
«Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
Найбільша цінність – це люди. Суперлюди
У Всеукраїнському Центрі воєнної травми Superhumans, що спеціалізується на протезуванні, реабілітації, реконструктивній хірургії, відновленні слуху та психологічній підтримці воїнів та цивільних, які постраждали через напад poсiї, станом на сьогодні лікування проходять 230 дорослих і дітей. За два роки існування центру (з квітня 2023-го) з нього вже виписали тисячного пацієнта. Загалом здійснили понад 960 оперативних втручань, поставили понад 1400 протезів і 150 слухових апаратів, що вкрай важливо, адже близько 60% військових після поранень мають проблеми зі слухом. Зі слів співзасновниці та СЕО Superhumans Ольги Руднєвої, коли у центрі тільки запускали хірургічне відділення, то робили по п’ять операцій на тиждень, зараз – по шість-сім на день. І потужності щоразу збільшуються завдяки донорам і спонсорам, які допомагають відкривати нові палати.
«Найбільша цінність – це люди. Ставлення до людей і їхнього життя у Superhumans дуже близьке до філософії та цінностей SoftServe. Тому ми тут і тому в нас є бажання допомагати. Чимало наших працівників, а їх більш ніж 300, теж на фронті. Вони захищають нашу країну, а ми вкладаємось у відновлення країни та людей», – розповідає співзасновник компанії SoftServe Олег Денис.
У співпраці з центром Superhumans глобальна ІТ-компанія з українським корінням, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг, SoftServe допомагає не вперше. В серпні 2023 року вона уклала угоду з центром про допомогу в розмірі одного мільйона доларів. У межах американсько-української місії спочатку іноземні спеціалісти, які працюють зі складними ампутаціями та комплексним протезуванням, вчили львівських лікарів і протезистів, обмінювалися з ними досвідом. Як зазначила Ольга Руднєва, місія була надпотужною і завершилася достроково.
«Закордонні спеціалісти планували приїжджати до нас з місіями впродовж року, але під час третьої просто сказали, що більше тут не потрібні. Тобто в нас було так багато складних випадків за короткий термін, як у них за весь час воєнних дій», – каже СЕО центру.
Потужний простір для лікування й реабілітації
У восьми обладнаних палатах на сьомому поверсі одночасно можуть лікуватись і реабілітуватись 17 пацієнтів. Тут є зал фізичної терапії, ерготерапії, кабінет психолога. В усіх палатах (індивідуальних, дво- і тримісних) налагоджене подавання кисню. Меблі та санвузли доступні й комфортні для пацієнтів. Є своя бібліотека. Загалом лікарня має власну стерилізаційну, яку теж допомогли облаштувати донори, чимало операційних, навіть ергокухню, де пацієнти можуть готувати їжу, а ще невелику теплицю, де можна вирощувати овочі або зелень. Усе це, зі слів керівництва центру, є частиною лікування і повернення пацієнтів до повсякденного життя.
Зі слів Ольги Руднєвої, ремонт на оновленому поверсі робили з нуля, він тривав понад сім місяців. Дизайн приміщення, колірну гаму коридорів і палат, обладнання лікарняних палат, створення відпочинкової зони для комфортних умов лікування та відновлення пацієнтів розробляли у SoftServe.
«Сьогодні це найбільш позитивний поверх з-поміж усіх. Тепер усі пацієнти хочуть перебувати саме тут. Бо він крутий, усім оснащений. Ми суперщасливі, що завдяки спонсорам у нас з’явився потужний простір для лікування та реабілітації. Тут будуть відновлюватися пацієнти після ампутації чи реконструкції кінцівок або ж ті, що вже перебувають на реабілітації після протезування», – каже вона.
У кабінеті реабілітації на біговій доріжці займається 13-річний Іван з Харкова. На спортмайданчик, де він тренувався, прилетів дрон. Юнаку сильно пошкодило ногу. Поруч сидить Ярослав. За допомоги важеля у формі іграшки він тренує протезовану ногу.
На щойно відремонтованому й відкритому поверсі проходить лікування Едді – британський волонтер, який займався гуманітарною евакуацією людей з окупованих територій і який через влучання дрона в автівку втратив ліву руку та ногу.
Едді був моряком, але покинув роботу і на початку повномасштабної війни приїхав в Україну. Під час роботи команди однієї з громадських організацій, яка евакуювала людей з прифронтових територій 30 січня 2025 року в Покровську Донецької області, ворожий дрон влучив у броньовану автівку з написом «Волонтерство та евакуація». У машині було ще двоє жителів міста, проте найважчі поранення дістав волонтер-іноземець.
Спочатку британця лікували в Дніпрі, тепер лікують у Львові. Їхати з України він не планує, хоча йому вже кілька разів пропонували повернутись на батьківщину. Каже, не хоче лікуватись у країні, де треба пояснювати, як і де ти втратив кінцівки, тим паче що йому тут зробили переливання 14 літрів української крові.
У центрі Superhumans Едді навчився вишивати по металу, має багато українських татуювань, зокрема тризуб і вишиванку, та мріє й надалі працювати в благодійному проєкті. А оскільки Едді є моряком, йому планують поставити білу стопу і протез, як у справжніх піратів.
На коридорі оновленого поверху зустрічаємо Геннадія. Він родом із Києва, на війні був близько року. Важке поранення, а відтак потрійну ампутацію (обох ніг і правої руки) отримав на Донецькому напрямку. Спочатку його лікували в запорізькій лікарні, далі в Дніпрі, а з жовтня минулого року лікують у Львові.
У Геннадія висока ампутація, тому він вчиться ходити на невисоких протезах. Потім їх замінять. Каже, до війни багато рухався, тому хоче якісні протези.
«Мабуть, таких протезів, як у фільмі «Я – робот», мені не зроблять, але протези я хочу потужні й рухливі. Ніколи не варто переставати мріяти. Головне, щоб не був прикутий до ліжка. Хочу, щоб і рука також була максимально сильна й рухлива», – каже Геннадій.
В одній із палат перебуває військовослужбовець 118-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ В’ячеслав. Він воював від початку повномасштабного вторгнення, покинувши роботу за кордоном. 19 грудня 2023 року під час боїв під Запоріжжям був важко поранений.
«Під час чергового обстрілу ми заховались у бліндажі. Противник підійшов дуже близько, і почався важкий бій. Усередину нам закинули чотири гранати. Щоб урятувати побратимів, я прикрив їх своїми ногами. Тоді й відірвало обидві», – розповідає В’ячеслав.
Чоловіка забрали в полон, де він перебував 13 місяців. 15 січня цього року його обміняли. Через місяць В’ячеслав потрапив у клініку до решти суперлюдей. Співрозмовник каже, що цілеспрямовано хотів потрапити саме сюди. Тут він проходить реабілітацію, вчиться ходити на тренувальних протезах, щоб самостійно перебувати в соціумі, не залежати ні від кого й не бути прикутим до ліжка.
У новому відділенні перебуває лише кілька днів. Усе зручне, максимально допасоване до потреб поранених. Ба більше, життя в центрі вирує і спрямоване на швидке одужання та повернення в соціум. Нещодавно військовослужбовець виступав на концертному майданчику Malevich, а минулого тижня відкривав футбольний матч «Руху» і «Динамо»: заспівав гімн та зробив перший символічний удар по м’ячу. Крім того, в центрі він багато спілкується з побратимами, тренується, їздить на кульову стрільбу, стрільбу з лука, грає у баскетбол, долучається до спільного перегляду фільмів, займається музичною терапією, граючи на гітарі, піаніно, консолі. Після протезування мріє знову сісти за кермо автівки, на мотоцикл, зайнятися сновбордингом.
«Тут усе зроблене для суперлюдей. Я, як і мої родичі, шокований: не гірше, ніж у Америці чи Європі», – додає він.
Наступні потужні проєкти
Відкриття палатного фонду на сьомому поверсі центру Superhumans, зі слів керівниці компанії SoftServe в Україні Анастасії Фролової, є завершальним у межах цієї співпраці. Попри це, співпраця триватиме.
«У нас є ще два напрямки, які ми спільно з центром розвиваємо. Один із них – освітня програма, завдяки якій ділимося з центром освітньою експертизою. Другий – технологічний, можливий завдяки нашій благодійній краудсорсинговій платформі OpenTech. Це корпоративна благодійна програма, ініційована і створена працівниками SoftServe. У вільний від роботи час вони діляться своїми ресурсами, знаннями і долучаються до благодійних проєктів. Наприклад, для пацієнтів Superhumans розробляють мобільну аплікацію, щоб клініка мала можливість залишатися на зв’язку із суперлюдьми навіть після їх виписки, – пояснює Анастасія Фролова і додає, що це далеко не остання співпраця: «Щось завершуємо, щось продовжуємо, а десь відкриваємо двері для наступних проєктів».
Крім того, в планах центру Superhumans створити центр слуху і центр протезування. Для цього також шукатимуть благодійників.
Тим, що потребують протезування або реконструктивної операції, треба заповнити форму.
Нагадаємо, що завдяки меценатам усі послуги в Superhumans безкоштовні!
Ольга Шведа
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав
Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми – про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.
Вибір Твого міста
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну