У жовтні ви очолили новий департамент, які ставите цілі перед собою?
Я очолив новий департамент мобільності та вуличної інфраструктури. Його сформували з наявних управлінь: транспорту, безпеки міста, а також з нового управління вуличної інфраструктури. Є багато викликів, та передовсім впровадження е-квитка.
Чи запрацює він із 13 січня, що зміниться і для кого?
Із 13 січня ми поетапно запускаємо е-квиток. Це цілком нова філософія транспортних перевезень і оплати цієї послуги. Зміна й перевага у тому, що е-квиток детінізує цю сферу. Сьогодні обіг коштів у транспортній сфері, так би мовити, в тіні, водії збирають гроші, і перевізники їх розподіляють, як їм вигідно, водіям платять мінімальну зарплатню. Немає надходжень до бюджету ні через єдиний соціальний внесок, ні через податок з доходів фізичних осіб.
Проєкт складний, впроваджувати його треба поетапно, щоби мати можливість оперативно реагувати на виклики. Адже мовиться про безпеку коштів і приватних даних.
Плануємо до 13 січня видати усім пільговикам, які до нас звернулися, персоналізовані картки «Леокарт». Загалом прийняли 110 – 120 тисяч документів і вже видали 10 тисяч карток. Картки друкують, люди будуть отримувати їх. У січні пільговики матимуть можливість валідувати свої е-квитки у транспорті. Крім того, уже з січня недостатньо буде просто показати пенсійне посвідчення, аби засвідчити своє право на пільговий проїзд. Потрібно буде мати транспортну картку і завалідувати її – лише так людина матиме право пільгового проїзду.
То 13 січня е-квитком зможуть користуватися тільки пільговики?
Так. Згодом плануємо запускати перші тестові групи для безготівкової оплати. Важливим є збереження персональних даних людей, картка містить їх. Також важлива безпека фінансових операцій. Тому ми будемо запускати перші фінансові операції та поступово нарощувати темпи. Кінцевим етапом має стати повний перехід на безготівкову оплату. Оператором є ЛКП «Львівавтодор», він і буде оплачувати перевізникам послугу відповідно до вартості кілометра роботи. Це стимулюватиме водіїв дотримуватися графіка, бо за кожен кілометр виконаного рейсу перевізник отримуватиме кошти.
У нас, здається, понад 200 тисяч пільговиків, а лише 10 тисяч отримали картку. Як 13 січня будуть користуватися громадським транспортом ті, що цю картку не виробили?
Триває друк карток, після 13 січня буде ажіотаж. У перший тиждень ніхто не штрафуватиме. Людям треба буде пояснювати, що все змінюється, що таки потрібно оформити транспортну картку.
А непільговикам коли можна буде отримати картку?
Незабаром зможемо налагодити продаж цих карток у торговельних мережах. Вони будуть на вокзалах, в аеропорту, поповнити їх можна буде в терміналах. Вартість картки – 60 гривень, та це лише носій електронного квитка.
Також уже фіналізуємо випробування систем.
У першому кварталі 2022 року отримати картку зможе решта пільговиків. Оплату щодо тих карток ми можемо запустити незабаром, але буде критично, якщо ми це зробимо, а буде якийсь фінансовий збій чи збій в оплаті за кілометр, тоді громадський транспорт не виїде на маршрути, і це спричинить колапс.
То з якого часу всі інші містяни зможуть послуговуватися е-квитком?
Прогнозую, що це буде в першому кварталі 2022 року.
Чи будуть якось змінюватися маршрути громадського транспорту під е-квиток?
Упровадження електронного квитка покаже багато. Зокрема, будемо бачити, скільки пільговиків і яким громадським транспортом користуються. Це буде своєрідне обстеження пасажиропотоків, знатимемо, які маршрути треба підсилити, які є слабшими. Паралельно випрацьовуємо з GIZ концепцію нової транспортної мережі. Впродовж першого півріччя 2022 року на підставі тих даних будемо напрацьовувати нову транспортну мережу.
GIZ бере фінансування розробки на себе. Це грантовий проект, і завдання міста – фінансувати суміжні заходи щодо цього. Попередньо компанією, яка розроблятиме нову транспортну мережу, є Oresund, у якій зазначають, що, можливо, нам вистачить цієї кількості громадського транспорту, яку маємо зараз.
Закупівлі якого транспорту заплановані на найближчий час?
У співпраці з ЄІБ закуповуємо трамваї. Три п’ятисекційні уже передали місту. До середини наступного року – ще сім. Водночас триває реконструкція наявних трамваїв, їх переобладнують, додають низькопідлогову вставку, замінюють тягові механізми.
Наступного року оголосимо тендер на 100 нових автобусів. Ми вже на фінальній стадії опрацювання документації. Активно обговорюємо проєкт з міжнародною фінансовою корпорацією щодо тролейбусів із автономним ходом. Планували закупити 100 таких.
Але депутати кажуть, що кредит невигідний…
Це вже, як дивитися. Звичайно, пропозиції ЄІБ вигідніші. Закупівля 10 трамваїв, один із яких Львів нещодавно отримав, відбувалася зі ставкою 1,95 відсотка річних. А що стосується міжнародної фінансової корпорації, то це відсотки значно більші: 10-11 річних. Проте ЄІБ фінансує переважно соціальні проєкти. А міжнародна фінансова корпорація – це радше комерційний банк, спрямований на фінансування комерційних проєктів, але тут є переваги, як-от можливість залучати кошти на довший період, а також фіксовані ставки, що рятує від ринкових коливань.
Розкажіть докладніше про План сталої мобільності. Які першочергові заходи плануєте вживати?
Першочерговим завданням на 2022 рік є оптимізація мережі громадського транспорту. І оскільки ми запроваджуємо з е-квитком можливість пересадки в межах 40 хвилин, то змінюється й сам підхід до маршрутів. Вони мають бути короткі, зрозумілі, передбачати можливість пересадки, а транспорт курсувати за чітким графіком. За цими принципами переглянемо нашу транспортну мережу.
Перехоплювальні паркінги – це важливий аспект у Плані сталої мобільності. Тут важливе фінансування, уже триває робота з облаштування такого паркінгу на Стрийській, ще є ділянки біля Галицького Перехрестя, неподалік заправки, а також на Городоцькій. Такі паркінги мають бути на усіх в’їздах у місто.
Яким є бачення міської влади щодо автовокзалів? Чи є в планах, для прикладу, облаштування автовокзалу біля Янівського цвинтаря?
Щодо вулиці Личаківська плануємо архітектурний конкурс на проєктування квазікільця, відтак хочемо перенести автостанцію ближче до станції «Личаків».
Поблизу Янівського цвинтаря автостанцію також потрібно перенести. Як варіант – на Рясне-1.Тоді було б менше проблем, але це доволі незручне розміщення, погане сполучення і так далі. Доцільніше облаштувати автостанцію навпроти Янівського цвинтаря, на вулиці Шевченка, 138 – 142. Але це земля «Укрзалізниці». Ведемо перемовини з ЛОДА, є подання у Міністерство інфраструктури, щоб цю ділянку передали у власність міської громади, щоб ми могли там облаштувати автостанцію… Але ще немає рішення. Якщо враховувати всі пересадкові вузли, то це був би ідеальний варіант.
Є розпорядження міського голови про створення робочої групи, яка мала б напрацювати комплексний підхід до облаштування автостанцій.
У Львові транспорт їздив би непогано, якби не затори. Чи маєте своє бачення розв’язання цієї проблеми?
Плануючи поїздку, люди обирають транспорт, зважаючи на витрати часу і грошей. Тому потрібно покращувати сполучення громадським транспортом районів міста, щоб воно було більше «графічним». Паралельно плануємо більше охопити центральну частину міста послугою платного паркування. Збільшуємо кількість інспекторів з паркування.
Завжди мовилося про те, що Львову потрібні підземні паркінги, але чомусь нікому не вигідно їх будувати. А все тому, що коли інвестор запитує, скільки коштує паркування на території, яка прилягає до потенційної ділянки забудови, йому кажуть, що 30 гривень година, це максимально на закритих майданчиках. Він рахує, скільки років треба, щоб окупити свої інвестиції. Але також він запитає, чи є довкола стихійне паркування. Йому скажуть, що є, що там авто може цілий день і ніч стояти задурно. Паркування не може бути безоплатним. Це послуга, за яку потрібно встановити відповідну ціну. Середмістя має бути охоплене платним паркуванням.
А як щодо стратегічних підходів, як-от будівництво внутрішнього транспортного кільця чи добудова окремих вулиць – Суботівської, Луганської, Ряшівської? Відомо, що приватного транспорту в місті не меншатиме, і, вочевидь, те, що відбувається з трафіком, паркуванням не виправиш. Можливо, є інші рішення?
Тут усе взаємопов’язане. Такі інфраструктурні речі потребують великих вкладень.
Що стосується середнього транспортного кільця, то ми передбачаємо на наступний рік закласти кошти для того, щоб розпочати роботу над проєктом. Це стосується вулиць Пластова і Луганська, що у перспективі розвантажить середмістя.
Щодо таких проектів Львів організовує архітектурні конкурси.
Торік визначили понад 20 небезпечних ділянок доріг у Львові. Планували змінити там рух, аби виправити ситуацію. Що знаєте про ті ділянки, коли вони стануть безпечнішими?
Щодо деяких ділянок були точкові рішення. На вулиці Шевченка змінили розташування світлофора, розмітку, дорожні знаки, і це покращило ситуацію. Також відбулися зміни на перетині вулиць Кульпарківська й Антоновича: там забрали «антикишеню».
Ми отримали від GIZ погодження гранта на 70 тисяч євро для розробки проєктів на ці ділянки. Мовиться про комплексні рішення щодо всіх ділянок (їх було 24), хоча тепер, здається, їх ще більше. Щороку поліція дає інформацію про місця концентрації ДТП, і завданням міста є вживання заходів для зняття напруженості.
Наступного року, можливо, отримаємо фінансування на реконструкцію вулиць Грінченка і Мазепи.
А ви як на роботу їздите – громадським транспортом чи автомобілем?
По-різному буває. Живу у Франківському районі, тож інколи зранку простіше сісти на автобус №9 і вийти на вулиці Дорошенка. Інколи беру авто.
Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
