Припинити битву шкіл. Які нові правила потрібні Громадському бюджету Львова
Школи мають згуртованих довкола себе «виборців», багатший досвід роботи з бюджетом та складання кошторисів. Зокрема тому серед проектів громадського бюджету найбільше ініціатив від шкіл та садків, і серед них найбільший відсоток вчасно завершених проектів. Аби дати шанс на втілення ідей коштом міського бюджету різним громадським ініціативам та усунути недоліки з досвіду попередніх двох років, у Львові тривають консультації з громадськістю щодо змін до положення про громадський бюджет. Tvoemisto.tv побувало на одній із зустрічей.
Збільшити різноманіття
«Минулого року найбільший успіх і разом із тим найбільша проблема були в тому, що майже 90% проектів, які набрали верхній рейтинг — це школи і дитячі садочки, — каже начальник управління «Секретаріат ради» ЛМР Юрій Лукашевський. — Як місто ми зацікавлені в оствітніх проектах. Але ми не хочемо, щоби це були тільки освітні проекти».
Читайте також: Конкурс громадського бюджету не має бути битвою шкіл і дитсадків
Для прикладу, у Франківському, Залізничному та Сихівському районах усі з проектів, що отримали фінансування, так чи іншакше пов’язані з освітніми закладами. Робоча група, що працюватиме над оновленням положення, пропонує гарантувати громадським просторам 40% від усього обсягу фінансування. Очікують, що так число підтриманих проектів від освітніх закладів зменшиться, бо не зможе перевищити 60%.
Школа №42 коштом громадського бюджету утеплить фасад
Втім, проекти, які подають школи й садочки, далеко не завжди стосуються, власне, освіти. Школи пропонують спортивні майданчики, якими теоретично можуть користуватися мешканці району, замінюють вікна та утеплюють фасади, вказуючи, що це вплине на енергоощадність. З одного боку, у положенні пропонують чітко розрізняти, що внутрішні роботи можуть бути лише складовою більшого проекту, аби кошти не йшли суто на ремонти. З іншого, деякі освітні внутрішні проекти мають елементи інноваційності: інтернет-бібліотека, ІТ-лабораторія у школі, шкільний хаб тощо.
Проект школи №99 «Інтернет-бібліотека-трансформер»
Тож одна з пропозицій — виділити в окрему категорію освітні чи загалом комунальні заклади (наприклад, лікарні), яким збирати голоси набагато простіше.
«Я би пропонувала відокремити проекти громадські та внутрішні. Навіть якщо школа буде робити проекти, якими зможе користуватися громада, наприклад, спортмайданчик, яким буде користуватися ще піввулиці — будь ласка. Якщо йдеться про відкриті проекти, то хай будуть хоч школи, хоч лікарні, я би такі проекти підтримувала», — говорить авторка проекту «Під небом Сихова» на даху центру Довженка Оксана Гузь.
Її проект набрав найбільше голосів у сфері культури. Але жоден із культурних проектів, поданих у 2016 році, так і не був профінансований. Не витримали конкуренції на етапі голосування.
Читайте також: Громадський бюджет Львова: як виправити хиби і досягти більшого?
Минулого року зміни у положенні дозволили порівну розподілити кошти між усіма районами міста. Але тепер лунають пропозиції передбачити, аби із підтриманих проектів могли вигравати різноманітні сфери та напрямки в межах кожного району.
Кожному району — великий проект
Ще одна з пропозицій — дати можливість кожному великому проекту бути втіленим на території кожного району міста. Цього року три із чотирьох великих проектів стосуються Шевченківського району.
«Думка про те, щоб кожен район мав по одному великому проекту, має право на життя. Наприклад, я живу в Личаківському районі. Я би дуже хотіла підтримати центр Довженка, але ймовірність, що я там буду, дуже мала. І тому я з більшою ймовірністю голосуватиму за великий проект у своєму районі, знаючи, що принаймні один із них буде реалізований», — зауважила учасниця команди одного із малих проектів Христина Сулій.
Юрій Лукашевський каже, що логіка саме в тому, аби проекти були загальноміськими. Але практика показує, що це не завжди так. Наприклад проект із благоустрою шкільних подвір’їв на розі Замарстинівської та Чорновола навряд чи має стосунок до мешканців Франківського району. Так само як і майданчики на території шкіл №33 та №97 навряд чи будуть збирати мешканців з інших кінців міста.
Читайте також: Перемагають згуртовані. Як виграти конкурс громадського бюджету
До того ж, у випадку фінансування семи великих проектів має вирішуватися питання про збільшення обсягів громадського бюджету загалом. І це цілком реально. У 2016 році на ідеї городян виділяли 17,5 млн грн, у 2017 році вже майже 26 млн грн. «Ми сподіваємося, що фінансування може бути збільшене і ваша активність цьому сприятиме», — додав Юрій Лукашевський.
Якісніше планувати, аби ефективніше втілювати
Через низку бюрократичних нюансів деякі добрі ідеї не були допущені навіть на етап голосування. «Минулого року на профільну комісію молоді та спорту було скеровано понад 30 проектів щодо дитячих і спортивних майданчиків, і понад 20 були відхилені у зв’язку з тим, що ділянка, яку пропонували під майданчик, не була зарезервована під відповідне цільове призначення», — розповів автор малого проекту Володимир Сольський.
Проект спортмайданчика на Сихові не дійшов до голосування через технічні нюанси
Хоча кожен автор проекту може звертатися із запитами та консультуватися, але не кожен знає, які нюанси потребують додаткових уточнень. Тому активісти пропонують створити міжгалузеві комісії за напрямками, де би автори проектів могли проконсультуватися і передбачити усі підводні камені.
Наприклад, однією із найбільших прикростей минулого року стало відкладання реконструкції Замарстинівського парку. Автори стикнулись із низкою непередбачених складнощів і під час розробки проектно-кошторисної документації (ПКД) і через відладання тендерів. Тому одна із пропозицій — для великих ініціатив розробку ПКД подавати окремим проектом.
«Наприклад, на великі об’єкти ПКД може становити 300 тисяч гривень. Це великі кошти і великий обсяг роботи. Оскільки місто все більше застосовує механізмів обговорення проектів, дослідження простору, то ПКД може бути окремим проектом, який наступного року може знову подавтися на громадський чи загальний бюджет для реалізації», — пояснила голова ГО «Кращий Сихів» Наталя Піпа.
Передбачається, що допуск до голосування буде відбуватися за принципом мовчазної згоди. Письмові відповіді отримають тільки ті, чиї проекти недопущені. Це має зменшити кількість паперової роботи та навантаження на профільні управління.
Активісти пропонували посилити відповідальність посадовців за дотримання термінів виготовлення кошторисів, проведення торгів, аби це не затримувало втілення проектів: до 1 квітня для малих проектів та до 1 травня для великих, проведення торгів протягом двох місяців, аби з 1 вересня вже були укладені договори із підрядниками та починалися роботи. Тоді проекти можуть бути втілені до кінця року. Із підтриманих у 2016 році проектів вчасно реалізовані 37 із 67.
На етапі голосування пропонують у положенні чітко прописати заборону агітації у ЦНАПах, і не виносити голосування на територію інших комунальних установ. У ЦНАПах активісти просять, аби екран комп’ютера розвертали до людини, яка голосує, а не лише до працівника, який у цьому допомагає. Також потрібно синхронізувати інформаційні бази, аби відсутність вкладиша до ID-картки не стала перепоную у голосуванні. Але тут ідеться скоріше про загальнодержавну проблему.
Активісти пропонують авторам проектів, працівникам міськради агітувати людей активніше голосувати через bank ID та, наскільки це можливо, залучати більше банків до цього сервісу. Триває і обговорення, чи варто лишати 15-денний термін для голосування, чи його можна скоротити, наприклад, до 10 днів. Деякі активісти вважають, що скорочення не сильно впливатиме на результати, оскільки, виснажені тривалим марафоном голосування, вони не зможуть ефективно збирати голоси.
Збирання пропозицій триває до 12 лютого. Після цього робоча група сформує оновлене положення для Громадcького бюджету-2018.
Зоя Красовська
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери