фото: promin.cv.ua
Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
Учитель фізики з Чернівців Пауль Пшенічка – лауреат премії Global Teacher Prize Ukraine 2017. Найкращому вчителеві України сімдесят років, із них сорок сім він працює у школі. «Сьогодні колега з Естонії сказала, що вчителі з минулого сторіччя їм уже не потрібні, – жартує він, виступаючи на Форумі інноваційної освіти INED, що відбувся у Львові 9 грудня. Форум організований центром інноваційної освіти «Про.Світ», Львівською міською радою та Простором освітніх ініціатив Українського католицького університету. – А я не те що з двадцятого сторіччя, я з його першої половини. І я ще не застарів». Tvoemisto.tv записало головне з виступу Пауля Пшенічки про те, як він надихає своїх учнів і мотивує їх до пізнання.
Освіта ніколи не дійде до логічного завершення. Люди мають навчатись протягом усього життя. Освіта – це недобудована споруда. Ми починаємо будівництво й не знаємо, чим воно завершиться, але сподіваємось, що воно виведе нас у хороше майбутнє. Адже без нормальної освіти не може бути нормальної країни.
Знання мають бути справжніми. Саме на це спрямовані мої інновації. Якщо ми чогось учимо, ми маємо розуміти, навіщо це робимо; розуміти, для чого нам потрібна освіта.
Власне, людині потрібна не освіта, а освіченість.
Щоб молоді люди були успішними в житті, їх, перш за все, треба навчити вчитися. Пояснити їм, як сприймати, обробляти та структурувати інформацію. Друге: їх треба навчити думати.
Теоретики кажуть, що у школі не потрібні оцінки. Я сам проти оцінок – цей процес забирає дуже багато часу і псує стосунки учнів з учителем, дитини з батьками, батьків з учителем. Але без них нічого хорошого не буде. Останні два роки діти перестали вчитись в одинадцятому класі, бо зникла вага атестату, вага оцінок.
Читайте також: Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
Мій метод викладання заснований на існуванні двох програм – обов’язкової та вільної. Обов’язкова – виконання державного стандарту. Але при цьому я готовий виховувати в дітей навички й після уроків. Тоді до мене приходять тільки ті, хто хоче. Там оцінок уже не треба – вони працюють на совість. Ми готуємо проекти.
Ця ідея з’явилась 1991 року. Тогочасні учні сьогодні вже працюють професорами. Проект – це необхідність розв’язати задачу, яка ще не розв’язана. Ні я, ні мої учні не знають відповіді на поставлені перед нами завдання.
Так ми їх і розв’язуємо: мучимось рік, півтора, три роки. Одна задача розв’язувалась двадцять років. Почали 1989 року, не змогли цього зробити, а за двадцять років мій колишній учень, професор американського університету, надіслав мені листа з розв’язаною задачею.
Такі речі надихають дітей. Різниця між моїми проектами та шкільною наукою в тому, що про задачу з підручника або збірника ми точно знаємо, що вона вже була кимось розв’язана. Й діти можуть дуже швидко знайти розв’язки в інтернеті. В проектах, натомість, відповіді невідомі.
У шкільній стандартній освіті дітей вчать не помилятися. Кожна ваша помилка – це погана оцінка, репресії, переживання. Коли ви робите проект, ви мусите помилятись. Ви пробуєте різні дороги: раз не вийшло, два не вийшло, за рік не вийшло, а за двадцять років – вийшло. Фарадей розв’язував свою задачу десять років і зробив шістнадцять тисяч спроб, кожну з яких записував у журнал. Завдяки цьому ми маємо зараз доступну електрику. Я завжди пояснюю це дітям, щоб вони мали натхнення працювати. Довгострокові проекти – це щось зовсім інше, ніж задачка на годину чи півгодини.
Читайте також: Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
Люди, які виростають завдяки таким проектам, нездоланні в житті, бо вони знають, як розв’язувати справжні проблеми – у фізиці чи в будь-якій життєвій ситуації. Люди іноді не наважуються зробити перший крок, а ці вже навчені. Оце і є справжня освіта.
Наші учні беруть участь в олімпіадах та командних змаганнях, отже, я вчу їх працювати в команді. Вони виступають англійською – цього року ми виступали в Німеччині та на європейському турнірі в Румунії.
Одна моя учениця закінчила школу на всі дванадцятки, вивчила англійську так, що британці рота відкривають, а ще китайську – просто тому, що на одному з наших міжнародних форумів подружилась із китаянкою. Інша учениця написала всі три ЗНО на двісті балів. Один хлопчик після школи пішов навчатись до Київського політехнічного інституту й після випуску став керівником проектів у Бельгії та Німеччині. В Україні дуже багато талановитих дітей. Подекуди це готові спеціалісти, інженери. З їхнім драйвом, бажанням і вмінням працювати їх спокійно можна брати в аспірантуру.
Фізиком стає, можливо, один учень з усього класу. Всі інші – інженерами, техніками. Фізика – це дуже складний предмет. Якщо людина опанувала фізику, це значить, що в людини дуже добре розвинута логіка і критичне мислення. Але діти перестали вчити фізику – саме через те, що вона складна й можна вступити без неї. На фізичний факультет Чернівецького національного університету приймають із ЗНО з географії, історії та англійської мови.
Читайте також: Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
Тести – погибель для освіти. Погляньмо на приклад банального тексту: «В яких одиницях вимірюється сила струму?» з трьома варіантами відповіді: ампери, вольти, оми. Гаразд, людина вгадала, що це ампери – але це не свідчить про те, знає вона фізику чи не знає! Тести не потребують розуму: або вгадав, або запам’ятав.
Нещодавно я дав дітям задачу: як закип’ятити воду в стаканчику, зробленому з льоду? Якби я написав їм три варіанти відповіді, серед яких була би правильна, діти б одразу її знайшли. А так додуматись до цієї відповіді дуже важко. Лише декілька учнів із класу змогли розв’язати цю задачу в три різні способи. А одна дитина придумала взагалі феноменальну річ: за дуже низького тиску вода кипить і за нуля градусів. Вони про це читали, я розповідав, а зрозуміла та закріпила тільки одна дитина. Якщо дитина на вашому уроці мала один справжній успіх, вона не забуде про це все своє життя.
Як треба вчити дітей? Навчання завжди має йти у форматі «один учитель – один учень», навіть якщо їх у вас дуже багато. Ви завжди маєте говорити з однією людиною. І якщо ви в ній не розібрались, ви не можете її навчити.
Читайте також: «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
Головне – розвивати особистість дитини. Зрозуміти, які в неї схильності, здібності, інтереси, виявити таланти й допомогти їх проявити. Дуже часто школа псує дитину, відбиваючи в неї охоту думати.
Подекуди у світі на уроках із дітьми працює двоє-троє або й четверо людей. Лаборант, який готує досліди; людина, яка буде перевіряти самостійні, контрольні й лабораторні; класний керівник, який звільнений від іншої роботи й сидить разом із дітьми. В нас, натомість, експлуатація вчителя дійшла до межі.
Ми маємо вчити дітей завершувати розпочату справу. На одному з моїх проектів діти виявили, що тенісний м’ячик, закинутий у гучномовець, де є вібростенд, раптово стає важчим. Вони провели дослідження й були дуже розчаровані, що це не фізичний ефект, а психофізичний: через вібрації нам здавалося, що кулька стала важчою, хоча насправді її вага не змінилася. Але паралельно вони відкрили три нові ефекти й розробили три інновації.
Коли діти займаються проектом, вони знають: якщо він буде закінчений, вони зможуть кудись поїхати. Із нашими проектами ми об’їздили всі країни Європи, двічі були в Індонезії.
Читайте також: E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
Одного разу діти ганялись на перерві, а телефони в режимі вібрації лишили на столі. Вібруючи, телефони сповзали вниз. Я спитав учнів: а чи можете ви зробити так, щоб телефон почав повзти вгору? Шестеро дітей погодились. Минув місяць. Лишилися троє. За чотири місяці – один. Він мучився півтора року й зрештою зробив апарат, який, вібруючи, повз догори. Ми трохи вдосконалили цей апарат і він виграв приз на міжнародній конференції. Дитина заробила диплом із підписом нобелівського лауреата Жореса Алфьорова. Із цим дипломом поїхала до Канади, вступила в університеті зараз працює в американській нафтовій компанії інженером.
Я навчав викладачів Цюрихського університету, де колись працював Айнштайн. 2004 року я виграв міжнародний конкурс Intel ISEF, був в Америці, читав лекції. На моє ім’я назвали астероїд. 2008 року я власним коштом провів конференцію світового рівня. Виступав у Сінгапурі й у багатьох інших країнах. А в Україні ще не виступав – сьогодні був мій перший виступ.
Занотував Микита Гладченко
Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без покликання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше