Спецпроекти

Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць

19914
Час читання: 3 хв
Hero Image

29 грудня 2017, 09:44

Школа у Наварії, отримавши сучасне приміщення, стала переманювати навіть львівських гімназистів. Але адміністрація запевняє: це заслуга не лише гарних стін.

Кольоровий фасад, світлий хол із сучасним ремонтом та малюнками на стінах, два комп’ютерних класи, ноутбуки у кожного вчителя, шість інтерактивних дошок, новенький спорткомплекс зі штучним газоном та сучасними тренажерами – це все не про закордонну школу, а про гімназію в селі Наварія за п’ятнадцять кілометрів від Львова. Tvoemisto.tv дізналося, чи допомагають нові стіни й обладнання вивести сільську освіту на новий рівень.

Новий навчальний рік у наварійській школі відкривав Петро Порошенко. Але адміністрація запевняє, що новенька будівля – це не подарунок від держави, а результат, якого школа прагнула від дня свого заснування.


Директорка школи Ольга Подубінська-Кметик народилась у Наварії. Її батьки сорок років працювали тут учителями, й вона відразу після університету також прийшла сюди викладати.

Читайте також: Біля Львова відкрили школу, яку будували 30 років

Тринадцять років працювала завучем і вже двадцять один рік – директоркою. Згадує, як при переїзді знайшла у сейфі теку з купою листів до різних інстанцій: «Ми писали всюди, звертались до спортивного комітету, уряду, прем’єр-міністра… Куди ми тільки не писали і не просили, щоб дітей забезпечили школою. І ми достукалися». Тепер, каже директорка, намагаються тримати високу планку, аби відповідати красивому образу сучасної школи не тільки зовні, а й за змістом.

У грудні школа брала участь у годині коду. Професійних програмістів до школи запросила директорка. Вона помітила, що випускники і старшокласники особливо цікавляться ІТ-курсами, які не кожна родина може собі дозволити, тож стала шукати можливості. Спілкуючись із мамою одного з учнів, дізналася про проведення години коду та запросила львівських айтішників розповісти дітям про кодування.

Вчитель інформатики у наварійській школі – один із восьми новеньких, які поповнили колектив із переїздом у нову будівлю. Директорка особливо тішиться, що це переважно молоді фахівці, а вчитель-комп’ютерник взагалі єдиний на весь район. Але найбільше вона хвалиться дітьми. Каже, навіть у період, коли у більшості сусідніх шкіл був недобір, їхні класи були наповнені.

Читайте також: Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею

«Ми не переконували, що діти мають тут навчатися тільки тому, що живуть у Наварії. Ми намагалися робити так, аби школа була цікавою, і в першу чергу давати знання», – каже пані Ольга. За її словами, школа завжди входила до трійки найкращих у Пустомитах (Наварія підпорядковується Пустомитівській міській раді) за перемогами в олімпіадах і успішністю учнів.

Загалом школа розрахована на трьохсот дітей; зараз тут навчаються 266. З 1 вересня прийшло 120 новеньких, зокрема і перший в історії школи гімназійний п’ятий клас. Це діти з Наварії та прилеглих сіл, із Пустомитів і навіть зі Львова.

Читайте також: Тести – погибель для освіти. Найкращий вчитель України про те, як навчати дітей

На годині коду п’ятикласник Данило одним із перших впорався зі складанням алгоритмів із Minecraft. У його попередній, львівській школі проводили годину коду, тому завдання не було для нього складним. Каже, тут йому подобається: «Тут прикольніші друзі, їх більше, гарна школа».

Ментор години коду, співзасновник компанії EdPro Андрій Табачин говорить, що діти справили на нього гарне враження: активні, допитливі, абсолютно всі виконували завдання майже на рівних. Таку підготовку й участь, каже експерт, він бачив далеко не в кожній львівській школі. Позитивно відзначив і рівень знань вчителя інформатики.

«Ми так довго чекали на школу, практично все життя. Всі вчителі свідомо розуміли, що коли ми перейдемо у нове приміщення, то вимоги до них будуть значно вищі. З кожним роком діти набирають все більше інформації з навколишнього світу, інтернет відкритий, вони і від учителя вимагають більше. Коли велося будівництво, наші вчителі кілька років готувалися: проходили курси підвищення кваліфікації, курси інформаційних технологій», – розповіла директорка.

Читайте також: Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим

Вона наголосила, що вчителі не чекали, коли їм подарують гарне приміщення і сучасну техніку, а намагалися зробити навчання якісним навіть тоді, коли доводилося вчити шістнадцятьох дітей у старезних класах площею лише 12 квадратних метрів. Тепер особливо турбуються, аби навчання тут було не гірше, ніж у міських гімназіях.

Аби дітям було комфортно у школі, стіни тут різнокольорові, оздоблені малюнками. Дизайном займалися вихованці Львівського художнього училища. На кожному поверсі є столи для настільного тенісу, а у крилі початкових класів на підлозі – килими, аби діти могли бавитися на долівці, як удома.

Кабінети природничих наук мають сучасне обладнання й навчальні макети. Навіть мікроскопи куплені нові, але ще не розпаковані. Пишаються тут спортзалом, який, на європейський лад, заодно слугує актовим залом. У роздягальнях, а також у харчоблоці обладнані душові. От тільки повноцінна їдальня ще не запрацювала – її відкриють у новому семестрі.

Також у школі діють кілька спортивних гуртків, є свій танцювальний колектив, вокальна група зі свою студією звукозапису. Її вирішили створити, отримавши нове обладнання. Але «технічна революція» тут іще триває: самостійно встановили сигналізацію, планують обладнати систему відеоспостереження, очікує на під’єднання сучасна система вентиляції.

Читайте також: Це проблеми батьків. Хто, як і чиїм коштом охороняє львівські дитсадки і школи

З початку року приміщення постійно перевіряють будівельники, аби всі мережі та обладнання добре працювали. Перший рік школа на гарантійному обслуговуванні.

За даними видання «Наші гроші. Львів», 40 мільйонів бюджетних гривень на будівництво отримала фірма «Технобуд», пов’язана з нардепами від Блоку Петра Порошенка Богданом та Ярославом Дубневичами. Богдан Дубневич обраний народним депутатом за мажоритарним округом, який охоплює частину Пустомитівського району.

Зоя Красовська

Підписуйтесь на наші соціальні мережі

Будьте в курсі останніх новин та ексклюзивного контенту. Слідкуйте за нами у соціальних мережах.

Читайте також

Освіта
"Учнів більше нема, а вчитель зараз – освітній офіціант". Кращий вчитель фізики про те, як врятувати освіту
Пауль Пшенічка, визнаний кращим вчителем фізики у світі, жорстко і без прикрас аналізує проблеми вітчизняної освіти. Чому сучасна школа перетворюється на "центр надання освітніх послуг", навіщо ділити учнів за здібностями, до чого призводить ліберальне виховання та як смартфони знищують дисципліну на уроках? Читайте про іноземний досвід оцінювання та про те, що потрібно зробити, аби українська школа остаточно не скотилася у прірву.
Пауль Пшенічка / фото: Твоє місто

13 серпня, 20:30

Західний лібералізм, оцінювання та азійська дисципліна  Як можна змінити український підхід до навчання, який призвів до перевантаженості та падіння рівня знань? Лібералізм шириться не тільки в Україні. На Заході він з'явився раніше, і до нас ця біда прийшла звідти. Але вони вже оговталися...
Освіта
97% учнів середньої школи використовують ШІ. Як це змінить роботу вчителя
24,4% опитаних учнів середньої та старшої школи визнали, що хоча б раз видавали текст, створений ШІ, за власну роботу. Любов Собко, директорка школи “МрійДій”, на основі проведеного дослідження щодо використання ШІ школярами розмірковує про те, як ШІ може вплинути на роботу вчителів та як може змінитись школа.
Учні в гаджетах / фото ілюстративне

11 серпня, 20:00

7,5% школярів зізнались, що створювали дипфейки  Команда Освітньої фундації "МрійДій" опитала понад 450 учнів 5-11 класів із різних регіонів України щодо використання ними штучного інтелекту. Дослідження показало, що майже 97% підлітків уже користуються ШІ.  Водночас лише 15,1% школярів стабільно повідомляють учителям, що використовували штучний інтелект під час виконання завдань...
Освіта
Чому одні діти вчаться добре, інші - ні. Велике інтерв'ю про те, що впливає на успішність
Телефони на уроках, ChatGPT замість домашніх завдань, падіння читацької грамотності, повернення ДПА та нова старша школа — українська освіта стрімко змінюється. Разом із цими змінами виникають і нові запитання: чи справді смартфони роблять дітей менш уважними, навіщо читати великі книжки, якщо штучний інтелект може за хвилину переказати їхній зміст, та чи варто й далі вимагати від школярів лише високих оцінок. 
Діти в школі: фото / depositphotos

11 липня 2026, 10:00

Про це говоримо в другій частині розмови для Клубу експертів та експерток з директоркою Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко. Першу частину про нове ДПА, використання штучного інтелекту, міфи довкола рейтингів шкіл та результати НМТ читайте за посиланням. Провал у читанні та світові тренди Дослідження PISA показують, що сильно знизилась читацька грамотність  школярів у світі, в Україні з цим теж невтішна ситуація...

За підтримки:

Robert Bosch Stiftung Logo

Розроблено:

Levprograming

За умови повного або часткового використання iнформацiї гіперпосилання на tvoemisto.tv є обов'язковим. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації — рекламодавці. Думка редакцiї може не збiгатися з думкою авторiв.

© 2026 "Твоє місто"