
Колаж: Твоє місто
«Люди хочуть знати, з ким служитимуть». Розмова про вакансії в армії
Перший центр рекрутингу у Львові відкрили на вулиці Левицького у лютому. Це була ініціатива Міністерства оборони і, зокрема, міста. На сьогодні в Україні вже відкрили 31 такий центр, зокрема останній на Сихові 8 серпня. Чому Міноборони вирішило створювати рекрутингові центри?
На це вплинули обставини. Ми пам'ятаємо черги до ТЦК та СП на початку великої війни та їх відсутність наприкінці другого року вторгнення. Соціологічні дослідження показують (за даними дослідницької агенції Info Sapiens на лютий 2024 року 35% чоловіків готові долучитися до Збройних сил України. – Ред.), що є люди, які хочуть долучитися до захисту країни, але їм важливо розуміти, куди і з ким вони йдуть, яка роль їм відведена. Намагаємося їм допомогти.
В історії не було випадків, коли під час війни людям давали можливість обирати, в яких підрозділах і на яких посадах вони хочуть служити. Натомість ми намагаємося дати цей вибір.
Також важлива взаємодія з місцевими органами самоврядування. Куди б ми не зверталися, всі сприймають це позитивно, немає міста, де би хтось сказав: «Нам це не цікаво, це нас не стосується». Всі свідомі того, що якщо в нас не буде людей в армії, не буде й армії, а отже, не буде кому захищати країну. Наша мета – забезпечити можливість кожному українцеві звернутися по консультацію, поставити питання й отримати допомогу.
Які результати роботи рекрутингових центрів за останні пів року?
Загалом до нас звернулося вже 12 120 осіб, із яких 1871 жінка, і всі вони отримали консультації та поради. Для 3,5 тисячі осіб підбирають вакансії, триває спілкування з військовими частинами. Близько 1350 осіб вже є військовослужбовцями або завершують оформлення документів у ТЦК і СП.
Щомісяця через систему рекрутингу долучаються більш ніж 5 тисяч людей, що є суттєвим показником порівняно з тим, що було пів року тому. Це свідчить про те, що все більше людей бачать, що система працює. Добровільне залучення людей особливо важливе, адже ті, що самостійно вирішують приєднатися, є більш відповідальними та мотивованими.
Хто фінансує відкриття рекрутингових центрів?
Міські бюджети надають приміщення, часто в ЦНАПах, а також створюють штатні посади – від 1 до 4 осіб. У Києві може бути навіть 4-5 рекрутерів, у менших містах по одному. Фінансування забезпечується завдяки місцевому бюджету й громаді. Наше завдання – оформлення та брендування приміщення. З огляду на результати й ефект від роботи таких центрів витрати доволі незначні. Кошти потрібні на зарплату рекрутерів, утримання ЦНАПів не потребує додаткового фінансування. Робочі місця є, використовуємо те, що маємо.
Іноді проводять сесії для ухвалення рішень про додаткові посади, притім враховують бюджет на рік та необхідність фінансування цих посад. Зарплати в соціальній сфері невеликі – від 12 до 20 тисяч гривень залежно від регіону та підходів місцевого самоврядування.
У Львові чимало центрів рекрутингу окремих бригад: «Азову», 3-ї окремої штурмової бригади, батальйону «Вовки Да Вінчі» та інших. Чим вони відрізняються від вашого центру?
Рекрутингові ініціативи, ініційовані окремими військовими підрозділами, важливі. Відповідальність за боєздатність підрозділу покладена на його командира. Якщо командир бачить потребу в нових людях, він її забезпечує, відкриваючи мобільні групи або стаціонарні центри рекрутингу. Проте такі центри рекрутують людей лише до свого підрозділу. Вони не можуть запропонувати вакансії для інших підрозділів.
У нашій системі рекрутингу робота організована трохи інакше. По-перше, підрозділи, які відкривають свої рекрутингові центри, також можуть розміщувати вакансії через нашу платформу. Ми активно співпрацюємо з ними, підбираючи кандидатів і просуваючи їхні вакансії.
По-друге, якщо кандидат не знайшов прийнятну для себе вакансію одразу після візиту до центру, то залишає свою анкету і контакти. В такому випадку наші рекрутери продовжують шукати відповідні вакансії. Ми переглядаємо сотні, тисячі вакансій, зв’язуємося з різними військовими частинами, щоб знайти найкращі варіанти для кандидата, враховуючи його досвід, стан здоров'я та інші фактори.
Наша робота відрізняється тим, що ми не лише просуваємо вакансії, а й активно шукаємо та підбираємо відповідні варіанти для кожного кандидата.
Як відбувається співпраця рекрутера та військовозобов’язаного?
Ми забезпечуємо постійний супровід та підтримку протягом всього процесу рекрутингу, допомагаючи знайти найкраще можливе місце служби для кожного кандидата.
Якщо людина обрала вакансію або ми їй із цим допомогли під час спілкування, або вже після перегляду резюме, то й далі контактуємо з військовою частиною або даємо кандидату контакт для самостійного зв'язку.
Військова частина, яка приймає кандидата, оцінює, чи він їй підходить, беручи до уваги вік, стан здоров’я, досвід. Частини мають специфічні вимоги, і командири часто шукають кандидатів, які максимально відповідають цим вимогам.
Якщо кандидат не підходить одній частині, наші рекрутери продовжують пошук у інших. Військові частини отримують рекомендаційні листи, які є офіційними документами, передбаченими законом, навіть якщо кандидат не підписує контракт.
Далі кандидат іде до ТЦК для подальшого оформлення. Він може звернутися до будь-якого ТЦК в Україні, не обов'язково йти туди, де прописаний. Ми навіть рекомендуємо вибрати найближчий. Тоді цей ТЦК скеровує листа до місцевого ТЦК, що кандидат уже оформлений.
Процедура оформлення може варіюватися залежно від регіону й типу служби (контракт або мобілізація). Це може зайняти від кількох годин до кількох днів включно з медичним оглядом. Чи виникають нюанси? Так, але ми постійно працюємо над тим, щоби кожен кандидат дійшов до своєї частини.
Якщо доброволець хоче отримати певну посаду, на яку нема вакансії, який тоді алгоритм дій?
Щоб знайти відповідну вакансію, для прикладу лікаря-нейрохірурга, необхідно ретельно опитати військові госпіталі й частини, де є відповідні вакансії. Потрібно розуміти, що цей процес може зайняти деякий час. У нашій практиці є випадки, коли процес підбору вакансії затягується на тижні або навіть місяці.
Наприклад, можемо протягом тривалого часу скеровувати кандидата в різні військові частини, якщо вакансія не підходить або частини відмовляються через невідповідність профілю.
Іноді навіть після кількох місяців пошуків військові частини можуть не приймати кандидата через вікові обмеження або ж фізичні вимоги. Військові командири можуть вказувати на те, що певні кандидати не витримають специфічних умов служби або швидко підуть на лікарняний.
Важливо, щоб кандидати були готові до можливих змін у своєму підході або профілі, якщо їхні початкові побажання не відповідають реальним умовам. В таких випадках пропонуємо альтернативні варіанти.
Назвіть міста, де залучають найбільше добровольців до лав збройних сил через рекрутингові центри?
Дуже ефективно працюють рекрутингові центри в Запоріжжі, Харкові, Львові та Києві.
Чи звертаються жінки в центри рекрутингу?
У деяких регіонах близько 20% кандидатів – жінки. Ця частка в два-три рази перевищує кількість жінок, які вже служать у армії. Можливо, ми звикли думати, що жінка в армії – це переважно кухарка, діловодка або медикиня, але насправді ситуація змінюється, жінки обирають бойові посади.
З львівського центру рекрутингу долучились снайперки, стрільчині та інші. Проблема полягає в соціально-психологічних бар'єрах: деякі командири все ще думають, що жінки придатні лише для тилових ролей, попри те що нормативні документи не передбачають жодних обмежень.
Наше завдання – змінювати цю ситуацію, підтримувати жінок у бойових ролях і доводити, що вони можуть успішно виконувати завдання на передовій.
Чи можна звернутися в центр рекрутингу після того, як вручили повістку?
Перша повістка у ТЦК та СП дає можливість людині самостійно шукати і знаходити варіанти з нашою допомогою або без неї. Тепер існує величезна кількість варіантів, і кожен може обрати свій шлях. Є можливість піти в ТЦК з повісткою як доброволець і сказати, що у вас вже є документи й конкретна частина, до якої ви хочете приєднатися.
Ми наголошуємо, що тепер у вас є права, а не лише обов'язки! Якщо ТЦК не приймає вас за контрактом або мобілізацією через власні вимоги чи плани, ви можете вимагати свого права на відповідну частину. Якщо ж ТЦК не реагує належним чином, маєте можливість звернутися до нас зі скаргою, а ми вже вирішимо це питання.
Чи збільшилася кількість звернень до рекрутингових центрів після того, як набув чинності закон про мобілізацію? Чи може побільшати добровольців після того, як почнуть штрафувати за неоновлення даних?
Так, був сплеск, імовірно, пов'язаний зі зміною законодавства. Активним був період з квітня до липня. Очікуємо результатів за серпень. Наразі черги зменшилися.
Імовірно, частина суспільства чекає й оцінює, якими будуть наступні кроки, чи будуть застосовані штрафи, чи знову будуть нововведення. Не радив би зволікати. Ті, що чекають, можуть не отримати того, що хочуть!
А де саме шукати вакансії та скільки їх є?
Зараз в Україні є кілька онлайн-платформ для пошуку вакансій у військових частинах, як-от LobbyX, Work.гa та OLX-робота. Деякі платформи мають спеціалізовані підсайти для військових вакансій.
Іноді буває так, що після подавання заявки, дзвінка або звернення можна не одержати відповіді. Це не завжди означає, що вас ігнорують чи обманюють. Можливо, у відповідальної особи є ще десятки завдань або на вакансію надійшла велика кількість заявок. Такі ситуації можуть виникати, але система все ще функціонує. Ми отримуємо багато позитивних відгуків, і військові частини активно використовують ці платформи для набору.
Якщо ви не отримали відповіді, можете звернутися до нас. Ми здатні перевірити, чи вакансія все ще актуальна, і зв'язатися з військовою частиною від вашого імені.
Ще один варіант – звернутися безпосередньо до конкретних військових частин. Як правило, в таких центрах налагоджений процес набору, вони мають чіткий алгоритм оформлення кандидатів.
У нас є 31 центр рекрутингу, у які ви можете зателефонувати або завітати особисто. Ми постійно обмінюємося інформацією з Генеральним штабом і стежимо, щоб кандидати потрапляли до потрібних частин.
Також важливо правильно оформляти рекомендаційні листи. Неправильно оформлені документи можуть стати причиною проблем. Наприклад, якщо частина видає рекомендаційний лист, але не погоджує його з Генштабом, це може призвести до непорозумінь при оформленні в ТЦК. Люди можуть опинитися в частинах, від яких відмовлялися. Військова бюрократія може бути складною, оскільки щомісяця приходять десятки тисяч нових військовослужбовців.
Іноді виникають непорозуміння на різних етапах: на рівні ТЦК, навчальних центрів або ж під час розподілу. Ми супроводжуємо всі ці випадки й активно впроваджуємо службу підтримки. Люди можуть звертатися зі скаргами на гарячу лінію Міноборони за коротким номером 1512 і ми швидко зреагуємо, щоби вирішити ситуацію. Навіть якщо з'являються онлайн-скарги, що нічого не працює або вас дурять, це не зовсім так. Є складні випадки, пов'язані з людським фактором або помилками на різних етапах процесу. Наприклад, доброволець може отримати рекомендаційного листа для однієї частини, але хотіти служити в другій. Такі ситуації теж трапляються.
Кого зараз найбільше потребують Збройні сили України?
Вакансії є в усіх сферах. Психологічно для цивільної людини зазвичай легше адаптуватися до роботи, яка найбільше нагадує їй попередній досвід.
Психологічний аспект відіграє велику роль. Людина, яка спочатку могла бути не готова до бойових дій, з часом може стати досвідченим бійцем, якщо знайде підтримку та правильне навчання. Важливо розуміти, що це процес розвитку, що люди можуть змінювати свої погляди та готовність до служби.
Наразі є велика потреба в бойових посадах. Однак вона існує і в інших сферах. Медики, психологи, фахівці з логістики, ремонту та радіоелектронної боротьби також надзвичайно затребувані. Попри те, що дрони вже активно рекламують, потреба у фахівцях, які їх експлуатують, залишається великою. Служба на таких посадах теж не є безпечною, а потреба в людях – значною.
Чи рекрутуєте ви іноземців і як це відбувається?
Так, але цей процес має два основні обмеження.
По-перше, необхідно ретельно перевіряти іноземних добровольців, оскільки ризик інфільтрації ворожих агентів у цьому випадку значно більший.
По-друге, існує мовний бар'єр. Мовиться не лише про англійську, але й про інші мови, такі як іспанська і не тільки.
Чи плануєте відкривати центри рекрутингу за кордоном?
Плануємо максимально розвивати можливість для іноземців, які цікавляться цим питанням, щоби надати їм усю необхідну інформацію та забезпечити процес з погляду логістики, формальностей та юридичних аспектів. Це включає можливість приїзду, перетину кордону, проходження навчання за потреби та інтеграцію в наявні підрозділи або ж створення нових.
Щодо фізичної присутності рекрутингових центрів за кордоном, то це питання залишається відкритим.
Тоді скільки центрів рекрутингу плануєте відкрити в Україні до кінця року?
До кінця вересня або до початку жовтня плануємо досягти цифри 40. Далі будемо моніторити ситуацію, адже форма взаємодії з містами і селами змінюється. Ми отримуємо ініціативи від громад, де люди хочуть здобути можливість долучитися до процесу. Якщо є потреба й бажання, будемо пропонувати відповідні варіанти. Подальший розвиток залежатиме від ініціатив і потреб.
Антоніна Костик
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
_____________________________________________________________________________________
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Інтерв'ю Твого міста
- «Хіба ми не можемо виробляти таке на Львівщині? Можемо!» Що з економікою в області
- «Це великий вибух».Володимир Станчишин про підлітків, жорстокість і помилки батьків
- Чому більшість коштів у Львові спрямовують на одні й ті ж лікарні. Інтерв'ю про медицину
- «Було б добре подовжити туди трамвайну колію». Інтерв'ю з керівником «Львівелектротрансу»
- «Ви не самі!» Хто стане новим світовим лідером і чого сподіватися Україні в 2025-му
- Нова база, гроші та простої. Інтерв'ю про АТП у Львові, яке обслуговує більшість маршрутів
- «Будуть нові корпуси». Розмова про лікарню Святого Луки у Львові
- Зміни в медицині Львівщини. Чого очікувати і як працює реформа МСЕК
- «Все, що добре – то львів'яни, а в усіх проблемах винен Садовий». Інтерв'ю з мером
- «Про цей район Львова шириться багато міфів». Інтерв'ю з заступником мера
- Чи будуть у Львові нові автобусні маршрути і куди ще може поїхати трамвай. Інтерв'ю
- Як Львів готується до нових викликів. Інтерв'ю з першим заступником мера
- «Це ж ваш підвал, то хто має створити вам умови?» Інтерв’ю з львівським рятувальником
- Школи Львівщини почали навчання. Які зміни чекають учнів та вчителів
- Як працює львівська «швидка» та яких змін очікувати. Інтерв'ю з директором «екстренки»
- Навіщо Львівському медуніверситету дві лікарні та що зі вступом. Інтерв'ю з ректором
- Чи вплинула мобілізація на туризм на Львівщині та що обирають туристи
- Бронювання, відстрочка та повноваження ТЦК на Львівщині. Інтерв'ю з керівником апарату ОДА
- Головний патрульний Львівської області: «Червону зону ми не перетнули»
- Павло Шеремета: «Нам потрібні інновації, інакше завтра може не настати»
- Чи спрацює Саміт миру щодо України. Інтерв'ю з послом Швейцарії
- «Ветерани думають, що витягнуть себе, як барон Мюнхгаузен». Інтерв’ю із сексологинею
- Кожна 5-6 пара в Україні безплідна. Інтерв’ю з директоркою перинатального центру
- Які об'єкти на Львівщині пошкодили ракети. Розмова з головною архітекторкою області
- Що зміниться для пацієнтів. Інтервʼю про медицину Львівщини
- Андрій Садовий: «Зростання економіки – це кількість будівельних кранів у місті!»
- Що на Львівщині з ППО, мобілізацією та економікою. Інтерв'ю з Максимом Козицьким
- «Кожен має бачити з вікна хоч би три дерева». Розмова з очільницею управління екології
- «Запровадити е-квиток у Львові з першого грудня – цілком реально»
- «Мені не соромно за формат забудови у Львові», – головний архітектор
- Про нові маршрути, е-квиток і брак водіїв. Інтерв’ю з керівником управління транспорту Львова
- Що у Львові з транспортом. Інтервʼю з директором департаменту мобільності
- Хто і як набирає працівників Львівської міськради. Інтерв'ю з керівницею управління персоналом
- Чим займається ЮНЕСКО в Україні. Розмова з головою українського бюро
- «Ніколи нічого тимчасового». Французький архітектор про Львів та відбудову
- Святослав Літинський: Ця війна на роки, а ми витрачаємо мільйони на ремонти
- «Ви не відбудуєте країну лише завдяки грантам». Інтерв’ю з Меліндою Сіммонс
- Що чекає на Львів. Інтерв’ю з Андрієм Садовим
- Давньоукраїнська минувшина Львова абсолютно відрізняється від тої, яку нам подають. Інтерв’ю
- Нам допомагали волонтери, військові. Як Центр зору доставляв оптику у час війни
- Хліб може подорожчати на 50%, а от картоплі маємо вдосталь, – експерт аграрного ринку
- «Українці не люблять ходити в українські ресторани». Дмитро Борисов про нові заклади у Львові і плани на Європу
- «Усі держави закріплювали незалежність у війні», – Ігор Юхновський
- «Треба просто бути принциповим українцем», – Ігор Калинець про життя і війну
- «Хто не зможе вчитись, забере документи». Інтерв’ю з ректором Львівського медуніверситету
- «Це пропаганда, щоб пересварити людей». Інтерв'ю з Андрієм Садовим про мову, війну, Фрідмана
- «Мені соромно читати 10-ту статтю Конституції, де є потурання російській мові», – Ярослав Кендзьор
- «Хворі прибували безперервно». Інтерв’ю з лікаркою, яка пережила три епідемії та пандемію
- «Курорт заповнений на 40%». Інтерв’ю з міським головою Трускавця
- Скільки триватиме фаза виснаження та чи планувати відпустку? Пояснює психолог
- Важливо повернути дітей за парти. Лілія Гриневич про освіту та безпеку учнів під час війни
- «Це помста. Вони бачили, як добре ми живемо». Депутатка про Маріуполь
- Російська армія залишилась такою, як була. Історик про Львів, біженців та крах світового порядку
- Люди мають обирати. Юліан Чаплінський про забудову Львова після війни
- «Росія хоче спровокувати українські сили», – пресаташе Посольства США в Україні
- «Нас просто помножили на нуль». Інтерв'ю з ректоркою Університету банківської справи у Львові
- «Мене вразила історія кохання дідуся Шептицького». Наталя Гурницька про свій роман і таємниці
- «Я був шокований і зрозумів, що хочу зняти кіно». Олег Сенцов про свого «Носорога»
- Чому ростуть ціни та що буде з гривнею. Інтерв’ю з економістом
- Ворог не нападе, якщо буде спротив. Андрій Садовий та Максим Козицький про ймовірну загрозу
- «Не плутайте нас з партизанами». Розмова з керівником тероборони Львівщини
- «Усе не переробимо». Що відомо про сміттєвий завод, який почали будувати у Львові
- Чудо стається не просто так. Що варто знати про Миколая Чарнецького
- «Ми повністю переходимо під НАТівські стандарти». Священник про капеланство
- Військової справи вчитимуть усіх. В Україні починає діяти новий закон
- «Христос не може бути модерним». Іконописець про сучасне та сакральне мистецтво
- Вакцинація від Covid-19 в Україні є цілком законною. Розмова із юристкою
- «Я не збираюсь припиняти рятувати світ». Історія бійця Юрка Досяка
- Небажання вакцинуватися – це бунт проти держави в образі батька. Розмова з психологом
- Хочу, щоб моя музика зцілювала. Розмова з Соломією Чубай
- Дані шукали в архівах СБУ. У Львові презентували книжку про вірменів в історії Львова
- Дівчина з сусіднього подвір'я. Наталка Малетич – про невідоме життя Лесі Українки
- Дітей виховує не школа, – отець Сергій Тихон Кульбака
- Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
- «Він теж буває різний». Дослідник розповідає про іслам, якого ми не знаємо
- Чи актуально зараз будувати дерев'яні церкви. Розмова з архітектором
- Жадно жити своє життя. Ірена Карпа про те, як закохуватися і знову виходити заміж
- Чим вакцинуватимуть львів'ян. Епідеміологиня про вакцину від Covid-19 з Індії
- Такий тендер важко «зламати». Завод «Богдан» про автобуси для Львова
- Спочатку – комфорт, потім – історія. Вахтанг Кіпіані про історичні попит і пропозицію
- Чому в Україні локдаун ввели після свят. Ірина Микичак про Covid-19 і медреформу
- Львів – це не лише кава і шоколад. Ірина Сенюта про місію Почесної Амбасадорки
- Чому аудит – про розвиток клієнта та його прибуток, а не про витрати чи покарання
- Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
- Квартирне питання на вересень. Як в часи карантину змінилися ціни на оренду житла
- «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину»
- «Коронавірус закрив нас у капсулах. І це, без сумніву, вплине на ресторанну культуру». Марк Зархін про бізнес і кухню
- Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником «Шувару»
- Священник не допомагає, допомагає Господь, – отець, який править для хворих та медиків інфекційної лікарні у Львові
- Львів і криза. Де можна буде знайти роботу після карантину
- Музеї, бібліотеки чи все-таки ринки та перукарні. Бізнес-омбудсмен про вихід з карантину у Львові
- «Щоб люди знали, як вони звучали колись». Дослідниця народної музики про гаївки на Галичині та в Україні
- Першими полетять лоукости. Директорка Львівського аеропорту про кризу і найближчі перспективи
- Що буде з плащаницею та як правильно освятити паску вдома. Роз’яснення
- Іноді мої учні печуть солодощі, а не вчать математику – львівська вчителька про дистанційне навчання
- «Я розумію свою місію». Лікар зі Львова розповів, навіщо поїхав в Італію
- Як на Львівщині масово тестують на коронавірус. Степан Веселовський про тиждень перший
- Юрій Назарук: Ми прийняли рішення припинити думати так, як завжди
- Ми маємо шанс уникнути епідемії. Науковиця про дію коронавірусу та його мутації
- Сидіть вдома – це не грип. Медик лікарні у США про роботу під час пандемії коронавірусу