
Фото: GETTY IMAGES
Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
Найважливіше з тексту за 1 хв:
-
Новий штам на 60% заразніший, аніж попередній, і у півтора рази частіше призводить до реанімації.
-
У людини може бути незначне підвищення температури, закладеність, але згодом, через 5-7 днів, виникати двобічне ураження легень, бронхопневмонія, зниження сатурації та гарячка.
-
Достатньо лише 5-7 хвилин спілкування з хворим, аби заразитися.
-
Новий штам коронавірусу здатний інфікувати дітей від двох років, підлітків, молодих осіб 30-35 років.
-
Якщо раніше вірус передавався повітряно-крапельним шляхом, через дихальні шляхи і слизові оболонки, то на сьогодні доведений ще один шлях передачі – через шлунково-кишковий тракт. Більшість пацієнтів з штамом «Дельта» мають кишкові розлади – нудоту, зниження апетиту, болі в кишківнику.
-
У Львові немає обладнання, щоб встановити цей штам та визначити наявність антитіл до нього, тому аналізи проводять у Києві.
-
Усі наявні вакцини, які використовують на Львівщині, є ефективними від штаму «Дельта».
Що таке штам «Дельта» і в чому його небезпека
Дельта-варіант коронавірусу, який також називають B.1.617.2, вперше зафіксували у жовтні 2020 року в одному з індійських штатів і відтоді він стрімко поширився в Індії та у світі. Спочатку його називали індійським варіантом, але зараз офіційно він носить назву дельта-варіант (за аналогічним принципом іменують британський штам «Альфа», південноафриканський «Бета» та бразильський «Гамма»).
Читайте також: Шестеро мешканців Львівщини мають підозру на штам «Дельта». Що відомо
Перший підтверджений випадок штаму «Дельта» на території Європи зареєстрували 23 червня у Словаччині. Інфікована особа приїхала з Росії.
Новий вид штаму Covid-19 станом на кінець липня вже зафіксували на території 124 країн, зокрема в Україні.
Найбільшу кількість заражень цей різновид коронавірусу спричинив у Росії, Великій Британії та Португалії.
Особливість штаму «Дельта»
У ВООЗ застерігають: штам коронавірусу «Дельта» має високий рівень зараження та, найімовірніше, охоплюватиме передусім території, де погано проводиться вакцинація.
«Дельта» передається швидше та спричиняє більше ризиків госпіталізації. За словами виконавчого директор програми ВООЗ із надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я Майкла Раяна, штам «Дельта» удвічі заразніший від «Альфи», яку вперше виявили у Великій Британії. У півтора рази частіше захворювання цим штатом призводить до реанімації.
Дельта-варіант має кілька мутацій – іноді вони посилюють вірус, дозволяючи йому обходити дію вакцини, іноді його послаблюють. Точні функції дельта-мутацій ще не досліджені науковцями. Проте відомо, що вони дозволяють вірусу легше проникати в клітини організму та уникати деяких імунних реакцій, пише Deutsche Welle.
Читайте також: Україна може запровадити двотижневу самоізоляцію при в'їзді для невакцинованих
Крім власне «Дельти», існує версія «Дельта плюс» (або AY.1). Цей варіант вважається заразнішим, проте досі він практично не встиг поширитися.
До речі, ВООЗ визнала штам «Дельта» або ж «індійський штам» домінантним у світі, оскільки він більш хвороботворний.
Які прояви нового штаму
Прояви штаму «Дельта» часто подібні на сильну застуду, особливо у молодих людей. Проте чи не найважливіше те, що штам має дуже високу заразність та частішу госпіталізацію.
Як розповіла Тvoemisto.tv головна епідеміологиня Львівщини, керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Іванченко-Тімко, клініка і симптоматика штаму «Дельта» суттєво не відрізняється від британського коронавірусу, який в нас був.
«Штам «Дельта» може супроводжуватися більшим ураженням слизової, органів слуху, частішими розладами шлунково-кишкового тракту та частішим виникненням важких тромбозів», – каже епідеміологиня.
Крім того, в інфікованих штамом «Дельта», є такі симптоми, як: висока температура, біль в горлі, кашель, нежить і слабкість на фоні відсутності температури. Проте, на відміну від звичайної застуди, перебіг захворювання є важчим.
Читайте також: В Україні знову хочуть посилити карантин
Директор Львівської обласної інфекційної лікарні Сергій Федоренко у розмові з Тvoemisto.tv також підтвердив, що штам «Дельта» має більшу ступінь інфікування та заразності.
«Початок захворюваності відрізняється від того коронавірусу, який у нас був. Штам «Дельта» здебільшого не викликає втрати нюху, смаку. Хвороба починається як звичайна респіраторна вірусна хвороба: у людини може бути незначне підвищення температури, катаральні явища. Але згодом, через 5-7 днів розвивається більш важчий період – може виникати двобічне ураження легень, бронхопневмонія, зниження сатурації, гарячка», – каже він.
За словами Наталії Іванченко-Тімко, штам «Дельта» на 60% заразніший, аніж попередній.
«Раніше вважалося, що контактна особа, яка перебуває у приміщенні одночасно з хворою людиною упродовж 15 хвилин, має високий шанс захворіти. Якщо говорити про «Дельта»-антиген, то достатньо лише 5-7 хвилин спілкування з хворим, аби заразитися», – зазначила співрозмовниця.
Експертка департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з пульмонології Надія Рудницька говорить, що новий штам коронавірусу здатний інфікувати дітей від двох років, підлітків, молодих осіб 30-35 років.
«Змінилася клініка захворювання. Якщо раніше це був гострий початок хвороби, то зараз вірус навчився жити, він маскується під гостре респіраторне захворювання – з’являються чхання, нежить, біль в горлі та головний біль. На четвертий-п’ятий день з’являється висока температура», – каже пульмонологиня.
Змінилися також шляхи передачі штаму «Дельта». Якщо раніше вірус передавався повітряно-крапельним шляхом, через дихальні шляхи і слизові оболонки, то на сьогодні доведено ще один шлях передачі – через шлунково-кишковий тракт. Тому більшість пацієнтів з штамом «Дельта» мають кишкові розлади – нудоту, зниження апетиту, болі в кишківнику. Через це, на думку Сергія Федоренка, хворі не завжди можуть відрізняти коронавірусну хворобу від харчової токсикоінфекції, почати займатися самолікуванням, що може призвести до більш важкого перебігу та наслідків.
Які ризики для Львівщини
Оскільки кордони з Україною відкриті, швидкість поширення штаму «Дельта» у нас достатньо високий.
Відомо, що усім особам, які прибувають з пандемічних країн, тобто тих, де високий рівень захворюваності на Covid-19 – наприклад, Індії, Великобританії, Росії, Португалії – повинні проводити експрес-тест на антиген. Якщо позитивний – осіб ізольовують, а згодом проводять ПЛР-тест.
За словами львівських медиків, зразки РНК виділеного вірусу шести осіб, яким ставлять підозру на зараження штамом «Дельта», оскільки вони повернулися з пандемічних країн, скерували у київський Центр громадського здоровְ’я МОЗ України, а ті в Науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хворобі м. А. Громашевського.
У львівських лабораторіях такої можливості немає.
«Апаратів та обладнання, які дозволяють робити дослідження на виявлення штаму «Дельта» у Львові та Львівщині, відсутні. Це дуже дороговартісне обладнання. Не можемо наразі в лабораторіях Львівщини також здати аналізи на наявність антитіл до штаму «Дельта», – зазначив головний лікар інфекційної Сергій Федоренко.
Читайте також: Відпочинок на морі. Умови виїзду українців за кордон
П’ятеро з шести пацієнтів з підозрою на «Дельта» були госпіталізовані у Львівську обласну інфекційну лікарню, а одна перебувала на самоізоляції. Три результати уже відомі, вони – позитивні, решта три – ще в процесі обробки. Із трьох госпіталізованих, двох уже виписали. Один пацієнт досі перебуває в лікарні. Його стан середньої важкості.
«Усі пацієнти з визначеним штамом «Дельта» мали стан близький до середньої важкості. Специфічного лікування вони не потребували, бо мали незначну закладеність носа, температуру в межах 37 градусів і позитивні тести. Та людина, яка досі перебуває в лікарні, зараз має двобічну бронхопневмонію, тому потребує подальшого лікування. Коли її випишуть – не відомо, адже коронавірус важко піддається прогнозу.
Наприклад, за два роки пандемії ковіду були випадки, що люди вже готувались до виписки зі стаціонарів і в них раптово починалися ускладнення з боку серцевої системи чи неврологічні розлади», – додає він.
Пульмонологиня Наталя Рудницька наголошує: оскільки новий штам передається через шлунково-кишковий тракт, зараз знову важливо дотримуватись карантинних норм: дбати про гігієну рук та не забувати носити маски. І, звісно, вакцинуватися.
«Кожен має зрозуміти – якщо хочеш залишитися живим, треба провакцинуватися», – каже Наталія Іванченко-Тімко.
Чи ефективні вакцини?
Усі наявні вакцини, які використовують на Львівщині, є ефективними у тому числі й від штаму «Дельта». Щеплення будь-якою вакциною мінімізує тяжкі наслідки захворювання.
Керівниця Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Наталія Іванченко-Тімко каже, що двічі вакциновані люди на 80% захищені від важкого перебігу Covid-19, викликаного штамом «Дельта».
«Якщо говоримо про дві дози вакцини Pfizer, яка ефективна на 95%, то при варіанті штаму «Дельта» може бути дещо нижчою – до 88%. Але це також багато. Люди, навіть якщо захворіють, залишаться живими і в них не буде важкого перебігу», – каже епідеміологиня.
У звіті Національної служби охорони здоров’я Великої Британії вказано: незалежно від типу вакцини, ефективність від штаму «Дельта» після введення двох доз становить 80,8%. Після однієї дози вона становить лише 33,2%. Дослідження PHE також свідчить: вакцини, вироблені Pfizer Inc і AstraZeneca, ефективні проти важких станів у разі інфікування «Дельтою» на понад 90%.
Ольга Шведа
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- А вони відчинені? «Рейд» львівськими укриттями
- Підземний паркінг, або Остання крапля терпіння для ЮНЕСКО
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- У музей або під асфальт. Як Львівщина позбувається радянських пам’ятників
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- «Не думали, що готуватимемо харчі на передову дев’ять років»
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний