Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
Десять років досвіду і понад п’ять тисяч щасливих дітей
МрійДій проводить дитячі табори вже 10 років поспіль. За цей час понад сотню кемпів відвідали понад 5 тисяч дітей. Керівниця дитячих таборів МрійДій Соломія Боршовська, яка працює з дітьми практично від початку запуску таборів, розповідає, що в центрі їхньої уваги завжди стоїть дитина, її різнобічний розвиток і активний відпочинок.
Кожен табір має тему, в яку закладений не лише розважальний, а й проєктно-інтелектуальний підхід, тож усе пізнавальне стараються гармонійно чергувати з відпочинком, вечірками, розвагами та спортивними активностями.
«Наші табори охоплюють дітей віку від п’яти до 15-16 років і бувають не лише літніми, а й міжсезонними – на час осінніх, зимових та весняних канікул. Як за тематикою, так і за формою вони різні (денні та цілодобові), але всі націлені на командотворчі ігри, розкриття творчого потенціалу, креативні завдання, наукові досліди, спортивні активності. Оскільки дітям найбільше до вподоби розважатися по максимуму, свої табори ми робимо не просто канікулами, а цікавим проведенням часу в колаборації з навчальною складовою – наукою, екскурсіями, майстерками. Тобто в ненапруженій атмосфері діти навіть не помічають, що здобувають якісні та ґрунтовні знання», – каже Соломія Боршовська.
Головною формулою успіху керівниця таборів називає любов, досвід та людей. Усе разом створює атмосферу успіху.
«Чому любов? Бо ми всі горимо своєю справою і вважаємо, що без любові, горіння й натхнення до того, що робиш, нічого не вийде. Табір – це не просто спосіб проведення дозвілля, це маленьке вау-життя, яке ти влаштовуєш для дітей. Також табір – це завжди про людей. Найвищою цінністю для мене є люди, тому завжди стараюся знаходити отих людей-зірочок, людей-іскринок, які вміють і люблять клопотатися навколо дітей і таборового життя, щоб зробити його незабутнім та атмосферним. І звісно ж, досвід. Пам’ятаю, як на самому початку наші табори були далеко не такі масштабні. Відтоді ми здобули чимало досвіду на своєму шляху, зробили висновки і з кожним роком стаємо кращими, цікавішими», – пояснює формулу таборового успіху Соломія Боршовська.
Креатив та безпека
Своїх вихованців, які відвідують табори, у МрійДій називають кемперами. І оскільки ці діти дуже часто стають постійними учасниками таборових з’їздів, програми стараються робити різноманітними й креативними.
Готуючи програми для таборів, команда продумує усе до дрібниць – від безпеки до самої програми. Під час денних таборів до обіду здебільшого працюють над проєктами та навчальною частиною, згодом розумову активність замінюють розважальною. В цілодобових таборах вечори – це завжди вечірки, розваги, челенджі, посиденьки біля багаття, рефлексії.
«Насамперед у наших таборах має бути безпечно, затишно, цікаво і комфортно. Концепція таборів у школі МрійДій – це МРІЙ. ДІЙ. СЯЙ. ВІДПОЧИВАЙ. Це про те, що ми надаємо дітям такий простір, де вони можуть масштабно мріяти, сміливо діяти і яскраво проявлятися в світі. Наприклад, це може бути зйомка соціального ролика, організація мистецької виставки тощо», – додає співрозмовниця.
Команда
Не менш важливою є команда людей, яка працює з дітьми. Усі вони напрочуд енергійні та професійні.
Підбір команд, які працюють у таборах, досить скрупульозний. Окрім таких якостей, як професіоналізм, досвід, світогляд, любов до дітей та енергія, команда перед кожним табором повинна пройти триетапну підготовку: теорію (навчальна база), практику (ігрова лабораторія, робота з психологом) та медичну підготовку.
«Основою табору є команда і люди, адже діти йдуть чи повертаються в наші табори не так через розваги, як через атмосферу, що запам’ятовується, друзів і людей. Ті, що мають безумовну любов до своєї справи, енергійні, можуть 24/7 віддаватися їй, додавати дітям запалу, вміють підкинути вогню для внутрішнього сяяння і створити відчуття щасливого дитинства. Нам по дорозі саме з тими, хто кайфує від того, що робить!» – наголошує керівниця таборів.
Із її слів, між сезонами (під час весняних, осінніх чи зимових канікул) у лідерську команду входять переважно викладачі школи, а ось влітку – і викладачі, і випускники Української академії лідерства чи Українського католицького університету. Залишаються працювати з кемперами і старшокласники та випускники школи МрійДій.
Табори, які надихають
Зазвичай дитячі табори, організовані мережею МрійДій, відбуваються у самому Львові, Брюховичах, а також у Києві та Карпатах.
Кожен кемп має свою особливість.
- Зокрема, дитячий табір в Карпатах, завжди пригодницький, розрахований на дітей від 9 до 16 років. Пригоди, як каже Соломія Боршовська, для кемперів починаються відтоді, як вони сідають у автобус. Найбільш пам’ятною торішньою подією стала Malanka project, коли кемпери впродовж п’яти днів готували магічне театралізоване дійство. За короткий час діти «оживили» мінітеатр і завдяки професійним викладачам вийшли на сцену впевненими акторами. А ще працювали в студії костюмерів, виготовляючи модерне вбрання в українському стилі з найрізноманітніших матеріалів.
- Табори у Брюховичах завжди запам’ятовуються дітям екскурсійними програмами. В останніх із них кемпери мали змогу взяти участь у майстерці з гончарства, ознайомитись із побутом старовинної української хати, спекти піцу в справжній печі.
- Цікавими і масштабними є пришкільні табори у Львові та Києві. Під час останніх кемпів діти відвідали українські вечорниці, багато куховарили (пекли пампухи, рогалики), створили різдвяну книгу з автентичними переписами. Відтак отримали чимало гарних відгуків від своїх батьків, бо почали куховарити й удома.
Соломія Боршовська зазначає, що табори у МрійДій – це завжди пригоди, драйв і креатив. І, що важливо, безпека – як фізична, так і психологічна. Вже зараз можна залишити заявку на весняний або літній табір. Долучатися до таборів можуть не лише учні школи МрійДій, а й усі охочі. До речі, часто учасниками таборів МрійДій стають діти з різних населених пунктів.
Що чекає на дітей у 2024 році
Для кемперів цього року весняні табори будуть і пришкільними, і за межами міста. Під час пришкільних таборів у Києві та Львові їхні учасники зможуть зануритись у тему «Стихії», де в цікавій ігровій формі навчаються керувати своїми емоціями, долати стан тривожності, страху, зможуть позитивно мислити, прокачають емоційний інтелект та сформують корисні звички. Також на кемперів чекають «Ве yourself» (дослідження емоцій, трекер емоцій, практики керування емоціями), психологічні ігри на пізнання себе, дитяча йога, артмагія, STEM.
Під час таборування в Карпатах на учасників чекає справжній SPRING UP – масштабне весняне пробудження. Це буде, зокрема, весняна пригода, екскурсія яремчанським «Гедзьо-парком легенд», гуцульський ярмарок, мандрівки Карпатами, походи з елементами пластування, вишкіл з виживання у дикій природі, а також вечірка Crazy Cosplay Party – парад епатажних образів від кемперів.
Щоб залишити заявку та ознайомитися з календарем усіх таборів МрійДій – переходьте на сайт. Тут багато інформації, також ви можете замовити зворотній зв’язок, і менеджер сконтактує з вами у зручній формі, щоб надати відповіді на усі ваші запитання. Раннє бронювання дасть змогу не змарнувати нагоду корисно й цікаво провести канікули.
Ольга Шведа
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи