Імідж міста, де завжди йде дощ, Львів має здавна. Дарма, що середня кількість опадів на рік у нашому місті не набагато вища за середню для України і вдвічі менша за показники європейського «дощового полюса» на узбережжі Адріатики. Західна Україна першою зустрічає циклони з північної Атлантики, тому дощ тут іде порівняно частіше, ніж за Збручем, і повітря загалом вологіше. Проте, якщо дощ надає Львову особливого шарму, то цьогорічні весняні вибрики погоди – холод, дощі, сніг у травні – спантеличили львів’ян. Щоб з’ясувати, чи змінюється характер львівської погоди, Tvoemisto.tv завітало на вулицю з гарною назвою Спокійна біля стадіону «Сільмаш», де розташований львівський гідрометцентр.

 

Дані про погоду у Львові відсилають до Москви

Спрогнозувати погоду – легко сказати, важко зробити. Запустити в небо один зонд – наповнену воднем оболонку з приладом, який збирає для синоптиків інформацію – коштує близько двох з половиною тисяч гривень. Такі вимірювання проводять на метеостанціях кожні три години, а спостереження – постійно. Якщо є загроза стихійного лиха, спрацьовує сигналізація – комп’ютер синоптика кричить, щоб не пропустили повідомлення.

 

 

Закодовані результати вимірювань із метеостанцій надходять до обласного гідрометеорологічного центру, звідти до Києва, а з нього – до одного з центрів Всесвітньої служби погоди, розташованого в Москві. Звідти у вигляді карт інформація повертається до Києва, потрапляє до прогностичних центрів і до наших ґаджетів.

 

 

Головні параметри погоди – температура, атмосферний тиск, напрям і швидкість вітру, а також відносна вологість повітря.

 

«Коли ми виміряли тиск, можемо визначити область, у центрі якої тиск є низьким і зростає до периферії. Це циклон. Якщо він проходить над нами ядром, імовірна різка зміна погоди, якщо периферією, менш відчутна», – пояснює доцент кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Франка Павло Шубер.

 

 

 

Унікальна львівська погода – це міф

Щороку над Львовом проходять 35-40 циклонів. Більшість із північно-західної Атлантики, деякі – з арктичною складовою. Рухаючись із півночі Європи, вони йдуть над нами, поступово згасаючи. Впливають на погоду й антициклони – області підвищеного тиском із найвищим показником у центрі. Вітри дують від периферії антициклону до центру, огинаючи його за годинниковою стрілкою.

 

 

Дощів у Львові останнім часом значно поменшало, каже начальниця відділу метеопрогнозів Львівського гідрометеоцентру Надія Ясюренко. «Тривалість опадів також зменшилась. Облогові дощі, які охоплюють значні території, тепер рідкість. Зміна клімату та циркуляції атмосфери призвела до того, що стало набагато тепліше – майже щороку фіксуємо нові рекорди тепла», – розповідає вона.

 

Півстоліття тому весна у Львові була дуже холодною – до середини квітня лежав сніг. Зараз він зазвичай тане вже у березні. Якщо подивитись на графіки, складені на основі даних метеостанції Львова, можна побачити, що минула весна була холоднішою за норму, зате кілька попередніх – теплішими.

 

 

Такі коливання, кажуть кліматологи, відбуваються в усьому світі. Якщо порівняти середні показники погоди у 1961-1990 роках  – це так званий базовий кліматичний період, встановлений Всесвітньою метеорологічною організацією – із показниками 1991-2017 років, то побачимо, що зима стала теплішою на 1,2 градуса, весна – на 0,9, літо – на 1,4, а осінь – на 0,4 градуса. Взимку й улітку опадів поменшало, натомість, весна і осінь стали більш сніговими й дощовими.

 

Кліматичні зони Львова

Розташований на Головному європейському вододілі, на стику Розточчя, Побужжя та Львівської височини, Львів має специфічний мікроклімат. У різних частинах міста в один і той самий час температура повітря може сильно різнитись. До прикладу, влітку в центрі міста в середньому на дванадцять градусів тепліше, ніж на вершині Високого Замку.

 

 

 

Буває, що центр уже звільнився від снігу, а на Майорівці він іще лежить. Так само, якщо дощ не фронтальний, що захоплює велику територію, а грозовий, особливо влітку, він може падати лише в одній частині міста.

 

 

«Було б добре разом із синоптиками створити карту з рельєфом Львова, – каже професор Шубер. – Тоді можна буде прогнозувати ймовірні зони затоплення в результаті злив. Добре, коли каналізація прочищена, а якщо ні – особливо навесні, коли пісок, яким посипали вулиці, забиває колектори – починається потоп».

 

Впливає на клімат міста вихлоп автомобілів, пил і викиди підприємств: дрібні частинки зависають у повітрі, збираючись у хмару, яку повністю не очищує навіть дощ.

 

Темна сторона метеорології

Окрім спостереження за погодою, гідрометеоцентр також видає довідки про те, яка погода була в певному місці в певний день. Така довідка може знадобитись, наприклад, поліції для розслідування дорожньо-транспортної пригоди, або для отримання страхових виплат у разі, якщо стихія пошкодила майно.

 

Деколи цим зловживають. Почувши, що десь в області пройшов град, власник автомобіля намагається відремонтувати машину задарма, стверджуючи, що її побило градом. Іноді такі спритники намагаються змовитися з синоптиками, щоб отримати «липову» довідку. 

 

 

«Кілька років тому в мене був такий випадок, – розповідає Надія Ясюренко. – Прийшов адвокат і попросив дати довідку, що певного дня в певному місці був туман. Ми все перевірили – дані з аеропорту, з Самбірської метеостанції – але туману не знайшли. Коли я відмовилась видати довідку, адже за нашими даними туману не було, адвокат запрошував “вийти на каву”. Коли ж я наполягла, він пішов, а невдовзі з’явилась поліція – виявляється, внаслідок аварії загинули люди. Ми з колегами порадились і видали довідку, що не можемо надати правдиву інформацію – в тому місці немає метеостанції. Я не хочу брати на себе таку відповідальність». Теоретично синоптики можуть виписати будь-яку довідку, адже погодні умови поза зоною, охопленою метеостанціями, точно встановити неможливо. 

 

Якому прогнозу вірити? 

Найкращі метеостанції в Європі – німецькі. Їхню інформацію насамперед перехоплює Польща, потім – Україна; коли циклон іде з заходу, синоптики роблять доволі точний прогноз. За словами Павла Шубера, короткочасні прогнози синоптиків справджуються у 96% випадків. 

 

 

Кліматолог радить довіряти офіційній інформації Українського гідрометцентру, а з онлайн-служб найточнішою називає Gismeteo – хоча, за словами науковця, у прогнозах трапляються дрібні хиби. 

 

Літо ж 2017 року має бути теплим, прогнозують метеорологи, але не таким сухим, як два попередніх – городників і власників криниць, у яких улітку зникає вода, ця новина має потішити. 

 

Фото Катерини Москалюк і Марії Стрельцової