Підземні паркінги у Львові: навіщо, де, коли і як

15223 1
Коли почнеться і скільки коштуватиме спорудження автостоянок під площами Петрушевича, Двірцевою та вулицею Університетською, як місто знайде інвестора і як ці проекти змінять центр Львова.
Фото: www.asnu.net

Фото: www.asnu.net

У центрі Львова планують збудувати щонайменше два підземні паркінги: перед університетом імені Івана Франка та на площі Петрушевича. Розглядається також ідея спорудження підземного паркінгу біля головного залізничного вокзалу. Це може розвантажити центральні вулиці, де хронічно бракує місця для паркування автомобілів. Проте місця, під якими спорудять паркінги, зазнають кардинальних змін: громадські простори тут облаштовуватимуть наново, дерева – зріжуть і замінять. Tvoemisto.tv з'ясувало, якими є реальні перспективи спорудження підземних автостоянок, яку ціну за них заплатить Львів і яку користь вони йому принесуть.

Де саме у Львові можуть з’явитись підземні паркінги?

«Про підземні паркінги в нас говорять давно, – каже керівник відділу стійких транспортних систем комунального підприємства «Львівавтодор» Павло Сирватка. – Деякі документи, які я бачив, датовані 1998 роком. Йшлося в них і про ділянки біля залізничного вокзалу, на площі Петрушевича та поблизу університету». Саме про ці ділянки говорять і зараз. Замовником робіт біля університету є комунальне підприємство «Зелений Львів», яке обслуговує парк імені Франка. На інших двох ділянках це, ймовірно, буде «Львівавтодор». 

«Насправді ідей багато, а місць більше, ніж три», – додає Павло Сирватка. Наприклад, сквер на перетині Коперника і Стефаника-Словацького (площа Олекси Гасина, в народі «Ікони»; раніше тут планували облаштувати сквер пам’яті Андрія Кузьменка).

Які проблеми розв’яжуть підземні паркінги?

У центрі міста бракує простору для автомобілів. Звична для львів’ян суперечка, коли пішоходи нарікають на залишені на тротуарах автівки, а водії скаржаться на недостатню кількість парковок. Водночас засилля легковиків заважає громадському транспорту, створюючи корки.

«Через хворобу автомобілізації пройшли всі великі міста Європи, – коментує Олександр Шутюк із комунального підприємства «Інститут просторового розвитку». – Там у шістдесяті-сімдесяті будували розв’язки й розширювали дороги. Але зараз відмовились від цього, натомість, утискають приватний транспорт, аби краще працював громадський».

В ідеалі інфраструктура має бути облаштована так, аби люди могли, залишивши авто на під’їздах до центру, далі йти пішки або їхати громадським транспортом. У багатьох великих містах Європи використовують систему Park & Ride («Припаркуй машину і їдь»). «У Страсбурзі, наприклад, оплативши місце на парковці, семеро пасажирів автівки отримують змогу безкоштовно їздити громадським транспортом упродовж дня», – наводить приклад Олександр Шутюк.

За спостереженнями Павла Сирватки, чимало водіїв з-поза Львова вже призвичаїлось залишати машини на безкоштовних стоянках біля торговельно-розважальних центрів і їхати далі громадським транспортом. Загальнодоступних платних паркінгів у Львові поки що немає.

Що означає для міського середовища будівництво підземного паркінгу?

Місця, під якими спорудять паркінги, вже ніколи не будуть такими, як раніше. «Технології є різні, але в будь-якому разі це викопування великого котловану, – констатує Павло Сирватка. – Не пригадую, щоб паркінги будували тунельним способом, як метро, але, можливо, є й таке. Однак для цього мають бути специфічні умови – наприклад, скельні ґрунти». Більшість дерев на території будівництва доведеться замінити; деякі, можливо, вдасться пересадити. У Європі, за словами Павла Сирватки, територію спершу огороджують та ізолюють, потім споруджують паркінг і облаштовують простір над ним.

Сучасні технології, стверджує він, гарантують, що з історичними спорудами навколо будівництва не трапиться нічого. Втім, керівництво ЛНУ імені Франка занепокоєне тим, що великий котлован перед корпусом – колишнім будинком Галицького сейму – зашкодить 140-річній будівлі. Тож місту доведеться шукати інвестора, спроможного гарантувати її збереження.

«Будівництво такого масштабу – це подія. Звісно, що будуть якісь тимчасові незручності для мешканців поближніх будинків і пішоходів. Однак підземні паркінги є в більшості міст і на них є попит, тому ці незручності виправдані», – каже Сирватка.

«Львів’яни мають розуміти, що таке будівництво неможливо провести непомітно, – додає Олександр Шутюк. – Однак після незручностей матимемо позитив – наприклад, зменшення кількості приватного транспорту в центрі». Він пригадує, що, коли в німецькому Карлсруе будували трамвайний тунель, власникам поближніх крамниць компенсували збитки, адже покупців у них поменшало.

Хто має будувати і скільки це буде коштувати?

Зараз Львівська міська рада оформлює документи інвестиційного проекту, необхідні для оголошення конкурсу. За словами керівниці управління інвестицій та проектів ЛМР Ольги Сивак, паралельно тривають переговори з потенційними інвесторами. Є зацікавленість однієї-двох компаній.

«Вони не з України. Українці воліють вкладати в будівництво житла, адже воно швидше окупиться. Підземний паркінг окупиться років за п’ятнадцять», – каже Ольга Сивак і називає приблизну суму, яку треба вкласти в будівництво одного паркінгу: 8 мільйонів євро.

Павло Сирватка погоджується: для спорудження паркінгу на 400 місць потрібно від 8 мільйонів євро. «В одній польській статті я бачив таку суму: 20 тисяч євро за облаштування одного паркомісця. Звісно, в Україні і в Польщі різна вартість праці, але технології і матеріали коштують приблизно однаково», – пояснює він. На початку минулого року учасники ринку озвучували менші цифри – від 12 до 16 тисяч доларів.

До початку будівництва треба провести археологічні та геологічні дослідження. «Археологи шукають залишки старих будівель, предметів побуту та інших речей, які можуть мати історичну цінність. Геологи досліджують стан ґрунтів, наявність карстових порожнин, підземні води», – пояснює Олександр Шутюк.

Ці експертизи міська влада замовляє спеціалізованим організаціями та оплачує з бюджету. Після висновків експертів інвестор вирішує, чи підходять йому такі умови будівництва.

Що потрібно, аби мотивувати інвестора?

Інвестор будуватиме паркінг, якщо бачитиме перспективу отримання прибутку. Тож саме він встановить тариф за паркування. «Завдання міста – зробити умови, щоб інвестор прийшов. Він і обслуговуватиме паркінг надалі: ремонтуватиме, платитиме за комунальні послуги, збиратиме гроші за паркування», – каже Сирватка.

Землю інвестор отримує через інвестиційний конкурс, додає Ольга Сивак: «Місто надає землю. Це відбувається за європейською практикою приватно-державного партнерства. Інвестор будує і управляє 30 років, але паркінг лишається у власності громади міста».  

Поки водії можуть безкарно лишати автівки, де їм заманеться, підземні паркінги стоятимуть напівпорожніми. «Зараз водії у Львові паркуються здебільшого на безкоштовних місцях. Інвестор має проаналізувати попит на платне паркування і спрогнозувати, чи він зросте після появи паркінгу», – говорить Павло Сирватка.  Аби це сталося, потрібно змінити закон, давши поліції чи муніципальним службам повноваження евакуювати неправильно припарковані машини. За чинним законодавством водієві загрожує штраф до 250 гривень, який, до того ж, можуть виписати лише в його присутності.

Де підземний паркінг може з’явитись найшвидше?

Перед університетом імені Франка вже розпочались археологічне та гідрогеодезичне дослідження. Проте, за словами Ольги Сивак, експерти виявили тут високий рівень ґрунтових вод, що може вплинути на вартість будівництва. Остаточні результати будуть відомі наприкінці жовтня; тоді можна буде оголосити інвестиційний конкурс.

На площі Петрушевича лише почались попередні дослідження. Облаштувати тут паркінг буде простіше, адже історичної забудови навколо площі немає, оскільки ця ділянка була менше заселеною раніше.

Паркінг на Двірцевій залишається на рівні ідеї, адже місто планує кардинально реконструювати всю площу. «Йдеться про вісімнадцять гектарів землі, яка не вся належить місту. Маємо проконсультуватись з іноземними експертами, аби все зробити правильно», – коментує Ольга Сивак.

Павло Сирватка говорить, що паркінг біля залізничного вокзалу може з’явитись першим – «за умови, що ми дуже швидко знайдемо інвестора і він впишеться в процес реконструкції площі. Це би був ідеальний варіант для всіх. Так львів’яни не терпітимуть незручності двічі». А Олександр Шутюк додає, що в усіх великих містах Європи, де він був, біля вокзалів є підземні паркінги.

Наводить приклад австрійського Зальцбурга, де біля вокзалу облаштували пішохідну площу, курсує громадський транспорт, а машини водії лишають під землею. У польському Вроцлаві площу перед вокзалом кардинально реконструювали перед футбольним чемпіонатом Євро-2012: тепер вона повністю пішохідна і закрита для автомобілів.

В'їзд до підземного паркінгу біля вокзалу у Вроцлаві (фото Олександра Шутюка)

«Конкурс на паркінги біля університету та під площею Петрушевича може бути оголошений на початку 2018 року. Це оптимістичний прогноз», – каже Павло Сирватка. Тоді будівництво розпочнеться 2019-го. Процес повільний, адже проекти потрібно буде узгодити в Києві, внести до генерального плану міста та провести громадські слухання.

Якими саме будуть підземні паркінги?

Приблизні розміри паркінгів уже визначені. Біля університету це простір між парком, вулицею Січових Стрільців і будівлею вишу. На Петрушевича намагатимуться максимально використати простір під площею. Облаштування паркінгу на Двірцевій залежатиме від побажань інвестора та міста. Найімовірніше, за словами Павла Сирватки, він буде на місці теперішнього скверу та автобусних зупинок. «Теоретично можна зробити паркінг і під усією Двірцевою, але це коштуватиме набагато дорожче», – додає він. 

Площа Двірцева: сучасний вигляд (фото: Михайло Верхогляд)

Проект реконструкції площі Двірцевої

Усі потенційні ділянки обмежені у просторі, тож варто робити паркінги на кілька рівнів, вважає Олександр Шутюк: «Немає сенсу зариватися під землю заради ста машин». За попередніми планами паркінг біля університету матиме до 400, на Петрушевича – 200-250 місць. 

Один із прикладів того, як би мав виглядати і функціонувати підземний паркінг, – готель RIUS, що на розі вулиць Гнатюка й Наливайка. 

Підземний паркінг готелю RIUS

Що буде на поверхні?

Після спорудження підземної частини над нею облаштують те, що найбільше потрібне місту – пішохідну вулицю, проїзд для транспорту, парк чи громадський простір. «Над паркінгом можна організувати все, що заманеться. Можна садити дерева – щоправда, не всіх видів та з попередньо виокремленими місцями. Газони, лавочки, велодоріжки – взагалі не проблема», – говорить Павло Сирватка. Олександр Шутюк теж уважає, що над паркінгами потрібно облаштувати громадські простори, відпочинкові зони. Сквери на Двірцевій і Петрушевича, на його думку, слід залишити.

Для того, щоб зрозуміти, яка конфігурація в’їздів та виїздів створюватиме найменше дискомфорту, потрібно буде провести транспортне моделювання.

У майбутньому на Шота Руставелі планують реорганізувати рух. Павло Сирватка каже, що це доречно і підземний паркінг сюди впишеться органічно. «Після зміни руху на площу потраплятимуть три потужні транспортні потоки: від Стрийської, від Зеленої та з Сихова. Багато водіїв вважатимуть доречнішим лишити машину там і пройти до центру пішки або під’їхати на трамваї», – каже він.

Біля університету ситуація складніша: зараз розглядають кілька варіантів організації руху в цьому місці. «В будь-кому разі на час будівництва доведеться перенести тролейбусну лінію. Ми шукаємо варіанти, як скерувати тролейбуси по-іншому», – каже Павло Сирватка. Тим часом, за словами Ольги Сивак, керівництво ЛНУ просить у міста кардинально перебудувати площу, забравши дорогу від стін головного корпусу.

Юлія Сабадишина


Читайте також:
4 Вересня, 2017 09:22
Львів'янин "Не пригадую, щоб паркінги будували тунельним способом, як метро, але, можливо, є й таке...", "В одній польській статті ... я бачив цифру 20 тисяч євро"...
Я в шоці з "компетентності" чиновників таких КП, на які виділяють мільярдні кошти з бюджету і від всяких єбрр... :((
+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!