Через наступ росіян квартира Марини Тітаренко в Лисичанську згоріла, а бізнес занепав. Та завдяки успішному навчанню і гранту на суму три тисячі доларів жінка змогла відкрити у Львові сімейну майстерню сувенірів.

Вони втратили через війну все, але не зневірилися і з новими силами започаткували  власну справу. Листівки для доброго настрою, з цитатами, що додають впевненості у завтрашньому дні, чи з колекцією видатних будівель і храмів Львова, горнятка з дотепним принтом – корпоративні чи просто для родинного чаювання від сімейної майстерні «Дивна птаха» сьогодні можна придбати в мережі магазинів «Сувенірний крам», через інтернет та кілька торговельних майданчиків. Відродити бізнес родині Тітаренків після переїзду з Лисичанська допомогли у Львівському регіональному партнерстві зайнятості ОПЛІЧ. Секретами успіху з Тvoemisto.tv поділилася Марина Тітаренко, яка не лише пройшла тренінг з відкриття та вдосконалення власної справи, але й отримала грант на розвиток. 

Львівське регіональне партнерство зайнятості ОПЛІЧ створене для сприяння розвитку місцевого ринку праці 2 січня 2023 року, в межах Проєкту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні» за фінансування Міністерства закордонних справ Данії та уряду Німеччини та за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Виконавчий партнер Проєкту – ГО «Центр «Жіночі перспективи».

Львів як прихисток і місце сили

У рідному Лисичанську до повномасштабної війни в Марини Тітаренко був невеликий бізнес – два відділи в торговому центрі. Починала власну справу вона, можна сказати, з нуля. Ще й певну суму довелося позичити. Вирішила продавати сувеніри, атрибути для святкувань днів народжень, як-от свічки на торт, ковпачки, повітряні кульки. І не прогадала: на той час крамнички Марини стали чи не єдиними в місті, де можна було придбати  продукцію до свят. Справи ладналися, попит на товари був завжди. Навіть знадобився склад, де їх можна було б тримати. Але почалося повномасштабне вторгнення росіян…

Про те, що наступ окупантів неминучий, вони знали, але до кінця не вірили. Андрій, чоловік Марини – військовослужбовець, належав до складу Луганського прикордонного загону, тож у день початку повномасштабного вторгнення перебував на службі. Марина з донькою Марією залишалася вдома. Побоюючись, що росіяни швидко наступатимуть і перебування у місті стане небезпечним, швидко зібрала найнеобхідніше, взяла кота, комп’ютер і вже 25 лютого 2022 року виїхала з міста. Пригадує, що повсюди були блокпости, В місті не припинялися вибухи.

«У нас в Лисичанську була велика квартира, я 16 років провадила бізнес, мала два відділи у великому торговому центрі. І за один день усе зруйнувалось, усе майно згоріло. Якраз 24 лютого я отримала поштою смарткасу, яку мала використовувати у своїх магазинчиках. Зараз вона зі мною у Львові, досі в запакованому вигляді. Ми приїхали сюди, прихопивши два теплі костюми, а тепер маємо дороге обладнання. І не завдяки підтримці рідних людей, а зовсім чужих», – веде далі Марина Тітаренко.

Рятуючись, мама з донькою спочатку поїхали до подруги в місто Першотравенськ, що на Дніпропетровщині. Проживши там три місяці, подалися в Дніпро. Чоловік на той час воював у Кремінній, згодом у Слов’янську. Під час ротації Андрія відправили до Львова. Звісно, сім’я поїхала за ним. Тут, як признається Марина, вона й «відтанула».

Із містом Лева родина Тітаренків була добре знайома. Їдучи в Карпати на відпочинок, вони щоразу не лише прогулювалися його вуличками, а й купували різні сувеніри, іграшки для себе і для своїх крамничок. Львів завжди здавався Марині творчим і активним містом, а два роки тому став ще й прихистком, рятівним місцем сили.

У Лисичанську в неї з родичів та знайомих не залишилося нікого, тож повертатися нікуди. У жінки є рідна сестра в Москві, яка під час останньої розмови 24 лютого 2022 року заперечувала напад росії. 

«Час від часу сестра пише, але я навіть не відповідаю. Після всього, що сталося, не бачу сенсу. З найріднішими треба ділитися тим, що турбує, болить, якимись радісними моментами, а в нас, на жаль, такого спілкування бути не може. Зате Львів нам дуже підходить ментально: тут немає суєти, всі люди дуже відкриті, інтелігентні», – каже співрозмовниця.

Марина Тітаренко з донькою Марією.

Після переїзду до Львова Марина Тітаренко волонтерила в благодійній організації «Карітас», донька Марія саме закінчувала навчання у Харківській академії дизайну і мистецтв. Сидіти на місці не могли вже тоді, тож вирішили продовжити ідею з продажем сувенірів. Але вже з іншою концепцією – виготовляти їх самотужки. Для початку власним коштом купили термопрес і принтер, відкрили сторінку в соціальних мережах. Сувенірна продукція знайшла свого покупця досить швидко, і продаж налагодився.

