Навчання через проєктний підхід. Як пройшов Проєктфест у школах МрійДій
Понад 100 учасників, 14 команд, презентації, нетворкінг та майстер-класи – у Львові пройшов Проєктфест, на якому учні київської та львівської шкіл МрійДій представили командні проєкти, над якими працювали впродовж навчального року.
Hero Image

29 травня 2024, 16:29

У Львові пройшов Проєктфест, під час якого учні київської і львівської шкіл МрійДій представили свої проєкти. Серед них були і проєкт екосвідомі, і клуб математичних жартів, і арт для перемоги тощо.

«Загалом проєктний підхід – це особливість освітнього процесу всієї мережі МрійДій. Бо це про дієвий досвід і застосування предметних знань, цінностей та компетентностей на практиці», – коментує академічна директорка МрійДій Мирослава Товкало.

Серед представлених на фесті проєктів дітей:

  • створення коміксів – створення картинки на придуману тематику коміксів;
  • виготовлення власного мерчу – креативні малюнки перетворилися на неповторні наліпки та футболки;
  • арт для перемоги;
  • екоклуб – дослідження способів збереження продуктів, створення вощанок;
  • клуб математичних жартів;
  • екосвідомі – сортування сміття;
  • створення карток з допомогою штучного інтелекту – виготовлення власної настільної гри.
  • Українізована мафія – інтелектуальна гра з українським мотивом;
  • Допомога лемурам у Лемурівській опікунській Раді – збір коштів на утримання тварин;
  • Виготовлення крему для рук;
  • Діти для дітей – можливість спробувати себе у ролі тьютора;
  • Клуб самопрезентації – мистецтво розповідати про себе;
  • Книжечка щастя для дітей з окупованих територій;


Кожен проєкт мав соціальну складову: допомагати і підтримувати.

«Ми бачимо, як завдяки проєктній діяльності в процесі навчання змінюється мислення дітей вони вчаться бачити за горизонт, шукати можливості, об'єднуватися задля досягнення мети, генерувати ідеї. До речі, всі проєкти, що створюють діти у школі є реальними, і не лише на рівні ідей. Наприклад, як ось про сортування сміття діти дійсно впродовж проєкту досліджували питання свідомого використання пластику та паперових предметів і пропонували рішення, якими тепер користується вся школа. Головне – діти несуть цю культуру в свої родини, тим самим масштабуючи вплив своїх проєктів на суспільство і країну загалом», – додає Світлана Заріпова, директорка школи повного дня МрійДій у Києві.

Після презентацій своїх проєктів, майстерок та нетворкінгу школярі мали ще одну можливість спробувати себе в різних проєктних напрямах фестивалю: науковому, мистецькому, спортивному та ігровому. А на наступний день усі відправилися проходити квест на 13-ти локаціях історичного Львова, пізнаючи його історію і культуру.

«У наших школах щотижневі уроки проєктної діяльності передбачено в розкладі від 1 до 11 класів. Самі учні ініціюють проєкт, придумуючи цікаві ідеї, об’єднують однодумців у проєктну команду, запрошують дорослих для наукової координації своїх ініціатив. І далі впродовж семестру реалізують проєкт та презентують його результати. Також проєктні заняття є у садочках МрійДій», – додає Мирослава Товкало.

Щоб дізнатися більше про проєктний підхід у школах повного дня МрійДій у Києві та Львові, можна залишити заявку зворотнього зв’язку на сайті. Менеджер зв’яжеться з вами, щоб надати детальну інформацію та запросити на день відкритих дверей або оглядову зустріч у школі.

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

П'ятдесят тисяч учнів, які переїхали на Львівщину, не відвідують місцевих шкіл. Як допомогти дітям ВПО
За даними департаменту освіти і науки Львівської ОДА, цього навчального року лише близько 8 000 дітей, учнів Львівщини, які переїхали із прифронтових міст, ходять в місцеві школи, а понад 50 000 з них не відвідують місцеві школи очно й навчаються дистанційно. І це на прикладі лише однієї Львівщини. Яка ж тоді загальна кількість дітей в Україні, яка вчиться дистанційно у відносно спокійних регіонах, але по факту не отримує ні належних знань, ні належної соціалізації. Це питання виходить за межі статистики – воно стосується майбутнього цілого покоління. Народна депутатка України, Наталія Піпа пояснює, чому це проблема не лише для освіти, а й для соціальної інтеграції, і чому 2026 рік може стати роком визначення для цих дітей.

01 лютого 2026, 10:30

Сьогодні ми маємо серйозну проблему, про яку не прийнято говорити прямо. Йдеться про дітей внутрішньо переміщених осіб, зокрема у Львівській області, які роками не відвідують школи очно. Це питання викликає сильний спротив – і з боку батьків, і з боку вчителів, і навіть самих дітей...

За підтримки:

Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"