У продовження теми, чи готова Україна до сучасних провокацій і чи криза на білорусько-польському кордоні є частиною перевірки плану російського вторгнення в Україну, Tvoeмisto.tv поговорило із політологом-активістом, асоційованим дослідником Аналітичного центру УКУ Остапом Кривдиком про те, чи США та Європа одностайні в підтримці України у випадку прямої російської агресії та як вони реагують на концентрацію російських військ на кордоні з Україною.
Чи солідарні США та Європа в підтримці України?
Сполучені Штати Америки – це кілька різних суб'єктів всередині одного. У адміністрації президента США обережні, бо їм доводиться грати з Росією ще на чотирьох-п’яти дошках.
Читайте також: «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
Питання Північної Кореї, Афганістану, питання Африки, питання Венесуели, кіберзагроз – це все поля геополітичної гри між двома країнами. Україна зі своїми проблемами є не основним питанням у порядку денному США. Є речі, які прямо загрожують США, як виробництво нових ядерних торпед. Враховуючи такі розклади, адміністрація Байдена (Джо Байден – чинний Президент США – прим. ред.) намагається допомагати нам так, щоби це не похитнуло гру на інших дошках.
Станом на зараз щодо питання України у США все ще є двопартійний консенсус (між Демократичною та Республіканською партіями США – прим. ред.). Хоч Байден не завжди звертає увагу на Конгрес, зокрема іноді не втілює певні санкції щодо того ж Nord Stream-2. Росія ж не просто так намагається продати Німеччині дешевий газ. Це не про газ, а про те, як дорого зруйнувати Європу. Наразі виглядає, що в межах 20 млрд доларів (сума проєкту “Північний Потік-2” оцінюється експертами приблизно в межах 11 млрд доларів – прим. ред.).
Америка зацікавлена в цілісній Європі і Україна вбачається як щит Європи. Ми прикриваємо Європу, тому нам важливо співпрацювати з американськими партнерами і показувати, що ми прикриваємо Європу і ті самі країни Балтії, що ми є надавачем безпеки.
Як реагують найближчі сусіди України на концентрацію російських військ?
Позиція наших сусідів збігається. У Чехії до влади прийшов новий проєвропейський уряд, який протидіє російським намірам. Там зараз відбувається переворот свідомості. Чехія завжди вважалась осередком російської агентури.
Зміни відбуваються, Європа опритомнює, проте це займе якийсь час. Наші партнери знають про всі наші вразливі місця. Проте все-таки варто піднімати питання про надання нам умовно застарілої за НАТівськими стандартами зброї. Вона у будь-якому разі є новішою, ніж радянська, яка зберігається на наших складах. Надзвичайно важливою є інформаційна підтримка.
Важливою ознакою, коли готується пряма атака, є кількість палива, що підвозять до лінії гіпотетичного прориву, та кількість розгорнутих польових госпіталів. Допоки паливо не підвозять і польові госпіталі не розгортають – це все маневри.
Про російських агентів в Україні
Росія довго формувала свою систему клієнтів, хто може працювати з нею, або прямих її агентів. Це багаторічна робота. Україна для Росії – пріоритет номер один. Вони здатні діяти не лише на загальнонаціональному рівні, а й на рівні основних міст – Одеси, Харкова, Львова, Києва. Варто сказати, що Росія робить це достатньо системно.
Читайте також: «Час перевірити бомбосховища і плани евакуації з будинків». Експерт – про загрозу з боку Росії
Віктор Медведчук є безпосереднім партнером Росії і мені дуже шкода, що його досі не виведено з гри. Зараз він все ще достатньо комфортно себе почуває. Має кошти, структури, інформаційну присутність. Щодо Андрія Єрмака (керівник Офісу Президента України – прим. ред.) питання, як на мене, складніше. Тут має дати відповідь якісне розслідування “Вагнергейту” (спецоперація, що готувалась українськими спецслужбами, спрямована на затримання бійців ПВК Вагнера, зокрема осіб причетних до збиття Іл-76 у Луганську та збиття Boeing 777 біля Донецька – прим. ред.).
Чи Єрмак безпосередньо зірвав цю спецоперацію – питання. Він не є єдина людина в оточенні президента Володимира Зеленського, хто міг зробити це. Серед таких одіозних особистостей є й Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Руслан Демченко, за яким тягнеться шлейф проросійських ЗМІ.
Це тільки найменші речі. Він був один з найбільших лобістів і промоутерів тих самих Харківських угод (угода між Україною і Росією, підписана 21 квітня 2010 року у Харкові президентом України Віктором Януковичем та президентом Росії Дмитром Медведєвим, згідно з якою термін перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі подовжено з 2017 до 2042 року – прим. ред.). Як та людина взагалі може працювати в українській державній машині, для мене залишається загадкою. Але в цій системі є і адекватні люди. Війну веде держава, державою керує легітимне керівництво, яке обрав народ.
Нагадаємо, що першу частину розмови з політологом-активістом, асоційованим дослідником Аналітичного центру УКУ Остапом Кривдиком про те, які Україна винесла уроки після окупації Донбасу і анексії Криму, чи є криза на білорусько-польському кордоні частиною перевірки плану вторгнення в Україну та чи може бути запуск Nord Stream-2 частиною підготовки до російського вторгнення, можна прочитати за посиланням.
Роман Тищенко-Ламанський
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав
