Цього року за проєкти Громадського бюджету проголосувала рекордна кількість людей – понад 145 тисяч, а місто виділило на втілення рекордну суму грошей – понад 75 мільйонів гривень. Проте не усі проєкти з минулих років вдалось втілити. Тvoemisto.tv з’ясувало, у чому причина.

«Коли перемагаєте, то не очікуйте, що воно все одразу відбудеться, бо бюрократія невблаганна», – каже голова громадської організації «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян. Торік він переміг у Громадському бюджеті з проєктом відновлення фонтану на вулиці Мазепи, 8. Його проєкт серед тих, які за рік втілити не вдалося. Він каже, що зараз лише завершуються роботи над ним, потім ще його експертиза, тендер для визначення підрядника. «Можливо, наступного року роботи розпочнуться», – сподівається він.

Читайте також: Нове життя Замарстинівського парку: безпечний для людей, комфортний для зайців. Візуалізація

Не вчасно прийняли бюджет розвитку – не у грудні, як це було переважно, а в березні. Так пояснює затримки із Громадським бюджетом депутат від фракції «Самопоміч» Юрій Лукашевський, директор департаменту міської агломерації, який курує Громадський бюджет. 

Він каже, що через затримку із бюджетом розвитку, з якого фінансують громадські проєкти, не вдалося виготовити і погодити проєктно-кошторисну документацію і провести усі необхідні тендери. Тому з вісімдесяти проєктів, які перемогли торік, втілити вдалось лише 27 – два великі і 25 малих. Загалом є понад 60 проєктів-переможців з різних років, втілення яких затяглося.

«Така ситуація склалась вперше. Без бюджету розвитку, коли в стрічці не передбачено видатків, не може бути жодних кроків з реалізації. Відповідно, не можна замовляти ПКД та оголошувати тендери на виконавців», – говорить він.

Переважно на кінець року вдається втілити 70-80% проєктів, тож він сподівається, що цього року бодай 50% зроблять.

Львів’яни чи мешканці ОТГ можуть подати проєкт, пов’язаний із покращенням життя у місті. Проєкти є великі та малі. Великі проєкти потребують фінансування від 600 тисяч до трьох мільйонів грн (цього року їх 8). Серед малих, де фінансування від 50 до 600 тисяч грн, обрали 95 переможців – це переважно 13-14 проєктів у кожному районі міста і 15 в ОТГ. Здебільшого, на кожен район скерують понад 7,5 мільйонів гривень. Окрім того, цьогоріч вирішили рекомендувати до фінансування проєкти, які були перші за рискою у всіх категоріях серед малих та великих проєктів. Тож у 2022 році загалом мали б реалізувати 116 проєктів.

«На великі проєкти традиційно йде близько двох років. Люди, які подають, розуміють, що рік піде на виготовлення ПКД і, можливо, на оголошення торгів та визначення переможців. Наступний рік – реалізація. Переважно так виходить, бо йдеться про 3 мільйони гривень, а ще інколи виникають якісь земельні питання», – пояснює він.

Посадовець пригадує випадок у Рясному, там планували облаштувати майданчик для вигулу собак. Проєкт переміг в одному з перших Громдських бюджетів, але з’ясувалося, каже Юрій Лукашевський, що хтось рейдерських захопив цю землю, тож втілити проєкт стало неможливо.

П’ять років на алею у парку

Але проблема може бути не лише з фінансуванням. Понад п’ять років місту пішло на те, аби почати втілювати один із перших проєктів-переможців Громадського бюджету – реконструкцію алеї у Замарстинівському парку. Йдеться про реконструкцію головної алеї парку, і про облаштування прилеглих доріжок. За цей час вартість робіт зросла щонайменше удвічі, це якщо не зважати на неправильний первинний кошторис.

Парк переміг у конкурсі великих проєктів, мав отримати фінансування у 2,7 мільйони гривень, утім, за першою проєктною документацією на його втілення потрібно було 8 мільйонів, а нині вже йдеться про 16-ть.

Оксана Луцко, авторка цього проєкту, пояснює, що «писала проєкт, як уміла». Вона має на увазі, що не врахувала всі деталі, через що, на її думку, втілення проєкту затяглось.

«Я підрахувала, скільки може коштувати метр покриття, думала, бічні доріжки можна просто щебенем посипати, не врахувала, що робиться якась подушка перед замощенням. З’ясувала, у скільки обійдеться облаштування освітлення, ходила в управління екології довідуватися про межі парку, намагалась врахувати все. Але я не фахівець. Потім з’ясувалося, що невраховане водовідведення. Парк – на схилі, почало вимивати доріжки, довелось коригувати проєкт. Невраховані були демонтажні роботи та інше», – каже вона.

«Недобре, що так довго тривають ці роботи. Якби виділили одразу всі 8 мільйонів, то зробили б це за півтори роки. А спершу виділили два мільйони, потім півтори», – додає Оксана Луцко.

Окрім тяганини з проєктом та його експертизами, були проблеми із підрядником. До слова, і проєктантів, і виконавців робіт з 2016 року обирають через систему електронних закупівель Prozorro. Перемагає переважно той, хто пропонує найнижчу ціну, а не той, хто має реальні можливості якісно і швидко втілити проєкт. Виконавець робіт у Замарстинівському парку, каже Оксана Луцко, виявився ненадійним. Згодом угоду з ним таки розірвали і провели тендер на нового, а це забрало ще декілька місяців. 

Оксана Луцко все ж певна, що наступного року таки вдасться закінчити роботи.

«Це був перший рік Громадського бюджету. Думаю, що навіть міська рада тоді ще не була готовою ретельно перевіряти такі проєкти, тепер все працює по-іншому», – каже вона.

Читайте також: Замість хащів ботанічний сад. Як львів'янин перетворив сквер на квітучий сад

Схожа ситуація із проєктом реконструкції озера на вулиці Панча і скверу «700-річчя Львова», а також у Горіховому гаю та на Погулянці. Утім, ці проєкти все ж будуть реалізовані на відміну від декількох, які зависли назовсім.

Серед «безнадійних» опинився проєкт з облаштування громадського простору на перетині вулиць Героїв УПА і Кульпарківської. Йдеться про місце поблизу приміщень колишнього Кінескопу – у скверику, де нині є закинутий фонтан. Автор проєкту голова Львівської міської організації «Народний рух України» Ігор Мартинюк каже, що місто не втілило проєкт, бо з’ясувалося, що фонтан є у приватній власності Галнафтогазу, а влада «не проявила політичної волі, щоби викупити цю ділянку» чи запропонувати підприємцю іншу.

«Некоректний підхід»

Депутати міськради закликають «підкоригувати» підходи до фінансування і ретельніше перевіряти проєкти перед голосуванням, аби знати реальний кошторис. Минулого тижня під час сесійного засідання Львівської міськради чиновники запропонували перенести на інші потреби кошти, які були передбачені на проєкти Громадського бюджету, але їх не встигли освоїти. Депутати це різко засудили. Йшлось про гроші на капітальний ремонт частини парку «Горіховий гай», парку «Погулянка» та облаштування громадського простору довкола озера Стосика на вул. Замарстинівській. Ці проєкти перемогли торік, на них передбачили 9 млн грн.

«Рік управління екології не дає собі ради реалізувати те, що потрібно тисячам львів’ян. Кількість людей, які беруть участь в голосуванні за громадський бюджет, вже дорівнює половині кількості, яка приходить на вибори і обирає міського голову і раду. Пора проконтролювати, хто з виконавчих органів завалює реалізацію цих проєктів», – каже депутат міської ради від фракції «Варта» Валерій Веремчук.

Натомість керівниця управління екології Львівської міської ради Олександра Сладкова пояснила, що роботи, які стосуються реконструкцій у парках, затягуються через бюрократичні процедури, тендери, експертизи, різноманітні дослідження, які передують самим ремонтам.

«У проєктах Горіхового гаю і озера Стосика йдеться про чотири послідовні закупівлі, зокрема на гідрогеологічні дослідження, на розробку проєктно-кошторисної документації, потім – на її експертизу. І після цього ще мають бути відкриті торги на будівельні роботи. Реалізувати все протягом восьми місяців неможливо. І жоден великий проєкт Громадського бюджету у парках не був реалізований за один рік. Щодо Погулянки, то проєкт передбачав облаштування двох доріжок, що фактично відірвані від парку. Ми з авторами вирішили, що краще зробити проєкт уже на весь парк, який потребує реконструкції. Тому зрозумівши, що дійшли до такої ситуації, ми самі ініціювали перерозподіл коштів цих проєктів, попередньо обговоривши це все зі всіма його авторами», – сказала  вона.

Депутатка від «ЄС» Уляна Пак зауважила, що чиновники мають некоректний підхід до деяких проєктів.

«Якщо є проєкт на 3 млн грн, то ми маємо виготовити проєктно-кошторисну документацію саме на цю суму, а не 10 чи 15 млн грн, як це у нас робиться. Робіть загальні проєкти на реконструкцію парків, а потім включайте у них як частину проєкти-переможці Громадського бюджету. Бо це неправильно, коли проєкт виграв фінансування на 3 млн грн, а в результаті фінансування стало 20 млн грн», – підкреслила Уляна Пак.

Міський голова Львова Андрій Садовий додав, що варто ретельніше обирати підрядників на роботи у парках: «Треба перестати робити один парк по два-три роки. Це маразм. Чомусь дороги ми робимо оперативно. І на дороги шукаємо підрядників, які мають фінансову потугу. Натомість на парки дуже часто виграє фірма, яка дає найменшу ціну, має дві лопати».

Читайте також: У Львові оголосили великі проєкти-переможці Громадського бюджету 2021

Про те, що є проблеми із підрядниками, у коментарі Тvoemisto.tv розповів і начальник відділу розвитку мікрогромад і громадських ініціатив департаменту міської агломерації Львівської міської ради Орест Файфурка. Він також зазначив, що проєкти, хоч і проходять премодерацію, все ж прорахувати детальний кошторис складно. Цим займаються управління міськради, які відповідатимуть за його втілення згодом, якщо проєкт переможе.

«Точно порахувати вартість проєкту, без проєктно-кошторисної документації, неможливо. Автор проєкту прораховує приблизну вартість, а згодом управління, які є розпорядниками коштів на ці проєкти, дають орієнтовний кошторис», – каже він і додає, що через некоректні первинні кошториси чи помилки при премодерації проєктів, на його погляд, затягуються приблизно 15% ідей з Громадського бюджету.

Орест Файфурка також пояснює, що кошти, які передбачають на проєкти Громадського бюджету, стають доступними одразу як депутати приймають бюджет розвитку Львова і вже від розпорядника залежить, наскільки ефективно він їх використовує.

Депутатка Львівської міської ради від фракції «Варта», голова депутатської бюджетної комісії Наталія Шелестак у коментарі Тvoemisto.tv каже, що Громадський бюджет – це чи не найретельніше контрольована програма в місті, бо люди, чиї проєкти перемогли, щиро вболівають за них і «тримають руку на пульсі».

Вона також говорить, що варто збільшувати фінансування громадських проєктів, нині це 2% від бюджету розвитку. На наступний рік планують, що він становитиме 3%, утім, яким буде бюджет розвитку, досі невідомо, бо у Львові є проблеми з його наповненням.

«У порівнянні, ці 75 мільйонів, про які йдеться цього року – це не є великий обсяг коштів. У Львові хронічна недостатність коштів, але якщо ми запланували, що 3% від бюджету розвитку буде громадський бюджет, то так і буде, а скільки саме грошей буде в бюджеті, це вже залежить від наповнення. Добре було б, якби відсоток на громадський бюджет був значно більшим, тоді бюджет розвитку був би громадським бюджетом, а не бюджетом повернення боргів», – зазначила Наталія Шелестак.

Вона також пояснює, що проєкти, на які передбачили фінансування, але втілити не встигли, переносять на наступний рік.

«Ті кошти, які не використали, лишаються перехідним об’єктом, їх закладають на наступні роки. Гроші виділяють вчасно», – каже вона.

Керівниця Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження» Оксана Дащаківська каже, що Громадський бюджет – це інструмент локальної демократії. Його мета – збільшити вплив громадян на прийняття рішень. 

«На початку – це була можливість для ініціавтиних громадян та громадянок знайти цікаві рішення та вирівняти пріоритети міста. Громадський бюджет став також своєрідним джерелом рекрутування кадрів для місцевої політики, мережею ініціатив. Та зараз це все більше про видимість комунальних інституцій, які змагаються між собою за можливість бути більш видимими перед очима місцевої влади і громади», – пояснює вона.  

Громадські проєкти важливі для львів’ян. Це видно із того, як суттєво збільшилась кількість голосів цього року. Утім низький відсоток втілених минулорічних проєктів все ж може підірвати довіру до ініціативи. Важливо налагодити експертизу проєктів, які подають містяни, щоб вони не «зависали» через «нюанси із землею» чи некоректні кошториси. А також ретельніше прописувати тендерні вимоги до відбору підрядників, які часом також стають причиною «затягування» ініціатив містян.

Вікторія Савіцька

Інфографіка: Дмитро Тарадайка

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.