Читайте також: «Усі знають суддю-хабарника, але біля церкви цілуються в щічку», – Юрко Назарук 

Навчання, прокачування ідей та розвиток

Пошук нової інформації та намагання постійно розвиватися привели Марину до тренінгів, навчань, а отже, й до розвитку.

На тренінг «Розпочни і вдосконалюй свій бізнес» від Львівського регіонального партнерства зайнятості ОПЛІЧ жінка потрапила випадково, дізнавшись про нього від знайомих. Пройшовши п’ятиденні заняття, де до кожного був індивідуальний підхід, вона навчилася писати гранти, прокачувати ідеї, оцінювати конкурентні переваги своєї продукції, прораховувати ризики, складати бізнес-план.

Водночас ще раз переконалася, що займатиметься саме сувенірами.

«У бізнес-плані довелось описувати все до дрібниць – від прибутків до ризиків. Було складно, але поміг кваліфікований тренер Іван Харченко. Це перші курси, на яких об’єднали теорію і практику без зайвини. Я не прийшла з порожньою головою, в мене вже була ідея, просто для повноцінного її втілення мені знадобилися нові знання, і я їх тут здобула», – стверджує Марина Тітаренко.

Завдяки успішному навчанню, перемозі та гранту (на конкурс бізнес-планів була подана 51 заявка, грантовий комітет визначив 27 найкращих стартапів, кожен із яких отримав грантову підтримку до 3000 дол. США для провадження бізнесу – Ред.) вона придбала все необхідне для роботи: сублімаційний принтер, принтер для друкування листівок (друкує відразу з двох боків), плотер (друкує і вирізає наліпки, прикраси для вікон, коробки), монітор, за яким працює Марія, а також стенд, який витримує 175 кг, і ноутбук. Це все дало поштовх для роботи і масштабування.

Жінка каже, що лише завдяки принтеру скоротилася кількість часу на друкування: «Якщо раніше, на старому принтері тисячу листівок ми друкували три доби, притім окремо з одного боку і з другого, то тепер робимо це за день».

«Дивна птаха» родини Тітаренків

Тітаренки винаймають у Львові двокімнатну квартиру, у якій влаштували майстерню для виготовлення сувенірної продукції. Донька Марія, якій 23 роки, придумує та малює принти, а 50-річна Марина втілює ідеї, просуває їх.

Свою творчу майстерню вони вирішили назвати «Дивна птаха». А все тому, що донька Марія дуже любить птахів, особливо сов, і досить часто їх малює.

«Назва «Дивна птаха» з’явилася невипадково. Моїй доньці все видавалося дивним з часу переїзду із Лисичанська до Львова. Вона багато малювала сов і в комп’ютері, і на дерев’яних дощечках, і на полотні. Надихнувшись ними, придумала назву, яку ми радо сприйняли. Люди теж трохи творчі, дивні, загадкові», – пояснює співрозмовниця.

У колекції крафтової майстерні «Дивна птаха» горнятка, листівки і подарункові бокси, сувеніри з авторськими принтами. В планах родини  створювати подарункові упаковання, конверти, тематичні наліпки, паперові гірлянди для народин чи з нагоди інших свят, а також можливість перенести будь-яке символічне зображення на сувенірну продукцію. Загалом уже видрукували до п’яти тисяч листівок і 800 горняток.

Наразі в колекції шість видів листівок. Щоб їх створити, Марія знимкує об’єкти, відтак відтворює їх на планшеті. Зі зворотного боку листівку можна підписати й надіслати адресату.

Саме зараз Марія працює над розширенням серії листівок з пам’ятками та храмами Львова, додаватиме до них QR-коди, які показуватимуть маршрут до пам’яток та на сайт крафтової майстерні. Також у планах виготовлення листівок із львівськими брамами, порами року тощо. 

Читайте також: Небезпеки штучного інтелекту. Чому ШІ так часто продукує фейки 

Помилуватися й придбати продукцію творчої майстерні «Дивна птаха» можна в крамниці «Сувенірний крам», великих мережевих магазинах або через сайт. Якщо справи творчої родини підуть добре, Тітаренки не лише залишаться у Львові, а й мають намір орендувати більше приміщення, де могли б поставити всю техніку для виготовлення сувенірів.

«Партнерство зайнятості ОПЛІЧ однозначно нам допомогло, дало можливість нашому бізнесу розвиватися, бути конкурентоздатними на ринку. За надані кошти ми змогли створити майстерню, розширити асортимент продукції, правильно вести документацію. Для нас це поштовх до розвитку і зростання. Допоки в Україні триває  війна, де опинимося завтра, точно не знаємо, але планів у нас чимало, тож рухатимемося далі», – запевнила Марина Тітаренко.

Реалізовано в межах проєкту Міжнародної організації праці «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні» за фінансування Міністерства закордонних справ Данії та уряду Німеччини та за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Виконавчий партнер проєкту – ГО «Центр «Жіночі перспективи».

Сайт Львівського регіонального партнерства зайнятості ОПЛІЧ: https://oplich.lviv.ua/

Facebook Львівського регіонального партнерства зайнятості ОПЛІЧ: https://www.facebook.com/oplich.lviv?locale=uk_UA

 

Ольга Шведа

Партнерська публікація

___________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.