Про наміри міської влади спорудити підземний паркінг під вулицею Університетською та площею перед пам’ятником Іванові Франку відомо вже з півроку. З огляду на те, що університетська спільнота була від цих намірів не в захваті, міська влада обрала для спорудження першого паркінгу інше місце – площу Петрушевича. Проте ідею паркінгу перед Львівським університетом імені Франка та реконструкції площі не полишила. Перед громадським обговоренням 12 лютого у міській раді проект детального плану став предметом дискусії на правлінні осередку Національної спілки архітекторів України, яку занотував кореспондент Tvoemisto.tv.

Дорога під Каменярем

Ще у вересні в міськраді попереджали, що затишна пішохідна площа між проїжджою частиною Університетської та парком імені Франка вже не буде такою, як зараз. Для інтеграції паркінгу тут необхідно змінити дорожній рух. Роман Зубачик із ЛКП «Львівавтодор» розповідає, що є два варіанти.

Згідно з першим, тролейбусні лінії винесуть на вулицю Січових Стрільців. Проте це небажано через імовірні затори на розі Січових Стрільців та Гнатюка. За другим планом тролейбуси та електробуси пустять окремою смугою біля пам’ятника Франкові між вулицями Крушельницької та Листопадового Чину. Проїзд буде розділений смугою безпеки півтора метри завширшки, на якій облаштують дві кінцеві тролейбусні зупинки. Що ж до руху автомобілів і автобусів Університетською від Лепкого до Словацького, то проектанти мають кілька пропозицій, як його впорядкувати.

Архітекторів занепокоїла ідея прокладання тролейбусної смуги біля постаменту Франка – навіть попри те, що університет у такий спосіб розширив би пішохідну зону. На думку архітектора Юрія Горалевича, відокремлення монумента від решти площі суперечить її історичному значенню, адже тут відбувались перші мітинги за незалежність у Львові. А знищення скверів спричинить протести захисників довкілля.

Читайте також: Підземні паркінги у Львові: навіщо, де, коли і як

Неприйнятним прокладання дороги під пам’ятником уважає і його колега, викладач «Львівської політехніки» Юрій Джигіль. «Ви ще скажіть: а чому не провести трасу за пам’ятником? Так, виріжеться трошки парку», – іронізує архітектор. Коли Юрій Горалевич пропонує облаштувати зупинку тролейбусів у парковій альтанки, дискусію перериває гучний регіт. Утім, як серйозно пояснив доцент кафедри містобудування «Львівської політехніки» Степан Тупись, парк є об’єктом природно-заповідного фонду, і для зміни його меж потрібен дозвіл Верховної Ради.

Натомість, ідея скерувати громадський транспорт вулицею Січових Стрільців або відокремленою смугою на Університетській видалась деяким учасникам дискусії слушною. Також згадали про ідею заведення руху на Університетській під землю.

Тільки не в історичному центрі!

Як розповіла головна архітекторка інституту «Містопроект» Інеса Склярова, під Університетською хочуть спорудити дворівневий паркінг на 358 паркомісць. Його планують розділити на чотири секції. Вартість такого проекту – близько 150 мільйонів гривень, тобто приблизно 400 тисяч гривень за паркомісце.

Рити доведеться на глибину до шести метрів. А це створює гідрогеологічні проблеми. За словами Склярової, заглиблення на чотири метри ще буде безпечним, а далі доведеться застосовувати спеціальні технології на кшталт «стіни у ґрунті». «Але на наступних етапах робіт слід виконати прогноз зміни гідрологічної ситуації та виходячи з нього обрати варіанти будівництва», – каже архітекторка.

Реставратор Василь Петрик вбачає в такому проекті небезпеку для навколишніх історичних пам’яток. За його словами, львівський осередок Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ІКОМОС) негативно оцінив проект і передасть свій висновок на громадські слухання, які проводитиме міська рада.

Читайте також: Розкоркувати Львів. Як лікуватимуть хвороби транспортної інфраструктури

Архітектор та викладач «Львівської політехніки» Ігор Данчак уважає, що Львів не повинен розвивати автомобільну інфраструктуру в історичному центрі, бо «майбутнє за велосипедами та пішоходами». Центр – не місце для експериментів, бо «Львів у нас один».

«Не варто робити собі проблеми і виривати гланди через одне місце, – каже архітектор. – Це проблемна територія. Он на Городоцькій військова частина, прошу дуже – робіть там паркінг хоч на двадцять поверхів».

На думку Юрія Джигіля, для втілення такого складного проекту слід провести кілька експериментів у нових районах, де немає такої цінної історичної забудови. «Знаєте, герою фільму “Операция ЬІ” радили тренуватися на кішках. То я порадив би тренуватися десь на Сихові», – сказав він.

Шукати позитивний приклад

Не відкидати ідею спорудження паркінгу під Університетською аж так категорично закликали директор компанії «Укрдизайнгруп» Ігор Кузьмак та голова львівської обласної організації Національної спілки архтекторів України Богдан Гой. Вони наголосили, що є багато успішних прикладів будівництва підземних паркінгів біля історичних пам’яток.

«У Відні біля входу до собору Святого Стефана є великий паркінг. Перед парламентом у Відні, перед оперним – великі підземні паркінги. Можна не робити на 370 авто, виставить 250, та зберегти більше зелені», – пропонує Кузьмак. Він уважає, що весь рух автотранспорту на Університетській слід перенести під землю, а на поверхні зробити великий громадський простір із фонтанами та клумбами. Також він радить, якщо місто знайде інвестора для цього проекту, запросити для його втілення іноземних фахівців, які мають досвід спорудження підземних паркінгів.

Читайте також: Місто, недружнє до водіїв. Чому у Львові їздять не за правилами, а як вийде

Богдан Гой погоджується, що від університету до готелю Дністер потрібен єдиний пішохідний простір, а над самим паркінгом можна саджати великі дерева – сучасні технології це дозволяють. «Нам треба не боятись, а шукати позитивний досвід. Можливо, треба починати не з цього місця, а дати львів’янам бодай два-три позитивні приклади», – каже він. Зокрема, таким прикладом може стати планований містом паркінг під площею Петрушевича. Ще одним місцем, яке підходить для спорудження підземного паркінгу, Гой уважає площу Кропивницького біля пам’ятника Бандері.

Тарас Базюк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.