
Фото: GETTY IMAGES
Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
Найважливіше з тексту за 1 хв:
-
Новий штам на 60% заразніший, аніж попередній, і у півтора рази частіше призводить до реанімації.
-
У людини може бути незначне підвищення температури, закладеність, але згодом, через 5-7 днів, виникати двобічне ураження легень, бронхопневмонія, зниження сатурації та гарячка.
-
Достатньо лише 5-7 хвилин спілкування з хворим, аби заразитися.
-
Новий штам коронавірусу здатний інфікувати дітей від двох років, підлітків, молодих осіб 30-35 років.
-
Якщо раніше вірус передавався повітряно-крапельним шляхом, через дихальні шляхи і слизові оболонки, то на сьогодні доведений ще один шлях передачі – через шлунково-кишковий тракт. Більшість пацієнтів з штамом «Дельта» мають кишкові розлади – нудоту, зниження апетиту, болі в кишківнику.
-
У Львові немає обладнання, щоб встановити цей штам та визначити наявність антитіл до нього, тому аналізи проводять у Києві.
-
Усі наявні вакцини, які використовують на Львівщині, є ефективними від штаму «Дельта».
Що таке штам «Дельта» і в чому його небезпека
Дельта-варіант коронавірусу, який також називають B.1.617.2, вперше зафіксували у жовтні 2020 року в одному з індійських штатів і відтоді він стрімко поширився в Індії та у світі. Спочатку його називали індійським варіантом, але зараз офіційно він носить назву дельта-варіант (за аналогічним принципом іменують британський штам «Альфа», південноафриканський «Бета» та бразильський «Гамма»).
Читайте також: Шестеро мешканців Львівщини мають підозру на штам «Дельта». Що відомо
Перший підтверджений випадок штаму «Дельта» на території Європи зареєстрували 23 червня у Словаччині. Інфікована особа приїхала з Росії.
Новий вид штаму Covid-19 станом на кінець липня вже зафіксували на території 124 країн, зокрема в Україні.
Найбільшу кількість заражень цей різновид коронавірусу спричинив у Росії, Великій Британії та Португалії.
Особливість штаму «Дельта»
У ВООЗ застерігають: штам коронавірусу «Дельта» має високий рівень зараження та, найімовірніше, охоплюватиме передусім території, де погано проводиться вакцинація.
«Дельта» передається швидше та спричиняє більше ризиків госпіталізації. За словами виконавчого директор програми ВООЗ із надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я Майкла Раяна, штам «Дельта» удвічі заразніший від «Альфи», яку вперше виявили у Великій Британії. У півтора рази частіше захворювання цим штатом призводить до реанімації.
Дельта-варіант має кілька мутацій – іноді вони посилюють вірус, дозволяючи йому обходити дію вакцини, іноді його послаблюють. Точні функції дельта-мутацій ще не досліджені науковцями. Проте відомо, що вони дозволяють вірусу легше проникати в клітини організму та уникати деяких імунних реакцій, пише Deutsche Welle.
Читайте також: Україна може запровадити двотижневу самоізоляцію при в'їзді для невакцинованих
Крім власне «Дельти», існує версія «Дельта плюс» (або AY.1). Цей варіант вважається заразнішим, проте досі він практично не встиг поширитися.
До речі, ВООЗ визнала штам «Дельта» або ж «індійський штам» домінантним у світі, оскільки він більш хвороботворний.
Які прояви нового штаму
Прояви штаму «Дельта» часто подібні на сильну застуду, особливо у молодих людей. Проте чи не найважливіше те, що штам має дуже високу заразність та частішу госпіталізацію.
Як розповіла Тvoemisto.tv головна епідеміологиня Львівщини, керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Іванченко-Тімко, клініка і симптоматика штаму «Дельта» суттєво не відрізняється від британського коронавірусу, який в нас був.
«Штам «Дельта» може супроводжуватися більшим ураженням слизової, органів слуху, частішими розладами шлунково-кишкового тракту та частішим виникненням важких тромбозів», – каже епідеміологиня.
Крім того, в інфікованих штамом «Дельта», є такі симптоми, як: висока температура, біль в горлі, кашель, нежить і слабкість на фоні відсутності температури. Проте, на відміну від звичайної застуди, перебіг захворювання є важчим.
Читайте також: В Україні знову хочуть посилити карантин
Директор Львівської обласної інфекційної лікарні Сергій Федоренко у розмові з Тvoemisto.tv також підтвердив, що штам «Дельта» має більшу ступінь інфікування та заразності.
«Початок захворюваності відрізняється від того коронавірусу, який у нас був. Штам «Дельта» здебільшого не викликає втрати нюху, смаку. Хвороба починається як звичайна респіраторна вірусна хвороба: у людини може бути незначне підвищення температури, катаральні явища. Але згодом, через 5-7 днів розвивається більш важчий період – може виникати двобічне ураження легень, бронхопневмонія, зниження сатурації, гарячка», – каже він.
За словами Наталії Іванченко-Тімко, штам «Дельта» на 60% заразніший, аніж попередній.
«Раніше вважалося, що контактна особа, яка перебуває у приміщенні одночасно з хворою людиною упродовж 15 хвилин, має високий шанс захворіти. Якщо говорити про «Дельта»-антиген, то достатньо лише 5-7 хвилин спілкування з хворим, аби заразитися», – зазначила співрозмовниця.
Експертка департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з пульмонології Надія Рудницька говорить, що новий штам коронавірусу здатний інфікувати дітей від двох років, підлітків, молодих осіб 30-35 років.
«Змінилася клініка захворювання. Якщо раніше це був гострий початок хвороби, то зараз вірус навчився жити, він маскується під гостре респіраторне захворювання – з’являються чхання, нежить, біль в горлі та головний біль. На четвертий-п’ятий день з’являється висока температура», – каже пульмонологиня.
Змінилися також шляхи передачі штаму «Дельта». Якщо раніше вірус передавався повітряно-крапельним шляхом, через дихальні шляхи і слизові оболонки, то на сьогодні доведено ще один шлях передачі – через шлунково-кишковий тракт. Тому більшість пацієнтів з штамом «Дельта» мають кишкові розлади – нудоту, зниження апетиту, болі в кишківнику. Через це, на думку Сергія Федоренка, хворі не завжди можуть відрізняти коронавірусну хворобу від харчової токсикоінфекції, почати займатися самолікуванням, що може призвести до більш важкого перебігу та наслідків.
Які ризики для Львівщини
Оскільки кордони з Україною відкриті, швидкість поширення штаму «Дельта» у нас достатньо високий.
Відомо, що усім особам, які прибувають з пандемічних країн, тобто тих, де високий рівень захворюваності на Covid-19 – наприклад, Індії, Великобританії, Росії, Португалії – повинні проводити експрес-тест на антиген. Якщо позитивний – осіб ізольовують, а згодом проводять ПЛР-тест.
За словами львівських медиків, зразки РНК виділеного вірусу шести осіб, яким ставлять підозру на зараження штамом «Дельта», оскільки вони повернулися з пандемічних країн, скерували у київський Центр громадського здоровְ’я МОЗ України, а ті в Науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хворобі м. А. Громашевського.
У львівських лабораторіях такої можливості немає.
«Апаратів та обладнання, які дозволяють робити дослідження на виявлення штаму «Дельта» у Львові та Львівщині, відсутні. Це дуже дороговартісне обладнання. Не можемо наразі в лабораторіях Львівщини також здати аналізи на наявність антитіл до штаму «Дельта», – зазначив головний лікар інфекційної Сергій Федоренко.
Читайте також: Відпочинок на морі. Умови виїзду українців за кордон
П’ятеро з шести пацієнтів з підозрою на «Дельта» були госпіталізовані у Львівську обласну інфекційну лікарню, а одна перебувала на самоізоляції. Три результати уже відомі, вони – позитивні, решта три – ще в процесі обробки. Із трьох госпіталізованих, двох уже виписали. Один пацієнт досі перебуває в лікарні. Його стан середньої важкості.
«Усі пацієнти з визначеним штамом «Дельта» мали стан близький до середньої важкості. Специфічного лікування вони не потребували, бо мали незначну закладеність носа, температуру в межах 37 градусів і позитивні тести. Та людина, яка досі перебуває в лікарні, зараз має двобічну бронхопневмонію, тому потребує подальшого лікування. Коли її випишуть – не відомо, адже коронавірус важко піддається прогнозу.
Наприклад, за два роки пандемії ковіду були випадки, що люди вже готувались до виписки зі стаціонарів і в них раптово починалися ускладнення з боку серцевої системи чи неврологічні розлади», – додає він.
Пульмонологиня Наталя Рудницька наголошує: оскільки новий штам передається через шлунково-кишковий тракт, зараз знову важливо дотримуватись карантинних норм: дбати про гігієну рук та не забувати носити маски. І, звісно, вакцинуватися.
«Кожен має зрозуміти – якщо хочеш залишитися живим, треба провакцинуватися», – каже Наталія Іванченко-Тімко.
Чи ефективні вакцини?
Усі наявні вакцини, які використовують на Львівщині, є ефективними у тому числі й від штаму «Дельта». Щеплення будь-якою вакциною мінімізує тяжкі наслідки захворювання.
Керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Іванченко-Тімко каже, що двічі вакциновані люди на 80% захищені від важкого перебігу Covid-19, викликаного штамом «Дельта».
«Якщо говоримо про дві дози вакцини Pfizer, яка ефективна на 95%, то при варіанті штаму «Дельта» може бути дещо нижчою – до 88%. Але це також багато. Люди, навіть якщо захворіють, залишаться живими і в них не буде важкого перебігу», – каже епідеміологиня.
У звіті Національної служби охорони здоров’я Великої Британії вказано: незалежно від типу вакцини, ефективність від штаму «Дельта» після введення двох доз становить 80,8%. Після однієї дози вона становить лише 33,2%. Дослідження PHE також свідчить: вакцини, вироблені Pfizer Inc і AstraZeneca, ефективні проти важких станів у разі інфікування «Дельтою» на понад 90%.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась