Юрій Гусєв: «Ми виробляємо оборонну продукцію для ОАЕ, Азії та Латинської Америки»
Державний концерн «Укроборонпром», до якого входять підприємства різних галузей оборонної промисловості зі всієї України, невдовзі перестане існувати. Його хочуть розділити на 6 підхолдингів, кожен з яких буде відповідати за окрему галузь. До структури «Укроборонпрому» сьогодні входять 130 підприємств, зокрема 5 із них розташовані у Львові.
Tvoemisto.tv розпитало у теперішнього Генерального директора концерну Юрія Гусєва, яка реформа чекає на Укроборонпром і що буде із львівськими підприємствами, на яких виробляють оборонну продукцію для всієї країни.
Незабаром «Укроборонпром» перестане існувати, замість нього планують створити нові холдингові компанії. Які це будуть холдинги і коли почнеться процес реорганізації?
«Укроборонпром» трансформується у холдинг «Оборонні системи України», який буде опікуватися розвитком державного оборонно-промислового комплексу. Цей холдинг матиме 6 підхолдингів із 65 підприємствами загалом.
Кожен з холдингів спрямовуватиме свою діяльність на конкретну галузь. Це стане можливим після затвердження законопроєкту 3822 «Про реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», який прийняли у січні цього року в першому читанні.
Чому «Укроборонпром» зараз неефективний?
Основною причиною, чому концерн, створений за часів Януковича, є неефективною системою, є те, що він не відповідає вимогам і викликам сьогодення. Було багато корупційних скандалів, але зараз цю систему мають модернізувати, щоб забезпечити Збройні сили якісною військовою технікою і конкурувати на міжнародних ринках.
Куди мають зникнути борги? Який із новостворених холдингів буде їх виплачувати?
У кожному окремому підприємстві це питання розглядатимуть окремо. Наприкінці минулого року боргів на підприємствах, які входять до «Укроборонпрому», було більше ніж 14 млрд грн. На початок травня ми скоротили заборгованість із зарплати на 14 млн грн. Ми працюємо над тим, щоб заборгованість із зарплати не просто не зростала, а зменшувалась. Справа в тому, що змінюється організаційно-правова система. Це вже буде не концерн, а холдинг, який управляє акціями, має наглядову раду і визначає менеджмент за чіткими процедурами.
Через проблеми із боргами «Укроборонпром» передає Будинок культури державного заводу ЛОРТА у комунальну власність Львова. У січні працівників заводу не впускали на робочі місця, а сам завод працював в обмеженому режимі через відсутність фінансування оборонного замовлення. На підприємстві були заблоковані рахунки і відключена електроенергія. Чи є заборгованість по зарплатах зараз?
Читайте також: Палац культури ЛОРТА передадуть громаді Львова
Найближчими тижнями це питання вирішимо. Заборгованість є, але Міністерство оборони має покрити борг у розмірі 8 млн грн перед працівниками ЛОРТА. Борг покриється за рахунок тих платежів Міноборони, бо завод виконує відповідні замовлення для нього.
Щодо будинку культури заводу ЛОРТА, то моєю пропозицією є не лише передати приміщення, а й відновити в ньому життя. Я запропонував, щоб серед гуртків там обов’язково були гуртки авіомоделювання і робототехніки, щоб вони спрямовували інтерес дитини в бік інженерних спеціальностей.
Очікуємо, що скоро отримаємо кошти, якими покриємо заборгованість заводу, тому тут я не бачу великих проблем, бо є підприємства зі значно більшими труднощами, які не працюють вже багато років. Рішенням Кабміну такі підприємства передають до Фонду Державного Майна. Ми вже передали 15 підприємств, і триває передача ще чотирьох. Вони вже не є оборонно-промисловими, на них накопичилась заборгованість із зарплати. І ми говорили з головою ФДМ, що умовою приватизації таких підприємств буде покриття заборгованості із зарплати.
Палац культури ЛОРТА
Як склалось, що керівник заводу ЛОРТА, який працював в «обмеженому» режимі через нестачу коштів, декларує 6 млн зарплати на рік, також є власником елітної нерухомості і досі залишається на цій посаді?
Читайте також: Директор заводу ЛОРТА задекларував понад 6 мільйонів зарплати
У нас вся зарплата прив’язана до показників. Будь-який керівник підприємства підписує карту ключових показників і ефективності. Головним серед цих показників ефективності є прибутковість підприємства, і якщо воно не виконує фінансових показників, які затверджують на рівні концерну, то керівник не може отримати додаткові премії. Більше того, якщо протягом кількох кварталів не виконуються ключові показники, то таких директорів ми звільняємо. Низку директорів ми вже замінили і в концерні, і серед керівників державних підприємств.
Львівський завод радіотехнічної апаратури ЛОРТА
Чи не зарано ви передаєте до ФДМ такі підприємства?
Я вам скажу, що запізно, бо є підприємства, які десятками років руйнувалися і не виконували жодної функції. Колись на них працювали десятки тисяч людей, а сьогодні залишилися лише стіни, тому оборонно-промисловий комплекс має стати драйвером для індустріального розвитку країни. Ті приміщення і цехи могли стати гарними індустріальними майданчиками для інвестицій, тому уряд прийняв рішення про передачу 19 підприємств у грудні 2020 року.
Чи звертали ви увагу правоохоронних органів до цих підприємств?
Ми постійно звертаємо увагу, досліджуємо і передаємо інформацію про фінансово-економічне становище та про керівництво тих підприємств, які сьогодні у скрутному становищі. Ми передаємо матеріали до правоохоронних органів і просимо провести слідчі дії, які б встановили, чи це зумисно доведені до банкрутства підприємства, чи ні.
Зараз відкрито цілу низку кримінальних справ, ми також запропонували генпрокурорці України Ірині Венедіктовій створити робочу групу з Генпрокуратурою, Службою безпеки і Нацполіцією для постійної комунікації і проведення досліджень. Будь-яка людина, яка наживалася на підприємствах оборонно-промислового комплексу, має понести покарання.
Чимало скандалів було також навколо Львівського бронетанкового заводу. Декілька років тому працівники заводу не впускали на роботу тодішнього директора та його заступника через підозру у махінаціях. Який зараз стан розгляду цих справ?
Читайте також: Суд скасував вирок у справі ексдиректора львівського бронетанкового заводу
Зараз завод стабільний, має великі перспективи і забезпечує модернізацію виробничих потужностей. Його керівник увійшов до 11 найкращих керівників за результатами першого кварталу й отримав відповідну відзнаку. Я був на цьому підприємстві, коли минулого разу приїжджав до Львова, бачив нові станки, устаткування, також оптимізацію виробничих процесів. Я переконаний, що Львівський бронетанковий завод займе місце серед лідерів.
Читайте також: Із Львівського бронетанкового заводу стягнуть 6,2 млн штрафу
Львівський бронетанковий ремонтний завод
Щодо Львівського авіаційного заводу, із якого ми робили репортаж, бачимо ситуацію, що попри непогані справи на заводі, є брак фахівців. У сусідній Польщі за таку роботу пропонують значно вищі зарплати. Чи зміниться ситуація після реформи Концерну?
Ми запустили проєкт разом з Київським Політехнічним інститутом для підготовки нових інженерів для наших підприємств. Я переконаний, що цю практику ми маємо розповсюджувати серед інших міст. Одним зі своїх завдань я бачу повернення престижу інженерних спеціальностей для молоді, адже зараз середній вік конструкторів на підприємствах – 65 років. Ми маємо виховати нове покоління конструкторів, які робитимуть зброю майбутнього, щоб Україна була потужною і через 10 і через 20 років.
Читайте також: У Львові показали, як ремонтують літаки-винищувачі. Фоторепортаж
Львівський державний авіаційно-ремонтний завод
Чи плануєте підвищувати зарплату?
Так, ми плануємо, і зарплата підвищиться залежно від ефективності роботи підприємства. Керівники мають працювати за чіткими КПІ, тому досягнення цих ключових показників сприяє отриманню додаткових преміяй і бонусів. Зараз маємо позитивні показники – +20% виробництва за результатами 4 місяців, а зовнішні контракти збільшилися у 2,4 рази. Тому маємо всі перспективи для того, щоб говорити про розвиток оборонно-промислового комплексу.
Читайте також: Конструктор для дорослих. Як у Львові ремонтують і модернізують літаки-винищувачі
Які зараз справи з експортом? Чи можете назвати топ-10 країн-імпортерів української оборонної продукції?
Хочу сказати про ті контракти, які нам вдалося підписати. Був візит президента в Об’єднані Арабські Емірати, я був в делегації, і ми тоді підписали під час цього візиту низку договорів з компаніями і організаціями ОАЕ на суму більше 1 млрд доларів. Зараз ми це реалізовуємо у рамках конкретних контрактів, тому можливостей є дуже багато. Українська продукція також є затребувана серед країн Азії та Латинської Америки.
Яка українська оборонна продукція найбільш затребувана?
Найбільш затребуване високоточне озброєння з конструкторського бюро «Луч», бронетехніка, ремонти літаків і гелікоптерів, також газотурбінні установки виробництва «Зоря маш проект». Потужним підприємством є й «Івченко прогрес», яке виробляє авіаційні двигуни, тому багато підприємств сьогодні отримують підтримку і замовлення для Збройних сил України і на зовнішніх ринках. Під час того, коли Росія накопичувала свої війська неподалік державного кордону з Україною, я зробив заяву, що ми готові подвоїти виробництво для потреб Міноборони.
Софія Шавранська
Інтерв'ю Дар'ї Кучер
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.