Понад 1,5 млрд доларів – такий відплив прямих іноземних інвестицій за період карантину зафіксував Національний банк України.

Гонконг, Тайвань та Китай – як розгортаються події в Південно-Східній Азії у час коронавірусу та чи є там загроза демократії? Чи успішними виявилися методи пом’якшення карантину у Європі та США? Та хто інвестує в економіку України під час пандемії Covid-19? Про це – детальніше в огляді Твоє Місто.

Гонконг втрачає свободу

Гонконг просто зараз втрачає навіть відносну свободу від Китаю. З такими заголовками світ побачили одразу декілька матеріалів світових ЗМІ. Ми дослідили найосновніші з них. Одне із найґрунтовніших досліджень щодо Гонконгу зробило видання «Медуза».

Закон про забезпечення національної безпеки в Гонконзі 30 червня ухвалили в Пекіні. Він передбачає, що центральна влада КНР створить у Гонконзі спеціальні органи держбезпеки, на які не поширюватиметься юрисдикція місцевої влади.

Читайте також: Як мутує коронавірус та чи допомагають маски. Що пишуть у світі про Covid-19

Річ у тім, що безпосередньо Пекін міг впливати на ситуацію в Гонконзі тільки у двох випадках: якщо проблеми стосувалися оборони й міжнародних відносин. Закон про національну безпеку як раз ухвалили як такий, що знаходиться в інтересах сфери оборони.

Згідно цього закону, будь-які публічні заяви чи заклики про самостійність Гонконгу передбачають кримінальну відповідальність і позбавлення волі аж до довічного ув’язнення. Під санкції цього закону підпадають як заяви окремих людей, діяльність ЗМІ та проведення мітингів, так і існування певних партій.

Вплив пекінського закону на Гонконг

Цей закон миттєво почав впливати на ситуацію в Гонконзі. Так, одна з одна з опозиційних Пекіну партій Demosisto, яка виступала за самостійність міста та підтримувала наміри США про введення санкцій проти китайських посадовців за порушення прав людини силовиками, одразу заявила про саморозпуск. Згідно нового закону це стало злочином.

Також цей закон відбився й на проведенні мітингів. Одне із гасел торішніх протестів Liberate Hong Kong, revolution of our times тепер стало злочинним. Мітингарі, які одразу зреагували на закон та вийшли на вулиці, тепер стали його зашифровувати або приходити на маніфестації з чистими аркушами паперу.

Китайська пропаганда та YouTube

Китайський закон втручається також і у свободу діяльності ЗМІ й передбачає кримінальну відповідальність за «пропаганду тероризму». Дуже показовим у цьому контексті є те, що буквально за тиждень після ухвалення цього закону – 5 серпня – Google вилучив понад 2500 каналів YouTube, через підозру в поширенні дезінформації з Китаю, пише Taiwan News.

Читайте також: Без смаку та запаху. The New York Times про наслідки від Covid-19, який вражає імунну систему

Примітно те, що Пекін використовує коронавірус задля просування своїх інтересів. Так, 6 вересня в Гонконзі мали відбутися місцеві вибори до законодавчих зборів. Прокитайська влада Гонконгу 31 липня нібито через спалах коронавірусу перенесла їх на рік. Продемократичні сили, що виступають проти обмеження автономії Гонконгу, сподівалися на успіх на виборах.

Хоча варто зазначати, що З1 липня, коли  голова адміністрації Гонконгу Керрі Лам зробила заяву про перенесення, у Гонконзі зафіксували 121 випадків інфікування за день – це одне із пікових значень за весь час спостережень для регіону. Після «першої хвилі», яка закінчилася в квітні, протягом трьох місяців там в середньому траплялося менше одного нового випадку інфікування на день. Протягом липня щодня реєструвалося не менше 100 нових хворих. З початку серпня їх кількість пішла на спад.

Реакція США та Великої Британії

США та Велика Британія миттєво відреагували на ухвалений закон. США ввели санкції проти пропекінського керівництва Гонконгу за порушення автономного статусу регіону. Рахунки причетних до утисків Гонконгу, у тому числі, призначеної Пекіном керівниці Гонконгу Керрі Лам, можуть бути заморожені, йдеться в заяві Держдепу США.

Так, Державний секретар США Майкл Помпео написав, що Президент США Дональд Трамп відтепер буде розглядати Гонконг виключно як «одна країна – одна система» й буде вживати заходів проти тих, хто загрожує свободі людей. Це – де-факто визнання Гонконгу як окремого суб’єкта міжнародного права США.

Не залишилася осторонь і Велика Британія. Її прем’єр Борис Джонсон, як пише пише Reuters, першого липня заявив, що цей закон порушує спільну декларацію КНР і Великобританії, підписану перед передачею міста Китаю, .

Читайте також: Американські педіатри закликають повернутися восени до нормального навчання у школах

У 1997 році, Китай підписав із Великою Британією декларацію, яка зобов’язала Пекін до 2047 зберігати колишній уклад життя в Гонконзі й не втручатися в справи міста.

Борис Джонсон запропонував розширити права для гонконзців, які мають британський паспорт (British National Overseas), дозволити їм проживати в Британії та в майбутньому отримати повноцінне громадянство. Такий паспорт мають усі, хто народився в Гонконзі до 1 липня 1997 року (день передачі Гонконгу під владу КНР) – це приблизно 3 мільйони людей – половина жителів регіону. Схожу пропозицію для жителів Гонконгу висловила Австралія – вона опублікована на сайті міністерства внутрішніх справ.

Офіційний Пекін та влада Гонконгу засуджують санкції, спростовують порушення свобод у Гонконзі, називають декларацію такою, що втратила силу, відкидають легітимність існування двох паспортів у жителів регіону.

Китай та Тайвань

Політична експансія Китайської Народної Республіки відчувається не тільки на території Гонконгу, а й на Тайвані.

7 серпня, як повідомив портал Wired.com., стало відомо, що китайські хакери обійшли тайський кіберзахист і вкрали ключові дані, які стосувалися розробок напівпровідників – провідної сфери тайванської економіки.  

Про подію вже писали у квітні, але тільки зараз тайваньскій компанії з кібербезпеки CyCraft вдалося встановити зв’язок між хакерами та владою КНР.

Також тамтешні аналітики були заклопотані китайськими військовими навчаннями в Східно-Китайському морі, пише Taiwan News.

Перший американський високопосадовець за 40 років

Активність КНР у регіоні тайські військові аналітики пов’язували із візитом у країну секретаря Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб США Алекса Азара. Він прибув на острів 9 серпня, зустрівся із президенткою Тайваню Цай Інг-Вень та міністром охорони здоров’я та добробуту Чен Ши-чхун.

Як зазначається у звіті на сайті Міністерства охорони здоров’я США, секретар США та президент Тайваню обговорювали шляхи зміцнення партнерства та наголошували на тому, що візит підкреслює успіх острова у сфері боротьбі з Covid-19. 

Ці відвідини, які здебільшого пройшли повз увагу європейської преси, були непересічним жестом дипломатії. Алекс Азар став першим серед найвищих посадових осіб США за 40 років, хто відвідав острів, позаяк КНР дуже гостро висловлювалося з приводу присутності США на Тайвані.

З іншого боку, Сполучені Штати усіляко намагається посилити свій вплив у регіоні, позаяк Тайвань і Вашингтон є союзниками із 1954 року.

Читайте також: Діти легко переносять Covid-19 фізично, проте він впливає на психічне здоров’я. Дослідження Time

Зокрема США має намір продати чотири військові розвідувальні дрони SeaGuardian Тайваню, пише Reuters. Ці безпілотники мають дальність польоту до 11 тисяч кілометрів – що повністю покриває всю територію КНР. Зараз на озброєнні в Тайваню дрони, які мають дальність польоту в 160 кілометрів. Це дозволить військовим на острові набагато детальніше відстежувати все, що відбувається на території КНР. Офіційний Пекін заявив, що це грубо порушує суверенітет Китаю.

Проте візит секретаря міністра охорони здоров’я США не був випадковим. Тайвань дійсно доволі успішно протистояв поширенню коронавірусу. Це з особливою детальністю вже зауважувала світова преса, як от Deutsche Welle.

Наразі на острові від початку пандемії понад 400 людей захворіли й семеро померли від Covid-19. На материковому ж Китаї, звідки почалася пандемія, майже 90 тисяч захворіли та п’ять тисяч померли через коронавірус.

Джейсон Ванг, експерт із питань охорони здоров’я населення Стенфордського університету в США, з яким спілкувалися журналісти Deutsche Welle, стверджував, що ефективні методи боротьби з коронавірусом тамтешні медики відпрацьовували роками. Так, після епідемій атипової пневмонії (SARS) у 2000-х роках, Тайвань створив Національний командний центр охорони здоров’я (NHCC). Він надавав усі необхідні дані, а також координував спільну роботу експертів. Влада острову також вчасно обмежила в’їзд людей із Китаю, уряд заборонив експорт захисних масок, а в населення були відпрацьовані механізми реагування на постанови та інструкції.

Коронавірус та пом’якшення карантину

Європейські країни та США виявилися набагато менш готовими за своїх азіатських друзів. Для більшості країн пандемія стала несподіванкою й вони діяли доволі непослідовно. Про те, яка з політик виявилася більш дієвою – жорсткого, чи м’якого карантину – сказати наразі доволі складно. Ми спробували це проаналізувати. Для цього  проаналізували статистичні дані з сайту Worldometer – який веде глобальну статистику захворюваності Covid-19 та інформацію, з якого беруть уряди країн та провідні ЗМІ.

Швеція, яка від самого початку заявляла про те, що не буде обмежувати роботу підприємств та закладів, у відносних цифрах має найвищий рівень захворюванні в Європі – понад 800 хворих на 100 тисяч людей. Цей показник тут навіть більший за кількість інфікованих у Іспанії та Італії, які свого часу були епіцентрами захворювання. Наразі ситуація у Швеції стабілізується і від липня кількість тих, хто захворів у середньому не перевищує 250 нових випадків на день.

Схоже на те, що в Іспанії після того, як ситуація стабілізувалася, відбувається «друга хвиля» заражень. Нових випадків захворювань на коронавірус фіксують все більше попри те, що країна відмовилася від проведення туристичного сезону у 2020 році. І хоча в червні й першій половині липня в Іспанії реєстрували у середньому по 340 випадків зараження на день, з другої половини липня – майже на 2,5 тисячі нових хворих щоденно.

Читайте також: Спалах Covid-19 в Україні, США хочуть посадити Коломойського та Гейтс попередив про новий катаклізм. Висновки тижня

В Італії, яка була епіцентром захворювання в Європі, і почала з часом поступово послаблювати карантин, коронавірус зараз де-факто не є епідемією. З червня тут з’являється у середньому понад 200 нових хворих на день, тоді як у пік захворювання в березні-квітні їх кількість зростала в середньому на 1.5 тисячі щодня.

Щодо США, то перший пік зафіксували 10 квітня – тоді за один день було одразу 30 тисяч нових хворих. Це сталося за місяць від початку оголошення ВООЗ Covid-19 пандемією. 16 квітня, на тлі стабілізації першої хвилі, президент США Дональд Трамп заявив про поступову лібералізацію карантину і дозволив визначати посилення/послаблення губернаторам штатів. До середини червня ситуація була стабільною і навіть йшла на спад – щоденно кількість активних випадків коронавірусу зменшувалася досягла 14 червня мінімуму – тоді захворіла 21 тисяча людей. Після того там відбулася «друга хвиля». 24 липня кількість нових інфікованих у США досягла новогу піку – в той день було зареєстровано 80 тисяч хворих на Covid-19. Зараз ситуація стабілізувалася.

В Україні ситуація теж неоднозначна, згідно статистичних даних зараз відбувається «друга хвиля» захворювання. 21 травня уряд України опублікував постанову щодо лібералізації карантинних заходів – «адаптивного карантину». До шостого червня ситуація була відносно стабільною – тоді щодня в середньому реєстрували по 445 нових випадків. До 28 червня –  щодня в середньому реєстрували по 770 хворих. Ситуація стабілізувалася на 17 днів. Від 23 липня кількість тих, хто хворіє знову зростає –  у середньому щодня по 1 500 хворих. 

Хто інвестує в економіку України?

Коронавірус став випробуванням не тільки для сфери охорони здоров’я але і для світової економіки. Пандемія Covid-19 спровокувала найбільше економічне падіння з часів Великої депресії 1929-1933 років. Про це сказала голова МВФ Крісталіна Георгієва, пізніше вона додала, що світовій економіці знадобиться три роки, щоби відновитися після коронавірусу. Ми дослідили хто інвестує в Україну під час коронавірусної кризи.

Понад 1,5 млрд доларів. Такий відплив прямих іноземних інвестицій за період карантину зафіксував Національний банк України, йдеться в його звіті.

Примітно, що більше всього відтік стався на Кіпр – майже 1,4 млрд долларів. Ще понад 400 мільйонів – в Німеччину. 

Найбільше втратила промисловість, а саме компанії металургійного сектору – майже 740 мільйонів доларів. На другому місці – підприємства із виробництва хімічних речовин і хімічної продукції – відтік у понад 650 мільйонів доларів. 

За період карантину в економіку України інвестували 35 мільярдів доларів. Найбільше – Кіпр та Нідерланди – 9 та 8,5 млрд доларів. 

Кіпрські компанії інвестували здебільшого у промислові підприємства, операції із нерухомим майном, оптову та роздрібну торгівлю – 3.5, 1.5 та 1.3 млрд доларів відповідно. Нідерландські – 5 млрд у промислові підприємства, мільярд у організації інформації та телекомунікацій й мільярд у оптову та роздрібну торгівлю. 

Роман Тищенко (Ламанський)

Матеріал підготовлений у співпраці з Lviv Lab.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.