Фото: Одрі Стахів
Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
Break Free From Plastic – це міжнародний аудит, який проходить щороку у різних містах багатьох країн світу. Його основною метою є зменшити кількість одноразового пластику на ринку та спонукати великих виробників до відповідальності за свій продукт.
За результатами цьогорічного бренд-аудиту, проведеного ГО Zero Waste Lviv, у Львові серед найбільших забруднювачів довкілля пластиковими відходами опинилися п'ять українських компаній: «Моршинська», «Молокія», «Карпатські мінеральні води», «Галіція» та «Оболонь».
Активісти ГО Zero Waste Lviv планують провести із компаніями комунікацію задля зменшення використання нового пластику. Наприклад, кажуть в громадській організації, одним зі шляхів вирішення проблеми забруднення пластиком може стати встановлення у супермаркетах тароматів, які приймають різноманітну тару з-під продукції, найчастіше – пляшки, які потім повертаються до виробника.
А що робити зараз?
Окрім роботи із великими компаніями, найкращим рішенням на кожен день для львів’ян має стати свідоме споживання: не купувати зайвого, використовувати, за можливості, свою тару, сортувати та віддавати на переробку сміття.
Найлегше перевикористати вдома скляну тару – вдалі варіанти такого реюзу пропонує Соціально-мистецький проект «Trash без меж». Звичайні пляшки та банки можуть перетворитись на стильні вази, підсвічники, інші елементи декору, або ж у них можна повторно зберігати різні продукти.
Читайте також: Карантин добив. У Львові закривають культову Українську книгарню
У Львові працюють сортувальні станції, де можна здати на переробку різні відходи – це «Зелена коробка» на території заводу «РЕМА» та #SilpoRecycling на Науковій, 35а (яку тепер також курують активісти ГО «Зелена коробка»). Тут приймають понад 20 видів вторинної сировини: макулатуру, пластики різних типів, Тетра-Пак упаковку, металеві відходи тощо. Детальніше можна дізнатися на сайті громадської організації.
Також прекрасно функціонує мобільний додаток «Сортуй», за допомогою якого можна дізнатись, чи переробляється певний вид пакування та куди саме його можна здати у різних містах України і конкретно у Львові. Додаток працює легко та зрозуміло не тільки для просунутих сортувальників, але й для новачків – він підкаже усі про маркування та подальшу долю відходів.
Чим замінити пластик?
Особливо актуалізується питання раціонального споживання з наближенням свят, коли ми купуємо багато подарунків, декору та прикрашаємо домівки. Як тут можна зменшити відходи? До прикладу, використовувати декор із натуральних матеріалів і такий, що можна буде використовувати не один рік. Під час пакування подарунків усі фольговані матеріали та пакетики можна замінити на крафтовий папір і бавовняні торбинки – це покращить вигляд подарунків і згодиться потім для базового щоденного використання: у бавовняних торбинках зручно зберігати дитячі іграшки, одяг, купувати у них крупи на вагу чи пакувати хліб. До слова, багаторазові торбинки зручно використовувати для більшості покупок у магазинах, їх виготовляють не тільки бавовняними, а й із плащівки та сіточки.
«Найпопулярнішими є сіточки, їх зазвичай використовують для чистих овочів і фруктів, а також для іграшок, одягу, косметики. Сітка легка, міцна, легко переться, швидко сохне. Плащівка не менш популярна – у неї добре класти брудні овочі, а ще взуття чи вологі речі, вона теж легко переться і швидко сохне. Ці два матеріали дуже витривалі у використанні і прослужать довго», – розповідає Лідія Ільченко, засновниця еко-бренду Goodies.
Купувати без відходів
Зараз у Львові активно розвиваються соціально відповідальні простори, які пропонують екологічну альтернативу багатьом речам щоденного вжитку із масмаркету та об’єднують крафтових виробників якісної продукції без шкідливих для довкілля речовин та пакування. Найбільшими такими просторами наразі є «Підвальчик» та «Комірка».
«Підвальчик», що на проспекті Шевченка, 14, об’єднує у собі шість різних проєктів – Альтернативна кава, крамничка Zero Waste Lviv, Slow.ly, My Meg, «Майстерня мрії» та Comfort Freedom, які роблять наголос на помірному та екологічному споживанні. До прикладу, Slow.ly виготовляє різноманітну продукцію із залишкових тканин парапланової та військової індустрії, які б у іншому випадку потрапили на смітник, а «Майстерня мрії» 50% від прибутку зі своїх натуральних чаїв скеровує на підтримку молоді з ментальною інвалідністю.
«У крамничці Zero Waste Lviv представлені 85% українських виробників екотоварів – це був один із наших основних критеріїв вибору. Ми хотіли підтримати саме українського виробника, і львівського безпосередньо, показати, що наш виробник має якісну, класну продукцію, яка нічим не поступається західним європейським виробникам чи, тим паче, китайським. Також, оскільки ми розвиваємо культуру раціонального та відповідального споживання, нам важливо, аби кожен продукт був доступний більшості людей», – розповідає Софія Сидоренко, представниця Zero Waste Lviv.
У крамниці є багато розсипних та рідких товарів, які клієнти можуть взяти у свою тару (йдеться про миючі та косметичні засоби), або ж у тару крамнички на системі застави: скористатись, а після повернення отримати гроші за її вартість назад. Не менш активно пропагується ідея перевикористання тари вдома. А частина львівських виробників приймає тару з-під своєї продукції назад.
Читайте також: Топ-5 подарунків зі Львова. Як місцеві компанії популяризують українське Різдво
«Комірка», окрім різноманітних еко-засобів на щодень від українських майстрів, пропонує також продукти харчування без шкідливого пакування та повністю із натуральних складників. Тут можна взяти у свою тару різні крупи, борошно, горіхи, сухофрукти та навіть спеції чи олію. Засновники простору активно заохочують споживачів використовувати власну тару для таких закупів або ж пропонують паперову та скляну альтернативу.
«Наша місія – це доступність zero waste способу життя кожному споживачу. Ми намагаємося зробити принцип «нуль відходів» зрозумілим, легким і досяжним для покупців. Наша система лояльності до клієнта працює як спосіб заохочення до свідомого споживання. У крамницях постійно діє знижка 5% на весь асортимент товару у разі купівлі у багаторазові торбинки та скляну тару. Вся наша маркетингова стратегія побудована на популяризації свідомого споживання», – каже Ірина Думич, співзасновниця «Комірки».
Читайте також: Коронавірус і Різдво. З якими обмеженнями святкуватимуть в Україні та Європі
Також значну частину тари з-під використаних продуктів можна повернути назад і вона потрапить до виробника: пакування від соусів та джемів, морозива, рослинного молока, деякої доглядової косметики та від ефірних олій.
Кількість крафтових виробників, чия продукція потрапляє на полиці, постійно зростає – їх шукають самі засновники простору, когось рекомендують постійні клієнти, а деякі пропонують співпрацю самі. Тож у крамниці можна знайти еко-іграшки ручної роботи, настільні ігри та літературу на екологічну тематику для дорослих та дітей.
Кава з собою
А для любителів зігрітися гарячою кавою із собою у ці зимові часи нагадаємо, що її значно приємніше пити із власного красивого горнятка, а не із паперового одноразового. Окрім того, багато львівських кав’ярень пропонують знижки за каву у своє горня.
«Зараз це здається такими гіпотетичними речами – проблеми з відходами, глобальне потепління, зміни клімату, але це є, на жаль, тією реальністю, яка дуже скоро може нас боляче вдарити, тому важливо, аби вже сьогодні люди починали змінювати свої звички», – вважає Софія Сидоренко.
Власний досвід
Свій zero waste шлях я почала із багаторазового горнятка для кави із собою 5 років тому – це дуже зручно, бо кава з нього набагато смачніша, ніж із одноразового і не виливається звідти. Згодом такі ж завела і дітям, тому одноразовими не користуємось принципово. Також активно користуємося багаторазовими торбинками: для закупів, для зберігання іграшок, у мандрівках та для пакування подарунків.
Із косметики і засобів гігієни використовуємо сухий шампунь, натуральне мило без пакування, бамбукові зубні щітки, мило для прання та миття посуду та ще деякі багаторазові гігієнічні засоби. Щодо реюзу – то жодної справжньої вази у нас вдома немає, це все банки та пляшки з-під різної продукції.
Також стараємось купувати дітям менше пластикових забавок, замінюючи їх на іграшки ручної роботи із дерева чи в’язані, а також робимо акцент на книжках і творчих іграх.
Ще одним важливим пунктом є сортування сміття – окремо пластик, папір та органіка (зараз компостери з’являються у різних частинах міста), щось металеве чи ті ж тетрапаки до нас майже не потрапляють. Тож, цілком реально в умовах навіть високої щоденної активності дати собі раду зі зменшенням кількості продукованого сміття.
Одрі Стахів
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери