«Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова
Практично щоночі на львівській Площі Ринок трапляються бійки. В одній із них, у ніч на 23 жовтня, був важко травмований 21-річний хлопець. Його кривдників шукали через соцмережі, звідки про пригоду дізналися й правоохоронці. Згодом вони заявили, що встановили більшість учасників нападу, проте ще нікого не затримали. Попри те, що, за статистикою, кількість правопорушень за останній рік зменшилась, і розслідують їх у нас трохи ефективніше, ніж у середньому в Україні, називати Львів безпечним містом – передчасно. Про те, що цьому заважає, говорили учасники дискусії «Безпека у Львові: які виклики стоять перед правоохоронними органами сьогодні», організованої платформою «Твоє місто Львів».
Чого бракує правоохоронцям, щоб працювати ефективніше?
«Я розумію певне незадоволення роботою національної поліції і патрульної поліції в тому числі, – говорить керівник патрульної поліції Львова Роман Пилипенко. – І розумію, що кожен громадянин хоче отримати вже й негайно якісну правоохоронну послугу, й нікого не цікавлять проблеми, які в нас є. Громадянин, який викликає 102, хоче, щоб поліція доїжджала якомога швидше і надала допомогу. Ми маємо досить великий обсяг роботи, який виконуємо щодня. Не погоджуюсь, що ми десь збавили обороти. За статистикою за десять місяців цього року ми виїхали на понад сто двадцять чотири тисячі викликів. Неправда, що ми не працюємо».
Роман Пилипенко
У середньому на виклик за телефоном 102 львівська поліція їде сім з половиною хвилин. Особливо поспішають, якщо справа серйозна – наприклад, когось намагаються вбити.
«Звичайно, що сто відсотків задоволених громадян ми не будемо мати, навіть якщо ми за три-чотири хвилини прибуватимемо на виклик. На жаль, ми зараз не маємо гелікоптерів», – говорить керівник патрульної поліції. Дошкуляють корки на дорогах і хибні виклики, через які поліція марнує час.
Зважати на специфіку роботи поліції та запастись терпінням пропонує й керівник головного управління Національної поліції у Львівській області Валерій Середа. Зокрема й щодо трагедії біля церкви Андрія у Львові 18 червня, коли автомобіль на тротуарі збив двох жінок. «Призначена низка експертиз, і слідство не може робити жодних висновків, поки вони не будуть проведені. Це й технічні експертизи, бо винуватці стверджують, що причина була технічною і автомобіль став некерованим. Поки слідчий не збере всіх відповідей на запитання, які в нього є, він не може робити жодних висновків», – говорить Середа.
Валерій Середа
Поза тим, в області та місті, за його словами, рівень злочинності зменшився на 27-30 відсотків у порівнянні з минулорічним. «Найбільше уваги ми приділяємо боротьбі зі злочинністю у Львові та великих містах області – Червонограді, Дрогобичі, Самборі, адже саме вони є найпривабливішими для злочинців-гастролерів. Найпривабливіший, звісно, Львів – тут багато туристів. Рівень розкриття злочинів у нас 35-37%, середній показник по Україні – 33%», – розповідає керівник обласної поліції.
І це при тому, що замість колишніх 8600 працівників міліції у місті та області тепер є 5800 – включно з технічним персоналом. Патрульних із них 800. «Тому справи нагромаджуються, люди нарікають на те, що їх довго розслідують. На Львівщині 177 поліцейських на 100 тисяч населення, тоді як в Одеській області, наприклад, 245, у Харківській – 260», – говорить Валерій Середа.
Камери спостереження – важлива допомога, але не панацея
«Поліцією дітей не лякають – це вже добре», – говорить депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук. Під час Революції гідності він був залучений до Самооборони Майдану. Каже, що реформа поліції надихнула багатьох майданівців піти в патрульні, проте, за словами одного зі знайомих Веремчука, тепер ці люди звільняються. «Зарплатня з 2014 року не зросла – патрульний заробляє 8 тисяч гривень, хоча життя стає дедалі дорожчим. Учитель у школі вже заробляє більше за патрульного, чия робота пов’язана з ризиками та ненормованим часом. Автомобілів стало менше – дуже багато їх стоїть у відстійнику, бо немає належного технічного обслуговування», – переповідає депутат слова свого товариша. Тож, на думку Веремчука, реформа поліції, на яку всі так чекали, зараз загальмувала.
Валерій Веремчук
Позаяк поліція не підконтрольна муніципалітету, залишається розвивати власні системи та заходи безпеки, серед яких ключовою зараз є система відеоспостереження. Якщо сьогодні в місті працює близько 160 камер, то до 2020 року їх має стати 1500.
За словами працівника Центру безпеки міста Юрія Жищинського, зараз відеокамери облаштовують у семи місцях, серед яких площа Святого Юра, Простір синагог і вулиця Богдана Хмельницького. На ці об’єкти 2017 року витратять 1,8 мільйона гривень із міського бюджету.
За словами Валерія Середи, відеозаписи з камер є дуже помічними для поліції – є багато випадків, коли вони стають доказами у кримінальних справах або дозволяють упізнати порушника. Проте Роман Пилипенко наголошує: навіть у разі, коли оператор бачить бійку або іншу небезпечну ситуацію на екрані, переглядаючи сигнал із камер спостереження, патруль не може телепортуватись на місце події негайно.
Юрій Жищинський
«На Ринку тільки за минулу ніч було три бійки. Вся ця інформація передається до Ситуаційного центру поліції. Але бійка може відбуватись тридцять секунд, після чого всі розбігаються. Не все місто покрите камерами, і ми не можем простежити за всіма», – пояснює Юрій Жищинський. За його словами, зараз за сигналом із 160 камер постійно стежать троє осіб у Муніципальній варті та двоє в Ситуаційному центрі поліції.
До того ж, з’ясувалося, що поліція не має доступу до сигналу всіх відеокамер, встановлених у місті.
«Останнім часом були технічні проблеми. Не тільки муніципальні, а й комерційні відеокамери мають працювати в одній системі, доступній для правоохоронних органів в онлайн-режимі. Це б суттєво полегшило нашу роботу», – розповідає Роман Пилипенко й обіцяє, що поліція отримає доступ до всіх муніципальних камер найближчим часом.
Хто, крім поліції, може зробити місто безпечнішим?
«Питання безпеки асоціюється в мене як у львів’янки не з тим, як швидко мене приїдуть і врятують, – наголошує депутатка Львівської міської ради Юлія Гвоздович. – Безпека для мене – це відчуття, що я можу спокійно дійти від маршрутки додому». Тому, на її думку, важливо дбати насамперед не про те, як швидко знайти й покарати злочинця, а про те, щоб запобігти правопорушенню.
На думку правозахисника Тараса Гаталяка, Львів за рівнем безпеки можна порівняти з західноєвропейськими містами. «Чи безпечне місто? Це вимірюється відчуттям безпеки його мешканців. Влітку в нас були гості з Франції, які розповідали, що почуваються тут безпечніше, ніж у Парижі. Це говорить про те, що правоохоронні органи працюють і певний рівень безпеки досягнутий», – каже він. Але що потрібно, щоб львів’яни почувалися в безпеці у своєму місті?
Ігор Зінкевич
Із тим, що на вулиці потрібно більше поліцейських патрулів, не погоджується депутат Львівської міської ради та координатор «Варти-1» Ігор Зінкевич. За його словами, велика кількість поліції на вулицях перетворила б Україну на «ментівську державу». Вихід – у комунікації всіх правоохоронних органів, приватних охоронних структур і громадських формувань, які патрулюють вулиці. «Ми стараємось реагувати на правопорушення з громадської сторони. Якщо когось б’ють у парку, ми не будемо дзвонити на 102, а припинимо це самі», – каже Зінкевич.
Читайте також: До управління Львовом залучать дітей
На думку депутата, розвиток відеоспостереження в місті – це добре, проте було б непогано, якби міська влада наймала патрульних, що посилювали б поліцію. Адже заміна старих кадрів у поліції мала не тільки позитивні наслідки: «…ми не можемо набрати на місця звільнених нових працівників, бо люди, які закінчили Академію МВС, не хочуть іти на таку зарплату – 7-8 тисяч гривень. Потрібен час, аби набрати кваліфікованих співробітників. Я боявся, коли говорили про заміну старих поліцейських на молодих. Візьміть дільничного зі Щурата й переведіть його на Сихів – він півроку не буде працювати, а натомість розбиратиметься, що там діється».
Ігор Глова
Начальник відділу охорони громадського порядку Муніципальної варти Ігор Глова розповідає, що найбільше уваги його підлеглі звертають на середмістя та зокрема Ринок, де найбільше скупчення людей. «Наш патруль постійно патрулює історичну частину міста і, виявляючи бійки, п’яних або неадекватних людей, викликає 102. Муніципальна варта затримує порушників і передає їх поліції. Також ми патрулюємо весь Львів, насамперед місця скупчення людей – ринки, де є люди різних національностей, зокрема ромської, і де постійно відбуваються порушення тиші та благоустрою міста. В центрі також проводимо перевірки незаконно встановлених літніх майданчиків. Реагуємо на звернення, зокрема про загублених дітей», – каже він.
Із якими запитаннями, проханнями та проблемами можна звертатись на вулиці до людей у темно-зеленій формі? «До патрульних можна звертатись із будь-якими питаннями, проте діємо ми в межах своєї компетенції. Наприклад, якщо людина вибігає з будинку й повідомляє про побиття в квартирі, ми повідомляємо Ситуативний центр і викликаємо патруль, аби заспокоїти ситуацію», – відповідає Ігор Глова. А Валерій Середа доповнює: звертатись із будь-якою проблемою можна до будь-якого правоохоронця – якщо справа не в його компетенції, він передасть її кому треба.
Довіра до поліції та природний добір
Валерій Середа не погоджується, що реформа поліції заглухла. Каже: за двадцять сім років у правоохоронних органах бачив усяке й має з чим порівняти. «Був час, коли міліція працювала, не отримуючи заробітної платні. Навіть сьогоднішня зарплатня в поліцейських нижча за середню. Проте мої випускники з Академії внутрішніх справ, які працюють у поліції, не нарікають на малу зарплатню. Вони говорять про труднощі в процесі роботи, починаючи від навантаження, коли немає вихідних і немає ким замінити працівника, й закінчуючи тим, що суди відпускають злочинців», – розповідає головний поліціянт області.
Фото ipress.ua
Тарас Гаталяк пропонує оцінювати роботу поліції за пріоритетними критеріями, які повинні бути чітко прописані, прості й доступні: час виїзду, час реагування, рівень довіри громадян. Водночас надзвичайно важливою є взаємодія громадян, поліції та міської влади.
Саме цим займається у Львові координатор регіонального представництва консультативної місії Євросоюзу в Україні Матс Люнґвальд. Про роботу місії «Твоє місто» вже розповідало.
Читайте також: Іноземці твого міста: Нідерландець, що тренує львівських копів
Про зміни в українській поліції Люнґвальд говорить оптимістично: «Реформа трохи відійшла на задній план, але не можна здаватися, треба йти вперед і розуміти, що будь-які зміни відбуваються дуже довго. Ми маємо далі підтримувати всі державні організації, особливо з сектору цивільної безпеки, щоб вони були ефективними і слугували інтересам людей, а не своїм власним. Опитування показують, що довіра громадськості до поліції зросла. Можливо, не до того рівня, до якого нам би хотілося, тому нам треба буде працювати далі».
Матс Люнґвальд
Одна з новацій, підказаних європейськими консультантами – велосипедний поліцейський патруль – з’явиться на вулицях Львова вже навесні 2018 року. Десятеро інспекторів патрулюватимуть середмістя та паркові зони міста.
Читайте також: Копи на велосипедах. Як ЄС допомагає реформувати львівську поліцію
Роман Пилипенко заперечує, що люди, які прийшли до поліції на постмайданному ентузіазмі, масово звільняються. Каже, що недобір у патрульній поліції є, але плинність кадрів має інші причини: «Ми маємо 796 посад у штаті, працюють 616 поліцейських – отже, бракує 180 осіб. Але не всі люди, яких бракує, звільнились: частина перевелась до головного управління поліції, декого перевели в інші міста. Навчання зараз проходить 153 майбутні працівники патрульної поліції. Відкритий постійний набір, і за 2018 рік ми плануємо набрати 230 нових інспекторів. Набір буде постійним, бо частина співробітників хоче переводитись на іншу роботу. Це нормально, що людина, пропрацювавши два роки патрульним, іде працювати чи то оперуповноваженим, чи дільничним. Стояти на одному місці не зовсім правильно». Автомобілів, за його словами, львівським поліцейським не бракує, просто значна частина патрулів працює поза Львовом – на трасах обласного та державного значення, пунктах перетину кордону тощо.
Фото з facebook-сторінки патрульної поліції Львова
Окрім нових патрульних, незабаром у поліції побільшає операторів служби 102, адже, за словами Валерія Середи, львів’яни та мешканці області часто нарікали на неможливість додзвонитись. Керівник обласної поліції підтверджує, що частина працівників звільняється, але називає це нормальним природним добором: залишаються сильніші, ті, для кого ця робота справді важлива.
«Легко обговорювати брак ресурсів, результатом якого може бути недостатньо швидке реагування на виклик, і говорити, що нам потрібно більше персоналу. Але важливіше подивитися, що саме спричиняє проблему. Якщо третина персоналу перебуває на лікарняному чи у відпустці через те, що був складний графік чергування, або якщо патрульному доводиться дві години оформлювати легку ДТП без жертв і травм, то, можливо, проблема в законодавстві?», – резюмує Матс Люнґвальд.
«Твоє місто»
Авторка головного фото - Анастасія Шибіко
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери