Tvoemisto.tv з’ясувало, якими сьогодні є проблеми з паркуванням у Львові та як з ними пропонують боротися чиновники і мешканці міста.

Найменш виправданим використанням міського простору, якщо це стосується публічних площ, вулиць, розробники Плану дій з реалізації Плану сталої мобільності (ПСММ) у Львові вважають інфраструктуру для стоянки авто. Міська політика мала б якраз регулювати попит на паркомісця та заохочувати мешканців до раціонального користування автомобілями. Tvoemisto.tv з’ясувало, на яких умовах сьогодні можна паркуватися у Львові та проаналізувало завдання Плану дій ПСММ у сфері паркування, які хочуть реалізувати протягом кількох наступних років.

«Немає машини – немає проблем»

Приватного транспорту у Львові нині стає все більше. Подекуди машинами заставлені всі двори, узбіччя, а часом і тротуари.  

Створює незручності і доставка та розвезення товарів до закладів харчування, коли великі автівки почасти перекривають смуги для руху. До того ж у місті з’явилася практика самозахоплення паркувальних місць як окремими особами, так і цілими організаціями. Наприклад, щоби забезпечити себе місцем поруч з своїми будинками чи офісами, деякі мешканці та підприємці самовільно встановлюють обмежувачі руху, іноді доволі несподівані – стільчики, мішки з піском, дошки, конуси, навіть ящики. Tvoemisto.tv навіть робило про це окремий матеріал та сюжет. Почитати і подивиться дискусію на цю тему можете тут і тут. 

Для того, аби з’ясувати, які проблеми паркування у Львові бачать його мешканці, Tvoemisto.tv провело нерепрезентативне опитування. У читачів поцікавилися, що, на їхню думку, не так з паркуванням та як вони пропонують покращити ситуацію. Читачі майже в один голос кажуть, що паркування у Львові виглядає хаотично та неорганізовано, нині складно знайти вільне місце для того, аби залишити авто. Недостатньо є й евакуаторів та інспекторів з паркування. Низка стоянок, за словами львів’ян, взагалі перетворилися на будівельні майданчики.

Читайте також: Затори на Двірцевій, або Чому не працює правило Kiss&Ride

Водночас мешканці зауважують, що схожі проблеми існують не тільки у Львові, а в багатьох великих містах. На думку деяких, тут потрібно створити більше місць для паркування – хтось каже платних, а хтось стверджує, що безкоштовних, та обов’язково штрафувати тих, хто паркується, порушуючи правила. 

Серед варіантів вирішення проблеми місцеві мешканці бачать облаштування підземних, багаторівневих паркінгів або перехоплюючих, коли б люди, що приїжджають до Львова, могли залишити авто в безпечному місці та надалі пересуватися громадським транспортом чи на таксі до пункту призначення. Ще деякі мешканці пропонують боротися з проблемою завдяки підвищенню тарифів на паркування – чим ближче до центру, тим дорожче місце для того, аби запаркуватися.

Із опитування створюється враження, що проблем з паркуванням немає хіба що в тих, в кого нема авто. Мовляв, місто – для людей, а не для машин.

Актуальні тарифи та паркувальні зони у Львові

Із 1 березня минулого року міські депутати на пленарному засіданні ухвалили рішення змінити тарифи на паркування. Відтоді Львів розділили не на дві, як було раніше, а на п’ять зон паркування. Від них нині і залежить вартість паркування.

• Перша зона (центральна частина міста, яка обмежена просп. Свободи, пл. Князя Ярослава Осмомисла, вул. Гавришкевича, вул. Підвальною, вул. Валовою, пл. Міцкевича) – 20 грн/год;
• Друга зона (призначена для перехоплення авто в межах вул. Франка, Пекарської, Філатова, Короленка, Лисенка, Гуцульської, Кривоноса, Замкової, Ужгородської, пл. Старий Ринок, Сянської, Лазневої, Князя Мстислава Удатного, просп. Чорновола, Медової, Куліша, Данилишина, Городоцької, Лепкого, Університетської, Словацького, Коперника, Стефаника, Калічої Гори, Глібова, Драгоманова, Грушевського) – 15 грн/год;
• Третя зона (призначена для кількагодинного паркування, обмежена вулицями Студентською, Мечникова, Круп’ярською, Стрілецькою, Ніжинською, Крип’якевича, Харківською, Довбуша, Опришківською, Хмельницького, Долинського, пл. 700-річчя Львова, Під Дубом, Єрошенка, Клепарівською, Пстрака, Мудрого, Городоцькою, Горської, пл. Липневою, Героїв УПА, Бандери, вул. Русових, вул. Київською, Котляревського, Богуна, Сахарова, Вітовського, Болгарською, Зарицьких, Франка, Свєнціцького, Кубанською, Водогінною, Студентською) – 10 грн/год;
• Четверна зона (охоплює решту частину міста від третьої зони до межі міста) – 5 грн/год;
• П’ята зона (паркувальні майданчики біля аеропорту, залізничного вокзалу та підземні паркінги) – 40 грн/год;

 

У першій зоні на відкритих паркінгах погодили тариф 20 грн/год, а у закритих автостоянках – 30 грн/год. У другій зоні паркування коштуватиме 15 грн/год, у третій – 10 грн/год, у четвертій – 5 грн/год, а у п’ятій – 40 грн/год. Водночас, якщо облаштований майданчик для платного паркування (з відповідними знаками «зона паркування» і таблицями «платне паркування») прилягає до будинків, то мешканці теж оплачують за стоянку авто, але на пільгових умовах. Вони мають вибір – платити 3 грн/год незалежно від зони паркування або придбати пільгові абонементи.

Місячні, тримісячні та піврічні абонементи на паркування затвердили для мешканців, які проживають у будинках, прилеглих до майданчиків для паркування. Для них вартість становитиме: 1 400 гривень на пів року, 800 грн за три місяці і 590 грн на місяць відповідно.

Читайте також: Двірцева до реконструкції і перед відкриттям першої частини. Відео з дрона

Окрім цього, у травні минулого року за рішеннями Кабміну до Львівської ОТГ увійшли 11 громад та майже 20 населених пунктів. Відповідно до чинного зонування, їхні мешканців відноситимуть до четвертої зони паркування, де вартість становить 5 грн за годину.

Паркування авто у Плані сталої міської мобільності

Найменш виправданим використанням міського простору, якщо це стосується публічних площ, вулиць, розробники Плану дій з реалізації ПСММ вважають інфраструктуру для стоянки машини. Саме тому серед пріоритетів ПСММ останнє місце займає паркування авто. Першим у списку є пішохід, далі – громадський транспорт, за ним велосипеди та легкий персональний транспорт, тоді логістика і передостаннє місце в автомобілів, які пересуваються містом. Простіше кажучи, те, що мешканці користуються автівками, аби вранці дістатися на навчання/роботу, а ввечері – повернутися додому, спричиняє відстій машини впродовж дня в різних районах і є неефективним способом використання простору.

Читайте також: У Львові показали, яким буде перший транспортний хаб на вулиці Бандери. Візуалізація

Міська політика у галузі паркування, як йдеться в Плані, має регулювати попит на паркомісця та заохочувати до раціонального користування автомобілями. Так, у Плані дій ПСММ пропонують низку заходів та завдань для того, аби організувати паркування у Львові. Зокрема, планують розробити стратегію паркування (п. 3.1.10). Серед викликів, які тут виділяють розробники Плану, є:

• велика кількість порушення ПДР щодо паркування транспорту призводить не лише до втрати зацікавлення інвесторів до розробки проєктів будівництва підземних, наземних багаторівневих паркінгів, а й до підвищення небезпеки, ускладнень дорожнього руху. Також ця проблема не дозволяє зрозуміти реальну необхідну кількість місць для паркування та заохочення несвідомого використання автомобіля;
• відсутність зведеної інформації про різні способи оплати послуг паркування та забезпечення їх функціонування на всіх платних майданчиках призводить до непорозумінь та свідомих маніпуляцій, аби ухилитися від покарання за несплату;
• неналежне утримання та облаштування майданчиків для і місць заборони паркування стає причиною успішного оскарження постанов у суді та уникнення покарання.

 

До слова, у Львові ще з 2012 року говорять про будівництво великого підземного паркінгу на площі Петрушевича. Цьогоріч Львівська міська рада уклала угоду з компанією, яка стане юридичним радником у проєкті. Йдеться про адвокатську фірму «Бачинський та партнери», якій за послуги місто заплатить 333,33 тис. грн. Також у червні цього року департамент економічного розвитку ЛМР уклав договір із ТОВ «Інститут проектування Комфортбуд», яка є технічним радником у проєкті. Її послуги вартуватимуть понад 370 тисяч гривень.

Втілити проєкт планують на умовах концесії, державно-приватного партнерства. Згідно з угодою, юридичний радник буде задіяний на всіх етапах впровадження проєкту. Компанія готуватиме конкурсну документацію, консультуватиме під час проведення конкурсу та переговорів з визначення приватного партнера.

У 2017-18 роках у Львові йшлося і про будівництво підземного паркінгу на площі навпроти Львівського національного університету імені Івана Франка. Натомість університетська спільнота оцінила це як загрозу для корпусу вишу та навколишніх будинків.

Читайте також: Площу перед університетом імені Івана Франка хочуть перетворити на громадський простір

Окрім цього, ще один підземний паркінг мав з’явитися у Львові у межах реконструкції площі Двірцевої перед головним залізничним вокзалом. У міськраді востаннє казали, що від такої ідеї не відмовилися, однак площу вирішили замостити. На початку ще цього року ЛКП «Львівавтодор» підписало договір із ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл» на додаткових 72,4 млн гривень. Кошти мали б використати на інженерні роботи, які не передбачили у попередньому проєкті, а також на облаштування скверу. На той час керівниця ЛКП «Львівавтодор» Оксана Єстеферова у коментарі Tvoemisto.tv повідомляла, його у проєкті не було, бо місто сподівалось, що вдасться залучити інвестора на будівництво паркінгу, який мав бути під цим сквером.

«Первинний проєкт реконструкції площі не охоплював сквер. На його облаштування піде валова частина з цієї суми. Його у первинному проєкті не було, там планували облаштувати підземний паркінг за кошти інвестора. Це зруйнувало б сквер», – пояснювала вона.

Фото: Конкурс української урбаністики

А один з найбільших паркінгів у місті все ще обіцяють (і вже декілька років) облаштувати в межах забудови території колишнього військового містечка біля церкви Св. Анни. Це – ініціатива міста, однак будувати мали б за державний кошт. Там планують звести також конгрес-центр, приміщення для музеїв, адмінбудівлю міськради. У квітні цього року на засіданні виконавчого комітету ЛМР вирішили, що місто незабаром оголосить міжнародний архітектурний конкурс на розробку проєкту розвитку території. Йдеться про територію військового містечка №7 обмежену вул. Городоцькою, вул. Тараса Шевченка, вул. Ярослава Мудрого, її площа становить 7 га. Нині там розташовані занедбані будівлі Міноборони.

Будівництво конгрес-холу анонсували ще 5 років тому, однак станом на лютий минулого року цю ділянку не передали із власності Міноборони місту, а на останній сесії ЛМР –  4 листопада – питання про це вилучили з порядку денного.

Сектори паркування: що це змінить

Для того, аби розробити стратегію паркування, ставлять низку завдань. Наприклад, до кінця цього року мали розробити карту секторів паркування (п 3.1.10.2.) для кожної тарифної зони та пропозиції про розміщення і проєктування перехоплюючих паркінгів. Як пояснює у коментарі Tvoemisto.tv керівник управління транспорту ЛМР Орест Олеськів, сектори мали б дозволити мешканцям тієї чи іншої вулиці паркувати авто з допомогою пільги на прилеглих вулицях. Тобто, будуть виділені квартали, де містяни зможуть скористатися пільгою на платних майданчиках. 

Пільга є стандартною і вартість паркування на такій основі становить 3 грн/год незалежно від зони. Таке право надається виключно на визначеному майданчику. Якраз ці сектори паркування дозволять залишати авто не тільки на конкретній вулиці, де проживає людина, а й на прилеглих, якщо майданчики зайняті.

Читайте також: У Львові обіцяють розширити веломережу і покращити мобільність у місті

«Сектори для паркування – це певний досвід, який вже використовують інші міста Європи. Така практика існує практично у всіх німецьких містах та знаємо про таке у Франції. Хочемо його перейняти для Львова, бо іноді в нас виникають деякі непорозуміння серед мешканців через збільшення майданчиків для платного паркування», – каже він.

Наразі ця ідея перебуває у розробці, планують уже наступного року розробити сектори та затвердити їх. За словами Ореста Олеськіва, План дій ПСММ розробляли в травні цього року і очікували, що департамент міської мобільності, транспорту і зв’язку ЛМР почне роботу швидше. Зараз термін запуску секторів паркування змістили на наступний рік. 

Окрім цього, до липня наступного року хочуть розробити систему моніторингу попиту на паркування для І-ї та ІІ-ї тарифної зони паркування, аби регулювати тарифну політику. До лютого 2023-го – налагодити системи контролю за дотриманням правил паркування з забезпеченням принципу невідворотності покарання. До цього залучили б інспекторів з паркування та евакуатори. А до кінця цього року ще й розробити пропозиції щодо розміщення та проєктування перехоплюючих паркінгів.

Перехоплюючі паркінги: як це працюватиме

У межах інфраструктурних заходів Плану, що стосується паркування, повинні облаштувати перехоплюючі паркінги (п. 3.3.10.) на основних в’їздах в місто, поруч з зупинками громадського транспорту. Розробники виділили у Плані низку викликів для облаштування у місті перехоплюючих паркінгів:

• збільшення кількості автомобілів у місті, особливо у центрі, спричиняє перешкоди для руху, перш за все, громадського транспорту та збільшення рівня заторів у місті, збільшення вуглецевого сліду та шумового забруднення у місті;
• порушення правил паркування приватним автотранспортом створює незручності для руху громадського транспорту та бар’єри для пішоходів, особливо маломобільних;
• забезпечення доступності та інтеграція у систему громадського транспорту для мешканців Львівської МТГ та сусідніх населених пунктів;
• залучити мешканців Львівської МТГ та сусідніх населених пунктів, які змушені добиратися до Львова приватним автотранспортом, до користування громадським транспортом зі створенням комфортних умов пересадки на нього та місця для безпечного зберігання їх автомобілів.

 

Під перший такий паркінг у Львові депутати ЛМР 4 листопада на сесії вже зарезервували землю. Визначила ділянку комісія міської мобільності, транспорту і зв’язку міськради. Його хочуть облаштувати на в’їзді у місто на вулиці Стрийській (навпроти ТРЦ «Кінг Крос Леополіс»). Стоянка матиме 1 200 місць для автівок, а також всю необхідну інфраструктуру – громадські вбиральні, заклади харчування тощо. За словами голови комісії Ігоря Зінкевича, мета таких паркінгів  – дати можливість гостям міста не стояти в кілометрових корках, а залишити свої автомобілі та з комфортом добратися у потрібне місце на громадському транспорті.

«Ця перехоплююча парковка трішки віддалена від кінцевих маршрутів громадського транспорту, але, сподіваюся, в майбутньому ми це поправимо і зробимо так, щоб громадський транспорт курсував до паркінгу та задовольняв потреби гостей міста. Також нам потрібно буде продумати чітку систему оплати. Наприклад, за користування парковкою люди зможуть отримати безкоштовний абонемент на громадський транспорт. Або ж сам паркінг зробити безкоштовним, тоді поїздки на громадському транспорті стануть не лише вигідними, а ще й додатково допоможе розвантажити трафік у Львові», – каже він. 

Наступними кроками тут, як додає керівник управління транспорту ЛМР Орест Олеськів, має бути оновлення положення про паркування: мають ввести таке поняття, як «Паркуйся і їдь» (Park&Ride), положення його функціонування, далі визначити тарифну модель, яка буде діяти на цьому майданчику, і вже після цього шукатимуть кошти під його облашутвання. 

Загалом розробники Плану ставлять за завдання (п. 3.3.10.2) до кінця червня 2023 року створити на в’їздах в місто мережу парковок «Паркуйся і їдь» (Park&Ride), у такий спосіб забезпечити швидке сполучення громадським транспортом від паркінгу до центру міста. Перш за все, вважають, що такі паркінги доцільно проєктувати на в’їздах з напрямку вулиць Стрийської, Городоцької, Хмельницького після того, як там облаштують виділені смуг у напрямку центру. Відповідальним за це призначили новий департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури, департамент містобудування, керівником якого є Олег Забарило. Учора, 17 листопада, його саме офіційно призначили на посаду очільника. І, окрім першочергових питань (е-квитка та закупівлі додаткових одиниць транспорту), якими займатимуться в департаменті, Олег Забарило планує провести інвентаризацію всіх потенційних майданчиків для паркування в межах першої, другої і третьої зон.

«На сьогодні набираємо штат інспекторів з паркування. Їх має бути 112 людей. Вже оголошено конкурс на 40 осіб. Завдяки комплексному підходу до інвентаризації, облаштуванню платних майданчиків, зокрема в центрі міста, ефективній роботі інспекторів з паркування, нам вдасться впорядкувати паркування, стимулювати людей користуватися громадським транспортом, не порушувати ПДР і правила паркування», – додає він.

Як це за кордоном

Для порівняння у польських містах паркування за межами центру дуже рідко є врегульованим. Як з’ясувало Tvoemisto.tv із сайтів порталів сусідніх Кракова та Вроцлава, там не встановлюють і тарифів на паркування біля вокзалів чи аеропортів. Місячний абонемент для мешканців у тих же Кракові та Вроцлаві обходиться у 10 злотих, незалежно від зони, однак вони діють лише для конкретного сектора.

Журналіст польських та словацьких ЗМІ Якуб Логінов у коментарі Tvoemisto.tv ділиться проблемами, які виникають з паркуванням у сусідній Польщі. Перш за все, там, як і в інших країнах Європи, забагато автомобілів, водночас дорожна інфраструктура завжди обмежена. Це проблема загалом для всієї країни. Оптимальним міг би бути варіант, якби набагато більше людей відмовилося від власного авто на користь громадського транспорту, а за потреби могли б користуватися послугами таксі чи каршерингу.

«Так могло б бути, якщо б поляки платили справді ринкову ціну за паркування та зовнішні проблеми, які їх автомобілі створюють для оточення: займають місце, спричиняють галас, шум, смог, ризики поранення та смерті внаслідок дорожнього руху. У Польщі є такі дослідження, які демонструють, скільки реально це коштує і виходить, що водії повинні платити навіть 10 тисяч євро на рік, щоб фінансувати все. Коли б так було, то люди б думали, чи не краще користуватись екологічнішими способами пересування (потягами, автобусами, велосипедами, самокатами). Колись до цього дійдемо…», – говорить він.

Більш реальні ціни на паркування, за його словами, є в Німеччині, Данії чи Нідерландах, і автомобілів набагато менше на тисячу мешканців, ніж у Польщі.

«У нас фактично інфраструктура для водіїв дотована за рахунок осіб, котрі не мають автомобіля, що з огляду на клімат та екологію є абсурдом. Політика держави сприяє тому, щоб люди користувались машинами. Це – дешево, в багатьох випадках паркування безкоштовне, тому є проблеми з вільними місцями», – додає він.

Читайте також: У Львові збудують перехоплюючий паркінг на 1200 місць

Інша причина активного користування приватними авто, на думку журналіста, полягає в тому, що Польща фактично знищила громадський транспорт. Він функціонує тільки у містах, а також є потяги чи автобуси для далеких відстаней, натомість немає перевезень у сільській місцевості та в регіонах, а якщо є, то некомфортні. Так, навіть люди, які налаштовані на користування екологічними видами транспорту, змушені купити собі машину, щоби дістатися кудись за місто.

Якуб Логінов пояснює, що поляки кілька років тому почали поступово розуміти: неможливо опиратись у транспорті тільки на приватні авто та почали відновлювати залізницю й створювати платні паркомісця. Великі міста – наприклад, Краків, Варшава, Гдиня – ліквідовують парковки та звужують дороги, щоб водіям було складніше їздити, щоб люди більше користувались екологічними способами пересування – ходили пішки, їздили велосипедом, громадським транспортом. У місцях ліквідованих доріг та паркінгів виникають велодоріжки, пішохідні зони та малі парки. Тут Польща наслідує міста Західної Європи, однак є тільки на початку цього процесу.

Паркінги (підземні/наземні), як правило, у Польщі будують за кошти міст, при чому часто місто створює спеціальне комунальне акціонерне товариство, яке цим займається. Часто вони розташовані у центрі міст, наприклад, у Кракові така стоянка є недалеко замку Вавель та під Національним музеєм – 15 хвилин пішки від Головної площі. Нерідко їх будують у співпраці з залізницею – у тому ж Кракові є величезний паркінг над платформами головного залізничного вокзалу. Гдиня побудувала великий підземний паркінг у самому центрі, 300 метрів від пляжу, біля об’єктів культури.

Що важливо, для підземних/наземних паркінгів немає обмежень як у зоні платного паркування. Тут вищі ціни, однак паркінги є в центрі, не треба шукати місця, вони тут практично завжди є. А перехоплюючі паркінги працюють перш за все на залізничних станціях та на кінцевих зупинках трамваїв або, якщо у Варшаві, то біля метро. Їх тут ще досить мало.

Ольга Коваль

Дмитро Борисов

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.