Найбільша цінність – це люди. Суперлюди

У Всеукраїнському Центрі воєнної травми Superhumans, що спеціалізується на протезуванні, реабілітації, реконструктивній хірургії, відновленні слуху та психологічній підтримці воїнів та цивільних, які постраждали через напад poсiї, станом на сьогодні лікування проходять 230 дорослих і дітей. За два роки існування центру (з квітня 2023-го) з нього вже виписали тисячного пацієнта. Загалом здійснили понад 960 оперативних втручань, поставили понад 1400 протезів і 150 слухових апаратів, що вкрай важливо, адже близько 60% військових після поранень мають проблеми зі слухом. Зі слів співзасновниці та СЕО Superhumans Ольги Руднєвої, коли у центрі тільки запускали хірургічне відділення, то робили по п’ять операцій на тиждень, зараз – по шість-сім на день. І потужності щоразу збільшуються завдяки донорам і спонсорам, які допомагають відкривати нові палати.

«Найбільша цінність – це люди. Ставлення до людей і їхнього життя у Superhumans дуже близьке до філософії та цінностей SoftServe. Тому ми тут і тому в нас є бажання допомагати. Чимало наших працівників, а їх більш ніж 300, теж на фронті. Вони захищають нашу країну, а ми вкладаємось у відновлення країни та людей», – розповідає співзасновник компанії SoftServe Олег Денис.

У співпраці з центром Superhumans глобальна ІТ-компанія з українським корінням, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг, SoftServe допомагає не вперше. В серпні 2023 року вона уклала угоду з центром про допомогу в розмірі одного мільйона доларів. У межах американсько-української місії спочатку іноземні спеціалісти, які працюють зі складними ампутаціями та комплексним протезуванням, вчили львівських лікарів і протезистів, обмінювалися з ними досвідом. Як зазначила Ольга Руднєва, місія була надпотужною і завершилася достроково.

«Закордонні спеціалісти планували приїжджати до нас з місіями впродовж року, але під час третьої просто сказали, що більше тут не потрібні. Тобто в нас було так багато складних випадків за короткий термін, як у них за весь час воєнних дій», – каже СЕО центру.

Потужний простір для лікування й реабілітації

У восьми обладнаних палатах на сьомому поверсі одночасно можуть лікуватись і реабілітуватись 17 пацієнтів. Тут є зал фізичної терапії, ерготерапії, кабінет психолога. В усіх палатах (індивідуальних, дво- і тримісних) налагоджене подавання кисню. Меблі та санвузли доступні й комфортні для пацієнтів. Є своя бібліотека. Загалом лікарня має власну стерилізаційну, яку теж допомогли облаштувати донори, чимало операційних, навіть ергокухню, де пацієнти можуть готувати їжу, а ще невелику теплицю, де можна вирощувати овочі або зелень. Усе це, зі слів керівництва центру, є частиною лікування і повернення пацієнтів до повсякденного життя.

Зі слів Ольги Руднєвої, ремонт на оновленому поверсі робили з нуля, він тривав понад сім місяців. Дизайн приміщення, колірну гаму коридорів і палат, обладнання лікарняних палат, створення відпочинкової зони для комфортних умов лікування та відновлення пацієнтів розробляли у SoftServe.

«Сьогодні це найбільш позитивний поверх з-поміж усіх. Тепер усі пацієнти хочуть перебувати саме тут. Бо він крутий, усім оснащений. Ми суперщасливі, що завдяки спонсорам у нас з’явився потужний простір для лікування та реабілітації. Тут будуть відновлюватися пацієнти після ампутації чи реконструкції кінцівок або ж ті, що вже перебувають на реабілітації після протезування», – каже вона.

У кабінеті реабілітації на біговій доріжці займається 13-річний Іван з Харкова. На спортмайданчик, де він тренувався, прилетів дрон. Юнаку сильно пошкодило ногу. Поруч сидить Ярослав. За допомоги важеля у формі іграшки він тренує протезовану ногу. 

На щойно відремонтованому й відкритому поверсі проходить лікування Едді – британський волонтер, який займався гуманітарною евакуацією людей з окупованих територій і який через влучання дрона в автівку втратив ліву руку та ногу.

Едді був моряком, але покинув роботу і на початку повномасштабної війни приїхав в Україну. Під час роботи команди однієї з громадських організацій, яка евакуювала людей з прифронтових територій 30 січня 2025 року в Покровську Донецької області, ворожий дрон влучив у броньовану автівку з написом «Волонтерство та евакуація». У машині було ще двоє жителів міста, проте найважчі поранення дістав волонтер-іноземець.

Спочатку британця лікували в Дніпрі, тепер лікують у Львові. Їхати з України він не планує, хоча йому вже кілька разів пропонували повернутись на батьківщину. Каже, не хоче лікуватись у країні, де треба пояснювати, як і де ти втратив кінцівки, тим паче що йому тут зробили переливання 14 літрів української крові.

У центрі Superhumans Едді навчився вишивати по металу, має багато українських татуювань, зокрема тризуб і вишиванку, та мріє й надалі працювати в благодійному проєкті. А оскільки Едді є моряком, йому планують поставити білу стопу і протез, як у справжніх піратів.

На коридорі оновленого поверху зустрічаємо Геннадія. Він родом із Києва, на війні був близько року. Важке поранення, а відтак потрійну ампутацію (обох ніг і правої руки) отримав на Донецькому напрямку. Спочатку його лікували в запорізькій лікарні, далі в Дніпрі, а з жовтня минулого року лікують у Львові.

У Геннадія висока ампутація, тому він вчиться ходити на невисоких протезах. Потім їх замінять. Каже, до війни багато рухався, тому хоче якісні протези. 

«Мабуть, таких протезів, як у фільмі «Я – робот», мені не зроблять, але протези я хочу потужні й рухливі. Ніколи не варто переставати мріяти. Головне, щоб не був прикутий до ліжка. Хочу, щоб і рука також була максимально сильна й рухлива», – каже Геннадій.

В одній із палат перебуває військовослужбовець 118-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ В’ячеслав. Він воював від початку повномасштабного вторгнення, покинувши роботу за кордоном. 19 грудня 2023 року під час боїв під Запоріжжям був важко поранений.

«Під час чергового обстрілу ми заховались у бліндажі. Противник підійшов дуже близько, і почався важкий бій. Усередину нам закинули чотири гранати. Щоб урятувати побратимів, я прикрив їх своїми ногами. Тоді й відірвало обидві», – розповідає В’ячеслав.

Чоловіка забрали в полон, де він перебував 13 місяців. 15 січня цього року його обміняли. Через місяць В’ячеслав потрапив у клініку до решти суперлюдей. Співрозмовник каже, що цілеспрямовано хотів потрапити саме сюди. Тут він проходить реабілітацію, вчиться ходити на тренувальних протезах, щоб самостійно перебувати в соціумі, не залежати ні від кого й не бути прикутим до ліжка.

У новому відділенні перебуває лише кілька днів. Усе зручне, максимально допасоване до потреб поранених. Ба більше, життя в центрі вирує і спрямоване на швидке одужання та повернення в соціум. Нещодавно військовослужбовець виступав на концертному майданчику Malevich, а минулого тижня відкривав футбольний матч «Руху» і «Динамо»: заспівав гімн та зробив перший символічний удар по м’ячу. Крім того, в центрі він багато спілкується з побратимами, тренується, їздить на кульову стрільбу, стрільбу з лука, грає у баскетбол, долучається до спільного перегляду фільмів, займається музичною терапією, граючи на гітарі, піаніно, консолі. Після протезування мріє знову сісти за кермо автівки, на мотоцикл, зайнятися сновбордингом.

«Тут усе зроблене для суперлюдей. Я, як і мої родичі, шокований: не гірше, ніж у Америці чи Європі», – додає він.

Наступні потужні проєкти

Відкриття палатного фонду на сьомому поверсі центру Superhumans, зі слів керівниці компанії SoftServe в Україні Анастасії Фролової, є завершальним у межах цієї співпраці. Попри це, співпраця триватиме.

«У нас є ще два напрямки, які ми спільно з центром розвиваємо. Один із них – освітня програма, завдяки якій ділимося з центром освітньою експертизою. Другий – технологічний, можливий завдяки нашій благодійній краудсорсинговій платформі OpenTech. Це корпоративна благодійна програма, ініційована і створена працівниками SoftServe. У вільний від роботи час вони діляться своїми ресурсами, знаннями і долучаються до благодійних проєктів. Наприклад, для пацієнтів Superhumans розробляють мобільну аплікацію, щоб клініка мала можливість залишатися на зв’язку із суперлюдьми навіть після їх виписки, – пояснює Анастасія Фролова і додає, що це далеко не остання співпраця: «Щось завершуємо, щось продовжуємо, а десь відкриваємо двері для наступних проєктів».

Крім того, в планах центру Superhumans створити центр слуху і центр протезування. Для цього також шукатимуть благодійників.

Тим, що потребують протезування або реконструктивної операції, треба заповнити форму.

Нагадаємо, що завдяки меценатам усі послуги в Superhumans безкоштовні!

Ольга Шведа

Партнерська публікація

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав