
Фото з відкритих джерел
Нам бракує мишей. Як у Львові розробляють вакцину від коронавірусу
Національний фонд наукових досліджень уперше за 29 років отримав з державного бюджету 300 мільйонів гривень. Гроші розподілили між проєктами, які отримали найвищу оцінку на конкурсі. Інститут біології клітин у Львові, каже Андрій Сибірний, подав 12 проєктів, три з них – профінансують. Окрім розробки вакцини від коронавірусу, ідеться про новий антибіотик широкого спектру дії (він не стосуватиметься Covid-19) та розробку біосенсорів.
Як відбувається розробка вакцини?
Вакцини – це ослаблений чи вбитий збудник захворювання або його частинки. У відповідь на вакцинацію людський організм виробляє антитіла, що потім, у випадку інфікування правдивим збудником, будуть його нищити.
Наш організм виробляє антитіла у відповідь на поверхневі білки. Тож ми будемо синтезувати такі вірусні білки із клітин дріжджів, що стануть продуцентом (організм, що продукує органічні речовини із неорганічних сполук – ред.). Це буде модифікований білок, тому що повнорозмірний може провокувати захворювання. Можна використати ДНК або РНК, тобто нуклеїнову кислоту, але потрібно видалити гени, що ведуть до реплікації (відтворення – ред.) вірусу.
Інший підхід – це взяти гени вірусу і працювати лише з тими з них, які відповідають за синтез поверхневого білка, на який реагує організм.
Окрім дріжджів, можна використати людські клітини, але вони вибагливі. Також можна брати клітини комах, але це дороге середовище. Із дріжджами є нюанс – вони повинні мати щонайменше дві тисячі своїх білків. Потім потрібно нагромадити два вірусні білки і відділити їх від дріжджових.
Я маю досвід розробки вакцини від вірусного гепатиту В, тож буду використовувати його і з SARS-CoV-2.
Читайте також: Чи вартує в час пандемії вакцинувати дітей від грипу. Пояснення педіатра
15 років тому, коли була епідемія SARS-CoV-1, вакцину не вдалось розробити. У лабораторних дослідженнях описано, що потенційна вакцина активувала вірус, а не захищала від нього. Щоб уникнути такого, будемо контролювати вірусні білки у клітинах дріжджів. На основі досліджень SARS-CoV-1 відомо, які фрагменти можуть активувати захворювання – ми ці фрагменти викинемо. Перевірятимемо на мишах.
Також ми додамо послідовність деяких амінокислот, які будуть активують людську імунну відповідь, адже вірус є ефективним антигеном, а вірусні білки – розчинні, тому вони слабкі антигени.
Усі ці речовини мають бути у певних кількостях – для мишей треба соті міліграмів гомогенних, абсолютно чистих білків. Щоб мати змогу виділити таку кількість, нам потрібно купити біореактор.
Як розподілятимете кошти?
Проєкт мав розпочатись у липні і нам цьогоріч мали виділити 5 мільйонів. Але вже осінь і, кажуть, виділять лише три мільйони. Велика частина з цих коштів, 20-25%, піде на доплати до зарплат науковців – доктори наук матимуть 30-32 тис. грн, аспіранти, долучені до проєкту, мають 10 тис. грн, а я працюю на громадських засадах. У проєкті будуть задіяні семеро людей з нашого Інституту, а ще двоє працюватимуть на останньому етапі у Києві.
Ще частина фінансування піде на комунальні платежі. Більшість же грошей витратимо на прилади – лише біореактор коштує близько 100 тисяч доларів. Окрім того, хочемо купити фризер (морозильну камеру – ред.) ультранизької температури, бо наші вже мають по 20-25 років. Якщо фризер вийде з ладу – пропадуть напрацювання десятиліть нашої діяльності. Ну і різні дрібні прилади. Решта коштів підуть на реактиви і витратні матеріали.
Коли закінчується проєкт і яким має бути його кінцевий результат?
31 грудня 2021 року має закінчитись перевірка ефективності нашої вакцини на лабораторних тваринах. Це мають бути трансгенні миші – у них є людський рецептор, що реагує на коронавірус, щоб вони були вразливі до цієї хвороби. Тобто миші кашляють, мають гарячку, запалення легень, помирають – все як у нас.
Читайте також: На Covid-19 хворіють повторно. Чи варто панікувати
Є проблема – в Україні таких мишей немає. За кордоном одна коштує 100-150 євро, але немає законодавства про ввезення в Україну трансгенних тварин. Та це можна розв’язати.
Ще одна проблема – де взяти коронавірус, щоб заражати мишей. Їх треба заражати реальним вірусом. А у нас немає жодної сертифікованої лабораторії, що могла би з ним працювати, і немає вірусологів, які можуть його розмножувати. Маємо солідних партнерів із Національної Академії медичних наук з Києва, але вони також не працюють з вірусами. Тому готуємо план Б – налагоджуємо контакти з фахівцями з Польщі, можливо вони проводитимуть випрбування. Сподіваюся, владнаємо і це.
У світі нині розробляють більш, ніж сотню вакцин, чи є схожі на вашу?
Ми не знаємо, хто над чим працює – здебільшого це Top Secret. Ми вважаємо, що нашу розробку можна буде згодом запатентувати навіть за кордоном.
Впевнені, що винайдете вакцину?
Ми обов’язково зробимо продуцент. Але до промислового виробництва – величезний шлях і десятки мільйонів доларів. Зрештою, у нас ґрант не на продукцію, а на розробку вакцини.
Читайте також: Як працює та чи дієве донорство плазми крові у Львові
Також ми не можемо відкинути, що з-поміж сотні вакцин, що розробляють у світі, наша буде менш ефективною за інші. І невідомо, чи буде Україна взагалі виготовляти вакцину, тому що зараз у нас не випускають жодної – ані проти кору, ані проти дифтерії чи сказу. Все імпортується.
Та для національної безпеки – треба мати власні розробки і готуватися до власного виробництва. До речі, у Харкові раніше виготовляли п’ять вакцин. Той завод працює і нині, але його купила російська фірма.
Чи не щодень з’являються нові дослідження вірусу. Чи впливає це на роботу над вакциною?
Вірус вже доволі детально досліджений – потужні держави, як-от Китай, США, Корея – вклали у це великі ресурси. Над дослідженнями працюють тисячі людей і, можливо, він скоро буде чи не найбільш дослідженим. Китайці, наприклад, лише за 20 днів повністю розшифрували геном цього вірусу.
Росіяни кажуть, що винайшли вакцину. Що думаєте про це?
Вона проходить клінічні випробування на здорових добровольцях. Після цього випробовуватимуть на людях з групи ризику. Наскільки я знаю, вони використовують повнорозмірні білки, тому невідомо, чи не вийде, як із вакциною від SARS-CoV-1, що навпаки провокувала хворобу. Зараз у них хтось захворів, тому випробування призупинили. Але за такою ж схемою працює Велика Британія, тому я дивлюсь на це оптимістично. Люди хворіють з вакциною і без – якщо це буде не поодинокий випадок, тоді можна говорити про вплив вакцини.
Розмовляла Вікторія Савіцька
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
-
у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Замість підсумку шкільного року. Чи працюють у школах Львова басейни та що можна зробити
- «Львову бракує зеленого каркаса». Що не так із повітрям у місті та як це змінити
- «Ми чекали, що буде війна у Львові». Розмова з добровольцем Ярополком Пшиком
- Для України вірогідними є чотири сценарії. Два з них позитивні
- Пікнік на галявині та ніяких «подяк». Якими є випускні за кордоном
- Що не так із реабілітацією військових та чому це стосується кожного
- Привид «Люсії», або Чому у Львові знесли історичну віллу
- Гривня за квадратний метр. Що відбувається з комунальним майном Львівської облради
- «Усе буде добре, мамо». Розмова з тими, що втратили синів на війні
- Галина Крук: Коли нас перестануть запитувати, хто наш Достоєвський?
- Складено рейтинг 200 найбільших компаній Львівщини за виторгом за рік
- Місце пам’яті. Як Львів створює нове військове кладовище
- Довга історія короткого моста, або чому Рясне може стати «островом»
- «Король пішов на війну». Як Львів святкуватиме День міста
- «Ми як на пороховій бочці». Як живе Розвадів, де стався витік газу
- «Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
- «Не думали, що готуватимемо харчі на передову дев’ять років»
- Молоко, пил і надмірна чистота. Чому в дітей виникає алергія і як боротись
- «ЛКП проїдають мільйони». Чи створять у Львові наглядові ради
- Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?
- «Тепер з 30 співають лише троє дітей. Раніше було навпаки». Інтерв'ю з хормейстеркою
- Як забудовують південну околицю Львова та що не так
- Московський патріархат – це питання національної безпеки, а не релігійної свободи
- Підробляють документи, перепливають річку. Інтерв'ю з прикордонником про ухилянтів
- Якою могла б бути наша кухня, якби не «совок». Інтерв'ю з дослідницею Маріанною Душар
- «Нам поможе святий Юрій». Як Львів позбувався російської церкви
- «Ми вже перемогли... ». Остання розмова з Євгеном Гулевичем
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Команда рівних. Яка роль медсестри з розширеними повноваженнями в сучасній медицині
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни