Модель освіти, у якій потрібно обрати професію і рухатися нею все життя, стрімко втрачає актуальність. Світ став занадто мінливим для таких рішень.

Сьогодні грамотність – означає здатність діяти в умовах невизначеності, орієнтуватися у змінах, швидко вчитися і змінювати напрям. Підхід «обери професію раз і назавжди» відходить у минуле. Нові фахи виникають швидше, ніж їх встигають опановувати, і дедалі частіше  – на перетині різних сфер.

Молодь усе більше цінує не лише знання, а й навички. Це підтверджує і соціологічне опитування групи «Рейтинг», яке представили 17 березня. За його результатами, серед головних навичок – стресостійкість і цифрова грамотність.

Що зміниться у старшій школі з 2027 року

Уже з 2027 року в Україні повноцінно стартує третій етап реформи Нової української школи – профільна старша школа. Йдеться про зміну підходу до навчання: старші класи стануть профільним, учні зможуть обирати частину предметів, а роль практики і прикладного навчання зросте.

Фактично це означає зміну логіки: від «усі вчать однаково» – до «кожен формує свою освітню траєкторію». Система передбачає, що після 9 класу учні обирають один із напрямів подальшої освіти – академічний або професійний. Академічний трек реалізується через навчання в ліцеях із можливістю обрати профіль. У ширшому контексті це спроба наблизити українську школу до європейських моделей, де профільність давно є нормою.

Підприємницький профіль і досвід Львова

Один із напрямів, який починає з’являтися в межах цієї реформи, – підприємницький. Попри назву, такий профіль у школі – це не про підготовку підприємців у класичному сенсі і не про створення бізнесу. Насамперед – про підхід до навчання через практику, відповідальність і роботу з реальними задачами. Це набір навичок, які стають універсальними: здатність працювати з невизначеністю, уміння приймати рішення і нести відповідальність, ініціативність, робота в команді.

«Сучасні підлітки хочуть більше суб’єктності – можливості обирати, тестувати різні ролі і розуміти себе і світ. Водночас їм потрібен безпечний простір, де можна навчитися приймати рішення і нести відповідальність», – пояснює директорка MriyDiy High School Олена Брик.

Такий підхід частково відповідає і на запит батьків – окрім того, що дати знання, ще і допомогти дитині зрозуміти, що робити з ними далі.

Чи не першим містом в Україні, де профіль старшої школи почали формувати навколо підприємницького треку, став Львів. Це пояснюють поєднанням кількох факторів: активне бізнес-середовище, розвиток стартап-культури і попит на альтернативну освіту.

Відкриття старшої школи з підприємницьким профілем у Львові є одним з можливих форматів реалізації реформи на практиці – з акцентом на проєктне навчання, роботу з менторами та формування індивідуальних освітніх траєкторій.

Під час презентації моделі школи долучилась львівська спільнота «Жінки в бізнесі». У залі – підприємниці, освітянки, мами підлітків. Розмова швидко виходить за межі конкретного проєкту. Говорять не про оцінки чи підручники, а про те, якою має бути школа, щоб підлітки не губилися в реальному житті. Акцент – на умінні ухвалювати рішення, брати відповідальність і працювати з ризиком.

Розвинена культура підприємництва саме у Львові логічно вписується в цю модель. У цьому переконана Олена Брик: «MriyDiy High School відповідає темпу міста: Львів із сильним освітнім і підприємницьким середовищем формує запит на практичність, самостійність і усвідомлений вибір, а не лише академічні результати».

За такого підходу випускники швидше зможуть включатися в економіку, залишатися в місті, створювати власні ініціативи.

Світ, до якого складно підготувати за підручником

Підприємці та освітяни все частіше говорять про те, що традиційна школа не встигає за реальністю. Такої ж думки засновниця освітньої мережі MriyDiy Лідія Білас. З її слів, якщо раніше дефіцитом були знання, то сьогодні – здатність із ними працювати. І саме це стає ключовим викликом для старшої школи.

«Науковці, які зараз працюють і вивчають майбутнє, світ називають BANI-світ (Brittle, Anxious, Nonlinear, Incomprehensible – ред.). Тобто, світ, в якому ми живемо, крихкий – системи можуть раптово ламатися, тривожний – емоційний стан людей стає фактором, нелінійний – причини й наслідки не пропорційні, незбагненний – не все можна пояснити навіть постфактум. Ми не знаємо, яким він буде через 10, 20 чи 30 років. Тому школа має навчити не лише знайти інформацію, а працювати з нею – аналізувати, застосовувати в житті, робити чіткі дії для досягнення результату», – каже Лідія Білас.

Від знань до дії

Один із ключових принципів, який пропонують у межах нової освітньої моделі, – навчання через дію. Це означає, що учні школи працюватимуть над реальними проєктами, тестуватимуь ідеї, проходитимуть шлях від задуму до реалізації. Усе відбуватиметься в просторі, що наближений до бізнес-школи чи навіть університету.

«Більшість професій, які є актуальні сьогодні, скоро зникнуть. Натомість з'являються інші, суть і наповнення яких ми не дуже розуміємо. Як дітей до цього підготувати? Надати їм інший простір, створити іншу атмосферу, де вони почуватимуться дорослими, самостійними, дослідниками», – зазначила Лідія Білас.

Завдяки колабораціям з УКУ, Харківською школою архітектури, з Києво-Могилянською академією тощо у старшу школу приходитимуть гостьові спікери з академічної та бізнес спільноти.

«Випускник школи після реформи – це людина, яка чітко усвідомлює свою роль, значення, ідентичність і яка готова до змін. Це людина, яка розуміє, що хоче, знає, як цього досягти, вміє приймати рішення і несе відповідальність за ці рішення», – додала Лідія Білас.

***

Реформа НУШ триває вже понад вісім років, і саме старша школа є її найскладнішим етапом. Відкриття підприємницького профілю старшої школи у Львові, – лише один із прикладів того, як може виглядати ця зміна на практиці.

Підприємницький профіль у цьому контексті – хороший приклад. Проєкт MRIYDIY розглядають як пілотну модель профільної старшої школи з підприємницьким треком. У разі успішної реалізації досвід Львова планують поширювати на Київ та інші міста України.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.