Найщасливіші львів’яни. Як живе і про що мріє мікрорайон Знесіння
Найщасливіші люди у Львові живуть у мікрорайоні Знесіння, кажуть соціологи. Раніше найбільш задоволеними своїм життям були мешканці Франківського району, проте 2017 року полюс щастя перемістився на північ міста. В цьому районі розвиваються креативні індустрії, ревіталізують промислові підприємства, а торік провели перший фестиваль сусідів. Кореспондентка Tvoemisto.tv побувала на Знесінні та з’ясувала, чи справді тамтешні мешканці такі щасливі та що могло б зробити їх іще щасливішими.
Отець Зеновій Хоркавий, настоятель храму Пресвятої Богородиці Володарки України на Знесінні, бере з полички дзвіночок, на звук якого злітаються білі голуби – знають, що зараз їх годуватимуть. Із голуб’ятні, розташованої поблизу церкви, добре видно подвір’я з дитячим майданчиком. Отець насипає корм, зачиняє двері зі склом, які розділяють кімнату з птахами та залу з партами. Розповідає:
– Часто буває так, що після недільної служби церква зачиняється до наступної неділі. Проте ми стали осередком не лише релігійного, але і світського життя. У нас є футбольна команда, ми відкрили гуртки карате, дзюдо, малювання, англійської та німецької мови, катехитичну школу, філію музичної школи. При церкві функціонує Львівський центр суспільної служби: маємо лікарську порадню (стоматолог та сімейний лікар), перукарню, пральню, майстерню ремонту одягу та взуття, влаштовуємо безкоштовні обіди. Ще трішки, і нам не вистачатиме на все місця. Ми даємо людям можливість робити добро, практикувати свою віру – нагодувати голодного, поділитись із ближнім…
Також при храмі виникло кільканадцять спільнот та громадських організацій: «Відродження Знесіння», «Матері молитви», «Союз українок», благодійна організація «Карітас», майстерня «Віра і світло», спільнота «Лярш-Ковчег».
– Я у храмі на Знесінні вже дев’ятнадцять років. До того був духівником молоді у Новому Роздолі, – каже отець Зеновій. – Я розумів, що потрібно працювати з молодими людьми. Ми організували спільноту «Українська молодь Христові». Згодом до нас почали приходити люди з різними ініціативами, ми проводили виставки, концерти, фестивалі, зародився волонтерський рух. Свого часу до нас звернулась Зеновія Кушпета з пропозицією організувати творчу майстерню для діток із розумовою неповносправністю – «Лярш-Ковчег». Зараз із дітками працюють волонтери, разом роблять ікони, намиста, свічки. При церкві є група підтримки тверезості – допомагаємо зібрати кошти на лікування. Місяць тому один хлопчина розповідав у церкві про те, як позбувся залежності від алкоголю, яке у нього тепер життя. Нещодавно у нас виникла нова організація «Домашня церква» – збираються молоді сім’ї, обговорюють виховання дітей, стосунки у сім’ї. Ми організовуємо літні табори, священники храму грають із дітьми і в теніс, і в футбол, і на лижах катаються. У нас не дуже велика парафія – шістсот родин, проте ми підтримуємо один до одного. Якщо людина щаслива – це відповідає Євангелію, і така людина має майбутнє.
Читайте також: Парки Львова в минулому і тепер: Знесіння. Раритетні фото
Поруч із храмом, на вулиці Новознесенській, офіс ландшафтного парку «Знесіння». У мешканців мікрорайону парк асоціюється не із залісненими пагорбами, рідкісними степовими рослинами, долинами з озерами і струмками, а передусім із незаконною забудовою.
Заступник директора «Знесіння» Олесь Завадович каже, що через управлінські та адміністративні клопоти інші функції парку занепадають.
– Зелена територія посеред міста вабить забудовників. Це спричиняє конфлікти та судові процеси, – каже Завадович. – Проблема в тому, що ми можемо спілкуватись із замовниками будівництва, яких ще можна переконати відмовитись від проекту. Частіше ми стикаємось із виконавцями, які вже вклали певні ресурси й не готові від них відмовитись.
Читайте також: Беззахисне Знесіння. Відгризти від парку шматочок зможе будь-хто
Парк налагодив співпрацю із Global Learning Network і приймає студентів закордонних вишів. Минулого літа студентки допомагали у плануванні пізнавальної геологічної стежки «Знесінням».
– Ми проводимо краєзнавчі прогулянки для дітей та дорослих, розповідаємо, чим цікавий парк та чому варто його зберігати, – говорить Олесь Завадович. – Без парку Львів був би просто музеєм архітектури, а не тим містом, яким він є зараз. Кайзервальд у минулому була впорядкованим лісом: схили захищені кам’яними кладками, через яри прокладені дамби, які захищали їх від руйнування і служили своєрідними містками. Ми б хотіли створити на територію парку музей природи, свого роду геопарк.
Із 2005 року діє інформаційно-освітній центр – навчальний осередок, де можна подивитись фільм про парк, погортати інформаційну брошуру та взяти карту. В осередку проводились майстер-класи для школярів, семінари та тематичні зустрічі.
– На території парку не велись масштабні наукові роботи, є багато прогалин, і нам бракує аргументів, коли влада приймає рішення щодо використання земель «Знесіння», – каже Олесь Завадович. – Утім, люди, які можуть бачити простір, а не лише бруківку під ногами, почуваються вільнішими. Близькість до природи, можливість її споглядати, мабуть, робить мешканців Знесіння трішки щасливішими.
– Парк «Знесіння» – моє улюблене місце у Львові, ми часто проводимо тут час із родиною, – каже Юлія Гвоздович, депутатка Львівської міської ради та голова громадської організації «Батьки в дії». – Знесіння є привабливим місцем для забудовників, які сподіваються вигідно продавати житло «в парку». Більшість проблем виникає через те, що в парку немає визначеності щодо його меж та постійного директора. Парк досі немає власної стратегії розвитку, організаційної культури проведення постійних проектів, йому бракує працівників. Відстоювати кожен клаптик парку доводиться активістам та громадським організаціям «Магдебурське право», «Народна дія», «Ідея нації» та «Екологія-Право-Людина». На сьогодні маємо проблему: плани будувати житло на Старознесенській. Як депутатка я надіслала зауваження щодо цієї забудови, зокрема щодо загрози кам’яній церкві Вознесіння Господнього. Найближчим часом їх мають розглянути в міській раді.
Намірами збудувати житлову багатоповерхівку на Старознесенській стурбований і голова організації «Відродження Знесіння» Богдан Приймич. Також він називає інші проблеми: очистка стоків промислових підприємств і побоювання щодо майбутнього будівництва сміттєпереробного заводу на Пластовій.
Львівська міська рада вже виділила майже сім гектарів під сміттєпереробний завод, а також півмільйона гривень на проектування дороги до нього. Юлія Гвоздович каже, що жодної публічної презентації проекту сміттєпереробного заводу ще не було.
– Ми не раз питали міського голову та його заступника, чому розглядається тільки ділянка на Знесінні. На жаль, альтернативи в міста немає. Мешканці обурені цим рішенням. Їм роками доводилось терпіти сморід очисних споруд. У районі не менше сорока промислових об’єктів: нафтобаза «Галнафтогазу», цементний, бетонний та асфальтний завод… А є ще підприємства, які працюють неофіційно. Тому визначити реальний вплив викидів на здоров’я мешканців району практично неможливо. Дуже гостро стоїть і питання транспортного сполучення: після сьомої вечора на Старе Знесіння потрапити практично неможливо. Приватні перевізники відмовляються обслуговувати маршрути я слід, – говорить депутатка. Транспортом, який іде вулицями Богдана Хмельницького і Промисловою, мешканцям району скористатись також нелегко – він перевозить пасажирів, які прямують на Північну автостанцію.
Читайте також: Як у Німеччині. У Львові хочуть збудувати канатну дорогу на Високий Замок
Значна частина Знесіння – це приватні будинки. Дитячі майданчики тут трапляються нечасто. Торік проект реконструкції скверу в цьому районі переміг у конкурсі громадського бюджету. За словами Юлії Гвоздович, це лише один із прикладів, коли активність мешканців району приносить добрий результат.
– Встановлення монументів Роману Шухевичу та героям-знесінчанам, створення скверу імені Олега Лишеги та проведення першого добросусідського фестивалю «Знесіння-Фест», відкриття музею-кімнати у бібліотеці на Старому Знесінні, видання книжки про історію району. Активна позиція мешканців – запорука того, що вони можуть реалізувати свої задуми, а отже, бути щасливими.
Читайте також: Сварог на Знесінні. Як живуть львівські рідновіри
Співорганізаторка «Знесіння-Фесту» та співавторка проекту, який переміг на конкурсі громадського бюджету, Христина Валько говорить: щасливими люди є тоді, коли в їхньому районі є добра інфраструктура, крамниці та кафе. «Наш проект дитячого майданчика не був повністю реалізованим: потрібно зробити огорожу, оскільки поруч дороги, допрацювати частину скверу для молоді, встановити там тренажери, – каже вона. – До того ж, не в усіх будинках є вода».
Одним із осередків громадського життя в районі Христина називає Бібліотеку під Високим Замком на Хмельницького, 175.
– Влітку я проводила заняття для дітей у бібліотеці. Мені як художниці було приємно дивитись, як діти не стримують свою фантазію та розбризкують фарбу. Моя сусідка Ірина Попович проводила заняття з англійської для дошкільнят, – розповідає вона.
Ірина переїхала на Знесіння кілька років тому з центру міста. Й відразу почала шукати місця, куди можна ходити з дітьми недалеко від дому. Бібліотека на першому поверсі двоповерхової кам’яниці зі стрільчастою вежею виявилась дуже зручним варіантом.
Завідувачка бібліотеки Наталія Семчук говорить, що не уявляє свого життя ніде, крім Знесіння. Діти, які сюди ходять, мають нагоду дізнатися про історію району. Для них організували екскурсію вулицею Хмельницького, зустріч із керівником проекту «Локальна історія» Віталієм Ляскою.
Їх залучають до фотографування будинків і дворів Знесіння, створення та поширення інформаційних листівок. У неділю тут майстер-клас із петриківського розпису, в інші дні – малювання й хендмейд, «Літературні сніданки» для дітей та лекції для їхніх батьків.
Читайте також: !FESTrepublic: як на місці заводу у Львові будують ще одне місто
Минулої осені Видавництво старого Лева та компанія !Fest відкрили на Знесінні центр дитячого розвитку «Леосад», який працює за методом Монтессорі. Керівниця садочка Наталія Тодчук раніше працювала у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело».
– Поки що в нас небагато дітей, але, якщо наш проект буде успішним, розширимось. Мені подобається, що садочок розташований біля парку. Для мене принципове питання – зв’язок дітей із природою у великому місті. Батьки наших вихованців мають бути впевнені, що діти перебувають у чистому довкіллі, – Наталія переїхала на Знесіння десять років тому й сама багато гуляє в парку зі своїми дітьми, а на вихідних запрошує туди своїх друзів. – Природа дає натхнення. І, мабуть, щастя.
Катерина Москалюк,
фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери