Ніч замкнених дверей. Чому цілодобовий доступ до гуртожитків у Львові не діє?
«Чого такі веселі о першій ночі? Де можна ходити вночі? Міністерство? Йдіть до свого міністра, хай він вам відкриває!». Такі слова нещодавно почули від вахтерки двоє студенток львівського вишу, повернувшись після опівночі до гуртожитку з концерту улюбленої групи.
Два роки тому, в листопаді 2015-го, Міністерство освіти й науки надіслало керівникам вищих навчальних закладів листа з проханням не обмежувати доступ студентів до гуртожитків. У кінці жовтня 2017-го довелося писати новий лист. Він називається «Щодо дотримання прав мешканців гуртожитків», і в ньому міністерство вже не просить, а вимагає дотримати право студентів потрапляти до своїх кімнат о будь-якій порі. Приводом для цього листа стало звернення громадської організації «Українська асоціація студентів». Причиною – те, що чимало вишів встановлюють режим обмеженого доступу до гуртожитків на власний розсуд. Tvoemisto.tv з’ясувало, чи замкнені вночі двері гуртожитків провідних львівських університетів.
Львівський національний університет імені Франка
Двері до гуртожитків ЛНУ замикають опівночі й відмикають о шостій ранку, проте вахтери прочиняють їх на вимогу. До ухвалення закону «Про освіту» тим, хто приходив уночі, доводилось записувати до спеціального «журналу запізнень» своє ім’я, номер кімнати, дату, час і «причину запізнення». Жодних наслідків для студентів це не мало. Голова профкому студентів ЛНУ Андрій Білинський пояснює цю практику необхідністю контролю на випадок надзвичайних ситуацій. Студенти ж кажуть, що це було радше для галочки чи залякування. Записи в журналі були непостійними – залежали від наполегливості вахтера. Після жовтневого листа МОН журнали прибрали – тепер уночі студентові достатньо показати вахтеру перепустку. Втім, запроваджені десять років тому правила, за якими потрібно записуватись у журнал, досі не змінені: за словами Андрія Білинського, право на внесення змін мають лише збори трудового колективу університету, які мають відбутись у березні 2018 року.
Студенти кажуть, що більшість вахтерів лояльні до нічних повернень і оперативно реагують на стук у двері. Проте часом усе ж доводиться довго будити вахтера; в гуртожитку номер чотири для таких випадків навіть установили дзвіночок. Мешканці шостого гуртожитку кажуть, що попереджають вахтера, коли планують повернутись, аби він не спав у той час.
Минулого року Світлана Ковальська з гуртожитку номер шість поверталась після опівночі. «Двері були зачинені, я не змогла розбудити вахтера, довелось ночувати у друзів. Сенсу скаржитись не бачу. Завідувачка б запитала: “А чому ви так пізно ходите і де?”», – каже студентка.
На думку Андрія Білинського, залишати відчиненими двері вночі не можна, бо до гуртожитку може увірватись чужа людина в неадекватному стані, з якою не впорається вахтер. «Поки буде їхати поліція, може відбутися щось погане. Студенти можуть постукати і їм відчинять», – пояснює він. І запевняє, що студенти ЛНУ скаржаться до профкому на порушення вахтерами їхніх прав дуже рідко – не більш ніж раз на рік. На прохідних гуртожитків ЛНУ стоять камери відеоспостереження, тож теоретично вахтера, який порушує права студента, можуть притягти до відповідальності.
Національний університет «Львівська політехніка»
Лист МОН не вплинув на режим у гуртожитках політехніки: вночі вони зачинені. Вахтери пускають студентів, проте можуть записати їхні прізвища та годину повернення.
Директор студентського містечка Ігор Гельжинський каже, що студенти мають цілодобовий доступ до гуртожитків із 2012 року: «Ми зачиняємо гуртожиток із першої до п’ятої, але в нас є дзвіночок».
Читайте також: У Львівській політехніці поселятимуть в гуртожитки за рейтингом
Щоночі вахтери вирушають на обхід гуртожитка, який триває сорок п’ять хвилин – із 2:00 до 2:45. Ідучи на обхід, вахтер, за словами директора студмістечка, залишає свій номер мобільного, аби студент міг зателефонувати й увійти. Втім, студенти нарікають, що часом уночі їм доводиться довго чекати на вахтера, та ще й вислуховувати від нього повчання й погрози, що наступного разу не впустить. Анна Дев’ятко з першого гуртожитка каже, що щоразу, повертаючись пізно, отримує з боку вахтера «величезний тиск, зіпсовані нерви та настрій».
Також, за словами дівчини, обов’язковою умовою для поселення в гуртожиток є підпис у зошиті, який означає, що з графіком «роботи» гуртожитку студент ознайомлений.
Ігор Гельжинський запевняє, що зміни до правил внутрішнього розпорядку обговорюються вже, і орієнтовно в лютому ректорат їх затвердить. Директор студмістечка вважає цілодобовий доступ цілком доцільним. «Якщо студент заплатив за місце, то чому він о третій годині не має права прийти в гуртожиток? Студенти зараз у таких умовах – чи не 50% працюють, – каже Гельжинський. – Навіть до 2012 року, коли не було цілодобового доступу, ми все одно розуміли, що студенти працюють, і їх пускали».
Львівський національний медичний університет
Студенти ЛНМУ імені Данила Галицького запевняють, що в них усе добре: вахтери впускають і випускають коли треба, розуміючи, що студенти можуть мати роботу чи пізній поїзд. Журналів запізнень у гуртожитках немає.
В Положенні про структуру медичного університету від 2000 року зазначено, що на чергового гуртожитку покладається закриття вхідних дверей і закінчення доступу в гуртожиток після 22 години. Проте фактично ці обмеження не діють.
Проректорка з адміністративно-господарської роботи Олена Шевага каже, що претензій немає як зі сторони студентів до адміністрації гуртожитків, так і зі сторони адміністрації до студентів: «Наші діти дисципліновані, все одно всі стараються до 12 години прийти в гуртожиток». Водночас цілодобовий доступ проректорка не вважає цілком правильним. «Так як я сама мама, то я вважаю, що дітям треба мати якийсь режим. Вони ж ще дуже молоді, вони ще того не розуміють. В нас дуже насичений графік, дуже серйозні предмети. Студентам потім віддадуть життя людей, тому вони повинні гарно вчитися. А якщо дитина невиспана, їй буде важко засвоїти те, що говорять викладачі, вона буде непрацездатною».
Український католицький університет
УКУ є приватним закладом, проте це не звільняє його від необхідності виконувати розпорядження МОН.
У правилах внутрішнього розпорядку зазначено, що вхід у колегіум (гуртожиток) дозволяється з понеділка по четвер до 23:00, з п'ятниці по неділю до 24:00. Після цього часу картки для електронних замків у дверях не працюють. Проте черговий пускає студентів цілодобово. Ті, хто вертається пізно, мусять записуватись у журнал запізнень, «щоб забезпечити максимальну безпеку мешканців, не дозволивши потрапити до колегіуму тим, хто в ньому не живе». Коли студент хоче зайти до колегіуму або вийти з нього після 24:00, він повинен заздалегідь попередити куратора колегіуму, котрий відіграє роль вихователя. Дозволяти або забороняти куратор не може.
Отець Юрій Козловський, який керує колегіумом УКУ, каже, що він замислювався як «середовище, котре б максимально стимулювало розуміння власної гідності та просувало шану до гідності іншої особи. Тому заборони та обмеження використовуються виключно для того, щоб уможливити пошану кожного». Він наголошує, що в колегіумі живуть не студенти УКУ як такі, а учасники формаційної програми, для яких встановлені певні обмеження – які, втім, доступу не стосуються: «Колегіум є нашим домом і кожен повинен мати можливість потрапити до власного дому цілодобово». Він погоджується, що текст правил потрібно оновити, проте запевняє, що документ не відіграє ролі для університету.
Читайте також: Особливі люди роблять колектив особливим. Розмова на львівській кухні
Втім, є ще одна проблема. На проспекті Червоної Калини УКУ винаймає поверх у гуртожитку №4 Львівського торгово-економічного університету. Доступ на поверх обмежується електронними замками, які в нічний час працюють тільки на вихід. Отець Юрій називає цю проблему технічною: заявку на перепрошивку програми, котра контролює двері, було подано в минулому навчальному році, проте фірма, котра мусить це зробити, не поспішає. Мешканці гуртожитку знайшли вихід: повертаючись пізно, просять сусідів відчинити їм зсередини.
І ще одна проблема, складніша. За правилами внутрішнього розпорядку гуртожитку ЛТЕУ вхід після 23:00 дозволений у виключних випадках. Комендантка Галина Хміль запевняє, що ці правила старі: «Колись нас попереджали, що ми не маємо випускати студентів, ми за них відповідальність несемо. А зараз є нове розпорядження. Тут ніхто нікого не закриває. Студенти – дорослі люди, вони самі за себе несуть відповідальність».
Проте двері на ніч у четвертому гуртожитку зачиняють – пояснюють, що з міркувань безпеки. «Позавчора вахтер пішов до туалету, гуртожиток був відкритий. Забіг чужий, розбив нам вікно, порізав собі руку, – розповідає комендантка. – А якщо цілу ніч буде відкрито? Забіжить хто-небудь, присне чим-небудь, вдарить по голові і людина не встигне зреагувати. Уявіть, що то робиться. В нас немає що грабувати, але мало хто може прийти і якусь диверсію зробити? Криміногенна обстановка. Є і наркомани, і бандюги. Хоча ці двері можна ногою виламати. Ми нічим не захищені».
Читайте також: «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова
Студентка Валерія Аркашова розповідає: одного ранку поспішала на поїзд. Спустилась до виходу, проте двері були зачинені й на вахті нікого не було. Дівчині довелося чекати на вахтера двадцять хвилин і платити за простій таксистові. «А якби хтось мав проблеми зі здоров’ям і потрібна була б швидка?», – запитує Валерія. Галина Хміль пояснює: під час обходу вахтер має залишати на вході нічого чергового, а він один на два гуртожитки – на другого нема грошей. Тож комендантка радить заздалегідь попереджати чергового про намір вийти чи прийти вночі.
Особистий простір
У західноєвропейському університеті гуртожитки бувають різні: з вахтерами чи без, із дверима, які відкриваються карткою чи власним ключем. Але доступ до них завжди цілодобовий.
Львівська студентка Марія Стрельцова зараз навчається в університеті міста Бамберґа в Німеччині. Розповідає, що в її гуртожитку немає ні камер спостереження, ні охорони. Є гаусмайстер – завідувач, який приходить до студента, коли той має побутові проблеми, й не турбує в інший час. «Ключ від вхідних дверей, ключ від кімнати. Це вважається твоїм особистим простором», – каже Марія. Ціна цього простору – 248 євро на місяць.
Єгор Стадний з аналітичного центру CEDOS, який займається питаннями освіти, вбачає причину обмежень доступу до студентських гуртожитків в Україні саме в тому, що жити в них коштує дешево. «Все вирішиться, коли в нас будуть справжні договірні відносини зі справжніми ринковими цінами», – каже аналітик.
Для цього університети мали би відремонтувати гуртожитки, покращити умови, скасувати режим і вахтерів, поставити камери й охоронців. «Проте зараз університети не мають права встановлювати оплату за гуртожиток, вищу за 40% академічної стипендії. І студенти не можуть платити більше», – констатує Стадний. Зачинені двері гуртожитка, наголошує він, є обмеженням доступу до орендованого майна. Виш надає послугу мешкання в гуртожитку, студент – оплачує її. «До студентів ставляться як до дітей, а мають – як до дорослих, які платять гроші», – резюмує експерт.
Читайте також: Студентські гуртожитки у Львові: «неєвропейські умови» за помірну плату
Пункт 8 частини 1 статті 62 Закону України «Про освіту» гарантує особам, які навчаються у вишах, «право на забезпечення гуртожитком та цілодобовим доступом до нього на строк навчання у порядку, встановленому законодавством». Та найбільше покарання за обмеження доступу до гуртожитку – догана керівникові вишу від Міністерства освіти на науки. Студенти, які не можуть потрапити до своєї кімнати, можуть викликати поліцію, а якщо порушення їхніх прав є регулярним, звертатись до суду.
Ліза Сівєц
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери