(Не)пересічні львів’яни. Волонтерський кулінарний клюб
Пан Костянтин розповідає, що клюб існує вже близько 15 років: «Спочатку нас було троє – друзі, які люблять смачно поїсти, приготувати та гарно провести час. Ми збиралися разом у когось вдома й чистили овочі, спілкувались, дивилися фільми, нарізали м'ясо, експериментували. Усе з чисто гедоністичних позицій».
Кожного тижня клюб готує страви різних кухонь світу – мексиканську, грузинську, фінську, українську та інші. Найчастіше частують гуляшем, який дуже популярний серед львів’ян. Костянтин Муращик підприємець, він має фірму з продажу металообробного обладнання, зараз тісно співпрацює з танковим заводом.
В тяжкі часи чоловіки вирішили не просто готувати, а ще й допомагати Армії. Цього разу вони пригощали львів’ян фінською зупою, якою 1940-му хоробрі снайпери країни Суомі грілися вичікуючи ординця з червоною зіркою в чолі.
Протягом тижня учасники вирішують, якою буде наступна страва, купляють продукти, збираються разом без дітей та дружин у одного з членів клюбу вдома та готують.
У них є свій статут. Один з його пунктів: «Члени клубу зобов’язані бути ситими і задоволеними». Як стати одним із них? У статуті зазначено і це: «Членом клубу може бути будь-хто, якщо він є членом клубу». «Як і в американській Конституції, ми внесли тільки дві поправки до статуту. Перша, коли брали у команду Олега Мацеха – координатора руху «Чесно», друга – коли одним з нас став білоруський власник кулінарного сайту Андрій Азаров. Останній переїхав з Білорусії до Львова, перевіз кухню та став жидобандерівцем», - розповідає Костянтин.
Президентом клюбу є дизайнер та художник Костянтин Ковалишин (тут його називають - Картатий), а другий віце-президент Борис Январьов, директор фірми з іноземним капіталом. За словами Костянтина, вони з друзями вже зібрали більше 50 тисяч гривень на потреби армії.
Зазвичай 30-ти літровий казан порожніє за 40 хвилин, бо серед львів’ян чимало бажаючих поласувати зупою. Підприємець каже, що люди вже не мають такої мотивації здавати гроші для Армії, тому вони намагаються їх заохочувати. Наприклад, стравами.
Зібрані кошти вони передають активістам та волонтерам, які купляють сухпайки, спорядження, одяг та відправляють на Схід. «Для мене це кайф. Окрім того, що мені самому подобається готувати, то це ще й приносить користь», - каже пан Костянтин.
Влітку члени клюбу працювали з 24-бригадою: купували системи супутникового зв’язку. Поруч із чоловіками працюють представниці ініціативи «HAND MADE по-львівськи для Армії руками волонтерів». Вони самі виробляють «кікімори» - маскувальні сітки для снайперів, шиють балаклави, рукавиці, устілки, шкарпетки, маскхалати, розгрузки, буржуйки, складають сухі борщі та супи, а ще печуть печиво.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: (Не)пересічні львів'яни. Сурмачі з Ратуші
Розмовляла Олександра Чернова, фото – Аліна Смутко
(Не)пересічні львів'яни
- Закоханий у ліру. Історія львів’янина, який може стати голосом країни
- Непростий хлопець із Левандівки. Як Назар переборов себе та допомагає іншим
- «Спіймати Кайдаша». Львівська актриса розповіла про неординарну роль у серіалі
- ІТ-діти. Як винаходи львівських школярів підкорюють світ
- (Не)пересічні львів’яни. Як водійка трамвая стала місцевою зіркою
- Впіймати момент гри. Як тренерка «Галичанки» поєднує спорт і фотографію
- Ровер власноруч. Як львів’янин майструє унікальні велосипеди
- Кожна річ унікальна. Мисткиня Катя Котлярова про цінність хендмейду
- Подолати бар'єр ікони. Як Роман Зілінко робить святих ближчими
- Львів’яни на «запорожцях». Чим живе найбільший в Україні клуб ретро-авто
- В гостях у Тягнизуба. Як працює найсильніший у світі педіатр
- 2225 кілометрів Україною. Як львів’янка подолала «Вишиваний Шлях»
- Наш хлопець на Comic-Con. Як львів’янин потрапив на головний фестиваль коміксів
- Harbuz усміхає. Засновниця дитячого журналу про щиру розмову з дитиною
- «Мрію потрапити на Оперний театр і телевежу». Львівська руферка про любов до дахів
- Уроки для вчителів. Як змінюється «іспанська» школа на Новому Львові
- Випалена краса. Фоторепортаж із львівської майстерні прикрас
- (Не)пересічні львів’яни: Правдивий козак, який не носить шароварів
- (Не)пересічні львів'яни. Балерина про життя на пуантах, травми і пенсію
- (Не)пересічні львів'яни. Як львів’янка вчить позбуватися страхів за допомогою театру
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер історичних реконструкцій
- (Не)пересічні львів’яни: Сихівські фрірайдери
- (Не)пересічні львів’яни: спортивний хореограф
- (Не)пересічні львів'яни: арт-керівник у Львівській майстерні пряників
- (Не)пересічні львів’яни. Шахісти біля Оперного театру
- (Не)пересічні львів’яни. Акторка театру тіней
- (Не)пересічні львів’яни. Бургомістр пан Орест
- Непересічні львів’яни. Інструкторка з йоги та альфагравіті
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що малює медіакомікси
- (Не)пересічні львів’яни. Кельнер з двадцятирічним досвідом
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер гравюри
- (Не)пересічні львів’яни. Відтінки музики PIANO
- (Не)пересічні львів’яни. Та, хто малює сни
- (Не)пересічні львів’яни. Та, що не втомлюється допомагати
- (Не)пересічні львів’яни. Молодий дзиґармайстер найстарішої майстерні
- (Не)пересічні львів’яни. Писанкарка
- (Не)пересічні львів’яни. Пані Рузя
- (Не)пересічні львів’яни. Той, що схожий на Далі
- (Не)пересічні львів’яни. Майстер-лірник
- (Не)пересічні львів’яни. Монахиня з лічниці Шептицького
- (Не)пересічні львів’яни. Жива скульптура
- (Не)пересічні львів’яни. Помічник таємного аптекаря
- (Не)пересічні львів’яни. Хто такий брадобрей
- (Не)пересічні львів’яни. Майстриня парафіну
- (Не)пересічні львів'яни. Cурмачі з Ратуші