Імунолог Валентина Чоп’як розповідає про природні вітаміни, вакцинацію, користь обіймів та найпоширеніші міфи про імунітет.

Професор Валентина Чоп’як керує Західноукраїнським регіональним центром клінічної імунології та алергології, що на Пекарській, 69б, а також завідує кафедрою клінічної імунології та алергології медуніверситету. Впродовж 14 років була Головним імунологом та алергологом України. Загалом її клінічна практика нараховує 37 років. Tvoemisto.tv розпитало у неї, чи мають львів’яни особливий тип імунної системи, як тримати своє здоров’я в нормі та у яких продуктах шукати природні вітаміни.

Що пересічній людині треба знати про імунітет?

Імунна система – дуже важлива система в організмі людини. Її дію можна образно порівняти з охоронними органами: армією, службою безпеки, поліцією. Вона захищає нас від інфекцій, із якими щодня контактує організм, наглядає над зміненими клітинами, підтримує генетичну ідентичність. Вона є специфічною і мобільною: наприклад, аденовірус лише потрапляє вам до носа, а клітини з різних куточків організму вже поспішають на місце порушення і чітко випускають зброю, щоб захистити нас від цього вірусу. Крім того, ще володіє пам’яттю, високою репродуктивною активністю.

Наша імунна система забезпечує два види імунітету: вроджений і набутий. Перший ми отримуємо генетично від наших батьків. Другий формується упродовж життя, здатний реагувати на токсини, захищати від інфекцій чи алергенів тощо.

Як можна (і чи потрібно взагалі) стимулювати імунну систему ?

Ця система настільки мудро побудована, що втручання в неї може бути небезпечним. Вона має свої глибинні саморегуляторні процеси із 6-8 рівнями захисту. Допомагати їй доречно лише при вроджених дефектах, коли, наприклад, не вистачає антитіл, клітин чи певних специфічних речовин. Натомість, говорити, що ми можемо препаратами, вітамінами чи мікроелементами простимулювати імунну систему є неграмотно, із професійної точки зору. Ще раз підкреслюю: система є дуже саморегулюючою.

Я не люблю штучні вітаміни і намагаюся рекомендувати пацієнтам, які мають хронічні захворювання з порушеннями імунної системи, вживати вітаміни природні. Тут можна запропонувати чорниці, суниці, ожину, шипшину, малину, калину, лимони, «дику» рибу. Збалансоване харчування поновлює баланс вітамінів. Природа сама нам дуже багато всього дає. Потреба в штучних вітамінах є після тяжких операцій чи отруєнь. Теж саме і щодо різних харчових добавок: це недоказова медицина. Як представник медицини класичної, я того радити не можу.

Читайте також: Тарілка здорової їжі. 10 порад для збалансованого харчування

Крім того, помічною для імунної системи є наша мікробіота. Тож не дарма наші бабусі і дідусі давали нам часто пити кисле молоко, сироватку. Кисломолочні продукти обов’язково мають бути в раціоні. Вони містять ті помічні мікроби, які, потрапляючи в кишечник, захищають нас від різноманітних інфекцій, токсинів, алергенів. Хто ж має лактозну непереносимість і не може вживати молочні продукти, може їсти натомість квашені продукти: огірки, помідори, капусту, яблука. Там також присутні необхідні мікроби.

Що може робити кожен, аби його імунітет був у нормі?

На першому місці – повноцінний сон. Це 7-8 годин на добу для дорослих та 10-12 годин для дітей. Бажано при цьому засинати із 22:00. Корисним є і недовгий денний сон: достатньо і півгодини. Важливою є і якість питної води, добова норма якої 2,5 літра (влітку до 3,5 літра). Вода допомагає імунній системі очищувати організм. Найкраща – «жива», з природного джерела. Поки що ми не можемо сказати, що у Львові з кранів отримуємо ту воду, яку хочемо. Маємо пити кип’ячену або ж застосовувати спеціальні фільтри.

Важливо не об’їдатися, їсти частіше, але малими порціями. Наша імунна система часом змушена замість інфекцій боротися із тим, чого ми наїлися. Маємо пам’ятати про рослинну їжу, особливо зелень, де є багато антиоксидантів. Негативно впливає на імунітет жирна їжа, особливо смажена на олії чи смальці. Куряче м’ясо є кориснішим, аніж свинина, адже містить менше «тяжких» жирів. Забагато вуглеводів, особливо глюкози – теж недобре.

А як щодо спорту, фізичних навантажень?

Позитивно на відновлення імунної системи впливає дозоване фізичне навантаження, особливо на свіжому повітрі. Не дарма у Японії була соціальна програма «10 000 кроків до роботи». Японці з крокомірами ходили на роботу, і якщо не виконували цю норму, то отримували нижчу зарплату. Моя мрія, щоб так само з креативом підходили і до здоров’я українців. У країнах Скандинавії працівники отримують на 30% вищу зарплату лише для придбання абонементів у спортзали, фітнес-клуби, басейни, велотреки тощо.

Водночас, імунна система не любить рекордів. Спортсмени-рекордисти часто хворіють у зрілому чи похилому віці. Для організму корисніше, наприклад, пройтися шість кілометрів пішки (добова норма). У спортзалах та фітнес-центрах також варто себе навантажувати дозовано. Краще робити стетчінг-навантаження: м’які та легкі розтягування, які сприяють роботі імунних клітин. Людям, які ходять до спортзалів, корисно порадитися зі спеціалістами щодо програми тренувань, адже активне нарощування м’язів – для імунної системи недобре.

Чи можна сказати, що імунітет львів’ян має свої особливості? Через підвищену вологість, відсутність водойм, наприклад.

Ніхто ніколи не порівнював, як працює імунна система львів’ян і, скажімо, киян. Це рожеві мрії, на це кошти ніхто не дає. Опосередковано можна хіба сказати, що місцевий імунітет є слабшим у промислових районах, де забруднене повітря і є велике електромагнітне навантаження. Ми частіше маємо простудні захворювання, аніж люди, які живуть серед природи. Загалом 80% населення України мають нормальну регуляцію імунної системи. Казати, що в нас поганий імунітет, – неправильно. Якщо ми створимо йому необхідні умови, він працюватиме добре.

Якщо порівнювати з Києвом, то у Львові вологість є підвищеною. Це природно. Змінити ми нічого не можемо. Але повинні пам’ятати, що за такої вологості у закритих приміщеннях при великій кількості людей інфекції поширюються набагато швидше. Вологість небезпечна тим, що тримає багато мікробів у завислому стані. Саме тому під час епідемій радять часто провітрювати приміщення, надавати повітрю руху. Низька вологість, натомість, сприяє алергії.

Живучи в зоні низького атмосферного тиску, ми потребуємо і кави, яка тиск піднімає. Кава є природним стимулятором нервової, ендокринної та імунної систем. Якщо ми випиваємо лише одну філіжанку кави зранку, то не шкодимо імунітету. Через відсутність водойм львів’янам бракує риби. Найкориснішою є дика річкова риба. Частково рибу можна замінити риб’ячим жиром, який продають в аптеках.

Читайте також: Дощова столиця України. Міфи і правда про львівську погоду

Ще одне важливе: доведено, що релігійні люди менше хворіють і в них кращі показники імунітету. Дослідження показали, що для хорошої роботи імунітету є дуже важливими сон, помірні фізичні навантаження, свіже харчування, якісна вода та психо-емоційна стабільність (або ж, можна сказати, релігійна захищеність). Наукове пояснення може бути таким: коли ми перебуваємо у стані хронічного стресу, то в нашому організмі виділяється багато кортизолу – гормону, який пригнічує імунітет. Виділяється також і адреналін, який виснажує імунну систему. У людини, яка не злиться, не заздрить, намагається жити за Господніми канонами, імунна система працює краще.

Чи правда, що помірний стрес є корисним для імунної системи?

Негативно впливає на роботу імунної системи саме хронічний стрес. Варто пам’ятати про різні способи зняття хронічного стресу: спілкування з друзями і рідними, музика, пісні, танці. До речі, було дослідження, яке показало, що оперні співаки живуть довше. Що робить спів? Він створює особливі вібрації, які важливі для тимусу. Якщо казати по-науковому, то це гармонізує нейро-ендокринну імунну регуляцію, отже, співати – корисно.

Пірнання в крижану ополонку – це також процедура гостро-стресова. Покращується мікроциркуляція після спазму судин організму, що опосередковано може покращити обіг лімфоцитів. Проте назагал надмірне переохолодження – недобре. У людей-моржів із часом кількість лімфоцитів зменшується.

Чи існує генетична відмінність в імунітеті жінок та чоловіків?

Жінки більше схильні до аутоімунних захворювань, а чоловіки – до пухлинних. По різному працюють і їхні імунні клітини. У чоловіків активніше задіяні цитотоксичні T-лімфоцити, які здійснюють знищуючу функцію. У жінок більше активовані так звані хелпери, які стимулюють захист і розвиток імунних реакцій.

Що має знати людина про аутоімунні захворювання?

Це порушення імунної системи, які трапляються у 8-12% людей на планеті. Можуть вражати окремі органи (щитовидну залозу, нирки, печінку, сім’яники, яйники, очі тощо) або ж системи загалом (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, дерматоміозит, склеродермія, аутоімунна гемолітична анемія тощо).

У таких випадках клітин-помічників (хелперів) стає забагато. Вони виділяють речовини, які викликають в організмі хронічне запалення. Як наслідок, утворюються аутоантитіла до власних же клітин. Лікують ці хвороби препаратами, які гальмують імунну систему. Хронічна втома, тривала підвищена температура, біль у суглобах чи м’язах – це перші симптоми аутоімунних захворювань. Варто обстежитися.

Читайте також: Уляна Супрун у Львові: Усі громадяни матимуть доступ до всіх лікарень

Загалом існує чимало генетичних дефектів імунної системи. Зараз ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я, – ред.) зареєстровано приблизно 300 хвороб, які пов’язані з поломкою імунної системи. Це рідкісні хвороби, коли, наприклад, не вистачає антитіл чи лімфоцитів. Є також і набутий імунодефіцит, коли низка вірусів поселяються в імунних клітинах та порушують їх роботу. Найяскравіший приклад – СНІД.

Більшість імунологічних обстежень зараз роблять лише на базі приватних закладів. Однак в діагностичному центрі ми можемо визначати деякі імунологічні показники, зокрема рівень основних класів імуноглобулінів. В області зараз діє спеціальна програма для хворих на вродженні імунодефіцити, яка допомагає дітям та дорослим, у яких не виробляються антитіла. Тож якщо хтось хворіє двічі на рік пневмонією, отитом, мав тяжкий сепсис чи загалом хворіє більше 10 разів на рік, то радимо прийти і проконсультуватись у спеціалістів.

Часник, цибуля, лимони, інші продукти, які містять вітамін С, є помічними під час грипу?

Це не противірусні препарати, а продукти харчування. Природний вітамін С стимулює виділення протизапальних речовин, які активують імунну систему в боротьбі з інфекціями, проте доказових противірусних ліків із них не добули.

Побутують й інші міфи: якщо змерзнути в ноги чи вийти на вулицю без шапки, то можна захворіти на грип?

Грип можна підхопити від іншої людини, часом від тварини. Грипом не можна заразитися, якщо просто вийти на холод. Мороз послаблює місцевий імунітет, тому треба тепло вдягатися, але дихати морозним повітрям корисно. Кажуть же: «Ноги мають бути в теплі, голова в холоді, а живіт в голоді». Це все добре для імунітету.

Як щодо антибіотиків при грипі?

У жодному разі під час початкової стадії грипу не можна вживати антибіотики. Якщо є бактеріальне ускладнення, то це вже зовсім інше питання.

Читайте також: Які препарати МОЗ не рекомендує давати дітям у випадку грипу чи ГРВІ. Перелік

Ще кажуть, що діти, яких годують грудним молоком, – цілком захищені й вакцинувати їх не потрібно...

Це абсолютний абсурд. Грудне молоко справді помічне для імунної системи, містить захисні антитіла, формує необхідну мікробіоту дитини. Від першого місяця до року в дитини активно працює тимус – центральний орган імунітету, який навчає імунні клітини, формує імунну пам’ять. А ми, відмовляючись вакцинувати грудну дитину, позбавляємо імунну систему однієї з найважливіших її властивостей, що закладена природою, – навчатися і запам’ятовувати, як дитині боротися з інфекціями.

Також деякі батьки схильні надмірно оберігати дитину, щоразу витирати чи мити їй руки, коли вона до чогось торкається. Це добре чи погано?

Нездорово, коли батьки надмірно оберігають дитину від зовнішніх подразників. Імунна система має вчитися, як їй в подальшому працювати. Дитина мусить контактувати зі світом. Це не означає, що вона повинна сидіти в бруді, тягнути все до рота з калабані. Однак надмірна гігієнізація зазвичай призводить в подальшому до розвитку алергій та інших розладів роботи імунної системи.

До речі, японці дослідили, що обійми сприяють покращенню роботи імунної системи. Дитину корисно обіймати і цілувати. Звісно, не тоді, коли ви самі заражені. Цілуватися корисно і дорослим. Малі порції мікроорганізмів, які потрапляють із одних уст на інші, є своєрідною мікровакцинацією. Тобто ми обмінюємося мікробами, які загартовують наш організм.

Що б ви порадили батькам, які вагаються: вакцинувати дитину чи ні?

Те, що батьки бояться вакцинації, це неправильна, несучасна і хибна позиція. Відмовою від вакцинації ми позбавляємо імунну систему можливості формування її пам’яті на певні інфекції. Звісно, є протипоказання. Для цього є фахівці, які оглянуть дитину і допоможуть обрати вид та час вакцинації. Підтримку всіх міфів про недоречність щеплень можна пояснити хіба невіглаством. Цивілізований світ вакцинується і знає, що це добра профілактика інфекційних захворювань.

Читайте також: Ярема Возниця про дитячі хвороби, вакцинацію та вибір лікаря

Моя порада батькам, які вагаються: прийдіть і поспілкуйтеся зі спеціалістами, які мають у тому досвід. Медицина будується на доказовості. Якщо ми кажемо, що та чи інша вакцина дає 90% ефекту, то це результат багатьох попередніх досліджень. Так, є ті 10%, які особливі, отже, треба виходити з індивідуальностей їхніх організмів. Кожна здорова людина повинна бути вакцинована від небезпечних інфекцій. Усі ми знаємо, що дифтерія, поліомієліт, кір та й інші інфекції, на які не сформована імунна пам'ять, можуть призвести до смерті.

Часом батьки бояться, що дитина може потрапити саме в ті 10%. Що радите їм?

Якщо є такий страх, то треба звернутися до фахівців. У Львові є Західноукраїнський центр дитячої імунології, є приватні вакцинальні кабінети. Варто піти і обговорити все, що турбує.

Щеплення – це як тренінг для імунної системи, щоб захистити її в майбутньому. Малими дозами інфектів його проводили ще у стародавніх Єгипті, Індії та Китаї. Вакцинація допомогла людству позбутися тяжкого вірусного захворювання – віспи. Значною мірою люди перемогли і поліомієліт. Вакцинація – колосальне досягнення медицини у боротьбі з інфекціями. 

Юлія Сабадишина

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.