Екологи наголошують: у горах потрібне маркування маршрутів та заборон, а також чітка система штрафів і покарань для порушників.

Трофі-експедиція «Карпатський кордон 2021» ще на початку літа стала причиною гучного публічного скандалу. Адже автотуристи тоді не лише порушили «режим тиші», а й подорожували навпростець через полонини. Tvoemisto.tv тоді підготувало аналітичний матеріал «Гори та джипінг: Автотрофі по бездоріжжю українських законів», після якого в уряді обіцяли провести рейди для виявлення порушників на територіях природно-заповідного фонду, а у календарі Автомобільної Федерації України скасували усі трофі та тріал змагання до кінця року.

Аби з’ясувати, яка зараз ситуація з джипінгом у Карпатах та як можна вирішити цю проблему, Tvoemisto.tv організувало дискусію за участі представників Львівської ОДА, Держекоінспекції, Інституту екології Карпат та юристки з екологічних питань. 

Яка зараз ситуація в горах?

Заступник керівника Інституту екології Карпат НАН України Тарас Микітчак наголошує, що проїзд позашляховиків далі триває практично по усьому високогір’ю. 

«Можливо щось змінилось після цих скандалів для масових заходів, але проїзд позашляховиків далі триває, практично по усьому високогір’ю. До того ж, хотілось б взяти до уваги не тільки джипінг, а й квадрацикли і мотокросинг. Бажано розглядати їх разом, тому що їхнє бажання виїхати кудись однакові, так само, як і шкода. Більшість з них прикриваються тим, що вони не знали, куди вони заїхали. Великою мірою, це правда, тому що більшість заїздів у природно-заповідний фонд у нас не марковані. Ми бачимо таблички лише на тих дорогах, де ходять туристи. Джипери вибирають важкі дороги – грунтові, лісові манівці. Можливо, якщо було б маркування, якась б свідома частина не скоювала ці правопорушення», – говорить Тарас Микітчак.

Також, за словами еколога, останнім часом збільшився потік джиперів та заготівельників ягід та іншої рослинності на Чорногорі, через те, що зробили дорогу на Дземброню. Тvoemisto.tv підготувало статтю про заготівлю ісландського моху і про те, як цей збір нищить Карпати.

«Раніше Чорногора була закрита для джипінгу. Також не було таких величезних заготівель. Але після того, як зробили дорогу на Дземброню, почався масовий збір рослин і ягід. Виглядає, що це свідомо зробили. Тим паче, для цього були використані державні гроші», – говорить еколог.

Як закон захищає довкілля?

Юристка з екологічного права Софія Шутяк зазначає, що законодавство прописане правильно, воно захищає довкілля, але на практиці його не дотримуються. До прикладу, відсутні інструменти контролю, зокрема за туризмом, який активно розвивається.

«Як юрист, я не вважаю, що природоохоронне законодавство не досконале і не захищає довкілля. Є різниця між законодавством, яке прописане, і практикою його застосування. Є проблеми з практикою його застосування, адже відсутні інструменти контролю, зокрема за туризмом, який активно розвивається. І закон про туризм не містить такого поняття як автотуризм. Чи займаються автотуризмом люди, які мають автотранспорт і їздять по дикій природі? Це питання наразі правовим полем не врегульоване. Але це не стосується охорони довкілля. Адже, що стосується охорони довкілля, в нас є стаття 66 Конституції України, де чітко прописано, що кожен повинен не заподіювати шкоду довкіллю», – говорить Софія Шутяк.

Правозахисниця каже, що згідно з законами про автомобільний транспорт та про дороги, чотириколісні засоби повинні їздити виключно автомобільними дорогами. Тож ні полонина, ні гори не підпадають під це поняття. Тому автотранспорт не повинен бути в дикій природі, наголошує юристка.

«Але тут виникає питання, хто це має контролювати? Хто повинен таке порушення фіксувати. За цим мали б слідкувати територіальні громади. Тому треба, щоб об’єднані територіальні громади робили під’їзні шляхи, інформували, де можна проїхати, де можна машину залишити. Це буде платна послуга. Наповнення місцевого бюджету і чіткі правила гри. І таким чином орган місцевого самоврядування здійснював б контроль, а Держекоінспекція у свою чергу контролювала би орган місцевого самоврядування», – вважає Софія Шутяк.

Яка позиція джиперів?

Джипер, підприємець та засновник Grofa adventures&outdoor Ростислав Антимис говорить, що для того, аби внормувати джипінг у горах, потрібно облаштувати там платні маршрути, а також промаркувати межі природно-заповідного фонду, в тому числі позначити їх на OpenStreetMaps, GoogleMaps та усіх доступних картографічних ресурсах.

Також він пропонує впровадити сертифікацію транспортних засобів, які можуть пересуватися подібними дорогами. Тоді в разі порушення власник отримуватиме штраф.

«Наші люди часто думають, що джипінг існує тільки в Україні. Насправді, він є в усьому світі. Залежно, що саме маємо на увазі. Одна річ, якщо автомобілі розорюють та нищать дороги. А з іншого боку, коли сім’я на позяшляховику виїжджає в гори, ночує в наметі, ходить і милується природою, однак на цьому хайпу не зловимо. Кілька років тому в Чорногорії ми їздили через національний парк, де платний проїзд, рухалися маркованою трасою спеціально для позашляхового транспорту. Це нормальна практика, коли у нацпарках створили такі дороги. Звичайно, якщо з’їхати вправо/вліво, отримуєте штраф», – розповідає Ростислав Антимис.

Ростислав Антимис вважає, що не лише джипінг руйнує природу. На його думку, це комплексне питання. Він каже, що упродовж останніх років туризм розвивається шаленими темпами, у нього приходять люди без розуміння аутдорної етики, вони не розуміють принципу «не залишай слідів після себе».

«Ми кажемо, що позашляховики, квадроцикли, мотоцикли шкодять природі, але чомусь замовчуємо про шкоду, яку завдають піші туристи. Хоча я сам – піший турист, і багато кілометрів намотую горами, те, що бачу сьогодні – неможливо. Упродовж останніх років туризм розвивається шаленими темпами, в нього приходять люди без розуміння аутдорної етики, вони не розуміють принципу «не залишай слідів після себе». Люди таборують, рубають ялівець (і це у 21 столітті, коли можна купити газовий пальничок), користуються одноразовими серветками, які не розкладаються», – говорить він.

Вирішення проблеми із джипінгом на природних територіях він бачить у тому, щоб промаркувати межі природно-заповідного фонду, в тому числі позначити їх на OpenStreetMaps, GoogleMaps та усіх доступних картографічних ресурсах.

«Можна все заборонити, як люблять в нашій державі, або можна це впорядкувати. Крім того, ні я, ні мої колеги не проти того, щоб в’їзд на такі траси був платний. Натомість ці фінанси також би витрачалися на впорядкування інфраструктури, місць стоянок під намети, розгортання доріг в тих ділянках, де вони можуть руйнуватися, розмиватися, спричиняти шкоду екосистемі нищити грунтовий покрив. Також як ідея – впровадити сертифікацію транспортних засобів, які можуть пересуватися подібними дорогами. Тоді в разі порушення власник отримає штраф», – говорить Ростислав Антимис.

Що кажуть у владі?

Заступниця директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Оксана Війтик пропонує поставити шлагбауми і встановити обмежувальні знаки, щоби не допускати неконтрольованих заїздів на території природно-заповідного фонду. 

«У нас люди на пострадянському просторі думають, що в нас все дозволено. За кордоном діють чіткі правила і люди знають про обмеження. До прикладу, у Польщі є обмеження на відвідування полонин і в нас також мають бути такі обмеження. Крім того, у нас ще є інша проблема. Це неконтрольовані заїзди на території природно-заповідного фонду. Для цього треба встановити шлагбауми і обмежувальні знаки, якщо в нас не вистачає служби охорони», – вважає Оксана Війтик.

Чиновниця вважає, що свідомість людей не виправити за рік чи п’ять. Для цього потрібно кілька десятків років. Тому потрібні превентивні заходи та контроль.  

«Я проти заїзду у парки, для цього є дороги загального користування. До слова, ви не підніметеся на гору Кіліманджаро без місцевого гіда. Люди платять гроші і йдуть в гори. Це ми допустили такий стихійний і неконтрольований туризм, тому зараз порушується багато проблем», – говорить Оксана Війтик.

Заступник керівника Держекоінспекції Василь Стрищак вважає, що вирішити проблему допоможуть штрафні санкції проти порушників за збитки природі, зокрема не тільки у заповідній зоні.

«Не все добре прописано в законодавстві, щоб навести лад з джипінгом. А оскільки свідомих людей все-таки менше, ніж несвідомих, то до несвідомих потрібно застосовувати певні штрафні санкції. Але з тим зараз не все врегульовано. Є окрема методика підрахунку збитків у ПЗФ, але коли є поряд територія, яка теж унікальна, але не заповідна, там немає жодних тарифів для нарахування збитків. Також в нас проблематика зі шкодою, яку наносить лісовозна техніка, яка проїжджає у невстановлених місцях. І в таких випадках методики не діють і їх немає», – розповідає Василь Стрищак.

На його думку, велика надія є на новостворені ОТГ. Оскільки тепер вони є розпорядниками усіх ресурсів на їхній території.

Посадовець сподівається, що депутати ВР ухвалять закон про екологічний контроль у другому читанні, в якому будуть більш дієві інструменти контролю за порушення у горах та заповідниках.

«Я за превентивні заходи, але за кордоном є значні штрафи за порушення. Ніхто не говорить, що там мінімальний штраф 200 доларів, а в нас трохи більше тисячі гривень. Має бути пропорція між роз’яснювальною роботою і штрафними санкціями. Сподіваємося, що закон про екологічний контроль буде прийнятий в другому читанні, в якому будуть більш дієві інструменти контролю. І шрафи мають бути градуйовані – набагато більший штраф за повтор і кардинальні заходи, наприклад, навіть конфіскація транспортного засобу», – підсумував він.

Анна Чистякова

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.