Модель освіти, у якій потрібно обрати професію і рухатися нею все життя, стрімко втрачає актуальність. Світ став занадто мінливим для таких рішень.

Сьогодні грамотність – означає здатність діяти в умовах невизначеності, орієнтуватися у змінах, швидко вчитися і змінювати напрям. Підхід «обери професію раз і назавжди» відходить у минуле. Нові фахи виникають швидше, ніж їх встигають опановувати, і дедалі частіше  – на перетині різних сфер.

Молодь усе більше цінує не лише знання, а й навички. Це підтверджує і соціологічне опитування групи «Рейтинг», яке представили 17 березня. За його результатами, серед головних навичок – стресостійкість і цифрова грамотність.

Що зміниться у старшій школі з 2027 року

Уже з 2027 року в Україні повноцінно стартує третій етап реформи Нової української школи – профільна старша школа. Йдеться про зміну підходу до навчання: старші класи стануть профільним, учні зможуть обирати частину предметів, а роль практики і прикладного навчання зросте.

Фактично це означає зміну логіки: від «усі вчать однаково» – до «кожен формує свою освітню траєкторію». Система передбачає, що після 9 класу учні обирають один із напрямів подальшої освіти – академічний або професійний. Академічний трек реалізується через навчання в ліцеях із можливістю обрати профіль. У ширшому контексті це спроба наблизити українську школу до європейських моделей, де профільність давно є нормою.

Підприємницький профіль і досвід Львова

Один із напрямів, який починає з’являтися в межах цієї реформи, – підприємницький. Попри назву, такий профіль у школі – це не про підготовку підприємців у класичному сенсі і не про створення бізнесу. Насамперед – про підхід до навчання через практику, відповідальність і роботу з реальними задачами. Це набір навичок, які стають універсальними: здатність працювати з невизначеністю, уміння приймати рішення і нести відповідальність, ініціативність, робота в команді.

«Сучасні підлітки хочуть більше суб’єктності – можливості обирати, тестувати різні ролі і розуміти себе і світ. Водночас їм потрібен безпечний простір, де можна навчитися приймати рішення і нести відповідальність», – пояснює директорка MriyDiy High School Олена Брик.

Так виглядатиме MriyDiy High School на Ducks’ Lake, наразі на локації ведуться ремонтні роботи

Такий підхід частково відповідає і на запит батьків – окрім того, що дати знання, ще і допомогти дитині зрозуміти, що робити з ними далі.

Чи не першим містом в Україні, де профіль старшої школи почали формувати навколо підприємницького треку, став Львів. Це пояснюють поєднанням кількох факторів: активне бізнес-середовище, розвиток стартап-культури і попит на альтернативну освіту.

Директорка школи MRIYDIY у Львові Любов Собко провела екскурсію школою MriyDiy на вулиці Угорській, 12Е для львівської спільноти «Жінки в бізнесі»

Відкриття старшої школи з підприємницьким профілем у Львові є одним з можливих форматів реалізації реформи на практиці – з акцентом на проєктне навчання, роботу з менторами та формування індивідуальних освітніх траєкторій.

Під час презентації моделі школи долучилась львівська спільнота «Жінки в бізнесі». У залі – підприємниці, освітянки, мами підлітків. Розмова швидко виходить за межі конкретного проєкту. Говорять не про оцінки чи підручники, а про те, якою має бути школа, щоб підлітки не губилися в реальному житті. Акцент – на умінні ухвалювати рішення, брати відповідальність і працювати з ризиком.

Розвинена культура підприємництва саме у Львові логічно вписується в цю модель. У цьому переконана Олена Брик: «MriyDiy High School відповідає темпу міста: Львів із сильним освітнім і підприємницьким середовищем формує запит на практичність, самостійність і усвідомлений вибір, а не лише академічні результати».

За такого підходу випускники швидше зможуть включатися в економіку, залишатися в місті, створювати власні ініціативи.

Любов Собко, директорка школи MRIYDIY у Львові під час зустрічі з учасницями візиту до школи. Тут акцентують на розвитку суб’єктності підлітків - здатності обирати, тестувати різні ролі та відповідально приймати рішення

Світ, до якого складно підготувати за підручником

Підприємці та освітяни все частіше говорять про те, що традиційна школа не встигає за реальністю. Такої ж думки засновниця освітньої мережі MriyDiy Лідія Білас. З її слів, якщо раніше дефіцитом були знання, то сьогодні – здатність із ними працювати. І саме це стає ключовим викликом для старшої школи.

«Науковці, які зараз працюють і вивчають майбутнє, світ називають BANI-світ (Brittle, Anxious, Nonlinear, Incomprehensible – ред.). Тобто, світ, в якому ми живемо, крихкий – системи можуть раптово ламатися, тривожний – емоційний стан людей стає фактором, нелінійний – причини й наслідки не пропорційні, незбагненний – не все можна пояснити навіть постфактум. Ми не знаємо, яким він буде через 10, 20 чи 30 років. Тому школа має навчити не лише знайти інформацію, а працювати з нею – аналізувати, застосовувати в житті, робити чіткі дії для досягнення результату», – каже Лідія Білас.

Від знань до дії

Один із ключових принципів, який пропонують у межах нової освітньої моделі, – навчання через дію. Це означає, що учні школи працюватимуть над реальними проєктами, тестуватимуь ідеї, проходитимуть шлях від задуму до реалізації. Усе відбуватиметься в просторі, що наближений до бізнес-школи чи навіть університету.

«Більшість професій, які є актуальні сьогодні, скоро зникнуть. Натомість з'являються інші, суть і наповнення яких ми не дуже розуміємо. Як дітей до цього підготувати? Надати їм інший простір, створити іншу атмосферу, де вони почуватимуться дорослими, самостійними, дослідниками», – зазначила Лідія Білас.

Завдяки колабораціям з УКУ, Харківською школою архітектури, з Києво-Могилянською академією тощо у старшу школу приходитимуть гостьові спікери з академічної та бізнес спільноти.

«Випускник школи після реформи – це людина, яка чітко усвідомлює свою роль, значення, ідентичність і яка готова до змін. Це людина, яка розуміє, що хоче, знає, як цього досягти, вміє приймати рішення і несе відповідальність за ці рішення», – додала Лідія Білас.

Спортзала школи MriyDiy

***

Реформа НУШ триває вже понад вісім років, і саме старша школа є її найскладнішим етапом. Відкриття підприємницького профілю старшої школи у Львові, – лише один із прикладів того, як може виглядати ця зміна на практиці.

Підприємницький профіль у цьому контексті – хороший приклад. Проєкт MRIYDIY розглядають як пілотну модель профільної старшої школи з підприємницьким треком. У разі успішної реалізації досвід Львова планують поширювати на Київ та інші міста України.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.