![Фото: Unsplash](/media/gallery/full/d/a/danilo-alvesd-a7odg45prsm-unsplash.jpg)
Фото: Unsplash
Троянський кінь для супербактерії. Як у Львові розробляють новітній антибіотик
За даними ВООЗ, пише на своїй фейсбук-сторінці докторка Уляна Супрун, у світі щороку внаслідок антибіотикорезистентності помирають 700 тисяч людей, 230 тисяч з них – через мультирезистентний туберкульоз. Якщо нічого не робити, то вже у 2050 році кількість смертей через хвороби, що колись лікували антибіотики, сягне 10 мільйонів. Водночас темпи розробки і виробництва нових антибіотиків швидко знижуються, адже невигідно вкладати величезні гроші у те, що вже за кілька років може стати непомічним.
Читайте також: «Важких» хворих на Covid-19 побільшало через безконтрольний прийом антибіотиків, – лікар
Робота львівських науковців ведеться у межах ґранту у 5 млн гривень від Національного фонду наукових досліджень. Її результати мають оприлюднити у вигляді звіту вже наприкінці 2021 року. Костянтин Дмитрук каже, що не йдеться про промислове виробництво антибіотика – наразі вчені працюють над тим, щоб принаймні з’явилась можливість такого виробництва. Адже у природі цей антибіотик є у надто малій кількості.
Костянтин Дмитру. Фото: Високий замок
Костянтин Дмитрук називає стійкі до ліків штами бактерій «супербактеріями», але у природі є річ, що може їх обманути, лише люди мають придумати, як продукувати її у потрібних кількостях.
«Людина мусить мати нові засоби боротьби із бактерією. Усе гострішою стає проблема множинної стійкості до антибіотиків, а все через те, що антибіотики часто використовують нераціонально», – говорить Костянтин Дмитрук і додає, що у час пандемії люди часто помирають не через захворювання, викликані вірусом, а через вторинні бактерійні інфекції.
Антибіотик, над яким працюють львівські науковці – розеофлавін. Це природна сполука, що виробляють бактерії Streptomyces davawensis. Особливість антибіотика у тому, що він природний, але у цьому ж і складність.
«Він дуже незручний у культивуванні, у великих масштабах, у промисловості це робити дуже складно», – додає Костянтин Дмитрук.
Читайте також: Як працює та чи дієве донорство плазми крові у Львові
Тож в Інституті біології клітин працюватимуть над продуцентом (організм, що продукує органічні речовини із неорганічних сполук – ред.) нового антибіотика. Для цього використають дріжджі, що працюватимуть, як «фабрика».
Спочатку, розповідає Костянтин Дмитрук, науковці виділять гени, що забезпечують синтез розеофлавіну у бактерії, потім оптимізують склад цих генів для роботи в новому продуценті і перенесуть їх у дріжджі. Після аналізу здатності дріжджів продукувати необхідну речовину, імовірно, ще знадобиться «тюнінг».
«Ми маємо підібрати таку комбінацію генів, щоби синтез цієї сполуки був максимально ефективний в лабораторних умовах», – пояснює науковець.
«У природі антибіотик продукується бактеріями у мізерних кількостях. Проводити якісь експерименти з пацієнтами – неможливо. Але люди його побачили, виділили невеличку кількість, визначили, з чого складається ця сполука і дослідили її властивості. Вона має навіть протиракові властивості», – розповідає Костянтин Дмитрук.
Читайте також: Нам бракує мишей. Як у Львові розробляють вакцину від коронавірусу
Раніше, говорить вчений, німецькі науковці пробували створити продуцент нового антибіотика на мікробі, що продукує його природно, утім, вони зіштовхнулись із обмеженнями у культивуванні. А от синтез на дріжджах він вважає перспективним.
«Дріжджі вже синтезують цей антибіотик, але ми маємо ідеї, як його вдосконалити», – каже Костянтин Дмитрук.
Ідеться про те, що дріжджі синтезують рибофлавін – вітамін В2, що широко використовують у фармацевтиці, у сільському господарстві тощо. А розеофлавін – токсичний аналог рибофлавіну.
«Наша мета – змусити дріжджі-продуценти рибофлавіну продукувати розеофлавін», – каже науковець.
Особливість нового антибіотика в тому, що він «маскується» під вітамін: бактерія його захоплює, а він руйнує її зсередини.
«Вітаміни зв’язуються з білками і дають їм можливість правильно функціонувати – без них білок просто структурна частина. Уявімо, що до білка приєднався не вітамін, а модифікований вітамін, який, замість того, щоби змушувати білок працювати, руйнує його. Це ніби вводити в клітину троянського коня – усі його прийняли за свого, а він зупинив всі реакції», – пояснює Костянтин Дмитрук.
Читайте також: «Сьогодні я не поцілую тебе на ніч». Репортаж із Covid-відділення у Львові
Розеофлавін – антибіотик широкого спектра. Він здатен боротись з бактеріями, що викликають сибірку (міжнародна назва – антракс – ред.), з пневмококами, що провокують пневмонії, та з багатьма іншими патогенними організмами, говорить розробник.
Утім, коли антибіотик з’явиться у промисловому виробництві – невідомо, як і те, чи з’явиться взагалі.
«Неправильно вважати, що ми розробимо антибіотик, запакуємо і продамо його в аптеки. Такого не буде. Це дуже довгий шлях. Його спершу потрібно напрацювати, виготовити, а в Україні немає жодного промислового ферментера, біореактора, який би міг бути включений до продукції біомедичних речовин», – дещо розчаровано говорить Костянтин Дмитрук.
Робота львівських науковців полягає в тому, аби придумати, як можна виготовляти цей антибіотик в промислових масштабах.
«Результатом має стати штам чи штами дріжджів, які продукують розеофлавін у потрібних кількостях – ідеться про десятки міліграмів в літрі. До кінця 2021 року має бути звіт», – каже науковець.
Потрібний для роботи ферментер науковці планують купити за ґрантові кошти, що очікують отримати вже днями. Після цього – проведуть тендер. Нагадаємо, що про переможців конкурсу наукових проєктів стало відомо ще у вересні.
Додамо, що в Інституті біології клітин науковці також працюють над розробкою вакцини від коронавірусу. Про це читайте детальніше у інтерв’ю із директором Інституту Андрієм Сибірним.
Вікторія Савіцька
Головне зображення: Unsplash
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- Обіцяв сину повернутися. Історія художника-ветерана
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- Ростислав Антимис: «Зробіть рік контракту, люди бояться рабства»
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- «Наша перемога залежить від реформи армії», – Юрко Вовкогон
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Із передової в офіс? Що потрібно ветеранам, щоби повернутися до роботи
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж