
Фото: Freepek
Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
Освіченість школярів під час дистанційного навчання знизилася в рази. Школа удома також негативно вплинула на психологію дітей – вони стресують і втрачають комунікативні навики, дистанційка також впливає на стосунки у сім'ї і пригнічує жінок. Щоб повернути дітей за парти, вакцинуватись повинні не лише вчителі, а й батьки. Також у школах потрібно посилити карантинні заходи – проводити температурний скринінг дітям чи періодично робити експрес-тести на антиген. Такі пропозиції та шляхи виходу зі ситуації, що склалася, висловили освітяни, психологи та самі батьки, під час дискусії «За яких умов школи зможуть працювати офлайн», яку організувало Тvoemisto.tv.
Читайте також: «Так вчитись нереально». На Львівщині бракує техніки для вчителів та учнів в онлайн-форматі
Канікули та карантин дали результат
Із цього тижня, 1 листопада, усі львівські школи перевели на дистанційну форму навчання. В онлайн перейшли і діти початкових класів, і старша школа. Наступного ж дня, 2 листопада, у Львові зареєстрували петицію про відновлення очної форми навчання під час «червоної» зони за умови 100% вакцинації колективів освітніх закладів. Менш ніж за добу петиція назбирала необхідні 500 голосів. Під стіни мерії із протестом також вийшли батьки, які вимагали дозволити дітям повернутися до нормального навчання за партами.
Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко пояснив, що така ситуація вимушена. Якщо у жовтні 2019 року від пневмонії померла одна людина, то у жовтні 2020 року – 128 людей, а у жовтні цього року – 350 людей. Щодня медики фіксують збільшення кількості хворих на ковід, у тому числі – у дітей. У міській лікарні на Орлика днями лікували 100 дітей із пневмоніями.
«Специфіка цього штаму в тому, що він масово уражає дітей. У дитячій лікарні на Орлика минулого тижня було 100 дітей із пневмоніями. З вересня показники захворюваності почали зростати. Зважаючи на цю ситуацію, прийняли рішення про впровадження сильніших обмежень, ніж передбачає «червона» зона. Обмеження постанови «червоної» зони є важливі, але коли є колективний імунітет. У нас він не достатній. Першою дозою провакциновано 55%, двома – 37%. Тому, ми були змушені піти на складні обмеження», – каже Андрій Москаленко.
Ці обмеження, за його словами, вже дали результат. Зокрема, у дитячій лікарні наполовину знизилась кількість хворих дітей з пневмоніями.
Читайте також: «Вдома діти стресують і втрачають комунікативні навики», – психологиня
Щодня у місті проводять засідання штабу і комісії ТЕБ і НС та наради зі всіма керівниками шкіл. За словами Андрія Москаленка, їм уже дали завдання готуватися до повернення у формат очного навчання. Воно відбудеться у кілька етапів.
Спочатку за парти почнуть повертати початкові школи, але за умови 100% вакцинації вчителів. Також зважатимуть на динаміку захворюваності, при цьому у школах мають бути відпрацьовані протоколи, як саме буде організований навчальний процес. Наприклад, наразі можна відмовитися від зборів, і ділити класи на групи. Напрацювати протоколи у школах мають до завтра, 5 листопада.
За словами Андрія Москаленка, сьогодні 11 шкіл перебувають у зоні 100% вакцинації. 93 школи мають 90% вакцинації, 32 школи – від 80-90%, 2 школи перебувають у розрізі 70-80%.
Заступниця директора з медичної частини львівської дитячої лікарні ОХМАТДИТ Олена Березовська наголосила, що хворих дітей із пневмоніями та коронавірусом побільшало. Загалом за час пандемії з квітня минулого року у лікарні пролікували 637 дітей, з них 165 – у 2020 році і 462 уже цьогоріч.
Щодня, починаючи з жовтня цього року, у лікарні перебувають у середньому 30-46 дітей. Ті, хто зараз перебувають в лікарні, мають середній стан важкості. У реанімації немає нікого, але побільшало хворих дітей до 3-х років.
Хоч діти коронавірус переносять легше, ніж дорослі, проте вони є найбільшими розповсюджувачами та переносниками, зокрема, вони небезпечні для вразливих груп населення – вагітних, людей з хронічними і супутніми захворюваннями та людей похилого віку.
Тому, єдиний спосіб вберегтися – усім вакцинуватися, щоби мати колективний імунітет.
Дозвольте дітям вчитися
Анастасія Литвинюк, яка є мамою першокласниці і викладачкою у Львівській національній музичній академії та Львівському музичному коледжі наполягає на тому, що дітям потрібно йти до школи. Навчання вдома – це не навчання.
Вона вважає, що аби хвороба не розповсюджувалася, вакцинуватися мають не лише вчителі, а й батьки, які відправляють дітей у школи. Це, на її думку, було б справедливо.
«Садочки працюють, хоч медики кажуть, що більше стали хворіти діти дошкільного віку. Чому тоді вони відвідують заклади, а першачки ні? Діти самі не можуть працювати і вчитися. Потрібна допомога батьків. Ще гірше працювати з дітьми, які відвідували музичні школи, а тепер мають працювати дистанційно. Я за те, щоб школи відкривали, але має бути обмеження – батьки мають бути також вакциновані. Скоротить передачу вірусу те, що дитина з вакцинованої сім’ї буде йти у середовище, де вакциновані вчителі», – каже співрозмовниця.
Читайте також: Садовий пояснив, чому у Львові школярів відправили вчитися онлайн
Лікарка Олена Березовська підтвердила, що діти, батьки в яких є вакциновані, переносять хворобу легше. А ось ті, хто не мають щеплення від коронавірусу, мають складніші випадки. Батьки, які з дітками перебувають у лікарнях, самі часто також мають гарячки.
Мама двох учнів, членкиня ГО «Батьки в дії» Мар’яна Кузько каже, що вчитися вдома нереально важко.
«У старшого сина знизився рівень знань, з молодшою – історія окрема. Якісну освіту дитина не може отримати без участі батьків. На нас зараз поклали дуже багато всього – доводиться і вдома багато справ переробити, нагодувати дітей, і освоювати професію вчителя. Крім того, донька навчається у спеціалізованій музичній школі. Це пекло», – каже вона.
Голова комісії освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради з фракції «Голос» Іванка Герус каже, що кожні три дні батьки не матимуть змоги витрачати по 300-500 грн на тести на антигени, а ось пропозицію впускати до школи тих дітей, в яких вакциновані батьки – підтримала.
«Діти початкових класів мають ходити до школи. Вчитися перед гаджетами для них стрес. Вважаю, що владі треба переглянути вимоги до вакцинації, які є, і забезпечити все таким чином, щоб діти могли навчатися в школах. Пропозиція вакцинувати батьків, думаю, була б дієва», – каже Іванка Герус.
Стреси, несприйняття та втрата комунікативних навиків
У дітей, які тривалий час перебувають на канікулах та дистанційному навчанні, виникають стреси, різного роду порушення, розлади та втрата комунікативних навиків. Про це під час дискусії наголосила дитяча і сімейна психологиня, засновниця студії розвитку РІСТ Наталя Маркевич.
За її словами, дошкільнята, які також інколи залучені до дистанційного навчання, повинні бавитись, рухатись, пізнавати світ через різні органи відчуття. А під час онлайн-занять цього не має. У молодших школярів включається образне мислення. Часто дітям дають завдання, які потрібно виконати. Але щоб правильно це зробити, дитина повинна бачити образ, з ним взаємодіяти, мати можливості щось зробити, побачити, порухати, змінити положення тіла. Ще складніше із дітьми в пубертатному періоді, підлітками. Їхня профільна діяльність – це комунікація.
Читайте також: Поверніть дітей за парти, або не демотивуйте вакцинованих вчителів
«Дистанційне навчання забезпечує комунікацію, але з ким? Діти намагаються спілкуватися, але, таким чином, часто зривають навчальний процес. Діти стресують, в них виникають стреси, розлади, порушення та втрата комунікативних навиків», – каже Наталя Маркевич.
За її словами, коли діти тривалий час знаходяться в інших умовах, щоразу з’являється питання адаптації. Не дарма щороку 1 вересня вчителі дають час, щоб діти адаптувалися до навчального процесу.
«Якщо зараз у нас тривають динамічні зупинки у навчанні, а потім повернення, спостерігаємо у дітей дезадаптаційні процеси. Це тривожні сигнали», – каже співрозмовниця.
Також, за словами психологині, дистанційне навчання порушує режим дня. Перед школою дитина має прокинутись, вмитись, одягнутись, натомість під час онлайн навчання навики самостійності зникають.
Окрема проблема – школи в селах
Заступниця директора департаменту Ольга Котовська каже, що за два роки карантину якість і рівень навчання учнів дуже знизилися.
«Кожен місяць проведений на дистанційному можна рахувати як втрачений рік. За кілька років матимемо неосвічених громадян. Але проблема навіть не в дітях. Проблема у дорослих – вони не вакцинуються. І вакцинуватись мають всі – і вчителі, і батьки», – каже Олена Котовська.
За її словами, у Львівській області є велика проблема із якістю інтернету та технікою для учнів та вчителів сільських шкіл.
«Ми моніторили ситуацію щодо дистанційного навчання у сільських школах. Це кризова ситуація. Вчителі не мають ноутбуків, заходять через телефон, де неякісне підключення. А діти змушені виходити на горбок, бо не ловить інтернет. Так вчитись нереально. Тому, по максимуму, намагаємося активувати педагогів, щоб вони вакцинувались і проводили навчання в очному форматі», – каже освітянка.
Читайте також: «Де абонементи у божевільню?». Львів’яни обурені, чому діти вчаться онлайн
Таких шкіл, де не вистачає ноутбуків, за словами освітянки, по області дуже багато. У деяких сільських школах є по одному-два ноутбуки, а в деяких не має взагалі. Сама директорка може вчити дітей з телефону. Це здебільшого стосується сільських шкіл у гірських територій. Інтернет може бути, але він не завжди якісний. А ось діти вдома не завжди його мають.
Найгірша ситуація серед учнів 1-4 класів, бо вони повинні адаптуватися та отримувати нові знання. Хоча, жорстких вимог для шкіл на Львівщині не ввели. На сьогодні 862 школи функціонує в дистанційному форматі, з яких 43 так навчається через захворюваність у школі. Загалом в області 1124 школи, деякі працюють в очному режимі. 43 школи по області мають 100% вакцинації.
Як каже Ольга Котовська, що стосується вакцинації чи тестів на антиген, то про це мала б думати держава і місцева влада.
Зараз, за словами освітянки, обласний департамент освіти думає над тим, щоб запровадити у школах температурний скринінг. Якщо, наприклад, дитина має підвищену температуру тіла, то її не допускатимуть до навчання. Або ж, щоб у школі самі педагоги моніторили ситуацію із захворюваністю дітей.
«Якщо керівництво шкіл мають цікаві проєкти, ми будемо раді їх підтримати», – додала вона.
Психологиня Наталія Маркевич наголосила, що одним із дієвих способів поширення інформації для захисту від коронавірусу є соціальні мережі, тож саме там потрібно проводити просвітницьку та інформаційну роботу.
Ольга Шведа
Фото Анни Чистякової
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян