![](/media/gallery/full/d/s/dsc_1568.jpg)
(Не)пересічні львів’яни. Та, що не втомлюється допомагати
Святослава – колись завідувачка дитячим садочком, уже 15 років працює у сфері торгівлі. Тепер вона координатор волонтерського проекту «Handmadeпо-львівськи для Армії руками волонтерів». Живе із сином в однокімнатній квартирі. На підлозі – викрійки, на речах та меблях – ворсинки від мішковини.
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1519.jpg?timestamp=1430132884)
Син підтримує маму у її справі. Іллі 13 років. Він староста класу, уже шостий рік замається кікбоксінгом – двічі чемпіон України і срібний призер. Волонтерство для них – справа сімейна. Тато Святослави Фединяк носив записки у криївки, а дід із бабусею були в Січових Стрільцях. Жінка народилася у селі Шевченкове Івано-Франківської області, але завжди мріяла жити у Львові.
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1488.jpg?timestamp=1430132880)
Волонтерка зустрічає нас на ринку Миколайчука та показує як плести«кікімори»: «Ми виварюємо мішки у великих чанах у спеціальному зеленому фарбнику, щоб мали колір трави. Потім сушимо на полі. Нарізаємо на квадрати, відділяємо по дві нитки і вплітаємо їх у сітку – через вічко. Не в кожне, бо кікімора виходить дуже густою. А у хлопців зелена форма, яка зливається з пончо. Взимку плели густіше, щоб не було видноформи. Зимові накидки ми облегшували тюлями та колготками».
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1546.jpg?timestamp=1430132887)
Їхня організація зародилася в кінці серпня. Вони не орієнтовані на збирання коштів, а роблять необхідні речі своїми руками та безкоштовно відправляють їх на фронт.Спочатку був дефіцит мішковини. Згодомфірма «Галка» виділила мішки від кави.Окрім цих ниток в сіткувплітають тканину. Її приносять, або купляють у секонд-хенді небайдужі. Єдине, щозамовляють координатори – рибацьку малькову сітку. Вона коштує 100-120 гривень. Розмір – 1,40 метрів. ПотімСвятослава забирає готове полотно додому та шиє пончо-накидку з капюшоном.
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1581.jpg?timestamp=1430132891)
«До нас звертаються батьки та військові. Роблять замовлення по інтернету чи приходять на щонедільні збори біля пам’ятнику королю Данилу. Там ми продаємо власну випічку, сувеніри, футболки. З виторгу від двох до п’яти тисяч гривень купляємо сітки, тканину», – розповідає волонтерка. Разом з ними щонеділі збирається «Кулінарний клюб». Учасники клюбу у казані варять страви різних кухонь світу. Часто допомагають кримські татари – готують національні страви: лагман, плов, пахлаву.
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1620.jpg?timestamp=1430132898)
«Інколи нам дзвонять напряму з фронту. Кажуть з якого батальйону і що їм треба.Одного разу піднімаю слухавку, а там – відомий боєць Борода з Айдару дякує за гарну накидку, я аж сіла. Я не дуже вмію розмовляти з хлопцями – мені відразу хочеться плакати», – каже Святослава.
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1634.jpg?timestamp=1430132901)
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1648.jpg?timestamp=1430132909)
У групі «Handmadeпо-львівськи» є дизайнер, який розробив військову форму. Але щоб її шити треба багато грошей – фабрики вимагають великий задаток. Мінімальна партія – 100 штук, а це майже 30 тисяч гривень. Щоправда, про організацію дізнався Святослав Вакарчукі посприяв, щоб їм без оренди виділили квартиру на Сербській. Сказав користуватися «до перемоги».
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1666.jpg?timestamp=1430132912)
«Я завжди хотіла бути потрібною людям. Відчувати, що роблю щось важливе. Це була однією з моїх мрій. Алечас, який я можу провести з дитиною, я жертвую для інших людей, але поки так розставлені пріоритети. Іде війна, а інші люди роблять вигляд, що ми від цього далеко і можемо не звертати увагу», – каже жінка, вплітаючи мішковину в сітку.
![](https://tvoemisto.tv/media/gallery/full/d/s/dsc_1674.jpg?timestamp=1430132917)
Дзвонить телефон, грає «Вставай, мила моя вставай» – Святослава замовляє нову партію мішковини.
Банківський рахунок організації: 4149 4978 2118 0769
Розмовляла Олександра Чернова, фото – Аліна Смутко
(Не)пересічні львів'яни
- Закоханий у ліру. Історія львів’янина, який може стати голосом країни
- Непростий хлопець із Левандівки. Як Назар переборов себе та допомагає іншим
- «Спіймати Кайдаша». Львівська актриса розповіла про неординарну роль у серіалі
- ІТ-діти. Як винаходи львівських школярів підкорюють світ
- (Не)пересічні львів’яни. Як водійка трамвая стала місцевою зіркою
- Впіймати момент гри. Як тренерка «Галичанки» поєднує спорт і фотографію
- Ровер власноруч. Як львів’янин майструє унікальні велосипеди
- Кожна річ унікальна. Мисткиня Катя Котлярова про цінність хендмейду
- Подолати бар'єр ікони. Як Роман Зілінко робить святих ближчими
- Львів’яни на «запорожцях». Чим живе найбільший в Україні клуб ретро-авто
- В гостях у Тягнизуба. Як працює найсильніший у світі педіатр
- 2225 кілометрів Україною. Як львів’янка подолала «Вишиваний Шлях»
- Наш хлопець на Comic-Con. Як львів’янин потрапив на головний фестиваль коміксів
- Harbuz усміхає. Засновниця дитячого журналу про щиру розмову з дитиною
- «Мрію потрапити на Оперний театр і телевежу». Львівська руферка про любов до дахів
- Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові
- Випалена краса. Фоторепортаж із львівської майстерні прикрас
- (Не)пересічні львів’яни: Правдивий козак, який не носить шароварів
- (Не)пересічні львів'яни. Балерина про життя на пуантах, травми і пенсію
- (Не)пересічні львів'яни. Як львів’янка вчить позбуватися страхів за допомогою театру
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер історичних реконструкцій
- (Не)пересічні львів’яни: Сихівські фрірайдери
- (Не)пересічні львів’яни: спортивний хореограф
- (Не)пересічні львів'яни: арт-керівник у Львівській майстерні пряників
- (Не)пересічні львів’яни. Шахісти біля Оперного театру
- (Не)пересічні львів’яни. Акторка театру тіней
- (Не)пересічні львів’яни. Бургомістр пан Орест
- Непересічні львів’яни. Інструкторка з йоги та альфагравіті
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що малює медіакомікси
- (Не)пересічні львів’яни. Кельнер з двадцятирічним досвідом
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер гравюри
- (Не)пересічні львів’яни. Відтінки музики PIANO
- (Не)пересічні львів’яни. Та, хто малює сни
- (Не)пересічні львів’яни. Молодий дзиґармайстер найстарішої майстерні
- (Не)пересічні львів’яни. Писанкарка
- (Не)пересічні львів’яни. Пані Рузя
- (Не)пересічні львів’яни. Той, що схожий на Далі
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер-лірник
- (Не)пересічні львів’яни. Монахиня з лічниці Шептицького
- (Не)пересічні львів’яни. Жива скульптура
- (Не)пересічні львів’яни. Помічник таємного аптекаря
- (Не)пересічні львів’яни. Хто такий брадобрей
- (Не)пересічні львів’яни. Майстриня парафіну
- (Не)пересічні львів’яни. Волонтерський кулінарний клюб
- (Не)пересічні львів'яни. Cурмачі з Ратуші