Україні. Насправді, він є в усьому світі. Залежно, що саме маємо на увазі. Одна річ, якщо автомобілі розорюють та нищать дороги. А з іншого боку, коли сім’я на позяшляховику виїжджає в гори, ночує в наметі, ходить і милується природою, однак на цьому хайпу не зловимо. Кілька років тому в Чорногорії ми їздили через національний парк, де платний проїзд, рухалися маркованою трасою спеціально для позашляхового транспорту. Це нормальна практика, коли у нацпарках створили такі дороги. Звичайно, якщо з’їхати вправо/вліво, отримуєте штраф», – розповідає Ростислав Антимис.
Ростислав Антимис вважає, що не лише джипінг руйнує природу. На його думку, це комплексне питання. Він каже, що упродовж останніх років туризм розвивається шаленими темпами, у нього приходять люди без розуміння аутдорної етики, вони не розуміють принципу «не залишай слідів після себе».
«Ми кажемо, що позашляховики, квадроцикли, мотоцикли шкодять природі, але чомусь замовчуємо про шкоду, яку завдають піші туристи. Хоча я сам – піший турист, і багато кілометрів намотую горами, те, що бачу сьогодні – неможливо. Упродовж останніх років туризм розвивається шаленими темпами, в нього приходять люди без розуміння аутдорної етики, вони не розуміють принципу «не залишай слідів після себе». Люди таборують, рубають ялівець (і це у 21 столітті, коли можна купити газовий пальничок), користуються одноразовими серветками, які не розкладаються», – говорить він.
Вирішення проблеми із джипінгом на природних територіях він бачить у тому, щоб промаркувати межі природно-заповідного фонду, в тому числі позначити їх на OpenStreetMaps, GoogleMaps та усіх доступних картографічних ресурсах.
«Можна все заборонити, як люблять в нашій державі, або можна це впорядкувати. Крім того, ні я, ні мої колеги не проти того, щоб в’їзд на такі траси був платний. Натомість ці фінанси також би витрачалися на впорядкування інфраструктури, місць стоянок під намети, розгортання доріг в тих ділянках, де вони можуть руйнуватися, розмиватися, спричиняти шкоду екосистемі нищити грунтовий покрив. Також як ідея – впровадити сертифікацію транспортних засобів, які можуть пересуватися подібними дорогами. Тоді в разі порушення власник отримає штраф», – говорить Ростислав Антимис.
Що кажуть у владі?
Заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Оксана Війтик пропонує поставити шлагбауми і встановити обмежувальні знаки, щоби не допускати неконтрольованих заїздів на території природно-заповідного фонду.
«У нас люди на пострадянському просторі думають, що в нас все дозволено. За кордоном діють чіткі правила і люди знають про обмеження. До прикладу, у Польщі є обмеження на відвідування полонин і в нас також мають бути такі обмеження. Крім того, у нас ще є інша проблема. Це неконтрольовані заїзди на території природно-заповідного фонду. Для цього треба встановити шлагбауми і обмежувальні знаки, якщо в нас не вистачає служби охорони», – вважає Оксана Війтик.
Чиновниця вважає, що свідомість людей не виправити за рік чи п’ять. Для цього потрібно кілька десятків років. Тому потрібні превентивні заходи та контроль.
«Я проти заїзду у парки, для цього є дороги загального користування. До слова, ви не підніметеся на гору Кіліманджаро без місцевого гіда. Люди платять гроші і йдуть в гори. Це ми допустили такий стихійний і неконтрольований туризм, тому зараз порушується багато проблем», – говорить Оксана Війтик.
Заступник керівника Держекоінспекції Василь Стрищак вважає, що вирішити проблему допоможуть штрафні санкції проти порушників за збитки природі, зокрема не тільки у заповідній зоні.
«Не все добре прописано в законодавстві, щоб навести лад з джипінгом. А оскільки свідомих людей все-таки менше, ніж несвідомих, то до несвідомих потрібно застосовувати певні штрафні санкції. Але з тим зараз не все врегульовано. Є окрема методика підрахунку збитків у ПЗФ, але коли є поряд територія, яка теж унікальна, але не заповідна, там немає жодних тарифів для нарахування збитків. Також в нас проблематика зі шкодою, яку наносить лісовозна техніка, яка проїжджає у невстановлених місцях. І в таких випадках методики не діють і їх немає», – розповідає Василь Стрищак.
На його думку, велика надія є на новостворені ОТГ. Оскільки тепер вони є розпорядниками усіх ресурсів на їхній території.
Посадовець сподівається, що депутати ВР ухвалять закон про екологічний контроль у другому читанні, в якому будуть більш дієві інструменти контролю за порушення у горах та заповідниках.
«Я за превентивні заходи, але за кордоном є значні штрафи за порушення. Ніхто не говорить, що там мінімальний штраф 200 доларів, а в нас трохи більше тисячі гривень. Має бути пропорція між роз’яснювальною роботою і штрафними санкціями. Сподіваємося, що закон про екологічний контроль буде прийнятий в другому читанні, в якому будуть більш дієві інструменти контролю. І шрафи мають бути градуйовані – набагато більший штраф за повтор і кардинальні заходи, наприклад, навіть конфіскація транспортного засобу», – підсумував він.
Анна Чистякова
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює