Україна повинна бути партнером, а не прохачем, а важливим кроком на шляху до ЄС є локальна робота та навчання громад. У тексті про те, які є сім рішень для сталого розвитку України.

У Києві відбулася конференція «Роль громадянського суспільства у відбудові та євроінтеграції України». Вперше за п’ять років захід пройшов офлайн, зібравши представників парламенту, регіонів і громадського сектору. Мета – об’єднати зусилля для прискорення євроінтеграції та відновлення країни.

Учасники обговорили зв’язок євроінтеграційних реформ із відновленням країни, можливості Ukraine Facility та потенціал Східного партнерства. Звернули увагу на виклики регіонів, важливість залучення громад і співпрацю влади з громадянським суспільством у просуванні інтересів України на міжнародній арені.

«Швидкість чи якість?», або Чому не треба поспішних реформ

Народна депутатка України та голова Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла про ключові виклики і можливості на шляху до членства України в Європейському Союзі. Вона наголосила, що зараз Україна перейшла від мрій до реального виконання плану дій, і ми повинні чітко дотримуватися правил гри, щоб стати повноправними членами Союзу.

Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що одним із головних завдань є узгодження термінів і способів імплементації європейських стандартів, а також отримання фінансової підтримки для адаптації.

«Ми маємо наполягати на додатковій допомозі для відновлення енергетики, боротьби з наслідками війни, виконання екологічних зобов’язань і розмінування територій. Без вирішення цих питань ми не зможемо стати повноправним членом ЄС», – додала вона.

Читайте також: росію лякає не Трамп, а дещо інше. До чого готуватись українцям у 2025 році

Однією з найбільших перешкод Іванна назвала інтеграцію України в спільну сільськогосподарську політику ЄС. 

«Цей сектор стане одним із найскладніших у переговорах через протекціонізм європейських фермерів, які звикли до дотацій і підтримки. Це викликатиме маніпуляції, закиди й опір, посилений російською пропагандою та євроскептиками. Проте ми повинні шукати способи діалогу, щоб наша конкурентоспроможність була зрозуміла й прийнятна для партнерів», – зазначила вона.

Політикиня також наголосила, що важливо уникати поспіху в євроінтеграції.

«Швидкість без належної уваги до якості реформ може створити проблеми в майбутньому. Ми маємо визначити, де потрібні перехідні періоди, а де можемо швидко інтегруватися, наприклад, у цифровому секторі чи логістиці», – сказала вона.

Климпуш-Цинцадзе наголосила, що саме суспільство може стати найсильнішим союзником у переговорах до вступу в ЄС, і закликала до координації зусиль між урядом, парламентом, бізнесом і громадськістю. 

«Екологічні реформи – найбільший виклик для України»

Народна депутатка України та голова Комітету з питань екологічної політики Юлія Овчинникова під час виступу розповіла про складність впровадження екологічних реформ у межах євроінтеграції. Вона наголосила, що адаптація законодавства до стандартів ЄС, особливо у сфері охорони довкілля та змін клімату, є одним із найскладніших завдань.

«Екологічні реформи потребують часу. Ми розробляємо законопроєкти, які дозволять підприємствам адаптуватися до нових екологічних стандартів», – зазначила Овчинникова. 

Депутатка підкреслила, що важливо знайти баланс між екологічними вимогами, здоров’ям громадян і можливостями бізнесу. Вона звернула увагу, що лише 10% території України має природоохоронний статус, тоді як за стандартами ЄС цей показник має бути значно вищим. 

Овчинникова акцентувала, що війна посилює виклики для екології, зокрема через замінування територій і наслідки бойових дій, які створюють значні загрози для довкілля. Вона закликала до активної співпраці з міжнародними партнерами, щоб залучити ресурси для відновлення екології та впровадження «зелених» проєктів.

«Ми можемо пройти цей шлях лише разом – уряд, парламент, громадськість і міжнародні партнери, які повинні працювати в синергії», – підсумувала Юлія Овчинникова.

 

«Малий і середній бізнес потребують підтримки» 

Народна депутатка України Галина Васильченко, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики назвала децентралізацію – однією з найуспішніших реформ, проте процес реформування фінансової складової в Україні залишається незавершеним.

«Громади отримали значно ширші повноваження, але через брак фінансових ресурсів вони не можуть повною мірою реалізовувати свої функції», – зазначила Васильченко.

Вона підкреслила, що особливо гостро ця проблема відчувається в умовах війни, коли частину доходів громад, зокрема військове ПДФО, перенаправили до державного бюджету.

Одним із рішень депутатка назвала реформу адміністрування місцевих майнових податків –  земельного податку та податку на нерухомість. Галина Васильченко повідомила, що вже зареєстровано законопроєкт, який дозволить залучити додаткові 10 млрд грн до місцевих бюджетів без підвищення податкових ставок. Це зміцнить фінансову незалежність громад і зменшить тиск на державний бюджет.

Читайте також: Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство

Також Васильченко звернула увагу на проблему розподілу податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). 

«Зараз цей податок надходить до громади за місцем реєстрації юридичної особи, а не фактичного місця роботи працівників. Такий підхід є несправедливим, оскільки бізнес користується інфраструктурою тієї території, де здійснює свою діяльність. Тому необхідно спрямовувати цей податок за місцем роботи працівників, що забезпечить належний розвиток відповідного населеного пункту», – зазначила депутатка.

Окрім цього, Васильченко наголосила на необхідності зберегти спрощену систему оподаткування, що є надзвичайно важливо для підтримки малого та середнього бізнесу, особливо в умовах війни.

«Навчання на успішних практиках ЄС», або Про шлях України до інвестиційної привабливості

Керівниця Агенції регіонального розвитку в Тернопільській області Ірина Скуратко розповіла про виклики залучення інвестицій у регіони під час війни.

«Наскільки це можливо зараз, ми працюємо над стратегіями та планами дій, щоб зробити регіони більш інвестиційно привабливими. Агенція має підтримку міжнародних проєктів, зокрема швейцарсько-української програми, що допомагає підвищити інституційну спроможність та дозволяє залучати до них широку аудиторію», – зазначила вона.

Скуратко наголосила, що основна мета Агенції –  налагодити комунікацію з громадами, бізнесом і громадськими організаціями. Наразі команда готує план дій на 2025 рік, щоб покращити взаємодію між регіонами і створити кращі умови для інвесторів.

Ірина також підкреслила важливість навчання на прикладах успішних країн ЄС, які ефективно реалізують транскордонні проєкти, зокрема Румунії.

«Швидке впровадження таких практик допоможе Україні пройти перехідний період і досягти реальних результатів», – вважає вона.

Водночас Скуратко звернула увагу, що кадрове питання залишається проблемним. 

«Ми оголосили конкурс, щоб залучити кваліфікованих фахівців, але низька оплата праці – велика перешкода. Через це агенція зосереджується на навчанні молодих спеціалістів, що потребує більше часу», – зазначила Скуратко. 

Вона підкреслила, що зараз агенція виконує нові завдання: не лише координує процеси, а й працює над зміцненням авторитету регіонів у сфері інвестицій. Також Скуратко закликала до активної співпраці та партнерства, щоб ефективно реагувати на виклики та посилювати вплив регіонів на економіку країни.

«Не прохачі, а партнери»

Голова Правління ІЕД Ігор Бураковський підкреслив ключову роль громадянського суспільства у просуванні євроінтеграції України.

«Українське громадянське суспільство має високий рівень експертності, але ми не можемо охопити всі питання євроінтеграції. Громадські організації повинні зосереджуватися на напрямах, де мають компетенцію, і контролювати дії уряду, який наразі «пасе задніх» у прийнятті рішень», – зазначив Бураковський.

Він акцентував увагу на важливості чіткого визначення пріоритетів у переговорах з ЄС. 

«Ми повинні зрозуміти, що можемо зробити самі, а в чому нам потрібна допомога. Україна не повинна позиціонувати себе як прохач, а має стати рівноправним партнером, який готовий виконувати зобов’язання», – наголосив Бураковський. 

Експерт звернув увагу, що адаптація до європейських норм потребує значних витрат як для держави, так і для бізнесу. Він підкреслив, що це не лише про юридичне впровадження правил, а й про створення умов для їхнього реального виконання.

Окремо він порушив проблему партнерства з громадянським суспільством ЄС. 

«Сьогодні в Європі бракує громадських організацій, які активно підтримують розширення ЄС і говорять про необхідність прийняття України. Українські організації залишаються єдиними активними гравцями на цьому полі», – наголосив Бураковський.

Він закликав Україну вже зараз планувати своє майбутнє в ЄС, зокрема у сферах військової та зовнішньої політики.

«Ми повинні пропонувати рішення, які посилять військову безпеку ЄС, адже це корисно і для нас, і для них. Вступ до ЄС – це безальтернативний цивілізаційний вибір для України, і його реалізація є лише питанням часу», – резюмував Бураковський.

«Ми маємо бути готовими до марафону»

Ольга Квашук, менеджерка Програми «Європа і світ» Міжнародного Фонду «Відродження», розповіла про 10-річний досвід фонду у сфері євроінтеграції України. Після початку повномасштабної війни фонд особливу увагу приділяє міжнародній адвокації.

«Ми працюємо не лише з Брюсселем, а й з окремими країнами-членами ЄС, щоб налагоджувати персональні контакти у різних секторах та зміцнювати підтримку України», – зазначила Квашук.

На її думку, одним із важливих аспектів є співпраця із Західними Балканами, щоб уникнути конфліктів і створити здорову конкуренцію між Україною та іншими країнами-кандидатами на вступ до ЄС. 

«Ми маємо показувати, що наша інтеграція не є загрозою, а можливістю для всіх працювати разом», – сказала Ольга.

Вона відзначила, що українські громадські організації вже відіграють важливу роль у змінах політики – стають членами робочих груп і сприяють адаптації українського законодавства до стандартів ЄС. Однак кадровий дефіцит у державних структурах залишається проблемою, тому уряд потребує допомоги експертного середовища. 

Окрему увагу Квашук приділила локальній роботі з громадами. За її словами, євроінтеграція для місцевого рівня – це не лише доступ до програм ЄС, а й можливість навчитися правильно подавати заявки на гранти та знаходити  партнерів. Як приклад, вона згадала Львівщину, де місцеві спільноти вже активно отримують фінансування на європейські проєкти. 

«Разом з тим є приклади, коли громади подавалися на гранти три роки поспіль і лише з четвертого разу виграли», – зауважила вона. 

Попри всі виклики – війну, обмежені бюджети та труднощі у роботі громад, –фонд налаштований на довгострокову співпрацю. 

«Ми маємо бути готовими до марафону. Лише через спільні зусилля громадянського суспільства, уряду та міжнародних партнерів ми досягнемо мети – зміцнення позицій України в Європі та світі», – підсумувала Ольга Квашук.

«Брак фахівців і слабке партнерство» 

Ірина Куропась, представниця Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини, розповіла про виклики та можливості українських громад у контексті євроінтеграції. Вона зазначила, що від початку війни громади продемонстрували значну стійкість і здатність швидко реагувати на нові обставини. Однак багато хто досі сприймає євроінтеграцію як процес, який стосується лише держави, і не усвідомлює власної ролі

«Євроінтеграція – це не лише політика держави, а й можливості для кожної громади покращити життя своїх мешканців», – зазначила Ірина.

Вона визначила кілька основних викликів на місцевому рівні: «Громадам бракує кваліфікованих спеціалістів, які могли б писати і реалізовувати проєкти. Крім того, бракує фахівців, які володіють англійською мовою. Хаотичне покладання функцій проектного менеджера на випадкових працівників не дає бажаних результатів. Громади мають сформувати якісну стратегію, послідовний план дій, адже без цього їм важко отримати міжнародну підтримку чи залучити інвесторів».

Також вона відзначила, що іншим важливим викликом є недостатнє партнерство між громадами. Раніше воно обмежувалося формальним підписанням меморандумів, що публікували на сайтах, і на цьому все закінчувалося. Зараз громади повинні змінювати підхід і розглядати партнерство як постійну та взаємовигідну співпрацю. 

Ірина підкреслила, що європейські міста високо цінують досвід українських громад у кризовому управлінні, діджиталізації та прийнятті рішень в умовах складних ситуацій. Вона також закликала місцеві органи влади активніше залучати мешканців до обговорення стратегій і рішень, уникати помилок, яких припустилися інші країни в процесі євроінтеграції, і створювати власний підхід, враховуючи унікальність кожної територіальної громади.

«Маємо п’ять років, щоб досягти ключових цілей» 

Національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства Руслан Гаврилюк розповів про діяльність платформи, яка об’єднує понад 150 неурядових організацій. Робота ведеться через п’ять робочих груп, що зосереджуються на питаннях демократії, економіки, соціального діалогу та інших важливих темах. Організації співпрацюють із міністерствами, аналітичними центрами та міжнародними партнерами.

Гаврилюк підкреслив роль України в межах Східного партнерства: «Україна залишатиметься частиною цієї ініціативи допоки не стане членом ЄС, але вже зараз ми допомагаємо зміцнювати східні кордони Європейського Союзу».

Він також відзначив важливість взаємодії з європейськими партнерами. 

«Наші сусіди – Польща, Литва та Чехія – розуміють виклики, спричинені російською агресією, і активно нас підтримують. Водночас нам потрібно працювати над тим, щоб залучити ширше коло союзників у Європейському Союзі», – зазначив Гаврилюк.

Він наголосив, що платформа працює на довгострокову перспективу, і громадянське суспільство, попри війну та обмежені ресурси, готове долати виклики і працювати над інтеграцією України до ЄС, але часу обмаль.

«Ми маємо максимум п’ять років, щоб досягти ключових цілей, адже наступний склад Європейської комісії може мати інші пріоритети», – заявив він. 

Екологія, економіка, безпека: презентовано 7 рішень для сталого розвитку України

На конференції було презентовано сім ініціатив, які сприяють інтеграції України до ЄС та відновленню країни.

Оксана Гуйда з ГО «Кременчуцький Антикорупційний центр» представила ініціативу «Регіональний вимір динаміки відновлення та адвокації членства в ЄС: рік потому». 

Вона спрямована на аналіз прогресу відновлення в Полтавській та Кіровоградській областях, оцінку імплементації європейських стандартів і розробку рекомендацій для Грузії та Молдови. 

Геннадій Максак із Ради зовнішньої політики «Українська призма» розповів про ініціативу «Готовність Європейського Союзу до зовнішніх викликів», яка покликана посилити участь України в спільній політиці безпеки та оборони ЄС через напрацювання практичних рішень для нового стратегічного документа «Стратегія готовності ЄС».

Вікторія Годік та Наталія Ревуцька з ГО «Енергійна країна» разом із Жіночим енергетичним клубом України працюють над ініціативою «Посилення рівності: роль ґендерної адвокації у реалізації Green Deal та сталого розвитку». Вона досліджує вплив ґендерної рівності на успішність екологічних реформ. 

Віктор Борщевський з Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини представив дослідження «Основні пріоритети розвитку територіальних громад у контексті повоєнної модернізації економіки», яке аналізує розвиток громад на кордоні з ЄС для пропозиції конкретних шляхів їх відновлення.

Тамара Малькова разом із низкою екологічних організацій презентувала ініціативу «На шляху до ЄС у сфері довкілля», що зосереджена на виконанні рекомендацій Єврокомісії щодо екології та клімату. Олена Лазоренко з ГО «Жіноча Професійна Ліга» працює над проєктом «Аналітичний огляд стану жінок в економіці та освіті», який висвітлює становище жінок у контексті євроінтеграції та надає рекомендації для подальших реформ. 

В’ячеслав Рой з Федерації профспілок малого та середнього підприємництва України, у партнерстві з Харківською обласною організацією професійної спілки підприємців, представив ініціативу «Повоєнне відновлення ринку праці в України: тенденції та загрози».

Конференція відбулася у рамках проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2024 році», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Захід став важливим майданчиком для координації зусиль і формування спільного бачення євроінтеграційного майбутнього України.

 

Партнерська публікація

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

__________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.