Відомий архітектор Василь Каменщик категорично проти засклення колонади.

Відкриту лоджію Палацу мистецтв на вулиці Коперника, 17 мають намір здати в оренду. Орендар хоче засклити простір між колонами і використовувати його у комерційних цілях. Такі пертурбації підтримують як керівництво Палацу мистецтв, так і Львівська облрада, що є власником цього приміщення. Натомість чимало впливових львів'ян виступили проти. Серед них і людина, голос якої може стати вирішальним – автор проєкту будівництва Палацу, відомий архітектор Василь Каменщик. Саме він – власник авторських прав і без нього не можливе внесення будь яких змін у проєкт.

Його позиція знайшла також підтримку і на правлінні Спілки архітекторів Львівщини, засідання якого відбулося за участі проєктанта.

Tvoemisto.tv почуло основні тези архітектора Василя Каменщика, які прозвучали під час цього заходу.

Історія спорудження

Палац мистецтв почали будувати у радянські часи, коли вся архітектура мала бути типовою та зробленою за виготовленими на заводах деталями та стандартними проєктами.

На місці Палацу до того стояв заїжджий двір, який був дуже цінною пам’яткою історії і архітектури. Його тоді розібрали тихо і швидко, не порадившись з істориками і митцями, що було звично в ті часи.

На цьому місці планувати звести 9-поверховий будинок для партійної еліти, а ми в інституті Містопроект запропонували створити тут в центрі щось для культури. Я тоді проєктував обком партії на Стрийській (зараз – споруда Головного управління ДПС у Львівській області), тому ми мали добрі контакти з партійним керівництвом.

Директором інституту на той час був Зеновій Підлісний. Керівником облвиконкому – Віктор Добрик, а місто очолював – В’ячеслав Секретарюк.

У той час почалась кампанія боротьби з «тунеядством» (дармоїдством), коли людей на вулицях ловили і звинувачували у тому, що вони нічого не роблять. Ми вирішили на цьому зіграти і запропонували створити заклад, де громадяни могли б культурно проводити час.

Спочатку зустрілись з Добриком і йому ця ідея дуже сподобалась, бо добре лягала в загальнопартійну лінію. На наступну зустріч вже він запросив і Секретарюка, який завжди підтримував архітекторів. Вони оголосили, що через місяць до Львова має приїхати керівник держплану УРСР Віталій Масол, який прийняв нашу концепцію і вона йому теж сподобалась.

Обкладинка журналу «Архітектурний вісник» № 1(2), 1997 рік

Вже через два тижні ми збудували фундаменти і завершили усі проєктні роботи. Будівництво розпочалося у 1987 році. Завершилось – у 1996.

Цілісний комплекс з Палацом Потоцьких

Основною точкою відліку, від якої ми проєктували Палац мистецтв став Палац Потоцьких. Я його добре знав, адже займався його реконструкцією та реставрацією до Саміту Президентів у 1999 році. За задумкою, вони становлять єдиний комплекс, як візуально, так просторово. Це все доповнено тим, що вони між собою з’єднані спроектованим підземним ходом, який можна закінчити і розконсервувати в будь-який час.

Також обидві споруди створені в стилі класицизму та близькі до флорентійської архітектури. А для неї характерні відкриті лоджії та колонади.

Високі колони у Палаці мистецтв також створені не випадково. Вони дають добру оглядовість та створюють чудовий вид на Палац Потоцьких.

Фото: https://photo-lviv.in.ua/

Вже тоді колонаду хотіли спотворити і зробити нижчою, додавши площу для другого поверху, але все ж залишили ідею архітектора. Тоді вперше вдалося довести, що ця галерея є основна ідея комплексу.

Забудувати галерею ще раніше

Ідея з забудовою галереї та комерціалізацією Палацу виникла відразу після звільнення у 2008 році першого та багаторічного керівника Палацу Роман Наконечного. Тоді в.о. директора став Юрій Гнатковський, який очолював Палац з 2008 по 2018 рік.

Борис Возницький (тодішній директор Галереї мистецтв) закликав мене, розповів про цю ідею, спитав моєї думки і ми однозначно вирішили, що такого бути не може.

Фото: https://photo-lviv.in.ua/

Також відзначу, що 20 років керівництво Палацу ніяк не спромоглося встановити фігури відомих українських митців, ніші під які були спроектовані ще при будівництві. Вони були створені та лежали на кераміко-скульптурній фабриці. За цей час вже відійшли в кращі світи четверо авторів. І ці скульптури були встановлені лише у 2014 році з ініціативи Спілки художників Львівщини, їх авторів, архітектора та небайдужої громадськості. Палац до того не приклався жодним чином.

Фото: https://photo-lviv.in.ua/

Перед тим, у 2011 році, в рамках проєкту «У просторі мистецького кварталу» було встановлено німб над головою скульптури Святого Луки. Він теж був запроєктований архітекторами від початку, але в радянські часи, апріорі, не міг тут бути, а до 2011 року також залишався нікому не потрібним.

Якщо мене будуть питати чи погоджуюсь я на цю перебудову, то я однозначно відповім, що проти і що цього не можна робити. Адже це порушення мого авторського права.

Потрібна згода автора

Начальник Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко теж категорично проти забудови цієї лоджії. Вона розповіла, що Палац мистецтв двічі звертався до них з проханням щодо цієї галереї.

«Перший лист – про утеплення стелі, що водночас є підлогою другого поверху та ремонту ліхтаря. Тоді ми їм не писали відмови, але зазначили, що потрібен дозвіл автора проєкту, себто Василя Каменщика. І з другим листом вони звертались, власне, щодо засклення галереї і ми їм відповіли, що це неприпустимо», - каже вона.

Архітектори теж підтримали позицію Василя Каменщика щодо ідеї засклення галереї та мають намір підготувати відкритий лист з цього приводу. Вони відзначили, що, фактично, між двома об’єктами, які були задумані єдиним комплексом і дуже гармонійно творять його з’явиться третій – абсолютно чужорідний.

Фото: https://arts-palace-lviv.virtual.ua/ua/

Вони також підтримали позицію Олександри Коваль про те, що відчуження галереї зруйнує простір для проведення великих заходів, зокрема Форуму видавців.

Та головне, на чому наголосили присутні архітектори – це те, що споруда підпадає під захист Закону про авторські права, прийнятого у 1992 році. А це означає, що жодні зміни у будівлю не можуть бути внесені без дозволу Василя Каменщика. За порушення – штраф у розмірі близько півмільйона гривень.

Позиція архітекторів буде донесена до Львівської облради, як балансоутримувача Палацу мистецтв. На наступну архітектурну раду буде запрошено директора Палацу мистецтв Юрія Візняка.

Питання також буде підніматися на рівні Спілки архітекторів України та Ради палати архітекторів України.

Нагадаємо, Львівська облрада віддала в оренду 420 м кв. Львівського палацу мистецтв компанії ТОВ «Львівські події», що зареєстрували за 3 місяці до конкурсу. При цьому передбачене законом оголошення про намір здати комунальне майно в оренду було опубліковано не у системі Prozorro, де його б побачили усі зацікавлені, а у тижневику «За вільну Україну плюс».

За даними YouControl, ТзОВ «Львівські події» належить львів’янам Зіновію Заранському та Павлу Шерстюку, які володіють нічними клубами Malevich, Rafinad People та стрип-клубом White Rabbit у Львові.

Вибір переможцем ТОВ «Львівські події», яке запропонувало лише 18 тис. грн/міс., члени конкурсної комісії обґрунтували тим, що дві інші компанії не виконали однієї з умов конкурсу і не уклали договір про співпрацю з Львівським палацом мистецтв про щорічну сплату 480 тис. грн благодійного внеску.

Візуалізація проєкту реконструк лоджії Палацу мистецтв. Фото з офіційної сторінки Палацу мистецтв.

На цю ситуацію відразу ж зреагували організатори Форуму видавців, які традиційно щороку використовують весь простір, фактично підтверджуючи зміст закладений архітектором.

«Ми підтримуємо розвиток Палацу Мистецтв – нашого багаторічного партнера, при цьому щиро сподіваємось, що архітектурні та організаційні зміни, спрямовані на цей розвиток, не поставлять під загрозу подальше проведення Форуму видавців», - прокоментував ситуацію ГО «Форум видавців».

Натомість у коментарі для журналіста Tvoemisto.tv директор Палацу мистецтв Юрій Візняк повідомив, усе, що відбуватиметься у Львівському палаці мистецтв, буде виключно мистецько-культурного спрямування. Окрім того, палац отримає інвестицію 15 млн інвестицій та одноразову допомогу у розмірі 500 тис гривень, орендна плата ж складе не менше 50 тис. гривень. Також директор Львівського палацу мистецтв запевняє, що орендар зобов’язаний надавати безкоштовно приміщення «Форуму видавців».

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Богдан Білан